Рішення

від 04.01.2018 по справі 804/1756/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 січня 2018 року Справа № 804/1756/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1 за участі секретаря судового засіданняОСОБА_2 за участі: представника позивача представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Комунального підприємства "Редакція газети "Вперед" до першого заступника начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області ОСОБА_5 про скасування постанови від 22.02.2017 року № 27/4.3-8/135, -

ВСТАНОВИВ:

10.03.2017 року Комунальне підприємство Редакція газети Вперед звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:

- визнати нечинним рішення першого заступника начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області ОСОБА_5 щодо винесення постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № 27/4.3-8/135 від 22.02.2017 року про накладення штрафу на Комунальне підприємство Редакція газети Вперед у розмірі 64000 грн.;

- скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № 27/4.3-8/135 від 22.02.2017 року винесену першим заступником начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області ОСОБА_5 про накладення штрафу на Комунальне підприємство Редакція газети Вперед у розмірі 64000 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що індексація не є мінімальною державною гарантією, отже застосування штрафних санкції за її не виплату є протиправним. Крім цього зазначає, що перевищення 103 відсоткового порогу індексу інфляції відбулось лише у квітні 2016 року, однак у цьому місяці було підвищено посадовий оклад деяким працівникам, отже відсутні правові підстави для нарахування та виплати індексації. В інших місяцях не було правових підстав для нарахування інфляції через не перевищення 103 відсоткового порога інфляції.

Відповідачем були подані заперечення проти позову, в яких він зазначає, що при перевірці було виявлено не виплату індексації заробітної плати у 2016 році, отже постанова про накладення штрафу є правомірною.

11.12.2017 року адміністративна справа на виконання розпорядження № 3041 д «Щодо призначення повторного автоматичного розподілу справи» була передана для продовження розгляду судді Кононенко О.В. та прийнята до провадження ухвалою від 12.12.2017 року.

Представник позивача у судовому засіданні адміністративний позов підтримав.

Представник відповідача у судовому засіданні проси в задоволенні позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, суд вважає за необхідне позов задовольнити частково, з таких підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, на що у період з 06.02.2017 року по 07.02.2017 року працівниками Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області на підставі наказу від 03.02.2017 року № 205-П та направлення від 06.02.2017 року № 34/4.3-н проведено позапланову перевірку додержання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування Комунальним підприємством Редакція газети Вперед .

За результатами перевірки складено акт № 24/4.3-8, в якому зазначено, що при проведенні перевірки виявлено, що у 2016 році не здійснювалось нарахування та виплата індексації заробітної плати ОСОБА_6 та ОСОБА_7, що призвело до порушень частини 6 статті 95 Кодексу законів про працю України, Закону України Про індексацію грошових доходів населення , статті 2 Закону України Про оплату праці , Порядку проведення індексації грошових доходів населення затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078.

На підставі виявлених порушень Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області прийнято постанову від 22.02.2017 року № 27/4.3.-8/135 про накладення штрафу в розмірі 64000 грн., на підставі абзацу 4 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України.

Вирішуючи спір суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 2 Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» , дія цього Закону поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Згідно з частиною 4 статті 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

У відповідності до вимог статті 12 Закону України Про оплату праці , норми оплати праці (за роботу в надурочний час; у святкові, неробочі та вихідні дні; у нічний час; за час простою, який мав місце не з вини працівника; при виготовленні продукції, що виявилася браком не з вини працівника; працівників молодше вісімнадцяти років, при скороченій тривалості їх щоденної роботи тощо) і гарантії для працівників (оплата щорічних відпусток; за час виконання державних обов'язків; для тих, які направляються для підвищення кваліфікації, на обстеження в медичний заклад; для переведених за станом здоров'я на легшу нижчеоплачувану роботу; переведених тимчасово на іншу роботу у зв'язку з виробничою необхідністю; для вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, переведених на легшу роботу; при різних формах виробничого навчання, перекваліфікації або навчання інших спеціальностей; для донорів тощо), а також гарантії та компенсації працівникам в разі переїзду на роботу до іншої місцевості, службових відряджень, роботи у польових умовах тощо встановлюються Кодексом законів про працю України та іншими актами законодавства України.

Норми і гарантії в оплаті праці, передбачені частиною першою цієї статті та Кодексом законів про працю України, є мінімальними державними гарантіями.

Відповідно до статті 33 Закону України „Про оплату праці« в період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством.

Частиною 6 статті 95 Кодексу законів про працю України визначено, що заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.

Отже, індексація заробітної плати передбачена Кодексу законів про працю України, тому вона є мінімальною державною гарантією.

Згідно частини 6 статті 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості:

дату складення акта;

тип заходу (плановий або позаплановий);

форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо);

предмет державного нагляду (контролю);

найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід;

найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

Натомість в акті перевірки та оскаржуваній постанові відсутні посилання на будь-які докази, що підтверджують порушення порядку нарахуванні індексації заробітної плати, які досліджувались перевіряючою особою, натомість міститься загальний висновок про не нарахування індексації працівникам у 2016 році.

Крім цього в постанові відсутній опис виявленого порушення, а саме: не зазначено за які місяці не здійснювалось нарахуванні індексації із зазначенням відповідного розрахунку доказів; не зазначені причини застосування штрафу саме розмірі 64000 грн.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Даючи оцінку оскаржуваному рішенню відповідача, суд вважає, що воно не відповідає критеріям, встановленим частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Отже, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова управління Держпраці у Дніпропетровській області від 22.02.2017 року № 27/4.3-8/135 є протиправною та підлягає скасуванню.

Також суд зазначає, що згідно абзацу 6 частини 1 статті 8 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право застосовувати санкції до суб'єктів господарювання, їх посадових осіб та вживати інших заходів у межах та порядку, визначених законом.

Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 року № 509 (далі - Порядок).

Пунктом 3 Порядку передбачено, що уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу (далі - справа).

Згідно пункту 4 порядку справа розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд.

У відповідності до пункту 6 Порядку, про розгляд справи Держпраці та її територіальні органи письмово повідомляють суб'єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п'ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в Держпраці чи її територіальному органі, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Положеннями пункту 7 визначено, що справа розглядається за участю представника суб'єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.

Згідно пункту 8 Порядку розгляд справи розпочинається з представлення уповноваженої посадової особи, яка її розглядає. Зазначена особа роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Під час розгляду справи заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішується питання щодо задоволення клопотання.

За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акта, зазначеного в пункті 3 цього Порядку, приймає відповідне рішення.

Постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою, встановленою Мінсоцполітитки, один з яких залишається у Держпраці або її територіальному органі, другий - надсилається протягом трьох днів суб'єктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову, або видається його представникові, про що на ньому робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника. У разі надсилання примірника постанови поштою у матеріалах справи робиться відповідна позначка.

Разом з цим, як вбачається із матеріалів справи відповідачами не надано доказів повідомлення позивача про розгляд справи про накладення штрафу.

Крім цього ані в самій постанові, а ні в інших складених при розгляді справи про накладення штрафу документах не зазначено, про присутність чи відсутність позивача при розгляді справи та повідомленні чи не повідомленні його про розгляд справи, також у постанові не роз'яснено позивачу права та обов'язки, та право на оскарження.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що порушення порядку розгляду справ про накладення штрафу є підставами для скасування рішення прийнятого за результати такого розгляду.

Щодо вимог про визнання нечинним рішення першого заступника начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області ОСОБА_5 щодо винесення постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № 27/4.3-8/135 від 22.02.2017 року про накладення штрафу на Комунальне підприємство Редакція газети Вперед у розмірі 64000 грн., суд зазначає, що посадовою особою не приймалось окремого рішення, яке передувало прийняттю постанови.

Отже, за результати розгляду справи про накладення штрафу було прийнято лише постанову, яка визнана судом протиправною.

За таких обставин суд вважає, що зазначена вимога не підлягає задоволенню.

Згідно частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У відповідності до вимог частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Керуючись статтями 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Комунального підприємства "Редакція газети "Вперед" ((вул. Гагаріна, 5,смт. Солоне, Дніпропетровська область, код ЄДРПОУ 02471815) до першого заступника начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області ОСОБА_5 (вул. Казакова, 3, м. Дніпро, 49050) про скасування постанови від 22.02.2017 року № 27/4.3-8/135 задовольнити частково.

Скасувати постанову Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області від 22.02.2017 року № 27/4.3-8/135.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області судовий збір в сумі 1600 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складений 10 січня 2018 року.

Суддя ОСОБА_1