Ухвала

від 05.02.2018 по справі 766/13961/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа 766/13961/17 Головуючий в 1-й інстанції: ОСОБА_1

Провадження № 11- кп/791/78/18 Доповідач: ОСОБА_2

Категорія: ч. 1 ст. 185 КК України

У Х В А Л А

іменем України

05 лютого 2018 року м. Херсон

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду

Херсонської області в складі:

головуючого ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

секретаря ОСОБА_5 ,

за участю прокурора ОСОБА_6 ,

обвинуваченої ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні матеріали кримінального провадження № 12017230040003944 за апеляційною скаргою прокурора зі змінами на вирок Херсонського міського суду Херсонської області від 28 вересня 2017 року, яким:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку м. Херсон, громадянку України, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судиму,

засуджено: за ч.1 ст. 185 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить в сумі 850 грн.

Запобіжний захід не обирався.

Вирішено питання про процесуальні витрати та речові докази.

в с т а н о в и л а:

Вироком суду ОСОБА_7 визнано винною та засуджено за те, що вона 23.07.2017 року о 04:00 годині, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , діючи з корисливих мотивів, переслідуючи злочинний умисел, направлений на протиправне викрадення чужого майна, таємно, шляхом демонтажу з фасаду будинку, а саме перерізання кабелю, викрала камеру відеоспостереження «Нікvision», модель DS-2СD2032-1, білого кольору, вартістю, 2000 гривень, що належить ПП «ТРК ВТВ плюс», чим спричинила потерпілому матеріальну шкоду на вказану суму.

В апеляційній скарзі прокурор, не оспорюючи доведеність вини та правильність кваліфікації дій обвинуваченої ОСОБА_7 , порушує питання про зміну вироку у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.В обґрунтування своїх доводів указує, що суд першої інстанції не з`ясовував питання про можливість застосування до обвинуваченої Закону України «Про амністію у 2016 році», оскільки вона є суб`єктом амністії, тобто суд першої інстанції неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність.Просить змінити вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_7 та на підставі від на підставі п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» звільнити її від відбування покарання у виді штрафу.

У змінах до апеляційної скарги прокурор порушує питання про скасування вироку у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Зазначає, що суд у вступній та резолютивних частинах вироку неправильно вказав по батькові обвинуваченуОСОБА_7 , вказавши ОСОБА_7 , тоді як за паспортними даними вона ОСОБА_7 . Отже, суд у вироку фактично засудив за вчинення злочину іншу особу, що є неприпустимим та відповідно до ст. 409 КПК України є підставою для скасування судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції та призначення нового розгляду в суді першої інстанції. Просить скасувати вирок щодо ОСОБА_7 та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.

Заслухавши доповідача, доводи прокурора, яка підтримала апеляційні вимоги прокурора зі змінами, просилаїх задовольнити, доводи обвинуваченої ОСОБА_7 , яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги прокурора,у дебатах сторони залишилися на своїх попередніх позиціях, перевіривши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до наступного.

Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_7 у вчиненні злочину, за який її засуджено, за встановлених і викладених у вироку обставин, та правильність кваліфікації її дій за ч.1 ст. 185 КК України, обґрунтовані доказами, які досліджено судом у порядку, передбаченому ч.3 ст. 349 КПК України.

Відповідно до вимог ч.2 ст.394, ст.404 КПК України, апеляційний суд не перевіряє висновки суду першої інстанції щодо фактичних обставин провадження, які ніким не оспорювалися, і докази стосовно яких судом, згідно із ч.3 ст.349 КПК України, не досліджувалися.

Порушень кримінального процесуального закону, які могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення щодо винності обвинуваченої та правильності застосування закону України про кримінальну відповідальність, під час апеляційного розгляду справи не встановлено.

Як убачається з матеріалів провадження, під час судового розгляду обвинувачена ОСОБА_7 повністю визнала себе винною у таємному викраденні чужого майна, в обсязі висунутого їй обвинувачення. Перелік, найменування, кількість та вартість викраденого майна не оспорювала.

Оскільки вона та інші учасники судового провадження не заперечували проти скороченого дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, суд обмежився допитом обвинуваченої ОСОБА_7 та дослідженням матеріалів провадження, що характеризують особу винної, а тому учасники судового провадження тепер позбавлені права оспорювати їх в апеляційному порядку.

Покарання ОСОБА_7 у виді штрафу призначено судом першої інстанції з дотриманням вимог ст. 50, 65 КК України з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до злочинів середньої тяжкості, даних про особу обвинуваченої, що вона характеризується посередньо, раніше не судима, має на утриманні малолітню дитину, обставин, що пом`якшують покарання, - визнання своє провини й каяття,активне сприяння розкриттю злочину, відшкодування завданої матеріальної шкоди, відсутність обставин, які обтяжують покарання, і правильно призначив їй покарання у виді штрафу в межах санкції статтікримінального закону, яке є необхідним і достатнім для її виправлення та попередження нових злочинів, і цей висновок суду прокурором в апеляційній скарзі не оспорюється.

Що ж до доводів прокурора про те, що суд першої інстанції не вирішив питання про застосування амністії до обвинуваченої, то колегія суддів вважає їх безпідставними.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про амністію у 2016 році» питання про застосування амністії суд вирішує за ініціативою особи, яка підтримує публічне обвинувачення в суді чи здійснює нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також за ініціативою обвинуваченого чи засудженого, їхніх захисників чи законних представників. Амністія застосовується на підставі згоди особи в усній чи письмовій формі з обов`язковим зазначенням цього в журналі судового засідання.

Як убачається з матеріалів провадження, під час судового розгляду ані прокурор, ані обвинувачена та її захисник, не заявляли клопотань про застосування Закону України «Про амністію у 2016 році», а тому доводи прокурора про те, що суд, ухвалюючи вирок, порушив вимоги Закону України про кримінальну відповідальність є такими, що не заслуговують на увагу.

До апеляційного суду клопотання про застосування амністії ОСОБА_7 також не надавала.

За наявності відповідного клопотання вказане питання може бути вирішено в порядку виконання вироку.

Водночас, колегія суддів звертає увагу на те, що суд першої інстанції, правильно встановивши анкетні відомості про особу обвинуваченої ОСОБА_7 , що випливає з запису судового засідання та матеріалів кримінального провадження, у вступній та резолютивній частинах вироку допустив описки та помилково вказав анкетні відомості обвинуваченої по батькові « ОСОБА_8 », тоді як правильно - ОСОБА_9 .

Відповідно до ст. 379 КПК України суд має право за власної ініціативою або за заявою учасників кримінального провадження чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні. Питання про внесення виправлень суд вирішує в судовому засіданні, про що повідомляються всі учасники судового провадження, і це не є підставою для скасування судового рішення, як про це вказує прокурор.

Отже, колегія суддів вважає за необхідне рекомендувати суду першої інстанції вирішити питання щодо внесення виправлень в судове рішення щодо анкетних відомостей обвинуваченоїпо батькові.

Істотних порушень кримінального процесуального закону, які можуть бути підставами для скасування чи зміну вироку, під час апеляційного розгляду не встановлено.

З огляду на це, апеляційна скарга прокурора зі змінами не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 379, 404, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу прокурора зі змінами залишити без задоволення, а вирок Херсонського міського суду Херсонської області від 28 вересня 2017 року щодо ОСОБА_7 без зміни.

Рекомендувати суду першої інстанції відповідно до ст. 379 КПК України вирішити питання про внесення виправлень у вступну та резолютивну частини вироку щодо анкетних відомостей обвинуваченої ОСОБА_7 по батькові через допущені описки в судовому рішенні.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена учасниками судового провадження в касаційному порядку протягом 3 місяців з дня проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4