Постанова

від 01.02.2018 по справі 522/6876/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження: 22-ц/785/872/18

Номер справи місцевого суду: 522/6876/17

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Дрішлюк А. І.

Категорія: 30

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2018 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:

головуючого - судді Дрішлюка А.І., суддів Громіка Р.Д., Драгомерецького М.М.,

при секретарі судового засідання Бахірко А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 10 жовтня 2017 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

11 квітня 2017 року ОСОБА_2 звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до Головного управління держгеокадастру в Одеській області та Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органу державної влади (а.с.1-7).

10 жовтня 2017 року рішенням Приморського районного суду м. Одеси у задоволенні позову ОСОБА_2 було відмовлено (а.с.126-131)

Не погоджуючись з вказаним рішенням від представника ОСОБА_2 -ОСОБА_3 07 листопада 2017 року надійшла апеляційна скарга. Зокрема апелянт вважає прийняте рішення незаконним, необґрунтованим та таким, що винесене з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Так, апелянт зазначає, що дії Головного управління держгеокадастру в Одеській області, протиправність яких було встановлено постановою Одеського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2016 року, призвели до того, що земельну ділянку отримали інші особи, що принижує честь та гідність позивача, який є інвалідом, ветераном військової служби та учасником ліквідації на Чорнобильській АЕС, як особи яка має першочергове право на отримання земельних ділянок. Апелянт вказує, що не може реалізувати своє право на отримання у власність земельної ділянки та намагається добитися справедливості і з цього приводу дуже нервує та хвилюється, переносить душевні і моральні страждання, відчуває постійний нервовий стрес, від чого погіршується стан здоров'я та самопочуття. Тому, апелянт просить оскаржуване рішення скасувати і постановити нове, яким стягнути на користь позивача на відшкодування моральної шкоди суму в розмірі 50000 грн., яка була завдана незаконним рішенням відповідачів (а.с.135-142) .

Представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечував. Сторона апелянта, а також представник відповідача Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди в судове засідання не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлялись належним чином. Згідно з ч. 2 ст. 372 ЦПК України, неявка сторони, яка сповіщена про день і час розгляду справи не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно з ч. 4 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Приймаючи рішення по справі та відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача щодо стягнення моральної шкоди у розмірі 50 000 гривень не містять обґрунтування саме такого розміру завданої моральної шкоди; під час судового розгляду справи не підтвердився факт, що позивач був змушений проходити лікування саме внаслідок протиправних незаконних дій посадових осіб Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, а також не встановлено причинно-наслідковий зв'язок між шкодою та діяннями останніх.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та відхиляючи доводи апеляційної скарги вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, правильно було встановлено судом першої інстанції в межах даної справи, а також в межах адміністративної справи № 815/5467/16, про що свідчить відповідна копія постанови, яка міститься в матеріалах справи, та не заперечується сторонами в рамках справи, що переглядається, ОСОБА_2 звернувся до Головного Управління Держгеокадастру в Одеській області з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність, для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею 2,0 га. за рахунок земель сільськогосподарського призначення на території Шомполівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області (за межами населених пунктів). 30 вересня 2016 року ГУ Держгеокадастру в Одеській області листом за № Ш-13166/0-5570/6-16 надало відповідь про відмову у наданні позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

В зв'язку з такою відмовою ОСОБА_2 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області про визнання протиправною відмову від 30 вересня 2016 року та зобов'язання повторно розглянути клопотання. Так, постановою Одеського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2016 року (справа №815/5467/16) адміністративний позов ОСОБА_2 було задоволено, а саме: - визнано протиправною та скасовано відмову ГУ Держгеокадастру в Одеській області вих. № Ш - 13166/0-5570/6-16 від 30 вересня 2016 року, якою було відмовлено ОСОБА_2 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність, для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею 2,0 га. за рахунок земель сільськогосподарського призначення на території Шомполівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області (за межами населених пунктів); - зобов'язано ГУ Держгеокадастру в Одеській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_2 від 01 вересня 2016 року за вхідним номером № Ш-13166/0/5-16 щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність, для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею 2,0 га. за рахунок земель сільськогосподарського призначення на території Шомполівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області (за межами населених пунктів).

На виконання постанови Одеського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2016 року по справі №815/5467/16 ГУ Держгеокадастру в Одеській області повторно розглянуло клопотання ОСОБА_2 від 01 вересня 2016 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність, для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею 2,0 га. за рахунок земель сільськогосподарського призначення на території Шомполівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області (за межами населених пунктів). За результатами розгляду цього клопотання листом від 27 лютого 2017 року №31-15-0.32-1928/2-17 відповідачем було повідомлено позивача, що в даному земельному масиві відсутні вільні земельні ділянки, які можливо надати йому для ведення особистого селянського господарства, площею 2.0 га (а.с. 8-13).

В зв'язку з повторною відмовою ОСОБА_2, який є учасником Чорнобильської катастрофи та інвалідом ІІ групи безстроково з 2005 року, про що свідчить посвідчення серії А № 417165 та посвідчення серії Є № 013473 відповідно, звернувся до суду та просив відшкодувати завдану йому моральну шкоду у розмірі 50 000 грн при цьому посилаючись на протиправність дій ГУ Держгеокадастру в Одеській області у відмові в наданні йому дозволу на розробку землеустрою щодо відведення безоплатно земельної ділянки.

На підтвердження своїх вимог позивач надав суду: витяг з акту огляду у МСЕК №047958 від 11.07.2017 року; направлення на ЛТЕК від 08.07.2005 року, на 2-х аркушах; витяг з історії хвороби № 1791 від 29.06.2005 року, на 2-х аркушах; епікриз Одеського обласного онкологічного диспансеру від 17.04.2009 року, на 1-му аркуші; виписний епікриз ООКМЦ № 6054 від 03.12.2014року, на 2-х аркушах; виписний епікриз ООМЦ № 4292 від 28.08.2015 року, на 1-му аркуші; висновок доплерографії від 26.06.2015 року, на 1-му аркуші; виписний епікриз ООМЦ № 1437 від 30.03.2016 року, на 2-х аркушах; індивідуальні програми реабілітації Центру диспансеризації і психосоматичної реабілітації осіб, потерпілих внаслідок аварії на ЧАЕС на 2013, 2014, 2015, 2016 роки з результатами обстежень, на 4-х аркушах; комп'ютерна томографія від 08.07.2005 року, на 1-му аркуші; магніто-резонансна томографія від 13.02.2013 року, на 1-му аркуші; магніто-резонансна томографія від 20,06.2015 року, на 1-му аркуші; витяг з медичної карти амбулаторного хворого поліклініки №19 від 10.06.2014 року, на 1-му аркуші; витяг з медичної карти амбулаторного хворого КУ МКЛ № 10 від 28.10.2016 року, на 1 -му аркуші; витяги про результати обстежень з медичної амбулаторної карти, на 7-ми аркушах; висновок МКЛ № 9 (кардіологічний центр) від 19.05.2005 року, на 1-му аркуші; ехокардіологічне обстеження МКЛ № 10 від 06.06.2009 року, на 1-му аркуші; висновок відділення нейрохірургії МКЛ № 11 від 23.04.2009 року, на 1-му аркуші; витяг з медичної карти амбулаторного хворого № 006592 консультативно-діагностичного відділення КУ МКЛ № 10, на 4-х аркушах; консультаційний висновок спеціаліста (кардіолога) від 30.06.2015 року, на 1-му аркуші; консультаційний висновок спеціаліста (невропатолога) від 01.07,2015 року, на 1 -му аркуші; звернення до кардіолога консультативно-діагностичного відділення КУ МКЛ № 10 з щоденником самоконтролю пацієнта, на 2-х аркушах; консультацій висновок спеціаліста від 22.03.2017 року, на 1-му аркуші (а.с. 14-54).

Відповідно до положень ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі. Згідно зі ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Згідно з положеннями ст. 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

В постанові пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 року Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди, а саме пунктом 3 роз'яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. В п. 5 вказаної постанови зазначено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Особа (фізична чи юридична) звільняється від відповідальності по відшкодуванню моральної шкоди, якщо доведе, що остання заподіяна не з її вини. Відповідальність заподіювача шкоди без вини може мати місце лише у випадках, спеціально передбачених законодавством.

Отже, для настання цивільно-правової відповідальності щодо відшкодування моральної шкоди необхідною є наявність таких умов: 1) наявність шкоди; 2) завдання цієї шкоди неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю відповідного суб'єкту; 3) наявність причинного зв'язку між такими діями (бездіяльністю) і шкодою; 4) вина заподіювача. За умови відсутності одного з названих елементів цивільно-правова відповідальність за вчинення відповідної шкоди не настає.

За обставинами даної справи підставами позовних вимог та доводами апеляційної скарги виступають посилання позивача на те, що своїми діями Головне управління Держеокадастру в Одеські області, протиправність яких було встановлено постановою Одеського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2016 року по справі № 815/5467/16, які призвели до того, що земельну ділянку отримали інші особи ніж він, було принижено його честь та гідність як інваліда, ветерана військової служби та учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, як особи яка має першочергове право на отримання земельних ділянок. Окрім цього апелянт зазначив, що хворіє низкою хронічних хвороб та через такі дії відповідача дуже нервує та хвилюється, відчуває душевні і моральні страждання, відчуває постійний нервовий стрес, від чого погіршується стан його здоров'я та самопочуття, у нього з сім'єю та рідними йому людьми виникають певні непорозуміння та суперечки; ситуація, яка склалася вплинула на порушення його нормальних життєвих устоїв та негативно вплинуло на стосунки з оточуючими людьми.

Разом з тим, колегія суддів не може прийняти до уваги такі доводи апелянта, оскільки належних доказів, які б власне доводили вину відповідача в частині посилань апелянта на таку вину матеріали справи не містять. Натомість докази, які були надані суду першої інстанції та свідчать про стан здоров'я позивача свідчать про те, що хвороби позивача (серед яких є і хронічні) виникли значно раніше ніж склалися відповідні спірні правовідносини між позивачем та відповідачем. Тому надані суду документи не можуть бути прийняті судом до уваги, адже не доводять наявність причинного зв'язку між діями відповідача та завданою шкодою.

Більш того як вбачається з матеріалів справи, в процесі розгляду справи судом першої інстанції стало відомо, що в провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходилась справа № 815/2174/17 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38 про визнання протиправною та скасування відмови № 31-15-0.32-1928/2-17 від 27.02.2017 року у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність, скасування наказів, зобов'язання повторно розглянути клопотання. У задоволенні вказаного позову постановою від 18 липня 2017 року, яка була залишена без змін ухвалою суду апеляційної інстанції від 25 жовтня 2017 року, було відмовлено. Вказаною постановою позивачу було роз'яснено, що розпорядженням Кабінету Міністрів України № 898-р від 19.08.2015 року Питання забезпечення учасників антитерористичної операції та сімей загиблих учасників антитерористичної операції земельними ділянками встановлено першочерговий розгляд звернень учасників антитерористичної операції та сімей загиблих учасників антитерористичної операції щодо відведення їм земельних ділянок. Наказом Головного управління Держгеокадастру в Одеській області № 25 від 12.02.2016 року, зокрема, зарезервовано земельні масиви за межами населених пунктів на території Одеської області для забезпечення потреб військовослужбовців - учасників антитерористичної операції та членів родин військовослужбовців, загиблих у ході її проведення. Наказом Головного управління Держгеокадастру в Одеській області №150 від 26.09.2016 року Про внесення змін в додаток 1 до наказу Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 12.02.2016 № 25 , земельний масив для ведення особистого селянського господарства площею 70 га, розташований на території Шомполівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області (за межами населених пунктів), зарезервовано для забезпечення потреб військовослужбовців - учасників антитерористичної операції та членів родин військовослужбовців, загиблих у ході її проведення. Тобто, земельний масив для ведення особистого селянського господарства площею 70 га, розташований на території Шомполівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області (за межами населених пунктів), було зарезервовано виключно для забезпечення потреб військовослужбовців - учасників антитерористичної операції та членів родин військовослужбовців, загиблих у ході її проведення. Отже, земельну ділянку, яку позивач зацікавлений одержати безоплатно у власність, відповідно розпорядження Кабінету Міністрів України № 898-р від 19.08.2015 року та наказу Головного управління Держгеокадастру в Одеській області № 150 від 26.09.2016 року було раніше вирішено передати у власність (користування) громадян - учасників антитерористичної операції та членів родин військовослужбовців, загиблих у ході її проведення.

Щодо інших доводів апелянта колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень відповідача ОСОБА_2 скористався правом на першочергове отримання земельної ділянки площею 0,1200 га, кадастровий номер 5123781600:01:002:0504, для ведення садівництва на території Йосипівської сільської ради Овідіопольського району Одеської області, про що свідчить наявна в матеріалах справи копія наказу Головного управління від 29.03.2016 року №15-1292/13-16-СГ Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення (а.с. 92).

Відповідно до положень ст. 121 Земельного Кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: а) для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району; б) для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара; в) для ведення садівництва - не більше 0,12 гектара; г) для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара; ґ) для індивідуального дачного будівництва - не більше 0,10 гектара; д) для будівництва індивідуальних гаражів - не більше 0,01 гектара.

Згідно з ч. 4 ст. 116 ЗК України передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Отже, апелянт має право скористатися наданим йому правом та отримати безоплатно земельну ділянку в межах норм використання по будь-якому виду використання, за винятком земельної ділянки для ведення садівництва, оскільки земельна ділянка такого виду використання йому вже безоплатно надавалася.

Так, зважаючи на те, що земельна ділянка, на яку претендував апелянт, знаходиться у власності інших осіб, на підставі встановленої законом процедури, колегія суддів роз'яснює апелянту його право звернутися до відповідних органів з заявою про безоплатне надання іншої земельної ділянки у встановлених законом нормах та відповідного використання, іншого місця розташування.

Таким чином, дослідивши матеріали справи, доводи апелянта, оскільки судом першої інстанції були правильно застосовані норми діючого законодавства , колегія суддів вважає за необхідне змінити рішення Приморського районного суду м. Одеси від 10 жовтня 2017 року в частині мотивування на підставі ст. 376 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів ,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 10 жовтня 2017 року - змінити в частині мотивування.

Постанова Апеляційного суду Одеської області набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційного скарги до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення .

Повний текст цієї постанови виготовлено 06 лютого 2018 року.

Судді апеляційного суду

Одеської області ОСОБА_39

ОСОБА_40

ОСОБА_41

01.02.2018 року м. Одеса