Рішення

від 06.02.2018 по справі 515/1504/17

ТАТАРБУНАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 515/1504/17

Провадження № 2/515/107/18

Татарбунарський районний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2018 року. Татарбунарський районний суд Одеської області в складі:

головуючого - судді Семенюк Л.А.

за участю секретаря Унгурян Т.В.

позивача ОСОБА_1

представника позивача - адвоката ОСОБА_2

відповідача представника Дмитрівської сільської

ради Татарбунарського району

Одеської області ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Татарбунари цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дмитрівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області про визнання права власності на земельну ділянку,

В С Т А Н О В И В:

29 вересня 2017 року позивач звернувся до суду з позовом до Дмитрівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області, в якому просить визнати за ним право власності на земельну ділянку, посилаючись на слідуючі обставини.

06 вересня 2011 року в с. Дмитрівка Татарбунарського району Одеської області помер батько позивача - ОСОБА_4. Після смерті батька залишились дві земельні ділянки площею по 4,24 га, загальною площею 8,48 га, що розташовані на території Дмитрівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області, надані для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії ІII-ОД № 049550, виданого Татарбунарською районною державною адміністрацією, 26 жовтня 2005 року на ім'я ОСОБА_4.

Зазначену земельну ділянку загальною площею 8,48 га, має право успадкувати позивач в порядку першої черги за законом.

Після смерті ОСОБА_4 позивач звернувся до приватного нотаріуса Татарбунарського районного нотаріального округу ОСОБА_5 із заявою про прийняття спадщини, але отримав відмову з підстав наявних в належному спадкодавцю Державному акті, дописок та виправлень, допущених відділом Держкомзему у Татарбунарському районі, що заборонено Законом України Про державний земельний кадастр .

Зазначені обставини стали причиною звернення позивача до суду з вказаним позовом про визнання за ним права власності на земельну ділянку.

Представник Дмитрівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області направив до суду заяву з проханням заслухати справу у його відсутність, проти задоволення позовних вимог не заперечує, вважаючи їх обґрунтованими та законними (а.с.22 ).

Представник позивача в судове засідання не з'явився, але направив до суду заяву про слухання справи у його відсутність, повністю підтримуючи позовні вимоги (а.с.65 ).

Згідно з частиною 3 статті 211 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

З огляду на належне сповіщення позивача та представника відповідача про дату, час та місце розгляду справи, надходження від них заяв про розгляд справи без їх участі, суд вважає можливим розглянути зазначену цивільну справу без участі представників позивача та відповідача.

При цьому, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності з вимогами частини 2 статті 247 ЦПК України, не здійснюється.

Дослідивши в сукупності надані сторонами докази, судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Як вбачається з копії свідоцтва про народження серії II -ЖД № 351130 від 01.12.1977 року (а.с.5) ОСОБА_4 та ОСОБА_6 є батьками ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, що є позивачем по справі.

Згідно копії свідоцтва про смерть серії І-ЖД № 273285 (а.с.6) ОСОБА_4 помер 06 вересня 2011 року в с. Дмитрівка Татарбунарського району Одеської області.

Як вбачається з копії Державного акту на право приватної власності на землю серії III-ОД за № 049550 від 26.10.2005 року (а.с.7), виданого на підставі розпорядження голови Татарбунарської районної державної адміністрації Одеської області від 09.12.2004 року № 560/А-2003 та зареєстрованого у Книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю за № 010553500102, ОСОБА_4 передано у приватну власність земельну ділянку площею 4,24 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Із зворотнього боку акту зазначено про внесені зміни у межах і розмірах земельної ділянки на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом серії ВВО №237963 - площею 4,24 га, в зв'язку з чим кількісна характеристика земель, переданих у приватну власність за вказаним актом всього, після зачеркнутих 4,24 га, як зазначено нижче, складає 8,48 га з наявними виправленнями.

Згідно інформаційної довідки № 392/0-0.420-468/151-17 від 28.09.2017 року, виданої Татарбунарським відділом Головного управління Держгеокадастру в Одеській області про визначення нормативної грошової оцінки земельних часток (паїв) (а.с.8), вартість земельної ділянки загальною площею 8,4871 га (ріллі), що належала ОСОБА_4 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії III-ОД за № 049550, виданого згідно розпорядження голови Татарбунарської районної державної адміністрації Одеської області від 09.12.2004 року № 560/А-2003, зареєстрованого у Книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю за № 010553500102, що розташована (за межами населеного пункту) Дмитрівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області, з урахуванням коефіцієнтів індексації, станом на 01.01.2017 року складає 257626 грн. 76 коп.

З листа нотаріуса за №156/01-16 від 23.09.2017 року (а.с.9) видно, що позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого - ОСОБА_4, з причини того, що у відділі Держкомзему у Татарбунарському районі в державному акті зроблені дописки та виправлення, що заборонено Законом України Про державний Земельний кадастр .

Як вбачається з копії спадкової справи № 02/2012 від 05.03.2012 року (а.с.25-64), після смерті спадкодавця ОСОБА_4, його син ОСОБА_7, як спадкоємець першої черги за законом, подав заяву приватному нотаріусу ОСОБА_5 про прийняття спадщини (а.с. 26);

- згідно довідки № 139/01-16 від 02.09.2017 року, виданої приватним нотаріусом Татарбунарського районного нотаріального округу Одеської області ОСОБА_5, на підставі заяви ОСОБА_1 заведена спадкова справа № 02/2012, але спадщина не отримана(а.с.32);

- із інформаційної довідки №29804841 зі Спадкового реєстру від 05.03.2012 року(а.с.34) вбачається, що заповіти та спадкові договори відсутні щодо ОСОБА_4; згідно інформаційної довідки №29804878 зі Спадкового реєстру від 05.03.2012 року(а.с.35) - спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину відсутні щодо ОСОБА_4;

- з витягу №29805076 про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 05.03.2012 року(а.с.36) вбачається, приватним нотаріусом ОСОБА_5 після смерті спадкодавця ОСОБА_4 відкрита спадкова справа №2/2012;

- заявою, наданою приватному нотаріусу ОСОБА_5 від 05.03.2012 року (а.с.37), ОСОБА_6 відмовилась від належної їй частини спадкового майна, яка залишилася після смерті її чоловіка, ОСОБА_4, згідно копії свідоцтва про шлюб серії I-ЖД №394732 (а.с.39), на користь спадкоємця першої черги, сина спадкодавця - ОСОБА_1;

- заявою, наданою приватному нотаріусу ОСОБА_5 від 05.03.2012 року (а.с.41) ОСОБА_8 відмовився від належної йому частини спадкового майна, яка залишилася після смерті його сина, ОСОБА_4, згідно копії свідоцтва про народження серії I-ЖД №424677 (а.с.44), на користь спадкоємця першої черги, сина спадкодавця - ОСОБА_1;

- заявою, наданою приватному нотаріусу ОСОБА_5 від 06.03.2012 року (а.с.45), ОСОБА_9 відмовляється від належної їй частини спадкового майна, яка залишилася після смерті її батька, ОСОБА_4, згідно копії свідоцтва про народження серії I-ЖД №282611 (а.с.47а), на користь спадкоємця першої черги, сина спадкодавця - ОСОБА_1;

- заявою, наданою приватному нотаріусу ОСОБА_5 від 06.03.2012 року (а.с.48), ОСОБА_10 відмовилась від належної їй частини спадкового майна, яка залишилася після смерті її батька, ОСОБА_4, згідно копії свідоцтва про народження серії IV-ЖД №430939(а.с.51), на користь спадкоємця першої черги, сина спадкодавця - ОСОБА_1;

- згідно копії Державного акту на право приватної власності на землю серії III-ОД за № 049550 від 26.10.2005 року (а.с.53-55), виданого на підставі розпорядження голови Татарбунарської районної державної адміністрації Одеської області від 09.12.2004 року № 560/А-2003 та зареєстрованого у Книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю за № 010553500102, ОСОБА_4 передано у приватну власність земельну ділянку площею 4,24 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на звороті нижче зазначено - 8,54 га, (вказане зачеркнуто) та зазначено нижче - 8,48 га на підставі змін у межах і розмірах земельної ділянки згідно свідоцтва про право на спадщину за законом серії ВВО №237963 - площею 4,24 га, яка значиться над зачеркнутою - 4,30 ;

- згідно витягу № НВ-5100910442014 від 14.02.2014 року (а.с.56-58), земельна ділянка кадастровий номер 5125081900:01:001:0141, яка розташована (за межами населеного пункту) Дмитрівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області, виділена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва є приватною власністю ОСОБА_4 площею 4,2434 га;

- згідно витягу № НВ-5100584682013 від 08.10.2013 року (а.с.59-61), земельна ділянка кадастровий номер 5125081900:01:001:1763, яка розташована (за межами населеного пункту) Дмитрівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області виділена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва є приватною власністю ОСОБА_4 площею 4,2437 га.

Згідно вимог п.2.9 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 04.05.1999 р. №43, при заповненні бланків державних актів на право власності на земельну ділянку всі записи мають бути зроблені чітко і розбірливо, виправлення не допускаються.

Згідно ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків /спадщини/ від фізичної особи, яка померла /спадкодавця/, до інших осіб /спадкоємців/. Спадкування здійснюється за заповітом або за законом, як передбачено ст.1217 ЦК України.

Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Так, у першу чергу, як передбачено ст.1261 ЦК України, право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину чи не прийняти її.

Із роз'яснень, що містяться в п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року " Про судову практику у справах про спадкування " слідує, що відповідно до ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування ( зі збереженням її цільового призначення ) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Таким чином, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги за законом після смерті його батька ОСОБА_4, однак отримати свідоцтво про право на спадщину через нотаріальну контору він не має можливості, незважаючи на те, що в установлений законом строк звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадку, з причин наявних дописок та виправлень, допущених відділом Держкомзему у Татарбунарському районі у Державному акті серії III-ОД №049550, щодо загальної площі земельної ділянки, переданої у приватну власність спадкодавцю(а.с.7), де виправлено замість 4,24 га, загальна площа 8,48 га, на підставі змін у межах і розмірах земельної ділянки згідно свідоцтва про право на спадщину за законом серії ВВО №237963 - площею 4,24 га, яка значиться над зачеркнутою - 4,30 (а.с.53). При відмові позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину, нотаріус керувався п.4.15 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України , затвердженого наказом Мінюсту України 22.02.2012 року №296/5, згідно якого видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна. При цьому відповідно до ст. 47 Закону Про нотаріат нотаріус не приймає для вчинення нотаріальних дій документи, якщо вони не відповідають вимогам законодавства.

Таким чином, між сторонами виникли спадкові правовідносини, які неможливо вирішити в позасудовому порядку.

Враховуючи, що спадкова земельна ділянка дійсно належала спадкодавцю ОСОБА_4 на праві приватної власності, про що свідчить копія Державного акту (а.с.7), витяг з технічної документації про визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки (а.с.8), відповідач визнає вимоги позову в повному обсязі (а.с.22), при відмові інших спадкоємців першої черги від прийняття належної їм частини спадщини, про що свідчать досліджені судом заяви останніх, наявні в матеріалах спадкової справи (а.с.37,41,45,48), суд вважає, що за ОСОБА_7 повинно бути визнано право власності на земельні ділянки площею 4,24 га та 4,24 га, загальною площею 8,48 га, розташовані на території Дмитрівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області, згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії III-ОД за № 049550 від 26.10.2005 року, що належала ОСОБА_4, померлому 06 вересня 2011 року.

Керуючись ст.ст. 328, 1216, 1217, 1225, 1258, 1261, 1268 ЦК України, ст.ст.19, 77-81, 247, 259,264, 265 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Дмитрівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області про визнання права власності на земельну ділянку - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, (паспорт серії КЕ №027013 виданий Татарбунарським РВ УМВС України в Одеській області 11.05.1995 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_1), як спадкоємцем першої черги за законом, право власності на земельні ділянки площею 4,24 га та 4,24 га, загальною площею 8,48 га, розташовані на території Дмитрівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області, згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії III-ОД за № 049550 від 26.10.2005 року, що належали ОСОБА_4, померлому 06 вересня 2011 року.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Семенюк