Рішення

від 31.01.2018 по справі 903/717/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

43010, м.Луцьк, пр.Волі, 54а

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

31 січня 2018 р. Справа № 903/717/17 Господарський суд Волинської області у складі судді Якушевої І.О., за участі секретаря судового засідання Хомич О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу №903/717/17

за позовом Луцької міської ради

до публічного акціонерного товариства "Концерн Галнафтогаз", м. Київ

про зобовязання повернути земельну ділянку,

за участю представників-учасників справи:

від позивача: ОСОБА_1 (дов. № 1.1-/4906 від 19.08.2017р.),

від відповідача: н/з,

в с т а н о в и в:

у вересні 2017 року Луцька міська рада звернулася з позовною заявою до господарського суду Волинської області, в якій просить зобов'язати публічне акціонерне товариство "Концерн Галнафтогаз" повернути земельну ділянку площею 4092 кв.м., що знаходиться за адресою: м.Луцьк, вул.Львівська, 75-а.

На обґрунтування позовних вимог позивач посилається на закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки від 21.10.2010р., укладеного між Луцькою міською радою та публічним акціонерним товариством "Концерн Галнафтогаз".

Ухвалою суду від 15.09.2017р. (суддя Філатова С.Т.) було порушено провадження у справі та прийнято до розгляду позовну заяву Луцької міської ради, справу призначено до розгляду на 10.10.2017р.

Згідно з довідкою про неможливість проведення судового засідання від 10.10.2017р. у зв'язку з перебуванням судді Філатової С.Т. на лікарняному судове засідання, що було призначене на 10.10.2017 року на 11:30 год. у справі № 903/717/17, не відбулось.

10.10.2017р. Вищою радою правосуддя прийнято постанову про звільнення з посади судді Філатової С.Т. у зв'язку з поданням заяви про відставку.

Згідно із протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.10.2017р. справу № 903/717/17 розподілено судді Якушевій І.О.

Ухвалою суду від 20.10.2017р. справу було прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 22.11.2017р., зобов'язано відповідача подати суду обґрунтовані письмові пояснення на заявлений позов, докази на їх підтвердження; довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; належним чином завірену копію статуту ПАТ "Концерн Галнафтогаз".

22.11.2017р. представник позивача через канцелярію суду подав клопотання № 3-30/1095 від 22.11.2017р., в якому просив розгляд справи відкласти у зв'язку із зайнятістю в іншому судовому засіданні.

В судове засідання 22.11.2017р. представник відповідача не з'явився, відповідач вимог ухвали суду від 20.10.2017р. не виконав.

Ухвалу суду від 20.10.2017р. було надіслано відповідачу - ПАТ "Концерн Галнафтогаз" за адресою, вказаною у позовній заяві: 79056, м. Львів, вул. Пластова, 1.

Проте, ухвала суду від 20.10.2017р. повернулась до суду із поштовою відміткою: За закінченням терміну зберігання .

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ПАТ "Концерн Галнафтогаз" зареєстроване за адресою: 04070, м. Київ, вул. Набережно-Хрещатицька, буд. 15-17/18.

Ухвалою суду від 22.11.2017р. розгляд справи було відкладено з метою належного повідомлення відповідача про судовий розгляд, зобов'язано відповідача подати обґрунтовані письмові пояснення на заявлений позов.

04.12.2017р. представник відповідача за допомогою електронного зв'язку подав відзив на позовну заяву від 04.12.2017р., в якому просить в позові відмовити з підстав, викладених у відзиві.

Ухвалою суду від 05.12.2017р. розгляд справи відкладено на 18.12.2017р.

15.12.2017р. набрав чинності Закон України від 03.10.2017р. № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів , яким зокрема, Господарський процесуальний кодекс України викладений в новій редакції.

Пунктом 9 розділу XI Перехідні положення ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017р. № 2147-VIII, чинної з 15.12.2017р., передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією кодексу.

Ухвалою суду від 18.12.2017р. судом постановлено справу № 903/717/17 розглядати за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття підготовчого провадження, підготовче засідання призначено на 10.01.2018р.

Представник відповідача в судове засідання 10.01.2018р. не з'явився, на виконання вимог ухвали суду від 05.12.2017р. подав докази на підтвердження знаходження на земельній ділянці по вул. Львівській, 75-а у м. Луцьку об'єкта нерухомого майна.

Ухвалою суду від 10.01.2018р. підготовче провадження у справі було закрито, справу призначено до розгляду по суті на 31.01.2018р.

В судове засідання представник відповідача не з'явився. Факт належного повідомлення відповідача про судовий розгляд підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення суду 15.01.2018р.

Відповідно до ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Вимога позивача про зобов'язання ПАТ "Концерн Галнафтогаз" повернути земельну ділянку площею 4092 кв.м., що знаходиться за адресою: м.Луцьк, вул.Львівська, 75-а, не підлягає до задоволення з огляду на таке.

15 вересня 2010 року Луцькою міською радою було прийняте рішення №66/117 Про надання земельної ділянки на умовах оренди ПАТ Концерн Галнафтогаз для будівництва та обслуговування торгово-сервісного комплексу на вул. Львівській, 75-а , згідно з п.2 якого ПАТ Концерн Галнафтогаз надано на умовах оренди строком на 5 років земельну ділянку (землі житлової та громадської забудови) загальною площею 0, 4092 га на вул. Львівській, 75-а (кадастровий номер 0710100000:21:140:0002) для будівництва та обслуговування торгово-сервісного комплексу, згідно з додатком.

На підставі цього рішення 21 жовтня 2010 року між Луцькою міською радою як орендодавцем та ПАТ Концерн Галнафтогаз як орендарем було укладено договір оренди землі (надалі - договір) площею 4092 кв.м. для будівництва та обслуговування торгово-сервісного комплексу на вул. Львівській, 75-а, який зареєстровано у Волинській регіональній філії ДП Центр ДЗК , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 25.10.2010р. за №041007700440.

Згідно з п. 8 договору він укладений строком на 5 років. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Згідно з п.29 договору орендар має право при належному виконанні обов'язків відповідно до умов договору, після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, на поновлення договору.

03 липня 2015 року ПАТ Концерн Галнафтогаз направило Луцькій міській раді клопотання про поновлення договору оренди землі разом з проектом додаткової угоди про продовження дії договору оренди земельної ділянки, які були отримані радою 07.07.2015р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

За результатами розгляду вказаного клопотання Луцька міська рада 28.07.2015р. направила на адресу ПАТ Концерн Галнафтогаз лист-відповідь №1.1-1 1/4418 Про поновлення договору оренди землі , в якому вказала необхідність подання ПАТ Концерн Галнафтогаз у дозвільний центр департаменту Центр надання адміністративних послуг у місті Луцьку ряд документів та вказала про те, що подальший розгляд питання про поновлення договору оренди землі буде можливим лише після скасування рішення Луцької міської ради від 26.01.2012р. №20/85 Про надання ПАТ Концерн Галнафтогаз дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва АЗС з пунктом сервісного обслуговування водіїв та пасажирів на вул. Львівській, 75-а .

20.08.2015р. ПАТ Концерн Галнафтогаз направило на адресу Луцької міської ради відповідь на лист №1.1-11/4418 Про поновлення договору оренди землі від 28.07.2015р., в якому висловило свої заперечення з приводу необґрунтованої вимоги Луцької міської ради про розгляд питання про поновлення договору оренди землі лише після скасування рішення Луцької міської ради від 26.01.2012р. №20/85 Про надання ПАТ Концерн Галнафтогаз дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва АЗС з пунктом сервісного обслуговування водіїв та пасажирів на вул. Львівській, 75-а .

11.09.2015р. Луцька міська рада у відповідь на лист ПАТ Концерн Галнафтогаз від 20.08.2015р. направила на адресу товариства лист №1.1-11/5288 від 11.09.2015р. Про поновлення договору оренди землі , в якому повідомила, що для вирішення питання оформлення права оренди земельної ділянки ПАТ Концерн Галнафтогаз необхідно надати у дозвільний центр департаменту Центр надання адміністративних послуг у місті Луцьку ряд документів.

На виконання вимог Луцької міської ради та згідно із ст. 7 Закону України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності уповноваженим представником ПАТ Концерн Галнафтогаз 09 вересня 2015р. було подано до Луцької міської ради через Центр надання адміністративних послуг у місті Луцьку заяву про поновлення договору оренди землі, до якої додано (на виконання вимог листа Луцької міської ради від 28.07.2015р. №1.1-11/4418) усі необхідні документи згідно з описом №П 43675.

19.11.2015р. Луцька міська рада листом №1.1.-16/6764 повідомила товариство про те, що вона заперечує у поновленні договору оренди землі у зв'язку з тим, що з 25.10.2010р. товариством не розпочато будівництво торгово-сервісного комплексу, що було передбачено п.14 та підпунктом 4 пункту 30 договору оренди; а також у зв'язку із систематичним невиконанням товариством пунктів 9, 11 договору оренди землі, відповідно до яких орендар зобов'язаний виконувати роботи по прибиранню та благоустрою прилеглої території та наданої території (в тому числі, санітарної зони) згідно з планом землекористування та утримувати орендовану територію у повній справності та у відповідності до вимог, правил, стандартів, норм, положень з охорони праці, невиробничому травматизму, дорожнього руху, виробничої та побутової санітарії, протипожежного захисту і охорони навколишнього середовища, передбачених чинним законодавством України.

28.10.2015р. на 80-ій сесії Луцької міської ради відбулось відкрите голосування питання №82 Про відмову ПАТ Концерн Галнафтогаз у поновленні договору оренди землі для будівництва та обслуговування торгово-сервісного комплексу на вул. Львівській, 75-а (площею 0, 4092 га) . Однак, рішення не було прийнято, оскільки не набрало необхідної кількості голосів.

03.12.2015р. на 1-ій сесії Луцької міської ради VII скликання знову відбулось відкрите голосування питання №82 Про відмову ПАТ Концерн Галнафтогаз у поновленні договору оренди землі для будівництва та обслуговування торгово-сервісного комплексу на вул. Львівській, 75-а (площею 0, 4092 га) . Проте, рішення знову не було прийняте.

Листом №1.1.-16/1262р. від 24.02.2016р. Луцька міська рада направила товариству акти приймання-передачі земельної ділянки і просила їх підписати. Однак, товариство відповіді на звернення ради не надало.

Ці факти були встановлені рішенням господарського суду Волинської області від 06.06.2016р. у справі №903/176/16, предметом розгляду якої було визнання укладеною додаткової угоди про продовження дії договору оренди землі від 21.10.2010р.

Рішенням господарського суду Волинської області від 06.06.2016р. у справі №903/176/16 у задоволенні позову ПАТ Концерн Галнафтогаз про визнання укладеною додаткової угоди про продовження дії договору оренди землі від 21.10.2010р. було відмовлено.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 25.07.2016р. у справі №903/176/16 рішення господарського суду від 06.06.2016р. залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 25.10.2016р. у справі №903/176/16 постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 25.07.2016р. залишено без змін.

Відповідно до ч.4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017р. обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Предметом розгляду справи №903/717/17 є зобов'язання ПАТ "Концерн Галнафтогаз" повернути Луцькій міській раді земельну ділянку площею 4092 кв.м., кадастровий номер 211400002, що знаходиться за адресою: м.Луцьк, вул.Львівська, 75-а, за актом приймання-передачі, у стані, придатному для подальшого використання.

Як вбачається з витягу №22242712 від 23.03.2009р. про реєстрацію права власності на нерухоме майно, за ВАТ "Концерн Галнафтогаз" зареєстровано незавершене будівництвом нерухоме майно за адресою: м.Луцьк, вул.Львівська, 75-а (а.с.103, на звороті).

Згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 04.08.2015р. державним реєстратором на підставі договору купівлі-продажу від 04.03.2009р. внесено запис про державну реєстрацію права власності на об'єкт нерухомості - незавершене будівництвом нерухоме майно за адресою: м.Луцьк, вул.Львівська, 75-а за ПАТ Концерн Галнафтогаз (а.с.114).

Рішенням Луцької міської ради від 15.09.2010р. №66/117 було надано ПАТ Концерн Галнафтогаз земельну ділянку на умовах оренди на 5 років загальною площею 0, 4092 га на вул. Львівській, 75-а в м.Луцьку (кадастровий номер 0710100000:21:140:0002) для будівництва та обслуговування торгово-сервісного комплексу

Відповідно до умов договору оренди землі від 21.10.2010р. орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку для будівництва та обслуговування торгово-сервісного комплексу. Як зазначено в п.3 договору оренди, на земельній ділянці знаходиться незавершене будівництвом нерухоме майно.

Таким чином, ПАТ Концерн Галнафтогаз є власником об'єкта нерухомості на спірній земельній ділянці, яка й надавалась йому для будівництва і обслуговування.

Відповідно до ч.1 ст.377 Цивільного кодексу України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Згідно зі ст. 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Зазначені норми законодавства закріплюють загальний принцип цілісності об'єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об'єкт розташований. За цією нормою визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість.

При цьому, при застосуванні положень ст.120 ЗК України у поєднанні з нормою статті 125 ЗК України слід виходити з того, що у випадку переходу права власності на об'єкт нерухомості у встановленому законом порядку, право власності на земельну ділянку у набувача нерухомості виникає одночасно із виникненням права власності на зведені на земельній ділянці об'єкти. Це правило стосується й випадків, коли право на земельну ділянку не було зареєстроване одночасно з правом на нерухомість, однак земельна ділянка раніше набула ознак об'єкта права власності.

До аналогічного правового висновку дійшов і Верховний Суд України в постанові від 11.02.2015р. у справі № 6-2цс15.

Вказані норми закону мають звичну правову конституцію безумовного слідування землі за об'єктом нерухомості (будівлями).

В постанові Вищого господарського суду України від 22.09.2015р. у справі № 922/2257/14 висловлена правова позиція, яка полягає в тому, що у всіх випадках переходу права власності на будівлю або споруду право на земельну ділянку виникає у набувача одночасно із виникненням права на зведені на ній об'єкти.

Таким чином, право власності на будівлі, з усіма притаманними для власності складовими - володіння, користування, розпорядження ними, неможливе без перебування у власника будівель земельної ділянки, на якій розташовані об'єкти нерухомості, у власності або користуванні.

Згідно з ч.1 ст. 316, ст.317, ч.1,2,3 ст.319, ч.1,2 ст.321 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об'єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Частиною 3 ст.3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ч.1 ст.181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Отже, нерухоме майно нерозривно пов'язане із земельною ділянкою, на якій воно знаходиться, і переміщення такого майна неможливе без його знецінення, а відтак використання незавершеного будівництвом нерухомого майна, яке належить відповідачу, неможливе без земельної ділянки. Водночас, право користування земельною ділянкою виникає одночасно з реєстрацією права власності на нерухомість, яка на ній знаходиться.

Таким чином, хоча право користування земельною ділянкою, яка знаходиться під незавершеним будівництвом нерухомим майном, що належить відповідачу на праві власності, належним чином не оформлене, ця обставина не може бути підставою для обмеження права відповідача як власника незавершеного будівництвом нерухомого майна на користування цим майном та земельною ділянкою, на якій воно розташоване, оскільки користування нерухомістю неможливе без користування земельною ділянкою. Ці обставини виключають можливість звільнення спірної земельної ділянки.

У таких випадках не можуть братися до уваги посилання на ч.ч. 1-5 ст. 33 Закону України Про оренду землі . Ці норми передбачають підстави, коли орендар має переважне право на укладення договору оренди землі перед іншими особами. Системний аналіз ч.ч. 1, 2 ст. 124, ч. 2 ст. 134 ЗК України дає підстави дійти висновку про те, що норми закону про переважне право укладення договору оренди не можуть застосовуватись до правовідносин, коли на земельній ділянці державної, комунальної власності, що передавалася в оренду, розташовані будівлі, споруди, що перебувають у власності фізичних чи юридичних осіб.

Оскільки на спірній земельній ділянці знаходиться незавершене будівництвом нерухоме майно відповідача, то ця земельна ділянка не може передаватися позивачем в оренду іншим особам, щодо цієї земельної ділянки не можуть проводитися торги з продажу права оренди.

Рішення суду про зобов'язання відповідача повернути позивачеві земельну ділянку фактично не може бути виконане, оскільки на ній знаходиться незавершене будівництвом нерухоме майно, належне на праві власності відповідачу.

Відповідно до ч.1 ст.16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною 2 цієї ж статті визначено способи здійснення захисту цивільних прав та інтересів судом.

Позивач, звернувшись з позовом про повернення земельної ділянки, формально використав передбачений ст.16 ЦК України, ст.20 ГК України, ч.1 ст.34 Закону України "Про оренду землі" спосіб захисту права, не враховуючи конкретних обставин і правовідносин сторін, того факту, що на спірній земельній ділянці знаходиться незавершене будівництвом нерухоме майно, яке належать відповідачу на праві власності, і що земельна ділянка надавалася відповідачу для будівництва цього об'єкта та його обслуговування.

За наведених обставин обраний позивачем спосіб захисту у вигляді зобов'язання відповідача повернути земельну ділянку в натурі є неефективним та фактично не призводить до відновлення його порушених прав, а тому в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 16, 181, 316, 317, 319, 321, 377 Цивільного кодексу України, ст.ст. 120, 125 Земельного кодексу України, ст.3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" ст.ст.75,129, 233, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в:

у задоволенні позову відмовити.

Повний текст рішення складено 05.02.2018р.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Рівненського апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Суддя І. О. Якушева