Ухвала

від 05.02.2018 по справі 12/1-17

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

УХВАЛА

"05" лютого 2018 р. Справа № 12/1-17

Суддя Рівненського апеляційного господарського суду Василишин А.Р.

за участю секретаря судового засідання Першко А.А.

розглянувши матеріали заяви приватного підприємства "Венада" про видачу наказу на примусове виконання рішення постійно діючого третейського суду при ПУМТБ від 26 грудня 2017 року в третейській справі №12/1-17 (суддя Смірнов Ю.М.)

за позовом приватного підприємства "Венада"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Мінерал"

про стягнення 6 613 315 грн 86 коп.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився;

відповідача - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Венада" (надалі - Заявник) звернулось в постійно діючий третейський суд при ПУМТБ з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Мінерал" (надалі - Боржник) про стягнення 6 613 315 грн 86 коп..

Рішенням постійно діючого третейського суду при ПУМТБ від 26 грудня 2017 року позовні вимоги було задоволено у повному обсязі.

В свою чергу, Заявник звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду із заявою про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду від 26 грудня 2017 року в третейській справі №12/1-17.

Ухвалою суду від 05 січня 2018 року, з підстав, висвітлених в ній, заяву Заявника про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду було залишено без руху.

Водночас, 19 січня 2018 року Заявник звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду із клопотанням про долучення до матеріалів справи документів, необхідність подати котрих було зазначено в ухвалі від 05 січня 2018 року, як необхідну умову для усунення недоліків, що стали причиною залишення вказаної заяви без руху.

Суд констатує, що ухвалою суду від 22 січня 2018 року заяву Заявника призначено до розгляду на 05 лютого 2018 року на 10:30 год..

29 січня 2018 року від Заявника надійшло клопотання (а.с. 20), в котрому Заявник просить суд розглянути заяву без участі представника Заявника, а також просить задоволити заяву та видати судовий наказ.

Водночас, 29 січня 2018 року від Боржника надійшли пояснення (а.с. 22), в яких Боржник вказав, що правовідносини, про якій йде мова в рішенні третейського суду дійсно виникли та мали місце між сторонами. Разом з тим, в даних поясненнях Боржник зазначив, що заборгованість Боржника перед Заявником виникла у зв'язку із певними фінансовими труднощами та буде погашена в майбутньому у повному обсязі. Крім того, також Боржник вказав, що з приводу розгляду поданої заяви про видачу судового наказу покладається на розсуд суду та просить розглядати дану заяву без участі представника Боржника.

В судове засідання від 05 лютого 2018 року уповноважені представники Заявника та Боржника не прибули.

З огляду на усе вищевказане, Рівненський апеляційний господарський суд вважає за можливе розглядати заяву про видачу наказу на рішенням третейського суду без участі уповноважених представників сторін.

Оцінюючи матеріали справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що заява Позивача підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 01 жовтня 2017 року сторони уклали мирову угоду про порядок проведення розрахунків за мировою угодою, згідно пункту 5 котрої визначили, що: всі спори між сторонами вирішуються шляхом переговорів, а при недосягненні згоди - у судовому порядку в постійно діючому третейському суді при першій Українській міжрегіональній товарній біржі.

26 грудня 2017 року в справі №12/1-17 постійно діючим третейським судом при ПУМТБ винесено рішення, яким стягнуто з Боржника на користь Заявника заборгованість у розмірі 6 613 315 грн 86 коп. та 500 грн по сплаті третейського збору.

Відповідно до частини 2 статті 352 ГПК України: заява про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду подається до апеляційного господарського суду за місцем проведення третейського розгляду протягом трьох років з дня ухвалення рішення третейським судом.

Згідно частини 3 статті 354 ГПК України, при розгляді справи в судовому засіданні господарський суд встановлює наявність чи відсутність підстав для відмови у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду, передбачених статтею 355 цього Кодексу.

Відповідно до статті 355 ГПК України, суд відмовляє у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду, якщо:

1) на день ухвалення рішення за заявою про видачу наказу рішення третейського суду скасовано судом;

2) справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;

3) пропущено встановлений строк для звернення за видачею наказу, а причини його пропуску не визнані господарським судом поважними;

4) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди; якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди;

5) третейська угода визнана недійсною;

6) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону;

7) рішення третейського суду містить способи захисту прав та охоронюваних інтересів, не передбачені законом;

8) постійно діючий третейський суд не надав на вимогу господарського суду відповідну справу;

9) третейський суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі.

В силу дії частини 1 статті 5 Закону України "Про третейські суди" рішення третейського суду виконуються зобов'язаною стороною добровільно, в порядку та строки, що встановлені в рішенні. У разі, коли рішення третейського суду не виконується добровільно зобов'язаною цим рішенням стороною, інша сторона може подати до компетентного суду заяву про видачу виконавчого документа, яким у господарському судочинстві згідно зі статті 327 Господарського процесуального кодексу України та пункту 1-1 частини 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" є наказ.

Згідно частини 1 статті 56 Закону України "Про третейські суди": заява про видачу виконавчого документа може бути подана до компетентного суду протягом трьох років з дня прийняття рішення третейським судом. Така заява підлягає розгляду компетентним судом протягом 15 днів з дня її надходження до суду. Про час та місце розгляду заяви повідомляються сторони, проте неявка сторін чи однієї із сторін не є перешкодою для судового розгляду заяви.

Відповідно до частини 6 статті 56 Закону України "Про третейські суди" компетентний суд відмовляє в задоволенні заяви про видачу виконавчого документа, якщо:

1) на день прийняття рішення за заявою про видачу виконавчого документа рішення третейського суду скасовано компетентним судом;

2) справа, по якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;

3) пропущено встановлений цією статтею строк для звернення за видачею виконавчого документа, а причини його пропуску не визнані судом поважними;

4) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди;

5) третейська угода визнана недійсною компетентним судом

6) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам статей 16 - 19 цього Закону;

7) рішення третейського суду містить способи захисту прав та охоронюваних інтересів, які не передбачені законами України;

8) постійно діючий третейський суд не надав на вимогу компетентного суду відповідну справу;

9) третейський суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі.

У відповідності до норм чинного законодавства при розгляді заяви видачу виконавчого документа господарський суд не здійснює оцінки законності і обґрунтованості рішення третейського суду в цілому, а лише встановлює відсутність або наявність підстав для відмови в задоволенні заяви про видачу виконавчого документа, визначених статті 56 Закону України "Про третейські суди" та статті 355 ГПК України.

Суд констатує, що на момент винесення даної ухвали, Рівненскькому апеляційному господарському суду не подано жодних належних і допустимих доказів (вони відсутні в матеріалах справи) того, що: рішення постійно діючого третейського суду при ПУМТБ від 26 грудня 2017 року скасовано компетентним судом; дана справа не була підвідомча вказаному третейському суду відповідно до закону; строк для звернення за видачею виконавчого документа пропущений; зазначене рішення третейського суду прийнято не у спорі, передбаченому третейською угодою; дана третейська угода визнана недійсною компетентним судом; доказів того, що склад третейського суду не відповідав вимогам Закону України "Про третейські суди" та третейській угоді суду; рішення третейського суду містить способи захисту прав, які не передбачені законами України; третейський суд вирішував питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі.

За вказаних обставин, враховуючи, що Боржником вказане рішення добровільно не виконано та визнається, суд приходить до висновку про необхідність задоволення заяви Заявника та видачу наказу на примусове виконання рішення постійно діючого третейського суду при ПУМТБ від 26 грудня 2017 року в третейській справі №12/1-17.

Відповідно до частини 9 статті 129 ГПК України: якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Сплачена Заявником сума судового збору, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на Боржника, оскільки станом на дату звернення Заявника до суду з даною заявою рішення третейського суду Боржником виконано не було, а отже Боржник є винним у виникненні спору (у зверненні Заявника до суду з даною заявою).

Враховуючи викладене та керуючись ст.129, 234, 354, 356 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву приватного підприємства "Венада" про видачу наказу на примусове виконання рішення постійно діючого третейського суду при ПУМТБ від 26 грудня 2017 року в третейській справі №12/1-17 - задоволити.

2. Видати наказ на примусове виконання рішення постійно діючого третейського суду при ПУМТБ від 26 грудня 2017 року в третейській справі №12/1-17.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Мінерал" (код 39775736; 23300, Вінницька область, смт. Тиврів, вул. Набережна, 8) на користь приватного підприємства "Венада" (код 37357426; 23300, Вінницька область, смт. Тиврів, вул.Забужжя, 15) заборгованість у розмірі 6 613 315 грн 86 коп. (шість мільйонів шістсот тринадцять тисяч триста п'ятнадцять гривень 86 копійок) та 500 (п'ятсот гривень) по сплаті третейського збору.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Мінерал" (23300, Вінницька область, смт. Тиврів, вул. Набережна, 8; код 39775736) на користь приватного підприємства "Венада" (23300, Вінницька область, смт. Тиврів, вул. Забужжя, 15; код 37357426) витрати по сплаті судового збору за подання заяви про видачу наказу на примусове виконання рішення в розмірі 881 (вісімсот вісімдесят одна) грн.

5. Відповідні накази видати після набрання ухвалою законної сили.

6.Ухвалу може бути оскаржено до ВСУ в апеляційному порядку, протягом 20 (двадцяти) днів з дня її проголошення (з урахуванням частини 2 статті 256 ГПК України).

7. Ухвала суду за наслідками розгляду заяви про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду, якщо вона не була оскаржена в апеляційному порядку, набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Суддя Василишин А.Р.