Рішення

від 24.01.2018 по справі 757/28560/17-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/28560/17-ц

Категорія 13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 січня 2018 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Козлова Р.Ю.,

при секретарі - Іваненку С.С.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства Інформаційно-видавнича група Телеграфъ , Дочірнього підприємства Редакція газети Київський телеграфъ , про відшкодування моральної шкоди та стягнення компенсації за порушення авторських прав,-

за участю представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідачів - Геращенко Т.Л.,

В С Т А Н О В И В :

У травні 2017 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача ПрАТ Інформаційно-видавнича група Телеграфъ , в якому просив суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача на його користь грошову суму у розмірі 3000 грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої порушенням його авторських прав. В обґрунтування пред'явлених вимог позивач послався на те, що у 2016 році ним було виявлено, що твір під назвою ІНФОРМАЦІЯ_1 , автором якого він є, розміщено на веб-сайті: ІНФОРМАЦІЯ_2 без його дозволу, як автора. Крім того, позивач зазначає, що разом з текстом твору ІНФОРМАЦІЯ_1 на вищезазначеному веб-сайті були розміщені дві ілюстрації невідомих авторів, які не мають жодного відношення до твору позивача і згоди на розміщення яких поряд зі своїм твором позивач не надавав. За таких обставин вважає позивач, розміщення твору з ілюстраціями до нього призвело до порушення його немайнових авторських прав на недоторканість твору, передбачене ч.1 ст.14 ЗУ Про авторське право та суміжні права , та як наслідок спричинило моральні страждання позивача, змусило його нервувати та змінити встановлений спосіб свого життя.

В ході розгляду справи за клопотанням представника позивача до участі у справі залучено Дочірнє підприємство Редакція газети Київський телеграфъ , яке є власником сайту на якому було оприлюднено спірний твір.

Представник відповідача ДП Редакція газети Київський телеграфъ направив суду заперечення проти позову (а.с. 108-109), відповідно до яких представник відповідача заперечує проти задоволення позовних вимог, посилаючись на відсутність у позивача належних і допустимих доказів, якими обґрунтовуються пред'явлені ним вимоги. Зокрема у своїх запереченнях представник відповідача зазначає, що позивачем не підтверджено наявності у нього авторства на спірний твір під назвою ІНФОРМАЦІЯ_1 . Надана позивачем кешована копія веб-сайту з публікацією на ньому твору не може вважатись належним доказом. Також представник відповідача зазначив, що відповідач ДП Редакція газети Київський телеграфъ дійсно розміщував статтю ІНФОРМАЦІЯ_1 на веб-сайті з двома ілюстраціями за підписом ОСОБА_1 у жовтні 2016 року, однак на початку листопада 2016 року стаття була видалена з сайту відповідачем самостійно. Таким чином на момент звернення позивача до суду з даним позовом, твір, за захистом авторських прав щодо якого позивач звернувся, був видалений з веб-сайту. Крім того, як на підставу своїх заперечень представник відповідача послався на те, що дана стаття до моменту розміщення відповідачем ДП Редакція газети Київський телеграфъ на веб-сайті, була розміщена на іншому веб-сайті і досі там знаходиться, а саме: ІНФОРМАЦІЯ_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 (ОСОБА_1), автор: ІНФОРМАЦІЯ_5. Відповідач передрукував твір ІНФОРМАЦІЯ_1 , який розміщений на наведеному вище веб-сайті, розмістивши його на своєму сайті, користувачем якого він є, при цьому зазначивши назву твору та ім'я особи, яке було вказано в кінці твору. На зазначеному веб-сайті, з яких було здійснено передрук твору, автором значиться журнал ІНФОРМАЦІЯ_5, відсутні сповіщення позивача про свої авторські права на твір, знак копірайту та інформації про автора твору або застереження про заборону передруку твору. Крім того, вказав представник відповідача, станом на 2016 рік, згідно з даними, зазначеними на офіційному веб-порталі Державної служби інтелектуальної власності України, за адресою http://sips.gov.ua/ua/vid_avtor_pravo, отримати відомості з Державного реєстру свідоцтв про реєстрацію авторського права на твір не має можливості, оскільки реєстр знаходиться на стадії розробки. За таких обставин, представник відповідача вважає, що розміщення твору на веб-сайті, користувачем якого є ДП Редакція газети Київський телеграфъ , жодним чином не порушувало права та інтереси позивача.

02 листопада 2017 року представник позивача звернулася до суду із заявою про збільшення розміру позовних вимог, згідно якої просила суд стягнути з відповідача ДП Редакція газети Київський телеграфъ на користь позивача грошову компенсацію за порушення авторських прав у розмірі 5000 грн. (а.с. 130).

За клопотанням представника позивача, з метою встановлення власника веб-сайту, на якому був розміщений спірний твір, судом у адміністратора системи реєстрації та обліку доменних назв та адреси українського сегмента мережі Інтернет були витребувані дані про реєстратора доменного імені telegrafua.com та дані про отримувача послуг хостингу щодо розміщення веб-сайту: http://telegrafua.com.

У відповідь на запит суду ТОВ Інтернет іннвест своїм листом (вих..№631 від 24.07.2017р.) повідомило про замовника послуг реєстрації доменного імені telegrafua.com, яким відповідно до анкетних даних, що були надані при реєстрації доменного імені telegrafua.com є ДП Редакція газети Київський телеграфь (а.с. 82).

У свою чергу відповідаючи на запит суду ТОВ Дрім Лайн Холдінг своїм листом (вих..№201 від 12.07.2017р.) повідомило, що отримувачем хостингу щодо розміщення сайту http://telegrafua.com згідно договору №Ф КТ-Х 01/2016 від 01.01. 2016 року є компанія ДП Редакція газети Київський телеграфь (а.с. 75-80).

У судовому засіданні представник позивача підтримала пред'явлені ОСОБА_1 вимоги та просила їх задовольнити.

Представник відповідачів у судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала посилаючись на безпідставність пред'явлених ОСОБА_1 вимог.

Суд заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в сукупності із поясненнями сторін, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що позивач своєю творчою працею створив твір ІНФОРМАЦІЯ_1 , який увійшов до книги ІНФОРМАЦІЯ_6 , автором якої зазначений позивач (а.с. 139-142).

Відповідно до ст. 1 Закону України Про авторське право і суміжні права автором є фізична особа, яка своєю творчою працею створила твір. Нормами частини 2 статті 11 цього ж Закону встановлено, що авторське право на твір виникає внаслідок факту його створення.

За відсутності доказів іншого автором твору вважається фізична особа, зазначена звичайним способом як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства).

Авторство позивача підтверджується наявною в матеріалах справи копією витягу з примірника книги ІНФОРМАЦІЯ_6 до якої серед інших, увійшов спірний твір під назвою ІНФОРМАЦІЯ_1 на якій автором вказаний ОСОБА_1 , оригінал якого досліджений судом на відповідній стадії процесу (а.с. 139).

Таким чином посилання представника відповідачів на відсутність у позивача доказів на підтвердження того, що він є автором твору ІНФОРМАЦІЯ_1 спростовуються дослідженим у судовому засіданні примірником книги.

Також судом встановлено, що у 2016 році позивачем було виявлено, що твір під назвою ІНФОРМАЦІЯ_1 автором якого він є, був розміщений на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Як вбачається з матеріалів справи, разом з текстом твору ІНФОРМАЦІЯ_1 на вищезазначеному веб-сайті були розміщені дві ілюстрації, які за твердженням позивача та його представника не мають жодного відношення до твору позивача.

Факт розміщення на вказаному сайті твору, підтверджується наявною в матеріалах справи кешованою копією з веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_7 з публікацією на ньому твору та ілюстрованих зображень з дописом у правому нижньому куті публікації ОСОБА_1 (Иерусалим) (а.с. 10).

Крім того, в судовому засіданні представник відповідачів не заперечувала факту розміщення спірного твору на вищезгаданому сайті.

Згідно даних адміністратора системи реєстрації та обліку доменних назв та адреси українського сегмента мережі Інтернет та даних про отримувача послуг хостингу щодо розміщення веб-сайту: http://telegrafua.com, замовником послуг реєстрації доменного імені telegrafua.com, яким відповідно до анкетних даних, що були надані при реєстрації доменного імені telegrafua.com є ДП Редакція газети Київський телеграфь (а.с. 82), а отримувачем хостингу щодо розміщення сайту http://telegrafua.com згідно договору №Ф КТ-Х 01/2016 від 01.01. 2016 року також є ДП Редакція газети Київський телеграфь (а.с. 75-80).

Таким чином судом встановлено, що відповідач ДП Редакція газети Київський телеграфь є власником сайту на якому був розміщений твір під назвою ІНФОРМАЦІЯ_1 , автором якого є позивач.

Крім того, судом встановлено, що ДП Редакція газети Київський телеграфь , засновником якого дійсно є ПрАТ ІВГ Телеграфь є самостійною юридичною особою, має свої власні баланс, печатку та самостійно, без втручання засновника ПрАТ ІВГ Телеграфь веде господарську діяльність відповідно до свого Статуту та відповідно самостійно, без участі засновника, відповідає по зобов'язанням свого підприємства, що підтверджується доданим до матеріалів справи Статутом підприємства (а.с. 44-61).

Відповідно до ст. 440 ЦК України майновими правами інтелектуальної власності на твір є: право на використання твору; виключне право дозволяти використання твору; право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом. Майнові права на твір належать його авторові, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України Про авторське право і суміжні права , до майнових прав автора належить виключне право на використання твору, а також виключне право надавати дозвіл на використання твору іншими особами.

Відповідно до ч. 1 статті 32 Закону України Про авторське право і суміжні права , автору та іншій особі, яка має авторське право, належить виключне право надавати іншим особам дозвіл з використання твору будь-яким одним або всіма відомими способами на підставі авторського договору. Використання твору будь-якою особою допускається виключно на основі авторського договору.

Відповідно до ст. 441 ЦК України, використанням твору є відтворення будь-яким способом та у будь-якій формі, а також продаж. Використанням твору є також інші дії, встановлені законом.

Як на правову підставу своїх вимог позивач посилається на те, що відповідачі здійснили публікацію твору під назвою ІНФОРМАЦІЯ_1 на веб-сайті: ІНФОРМАЦІЯ_8 без дозволу його дозволу.

Факт розміщення твору ІНФОРМАЦІЯ_1 з ілюстраціями до нього на сайті підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, які досліджені в судовому засіданні на предмет їх достовірності та повноти. Крім того, факт публікації твору на даному сайті у своїх запереченнях визнав представник відповідача ДП Редакція газети Київський телеграфь , в яких зазначив, що відповідач ДП Редакція газети Київський телеграфь дійсно розміщувала статтю ІНФОРМАЦІЯ_1 на веб-сайті з двома ілюстраціями за підписом ОСОБА_1 (Ієрусалим) в жовтні 2016 року, однак на початку листопада 2016 року стаття була видалена з сайту відповідачем самостійно (абзаци 16-17 заперечень, а.с. 109).

З пояснень представника позивача та матеріалів справи встановлено, що позивач дозволу на відтворення літературного твору ІНФОРМАЦІЯ_1 - не надавав.

Отже, ДП Редакція газети Київський телеграфь своїми діями допустив порушення майнового права позивача на використання твору ІНФОРМАЦІЯ_1 шляхом його публікації без дозволу позивача.

Не можуть бути прийнятими до уваги посилання представника відповідача на неналежність як доказу публікації твору на кешовану копію веб-сайту, оскільки в матеріалах справи наявний оригінал нотаріально посвідченого перекладу твору, здійснений перекладачем ОСОБА_7, взятий нею за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_9 зі скриншота від 19 жовтня 2016 року 09:17:41, який збережений із сайту ІНФОРМАЦІЯ_8 (а.с. 114).

Також не приймаються до уваги судом твердження відповідача на те, що спірний твір відповідачем було передруковано із іншого сайту ІНФОРМАЦІЯ_3

на якому автором була зазначена інша, оскільки в ході розгляду справи представниками відповідача не надано будь-якого доказу на підтвердження цієї обставини.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає доведеною ту обставину, що відповідач ДП Редакція газети Київський телеграфь вчинив порушення авторського права позивача літературний твір ІНФОРМАЦІЯ_1 та не спростував презумпцію винного завдання позивачеві шкоди, доказів своєї невинуватості суду не надав.

Статтею 50 Закону України Про авторське право і суміжні права , передбачено, що порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для судового захисту, є, зокрема, вчинення будь-якою особою дій, які порушують немайнові права суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, визначені статтями 14 і 38 цього Закону, та їх майнові права, визначені статтями 15, 39, 40 і 41 цього Закону, з врахуванням передбачених статтями 21-25,42 і 43 цього Закону обмежень майнових прав.

Відповідно до п. 2 ст. 52 Закону України Про авторське право і суміжні права , при порушеннях будь-якою особою авторського права, передбачених статтею 50 цього Закону, та інших порушеннях особистих немайнових прав і немайнових прав суб'єктів авторського права, законодавець надає автору право вибору способу правового захисту авторського права і суміжних прав.

Одним із способів цивільно-правового захисту авторського права і суміжних прав, визначеним п.п. г п. 2 ч. 1 ст. 52 Закону, є подання позову про виплату компенсації у випадку порушення авторських прав у розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат.

В пункті 42 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 04 червня 2010 року Про застосування судами у справах про захист авторського права і суміжних прав , зазначено, що відповідно до пункту г частини першої статті 52 Закону № 3792-ХІІ суб'єкт авторського права і (або) суміжних прав має право вимагати виплату компенсації замість збитків або стягнення доходу. При вирішенні відповідних спорів судам слід мати на увазі, що компенсація підлягає виплаті у разі доведення факту порушення майнових прав суб'єкта авторського права і (або) суміжних прав, а не розміру заподіяних збитків. Таким чином, для задоволення вимоги про виплату компенсації достатньо наявності доказів вчинення особою дій, які визнаються порушенням авторського права і (або) суміжних прав. Для визначення суми такої компенсації, яка є адекватною порушенню суд має дослідити: факт порушення майнових прав та яке саме порушення допущено; об'єктивні критерії, що можуть свідчити про орієнтовний розмір шкоди, завданої неправомірним кожним окремим використанням об'єкта авторського права і (або) суміжних прав; тривалість та обсяг порушень (одноразове чи багаторазове використання спірних об'єктів); розмір доходу, отриманий унаслідок правопорушення; кількість осіб, право яких порушено; наміри відповідача; можливість відновлення попереднього стану та необхідні для цього зусилля тощо.

З урахуванням встановлених в ході розгляду справи обставин, встановлення факту порушення відповідачем ДП Редакція газети Київський телеграфь авторських прав позивача, який знайшов своє підтвердження, суд дійшов висновку, що такі права підлягають захисту шляхом стягнення з відповідача на користь позивача грошової компенсації у розмірі, який заявлений позивачем.

Разом з тим, оскільки судом встановлено, що відповідач ПрАТ Інформаційно-видавнича група Телеграфъ не є власником сайту на якому було розміщено спірний літературний твір, вимога позивача про стягнення на його користь грошової суми у рахунок відшкодування моральної шкоди задоволенню не підлягає, як така, що пред'явлена до неналежного відповідача.

Також не підлягає задоволенню вимога позивача про відшкодування моральної шкоди пред'явленої до відповідача ДП Редакція газети Київський телеграфь , з огляду на наступне.

Статтею 52 Закону України Про авторське право і суміжні права визначено, що за захистом свого авторського права і (або) суміжних прав суб'єкти авторського права та суміжних прав мають право звертатися в установленому порядку до суду та інших органів відповідно до їх компетенції.

При порушеннях будь-якою особою авторського права і (або) суміжних прав, передбачених статтею 50 цього Закону, недотриманні передбачених договором умов використання творів і (або) об'єктів суміжних прав, використанні творів і об'єктів суміжних прав з обходом технічних засобів захисту чи з підробленням інформації і (або) документів про управління правами чи створенні загрози неправомірного використання об'єктів авторського права і (або) суміжних прав та інших порушеннях особистих немайнових прав і майнових прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав суб'єкти авторського права і (або) суміжних прав мають право серед іншого подавати позови про відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 23 ЦК України встановлено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав та законних інтересів. Відповідно до частини другої цієї статті моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна та у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Фактичною підставою для застосування такого виду відповідальності є наявність у діях особи складу цивільного правопорушення, елементами якого, з урахуванням особливостей, передбачених ст. 1166 ЦК України є шкода, протиправна поведінка та причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою. Відсутність хоча б одного з цих же елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди. Шкода - це зменшення або знищення майнових чи немайнових благ, що охороняються законом. Протиправною - є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків. Причинний зв'язок як елемент цивільного правопорушення виражає зв'язок протиправної поведінки та шкоди, що настала, при якому протиправність є причиною, а шкода - наслідком.

При цьому в деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

Отже, з огляду на положення ст. 1166 ЦК України, що передбачають відповідальність за завдану шкоду, позивач повинен довести не тільки протиправність поведінки відповідача, а й наявність самої моральної шкоди та причинний зв'язок між поведінкою відповідача та заподіяною шкодою.

Аналогічне роз'яснення міститься у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 04.06.2010 року № 5 Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав в якій зазначено, що майнова відповідальність за порушення авторського права і (або) суміжних прав настає за наявності певних, установлених законом, умов: факту протиправної поведінки особи; шкоди, завданої суб'єкту авторського права і (або) суміжних прав; причинно-наслідкового зв'язку між завданою шкодою та протиправною поведінкою особи; вини особи, яка завдала шкоди.

При цьому, позивач повинен довести факт порушення його прав відповідачем або загрозу такому порушенню, розмір шкоди (за винятком компенсації), якщо вона завдана та причинно-наслідковий зв'язок між завданою шкодою і діями відповідача.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що пред'явлення вимоги про відшкодування моральної (немайнової) шкоди покладає на позивача обов'язок довести факт завдання шкоди, в чому ця шкода полягає, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 ЦПК України.

Проте, позивач не навів обґрунтування позовних вимог немайнового характеру та не надав суду жодних доказів, які б підтверджували факт заподіяння йому моральної шкоди діями чи бездіяльністю відповідача а також її розмір. На відсутність у позивача таких доказів додатково в судовому засіданні вказала його представник.

Таким чином, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову до відповідача ДП Редакція газети Київський телеграфь про відшкодування моральної шкоди слід відмовити, у зв'язку з недоведеністю.

На підставі ст. 141 ЦПК України, суд покладає на відповідача Редакція газети Київський телеграфь понесені позивачем витрати по сплаті судового збору 640 грн. пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 440, 422, 437 Цивільного Кодексу України, ст. ст. 1, 8, 9, 11, 14, 15, 17, 32, 33, 50, 52 Закону України Про авторське право і суміжні права , ст.ст.4, 12, 13, ст.76-80, ст.ст.263, 264, 266, 268, 273, ст.ст.352, 354, 355 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства Інформаційно-видавнича група Телеграфъ , Дочірнього підприємства Редакція газети Київський телеграфъ , про відшкодування моральної шкоди та стягнення компенсації за порушення авторських прав - задовольнити частково.

Стягнути з Дочірнього підприємства Редакція газети Київський телеграфъ (01133, м. Київ, вул. Печерський узвіз, 2/12, код ЄДРПОУ 30676923) на користь ОСОБА_1 (Ізраїль, АДРЕСА_1, паспорт країни Ізраїль НОМЕР_1, виданий 13 вересня 2010 року в м. Єрусалим та дійсний до 12 вересня 2020 року) грошову компенсацію за порушення авторських прав у розмірі 5000 грн.

Стягнути з Дочірнього підприємства Редакція газети Київський телеграфъ (01133, м. Київ, вул. Печерський узвіз, 2/12, код ЄДРПОУ 30676923) на користь ОСОБА_1 (Ізраїль, АДРЕСА_1, паспорт країни Ізраїль НОМЕР_1, виданий 13 вересня 2010 року в м. Єрусалим та дійсний до 12 вересня 2020 року) суму судового збору у розмірі 640 грн.

У задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Повне судове рішення складено 03 лютого 2018 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Апеляційного суду міста Києва.

Суддя