Ухвала

від 05.01.2018 по справі 543/1091/17

ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Дата документу 05.01.2018 Справа № 543/1091/17

Провадження № 1-кс/554/357/2018

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 січня 2018 року м. Полтава

Слідчий суддя Октябрського районного суду міста Полтави ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання начальника Оржицького відділу Лубенської місцевої прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 1017170090003723 від 17.10.2017 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358, ч.3 ст. 206-2, ч. 2 ст. 345 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся до Октябрського районного суду м. Полтави з клопотанням, про арешт майна у кримінальному провадженні № 1017170090003723 від 17.10.2017 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358, ч.3 ст. 206-2, ч. 2 ст. 345 КК України.

Своє клопотання мотивує тим, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Полтавській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12017170090003723 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.358, ч.3 ст.206-2, ч.2 ст.345 КК України .

У рамках розслідування цього кримінального провадження з ним об`єднано матеріали кримінальних проваджень (досудових розслідувань) №12017170000000343 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.206-2 КК України та №12017170000000344 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України.

03.11.2017 року невстановлені слідством особи, використовуючи підроблені документи внесли неправомірні відомості щодо складу засновників СТОВ «Агрофірма» Оржицька» ( код ЄДРПОУ 00845855), а саме внесли недостовірні відомості про те, що власників корпоративних прав ОСОБА_4 та ОСОБА_5 продали свою частку статутному капіталі підприємства іноземній фірмі «БЕРГ ТРЕЙД ЛТД», та таким чином протиправно заволоділи майном підприємства,що заподіяло велику шкоду СТОВ «Агрофірма» Оржицька».

Після чого, 04.11.2017 близько 17.00 години в с. Тарасенкове Оржицького району Полтавської області, невстановлені слідством особи, за допомогою заздалегідь найнятих людей намагалися взяти під свій контроль вищезазначене підприємство, яке незаконним шляхом відчужили на свою користь.

Так, у рамках розслідування цього кримінального провадження установлено, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , керував автобусом MAN днз. НОМЕР_1 може бути причетним до вчинення кримінального правопорушення та спілкується з іншими причетними до вчинення кримінального правопорушення особами засобами телефонного зв`язку.

05.11.2017 ОСОБА_6 добровільно надав працівникам поліції мобільний телефон «VIAAN» ІМЕІ: та абонентський номер не встановлено, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, сері НОМЕР_2 , видане на ім`я ОСОБА_7 .

Вказаний засіб зв`язку визнано речовим доказом у цьому кримінальному провадженні.

На підставі наведеного, слідчий просить накласти арешт на вилучене майно.

В судове засідання слідчий та прокурор не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Власник майна в судове засідання не з`явися. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належними чином, не повідомив про причини неявки.

У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється, що відповідає положенням ст. 107 КПК України.

Суд, дослідивши надані докази, приходить до наступного.

Згідно п. 7 ч. 2ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Відповідно до ч. 1ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно вимог п. 1 ч. 2ст. 170 КПК Україниарешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

За змістом ч. 3ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цьогоКодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст. 98 цього Кодексу.

Згідно ч. 1ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч.2ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другоїстатті 170 цього Кодексу).

Згідно ч. 11ст. 170 КПК України, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першоїстатті 170 цього Кодексу(ч. 1ст. 173 КПК України).

Встановлено, що у провадженні Головного Управління Ніціональної поліції в Полтавській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 1017170090003723 від 17.10.2017 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358, ч.3 ст. 206-2, ч. 2 ст. 345 КК України.

Слідчим доведено, що вищевказане майно, вилучене під час проведення огляду від 05.11.2017 року, в ході якого було вилучено свідоцтво та огляд від 05.11.2017 року в ході якого був вилучений мобільний телефон, має значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст. 98 КПК України.

Вилучене, відповідно до протоколів огляду від 05.11.2017 року, майно, а саме: «VIAAN» ІМЕІ: та абонентський номер не встановлено, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, сері НОМЕР_2 , видане на ім`я ОСОБА_7 , який добровільно наданий для огляду ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом накладення заборони розпоряджатися та використовувати вказане майно з метою позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, підлягає арешту, оскільки не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню. На виконання вимог ч.1ст.173 КПК Українислідчий довів необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених ч.1ст.170 КПК України.

На даному етапі досудового розслідування його потреби виправдовують втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Крім того, слідчий суддя роз`яснює, що у відповідності до ст. 174 КПК України, за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника чи володільця майна, якщо вони доведуть, що потреба у застосуванні такого заходу відпала, арешт майна може бути скасовано повністю або частково.

На підставі вищевикладеного, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.2,7,132,98,167,170-173,309,372 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Клопотання начальника Оржицького відділу Лубенської місцевої прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 1017170090003723 від 17.10.2017 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358, ч.3 ст. 206-2, ч. 2 ст. 345 КК України - задовольнити.

Накласти арешт на тимчасово вилучене майно, а саме: «VIAAN» ІМЕІ: та абонентський номер не встановлено, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, сері НОМЕР_2 , видане на ім`я ОСОБА_7 , який добровільно наданий для огляду ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом накладення заборони розпоряджатися та використовувати вказане майно з метою позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, до скасування арешту майна у встановленому нормамиКПК Українипорядку.

Виконання зазначеної ухвали покласти на слідчого в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження.

Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання, крім випадків, встановлених КПК України.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Полтавської області на протязі 5 днів з моменту проголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1