Рішення

від 01.02.2018 по справі 907/844/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01.02.2018 м. Ужгород Справа № 907/844/17

Суддя господарського суду Закарпатської області Андрейчук Л.В., розглянувши матеріали справи №907/844/17 за правилами загального позовного провадження,

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Еколайн , м. Київ

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Якубовський Олександр Олександрович, м. Ужгород

про стягнення 218031,75 грн., в т. ч. (214315,00 грн. - основний борг, 1144,97 грн. - 3% річних, 2571,78 грн. - інфляційні втрати),

секретар судового засідання - Штундер Д.Л.,

За участі представників сторін:

від позивача - Пересунько О.В., представник за довіреністю;

від відповідача - не з'явився;

Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 06.12.2017 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 19.12.2017 року.

Згідно п.п. 9 Розділу 11 Господарського процесуального кодексу України (в редакції що діє з 15.12.2017 року), справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно п. 3 ч. 2 ст. 183 ГПК України, суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження, а саме, коли питання визначені ч. 2 ст. 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.

З огляду на вище наведене, з метою справедливого, неупередженого, повного та всебічного з'ясування всіх обставин справи для її правильного вирішення суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного ГПК України строку підготовчого провадження.

Відтак, ухвалою господарського суду Закарпатської області від 19.12.2018 року, відкладено підготовче засідання в межах визначеного ГПК України строку на 18.01.2018 року.

Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 18.01.2018 року, згідно з п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України , за результатами підготовчого засідання судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 01.02.2018 року.

Присутній в судовому засіданні 01.02.2018 року представник позивача, наполягає на задоволенні позовних вимог, посилаючись на долучені до матеріалів справи документи.

Відповідач, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи (належні докази повідомлення містяться в матеріалах справи), участі належно уповноваженого представника в засідання суду жодного разу не забезпечив, вимоги усіх ухвал суду не виконав, причин неявки не повідомив. За таких обставин справа вирішується в порядку п.3 ст.202 ГПК України.

Разом з тим, суд зазначає, що згідно ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали і документи, подані сторонами, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

01.03.2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Еколайн (далі-позивач) та Фізичною особою - підприємцем Якубовський Олександр Олександрович (далі - відповідач) укладено договір купівлі - продажу №31(далі-товар). На підставі укладеного договору, позивач прийняв зобов'язання поставити відповідачу акумуляторні батареї, а відповідач прийняти і сплатити його вартість.

Позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 250 980 грн. згідно видаткових накладних: № 963 від 17.08.2017 на суму 21 811 грн.; № 969 від 14.08.2017 на суму 40 942 грн.; № 970 від 15.08.2017 на суму 33 600 грн.; № 971 від 21.08.2017 на суму 29 712 грн.; № 1044 від 01.09.2017 на суму 73 516 грн.; № 1269 від 26.09.2017 на суму 16 993 грн.; № 1270 від 26.09.2017 на суму 15 549 грн.; № 1271 від 26.09.2017 на суму 18 857 грн.

Відповідач частково сплатив за поставлений товар суму у розмірі 36665,00 грн., що підтверджується актом звірки від 24.10.2017 року, що був підписаний між сторонами.

Разом з тим, станом на день звернення до суду заборгованість відповідача перед позивачем складає 214 315,00 грн. основного боргу.

Так відповідно до договірних взаємовідносин, а саме до пункту 4.5. договору №31 від 01.03.2017 року покупець робить 100% попередню оплату за товар, однак, в порушення умов договору відповідач не здійснив розрахунок за поставлений товар.

Згідно п.1. ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинно виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вимог закону, умов договору та інших з цивільного законодавства, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Приписи ст. 180 ГК України передбачають, що при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Згідно ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , визначено перелік та встановлено вимоги до змісту первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи - це письмові свідоцтва, що ідентифікують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до ч.2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву підприємств від імені яких складено документ, назву документа (форми), дату і місце складання, зміст, обсяг та одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особисті підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у здійсненні господарської операції.

За таких обставин, можна дійти висновку, що підписанням сторонами видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом, сторони фіксували факт здійснення господарської операції і встановили відносини на виконання умов договору, зокрема щодо узгодження асортименту та ціни товару, який підлягав постачанню.

Згідно із положеннями ч. 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За вимогами статті 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

На виконання взятих на себе зобов'язань згідно договору №31 від 01.03.2017 року, позивачем згідно накладних: № 963 від 17.08.2017 на суму 21 811 грн.; № 969 від 14.08.2017 на суму 40 942 грн.; № 970 від 15.08.2017 на суму 33 600 грн.; № 971 від 21.08.2017 на суму 29 712 грн.; № 1044 від 01.09.2017 на суму 73 516 грн.; № 1269 від 26.09.2017 на суму 16 993 грн.; № 1270 від 26.09.2017 на суму 15 549 грн.; № 1271 від 26.09.2017 на суму 18 857 грн. було передано у власність відповідача товар на загальну суму 250980,00 грн., підтвердженням чого є видаткові накладні.

Згідно ч.1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

У відповідності із ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 253 ЦК України встановлено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Незважаючи на ст. 193 ГК України, ст. 530 ЦК України та умов договору, відповідач вартість отриманого товару в повному обсязі не сплатив.

Таким чином, відповідач не виконав в повному обсязі взяте на себе зобов'язання, тим самим не виконав і порушив умови договору №31 від 01.03.2017 року.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з частиною 1 статті 202 ЦК , правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Положенням статті 205 ЦК визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів (ст. 181 Господарського кодексу України ).

Статтею 638 ЦК та частиною 2 статті 180 ГК визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі статтями 11 , 509 ЦК України , договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 ЦК України ), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 ЦК України ).

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України ).

Разом з тим, відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно доданого розрахунку, сума фінансових санкцій за невиконання зобов'язання відповідачем складає: 1144,97 грн. - 3% річних, 2571,78 грн. - інфляційні втрати.

Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд зазначає таке.

Обов'язок доказування, відповідно до ст. 129 Конституції України та ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги.

Підсумовуючи сукупність встановлених фактичних обставин справи і норм права, суд дійшов висновку, що матеріально-правова вимога про стягнення з відповідача суми заборгованості в розмірі 218031,75 грн., в т. ч. (214315,00 грн. - основний борг, 1144,97 грн. - 3% річних, 2571,78 грн. - інфляційні втрати) є правомірною та такою, що підлягає задоволенню повністю , оскільки позов належним чином позивачем доведено і документально підтверджено, і в той же час відповідачем в установленому порядку не спростовано.

З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості в розмірі 218031,75 грн., в т. ч. (214315,00 грн. - основний борг, 1144,97 грн. - 3% річних, 2571,78 грн. - інфляційні втрати) - підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Відтак, враховуючи вищенаведене в сукупності, заявлені позовні вимоги є законними та обґрунтованими, відповідачем в установленому порядку не спростовані та не заперечені, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з ст.129 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума 1600,00 грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 86, 129, 202, 210, 220, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд,

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Якубовський Олександр Олександрович (88000, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Еколайн (03061, м. Київ, пр-т Відрадний, 95, код 32857602) заборгованість в сумі 218031,75 грн. , в т. ч. (214315,00 грн. - основний борг, 1144,97 грн. - 3% річних, 2571,78 грн. - інфляційні втрати) та у відшкодування судових витрат - суму 1600,00 грн. (одна тисяча шістсот грн. 00 коп.).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 02.02.2018 року.

Суддя Андрейчук Л.В.