Рішення

від 05.02.2018 по справі 905/2843/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05.02.2018 Справа №905/2843/17

Господарський суд Донецької області у складі судді Кротінової О.В.,

при секретарі судового засідання Хадієвій М.Ф.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» , м.Київ, ЄДРПОУ 20077720,

до відповідача, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Пульсар» , м.Донецьк, ЄДРПОУ 38082748,

про стягнення 40677,57 грн., -

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю;

від відповідача: не з'явився, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» , м.Київ, звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою №14/4-976 від 24.11.2017р. до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Пульсар» , м.Донецьк, про стягнення боргу у загальній сумі 40677,57 грн., у тому числі: основний борг у сумі 20652,63 грн., пеня у сумі 5942,87 грн., 3% річних у сумі 1600,72 грн., інфляційні втрати у сумі 12481,35 грн.

З дотриманням приписів ст.2-1 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній на час визначення складу суду), відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду справи №905/2843/17 визначено суддю Кротінову О.В.

Ухвалою суду від 08.12.2017р. даний позов прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №905/2843/17, судове засідання призначено на 18.01.2018р.

Обґрунтуванням вимог визначено укладання договору купівлі-продажу природного газу №1632/15-ТЕ-7 від 31.12.2014р. між позивачем та відповідачем, неналежне виконання останнім своїх зобов'язань з оплати вартості поставленого природного газу у січні 2015р., внаслідок чого утворилась заборгованість та виникли підстави для нарахування 3% річних, пені та інфляційних витрат.

На підтвердження викладених обставин позивачем надано: розрахунок позовних вимог, витяг сальдо та операцій по підприємству відповідача з 01.12.2014р. по 31.10.2016р., а також у копіях: договір купівлі-продажу природного газу №1632/15-ТЕ-7 від 31.12.2014р., акт приймання-передачі природного газу №б/н від 31.01.2015р., статут підприємства позивача.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує посиланням на ст.ст.11-16, 258, 509, 525, 526, 530, 549, 610, 611, 612, 625, 655, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст.173, 174, 175, 193, 216-217, 230, 231, 232, 264-265 Господарського кодексу України, ст.ст.1, 2, 12, 15, 54-57, 61, 64, 66, 67 Господарського процесуального кодексу України.

15.12.2017р. набрала чинність редакція Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147 - VIII від 03.10.2017р.

17.01.2018р. представник позивача через канцелярію господарського суду Донецької області подав клопотання б/н б/д, до якого додано документи, наведені у переліку.

Ухвалою суду від 18.01.2018р. визначено розгляд справи №905/2843/17 за правилами загального позовного провадження, стадія: підготовче провадження; відкладено підготовче засідання на 30.01.2018р.; встановлено строк відповідачу для подання відзиву на позовну заяву до 25.01.2018р.

30.01.2018р. представником позивача через канцелярію господарського суду Донецької області подано письмові пояснення б/н б/д, у яких останній повідомив, що позивач станом на 30.01.2018р. не отримував відзив від відповідача; повністю підтримує позов з тих підстав та доводів, що в ньому викладені; просив розглядати справу за його відсутності. До означених пояснень додано копію довіреності на представника позивача.

Ухвалою суду від 30.01.2018р. закрито підготовче провадження по справі №905/2843/17; призначено справу №905/2843/17 до судового розгляду по суті; визначено проведення судового засідання 05.02.2018р. для розгляду справи по суті на 05.02.2018р., явку представника позивача визнано не обов'язковою.

Представник позивача у судовому засіданні 05.02.2018р. позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 05.02.2018р. не з'явився, витребувані документи не надав.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Так, враховуючи суть спору, загальну тривалість розгляду справи, а також забезпечення з боку суду можливості відповідача для реалізації своїх процесуальних прав, в тому числі шляхом направлення поштою (іншим належним засобом зв'язку) відповідних доказів до суду, з огляду на таке суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи та існуючою можливість розглянути спір за наявними в справі матеріалами, у цьому судовому засіданні.

Дослідив матеріали справи та оцінив подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

За приписами статті 7 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.

Згідно ч.1-4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства , але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки.

Згідно із ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

31.12.2014р. між Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (Продавець) та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Пульсар» (Покупець) укладено договір купівлі-продажу природного газу №1632/15-ТЕ-7, згідно з яким Продавець зобов'язався передати у власність Покупцю у 2015р. природний газ, ввезений на митну територію України Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити цей природний газ, на умовах цього договору (п.1.1 договору).

Відповідно до п.1.2 договору, газ, що продається за цим договором, використовується Покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням.

За визначеннями п.2.1 договору, Продавець передає Покупцеві з 01.01.2015р. по 31.12.2015р. газ обсягом до 186,0 тис.куб.м., у тому числі по місяцях кварталів (тис.куб.м.): січень - 39,0, лютий - 38,0, березень - 23,0, квітень - 11,0, травень - 3,5, червень - 3,0, липень - 3,0, серпень - 3,0, вересень - 3,5, жовтень - 16,0, листопад - 18,0, грудень - 25,0.

При цьому, сторони домовились про можливу зміну планового обсягу передачі газу протягом місяця продажу відповідно до встановленого порядку, а також дозволене відхилення місячного обсягу переданого газу в розмірі +-5% від узгодженого планованого обсягу продажу газу без коригування планованого обсягу (п.п.2.1.1, 2.1.2 договору).

Відповідно до п.3.3 договору, приймання-передача газу, переданого Продавцем Покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу.

За умовою п.3.4 договору, акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

Пунктом 5.1 договору визначено встановлення ціни (граничного рівня ціни) на газ і тарифів його транспортування уповноваженим державною владою України органом.

За змістом п.5.2 договору до сплати ціна за 1000 куб.м. природного газу - 1091,00грн., крім того ПДВ - 20% - 218,20 грн., всього з ПДВ - 1309,20 грн.

Можливість змін ціни на природний газ вбачається з п.5.3 договору.

Згідно п.5.5 договору загальна сума вартості природного газу за договором складається із сум вартості місячних поставок газу.

Згідно з п.6.1 договору, оплата за газ здійснюється Покупцем виключного грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

У п.6.3 договору, сторони обумовили, що оплата за газ здійснюється з поточного рахунка із спеціальним режимом використання Покупця на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Продавця кожного банківського дня розрахункового місяця згідно з нормативами перерахування коштів, затвердженими відповідною постановою уповноваженого органу, та зарахоовується як оплата за газ, поставлений Продавцем Покупцю в порядку, визначеному нормами чинного законодавства. Сторони погоджуються, що при перерахуванні коштів в призначені платежу посилання на номер договору є обов'язковим. У разі якщо на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Покупця надходить недостатньо коштів для своєчасної оплати використаного природного газу, Покупець зобов'язується здійснити будь-які дії в межах чинного законодавства для виконання п.6.1 договору.

Договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками Сторін, та скріплення їх підписів печатками Сторін, і діє в частині реалізації газу до 31 грудня 2015 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення. (р.11 договору).

Як вбачається з матеріалів справи, у період, за який виник спір, сторони перебували у договірних відносинах.

Матеріали справи містять акт приймання-передачі природного газу №б/н від 31.01.2015р. за січень 2015р., що підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств.

Згідно даного акту обсяги спожитого відповідачем природного газу у січні 2015р. - 15,775 тис.куб.м. на суму 20652,63 грн.

Таким чином, позивачем поставлено, а відповідачем отримано природний газ за період січень 2015р. у загальному обсязі 15,775 тис.куб.м. на суму 20652,63 грн.

Доказів наявності заперечень щодо кількості поставленого природного газу, а також порядку поставки та інших зауважень суду не представлено.

З огляду на приписи ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.525, 615 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Із зазначеною нормою кореспондується й ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, відповідно до якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Разом з тим, ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України встановлює, що якщо в зобов'язанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (дату).

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 Цивільного кодексу України).

Як було зазначено вище, п.6.1 договору визначено, що остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Доказів зміни строку оплати суду не представлено, з матеріалів справи не вбачається.

Приймаючи до уваги дату поставки природного газу та викладені умови оплати, остаточний розрахунок повинен бути здійснений за січень 2015 року - не пізніше 14.02.2015р.

Разом з тим, зважаючи на дані, що містять розрахунок позовних вимог, сальдо та операції по підприємству відповідача з 01.12.2014р. по 31.10.2016р., останній всупереч статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, не виконав грошове зобов'язання з оплати вартості спожитого природного газу у січні 2015р. у встановлені договором строки, як і на час розгляду справи.

Дані обставини у порядку встановленому Господарським процесуальним кодексом України не спростовано, протилежного з матеріалів справи не вбачається.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення заборгованості за поставлений газ у січні 2015р. відповідно до договору №1632/15-ТЕ-7 від 31.12.2014р. обґрунтовані та належним чином доведені, отже підлягають задоволенню у повному обсязі, а саме в сумі 20652,63 грн.

З огляду на таке неналежне виконання відповідачем своїх грошових зобов'язань, позивачем на підставі ст.625 Цивільного кодексу України, нараховано та пред'явлено до стягнення, у межах провадження по даній справі, інфляційні витрати та 3% річних, а також пеня на підставі п.7.2 договору, за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Прострочення відповідачем грошового зобов'язання на підставі статті 625 Цивільного кодексу України тягне за собою обов'язок сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних з простроченої суми за весь час несвоєчасного виконання обов'язку щодо сплати відповідних сум, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача загальна сума інфляційних витрат становить 12481,35 грн. (у межах провадження по даній справі за зобов'язанням січня 2015р. на суму 20652,63 грн. за березень 2015р.-липень 2017р.).

Одночасно позивачем заявлено до стягнення 3% річних - 1600,72 грн. (нарахування здійснено за зобов'язанням січня 2015р. на суму 20652,63 грн. за період з 15.02.2015р. по 15.09.2017р.).

За приписами ч.2 п.3.1 п.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» №14 від 17.12.2013р. (зі змінами та доповненнями) інфляційні нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Тобто, з викладеного слідує, базою для нарахування є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями та яка є існуючою на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, за який розраховуються інфляційні є прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція, дефляція.

Здійснив перерахунок заявлених до стягнення інфляційних витрат та 3% річних за допомогою програми «Калькулятор підрахунку заборгованості та штрафних санкцій ЛІГА:ЗАКОН» , судом встанволено правильність їх нарахування.

З огляду на наведене, виходячи з системного аналізу наведених норм та обставин, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення інфляційних витрат та 3% річних у повному обсязі.

Пунктом 7.2 договору купівлі-продажу природного газу сторони обумовили, що у разі невиконання Покупцем умов п.6.1 означеного договору, він зобов'язується сплатити Продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

За розрахунком позивача загальна сума пені за прострочення основного зобов'язання становить 5942,87 грн. (нарахування здійснено за зобов'язанням січня 2015р. на суму 20652,63 грн. за період з 15.02.2015р. по 14.08.2015р.).

Згідно Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» , розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За змістом п.1 ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Перевіривши розрахунок позовних вимог в частині нарахування пені, з урахуванням встановленого вище, за допомогою програми «Калькулятор підрахунку заборгованості та штрафних санкцій ЛІГА:ЗАКОН» , за зобов'язаннями січня 2015р., судом встановлено його правильність.

Відтак, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Пульсар» в частині стягнення пені підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати підлягають розподілу з урахуванням норм статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 7, 13, 42, 73-81, 86, 129, 202, 165, 233, 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» , м.Київ, до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Пульсар» , м.Донецьк, про стягнення боргу у загальній сумі 40677,57 грн., у тому числі: основний борг у сумі 20652,63 грн., пеня у сумі 5942,87 грн., 3% річних у сумі 1600,72грн., інфляційні втрати у сумі 12481,35 грн., задовольнити.

2. Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Пульсар» (83054, м.Донецьк, Київський район, вул.Миронова, буд.15А, ЄДРПОУ 38082748, банківські реквізити не вказано) на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01601, м.Київ, Шевченківський район, вул.Богдана Хмельницького, буд.6, код ЄДРПОУ 20077720, п/р №26002301921 у АТ «Ощадбанк» , МФО 300465) 40677,57 грн., у тому числі: основний борг у сумі 20652,63 грн., пеня у сумі 5942,87 грн., 3% річних у сумі 1600,72грн., інфляційні втрати у сумі 12481,35грн., а також відшкодування сплаченого судового збору у розмірі 1600,00 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В судовому засіданні 05.02.2018р. оголошено повний текст рішення.

5. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку у відповідності до п.п.17.5 п.17 р.ХІ Господарського процесуального кодексу України, протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

6. Повний текст рішення складено та підписано 05.02.2018р.

Суддя О.В. Кротінова