Ухвала

від 05.01.2018 по справі 757/67708/17-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/67708/17-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 січня 2018 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні судове провадження за клопотанням Товариства з обмеженою відповідалньістю «Лівобережне житлово-експлуатаційне підприємство» про скасування арешту майна, накладеного на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 08.02.2017 року, у кримінальному провадженні № 12016000000000133,-

ВСТАНОВИВ:

13.11.2017 в провадження Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідалньістю «Лівобережне житлово-експлуатаційне підприємство», про скасування арешту майна, накладеного на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 08.02.2017 року, у кримінальному провадженні № 12016000000000133.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Частиною 2 вказаної статті передбачено, що про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно.

У судове засідання представник заявника не з`явився, повідомлений про розгляд клопотання належним чином, про причини неявки не повідомив, заяви або клопотання не надходили до суду.

Слідчий/прокурор за клопотанням якого накладався арешт, та який проводить досудове розслідування у судове засідання не з`явився, про розгляд клопотання повідомлявся належним чином, про причини неявки не повідомив суд. На адресу суду направив заперечення та просив відмовити у задоволенні клопотання про скасування арешту майна.

Вивчивши клопотання, письмові докази, слідчий суддя приходить до наступного.

З матеріалів клопотання вбачається, що Головним слідчим управління Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12016000000000133 від 05.0.52016, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 361, ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 364 КК України.

Ухвалою слідчого судді 08.02.2017 року №757/7388/17-к накладено арешт на грошові кошти по рахунку ТОВ «Лівобережне житлово-експлуатаційне підприємство» (код 39860465) № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 , відкриті у валюті української гривні в ПАТ «АКБ «КОНКОРД» (МФО 307350), розташованому за адресою: м. Дніпро, вул. Артема, буд. 94.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Слідчий суддя, розглядаючи клопотання про накладення арешту, погодився з доводами слідчого, задовольнивши його.

Обов`язок доказування обставин, на які посилається заявник, покладається саме на нього.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністратив не правопорушення, у якій вона є стороною.

Листом Верховного Суду України від 25.01.2006 № 1-5/45 визначено критерії оцінювання розумності строку розгляду справи, якими серед іншого є складність справи та поведінка заявника.

Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Поважними причинами неприбуття особи на виклик (ст. 138 КПК України) є обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення; обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини); відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо; тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров`я у зв`язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад; смерть близьких родичів, членів сім`ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю; несвоєчасне одержання повістки про виклик; інші обставини, які об`єктивно унеможливлюють з`явлення особи на виклик, що підлягає з`ясуванню у судовому засіданні. Неврахування таких обставин призводить до передчасності прийнятого рішення та можливого порушення законних прав та інтересів учасників розгляду.

Разом з тим, особі, за клопотанням якої здійснюється судове провадження, процесуальним законодавством надаються не лише права, а і покладаються обов`язки. Відтак, заявники будучи належним чином повідомленим про розгляд клопотання, не з`явлився у судове засідання, про причини неявки не повідомили суд, клопотання або заяви не надходили.

Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України.

Аналізуючи викладене, вбачається, що на час розгляду клопотання, заявлені Товариством з обмеженою відповідалньістю «Лівобережне житлово-експлуатаційне підприємство», вимоги не підтримуються.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 138, 174 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання Товариства з обмеженою відповідалньістю «Лівобережне житлово-експлуатаційне підприємство» про скасування арешту майна, накладеного на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 08.02.2017 року, у кримінальному провадженні № 12016000000000133 залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1