Ухвала

від 05.02.2018 по справі 807/1992/17

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

05 лютого 2018 рокум. Ужгород№ 807/1992/17

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Рейті С.І., розглянувши заяву Хустського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області про витребування доказів, -

ВСТАНОВИВ:

Хустське об'єднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Бороняво" про стягнення заборгованості зі збору на обов'язкове державне пенсійне страхування по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пп. "б-з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в сумі 10912,08 грн.

Ухвалою судді від 14 грудня 2017 року відкрито провадження у адміністративній справі, ухвалою від 21 грудня 2017 року прийнято рішення про розгляд справи за позовом Хустського ОУПФ за правилами спрощеного позовного провадження.

22 січня 2018 року до Закарпатського окружного адміністративного суду надійшло клопотання позивача від 22.01.2018 року № 423/21-10-01 про витребування від ПАТ КБ "Приватбанк" доказів виплати пільгової пенсії пенсіонеру ОСОБА_1 Заявлене клопотання мотивує не наданням ПАТ КБ "Приватбанк" відповіді на відповідний запит управління від 12.12.2017 року вих. № 7790/21-05-01.

Ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Кодексу, чинній на момент подання позовної заяви) регламентує обов'язок доказування в адміністративному судочинстві. Так, згідно з приписами чч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. У відповідності до норм ч. 2 ст. 79 КАС України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.

15 грудня 2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 року № 2147-VIII.

Вказаним Законом вводиться в дію нова редакція Кодексу адміністративного судочинства України, який визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах.

У відповідності до п. 10 ч. 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України Закону України №2147-VIII від 03.10.2017 р.), справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Частиною 3 ст. 3 КАС України в редакції Закону України від 03.10.2017 р. №2147-VIII встановлено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Отже, здійснюючи розгляд даної адміністративної справи, суд керується нормами КАС України у редакції Закону України від 03.10.2017 р. №2147-VIII.

Згідно з ч. 1 ст. 80 КАС України (в редакції, чинній на момент розгляду судом заявленого клопотання) учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 80 КАС України визначено, що у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено:

1) який доказ витребовується;

2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;

3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;

4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Розглянувши заявлене представником позивача клопотання, враховуючи вищезазначені процесуальні норми, суд зазначає наступне.

Звертаючись до Закарпатського окружного адміністративного суду з даною позовною заявою позивачем не було долучено жодних доказів на підтвердження фактичної виплати пільгової пенсії пенсіонеру ОСОБА_1, як і не було долучено доказів вжиття відповідних заходів для отримання від банківської установи таких доказів.

Із клопотанням про витребування доказів позивач звернувся тільки 22.01.2018 року. До заявленого клопотання позивачем долучено копію листа від 12.12.2017 року № 7790/21-05-01, яким останній звертався до керуючого Хустським відділенням Закарпатського регіонального управління ПАТ КБ "Приватбанк" про підтвердження виплати пенсії за період січень-грудень 2017 року ОСОБА_1 З цього приводу суд зазначає наступне.

У відповідності до ч. 1 ст. 80 КАС України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Вимогами ч. 1 ст. 73 КАС України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно з ч. 1 ст. 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

З огляду на лист від 12 грудня 2017 року, поданий позивачем, на підтвердження тих обставин, що останній не одержав відповіді на запит щодо виплати пенсій за віком на пільгових умовах, то такий доказ суд не вважає належним, достовірним та допустимим, оскільки в такому відсутні докази, які підтверджують отримання представником ПАТ КБ "Приватбанк" відповідного запиту. Наявний в листі від 12.12.2017 року № 7790/21-05-01 підпис не встановленої особи з позначкою "прийнято" без зазначення прізвища, імені та по батькові особи, яка прийняла такий лист, не можна вважати належним доказом, оскільки з нього не можна достовірно встановити особу отримувача. Крім того, такий підпис не завірено печаткою юридичної особи - ПАТ КБ "Приватбанк".

Одночасно суд зазначає, що лист-звернення датується 12 грудня 2017 року. Однак станом на 05.02.2018 року жодних інших дій щодо повторного звернення до банківської установи з метою отримання доказів фактичної виплати пільгової пенсії для підтвердження заявлених позовних вимог позивачем не вчинялося.

Частиною 2 ст. 44 КАС України (в редакції, чинній на момент розгляду судом заявленого клопотання) встановлено, що учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

У відповідності до ч. 5 вказаної статті, учасники справи зобов'язані, зокрема, виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.

У зв'язку з наведеним, суд приходить до переконання, що у задоволенні заявленого клопотання позивача слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 73, 80, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні клопотання Хустського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області про витребування доказів - відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_2