Рішення

від 05.02.2018 по справі 826/7499/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

05 лютого 2018 року № 826/7499/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Келеберди В.І. розглянув у письмовому провадженні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Топгард Київ до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування наказу.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ТОВ Топгард Київ звернулося до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві та просить суд визнати протиправним та скасувати наказ від 02 червня 2017 року № 4466 Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Топгард Київ .

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 08 червня 2017 року ним отримано наказ Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Топгард Київ від 02 червня 2017 року № 4466. Проте спірний наказ є протиправним, оскільки суперечить частині другій статті 82 ПК України.

Окрім того, вказаний наказ не відповідає вимогам ухвали Печерського районного суду міста Києва від 10 січня 2017 року у справі № 757/1279/17-к, яку прийнято під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 420160000000000525, внесеного до Єдиного реєстру до судових розслідувань 18 лютого 2016 року, оскільки суддею ухвалено призначити позапланову документальну перевірку, тоді як контролюючим органом призначено документальну позапланову виїзну перевірку.

Вважаючи наказ протиправним, позивач звертається до суду з вимогою про його скасування.

Відповідною ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі №826/7499/17 (далі - справа) , яку призначено до розгляду у судовому засіданні.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у письмових запереченнях, які долучено до матеріалів справи.

Виходячи з положень частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції чинній на час вчинення процесуальної дії), враховуючи відсутність заперечень з боку сторін, у судовому засіданні судом ухвалено про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження.

Разом з тим, 15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII, яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, виклавши його в новій редакції.

Відповідно до підпункту 10 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України в новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України.

Оцінивши у письмовому провадженні подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Печерським районним судом міста Києва 10 січня 2017 року у справі № 757/1279/17-к постановлено ухвалу, відповідно до якої клопотання прокурора відділу процесуального керівництва та підтримання державного обвинувачення Департаменту з розслідування ОВС у сфері економіки генеральної прокуратури України про призначення позапланової документальної перевірки задоволено.

Призначено у кримінальному провадженні № 420160000000000525, внесеного до Єдиного реєстру до судових розслідувань 18 лютого 2016 року, позапланову документальну перевірку ТОВ Топгард Київ (ЄДРПОУ 38750312), що перебуває на податковому обліку в ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у місті Києві, на предмет своєчасності, повноти нарахування та сплати усіх передбачених Податковим кодексом України податків, зборів (обов'язкових платежів), що входять в систему оподаткування, з метою встановлення можливих порушень та суми нанесених державі збитків службовими особами ТОВ ТОПГАРД КИЇВ (ЄДРПОУ 38750312) під час здійснення фінансово-господарських операцій з ТОВ МАКСЕЛОН (ЄДРПОУ 40389184) ТОВ МИЛТОН (ЄДРПОУ 40448600) ТОВ ЛІНДХОЛЬД (ЄДРПОУ 40449117) ТОВ БІГ ПРОМ ТРЕЙД (ЄДРПОУ 40350356) ТОВ ВЕЛИЗАР КОМПАНІ (ЄДРПОУ 40291558) ТОВ БРЕЙТ-ГРОС (ЄДРПОУ 40496607), крім того здійснити перевірку ТОВ ТОПГАРД КИЇВ (ЄДРПОУ 38750312) на предмет своєчасності, повноти нарахування та сплати усіх передбачених Податковим кодексом України податків, зборів (обов'язкових платежів), що входять в систему оподаткування, дотримання валютного та іншого законодавства, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) під час здійснення господарської діяльності за період 2014-2016 років. Під час здійснення перевірки врахувати докази здобуті в рамках досудового розслідування кримінального провадження № 42016000000000525.

Проведення позапланової документальної перевірки доручити співробітникам Головного управління ДФС у м. Києві, з дотриманням строків встановлених Податковим Кодексом України.

Результати перевірки направити до Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України у термін передбачений законодавством України.

Відповідно до підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 ПК України від 02 грудня 2010 року (зі змінами), на виконання вимог ухвали Печерського районного суду міста Києва від 10 січня 2017 року у справі № 757/1279/17-к, що винесено під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні від 18 лютого 2016 року № 42016000000000525, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 205, частиною третьою статті 212 КК України, керівником Головного управління державної фіскальної служби у місті Києві 02 червня 2017 року прийнято рішення Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Топгард Київ , яке оформлено наказом № 4466.

Позивач вважає, що вказаний наказ є протиправним оскільки суперечить частині другій статті 82 ПК України.

Окрім того, зі змісту ухвали вбачається, що слідчий суддя не приймав рішення про проведення саме позапланової виїзної перевірки, а тому відповідач неправомірно самостійно вирішив питання, яку саме документальну позапланову перевірку необхідно провести.

На думку позивача, з урахуванням викладених обставин, вказане рішення відповідача є протиправним, а тому підлягає скасуванню.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, з урахуванням встановлених обставин, суд прийшов до наступних висновків.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України) (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до підпункту 16.1.3 пункту16.1 статті 16 ПК України, платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Статтею 20 ПК України визначено права контролюючих органів, відповідно до яких, контролюючі органи мають право, зокрема: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення; запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов'язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до статті 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України 75.1.2. документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Статтею 78 ПК України передбачено порядок проведення документальних позапланових перевірок.

Так, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав:

отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту;

платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звіт про контрольовані операції або документацію з трансфертного ціноутворення, якщо їх подання передбачено законом;

платником податків подано контролюючому органу уточнюючий розрахунок з відповідного податку за період, який перевірявся контролюючим органом;

виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту;

платником податків подано в установленому порядку контролюючому органу заперечення до акта перевірки та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі, коли платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об'єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження.

розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків;

щодо платника податку подано скаргу:

отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки, винесену ними відповідно до закону;

контролюючим органом вищого рівня в порядку контролю за діями або бездіяльністю посадових осіб контролюючого органу нижчого рівня здійснено перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або матеріалів документальної перевірки, проведеної контролюючим органом нижчого рівня, і виявлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства або неповне з'ясування під час перевірки питань, що повинні бути з'ясовані під час перевірки для винесення об'єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

у разі отримання інформації про ухилення податковим агентом від оподаткування виплаченої (нарахованої) найманим особам (у тому числі без документального оформлення) заробітної плати, пасивних доходів, додаткових благ, інших виплат та відшкодувань, що підлягають оподаткуванню, у тому числі внаслідок неукладення платником податків трудових договорів з найманими особами згідно із законом, а також здійснення особою господарської діяльності без державної реєстрації. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали підставою для проведення такої перевірки;

у разі отримання документально підтвердженої інформації та даних, що свідчать про невідповідність умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" та/або встановлення невідповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" у порядку, передбаченому підпунктом 39.5.1.1 підпункту 39.5.1 пункту 39.5 статті 39 цього Кодексу;

неподання платником податків або подання з порушенням вимог пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення або у разі встановлення порушень під час моніторингу такого звіту або документації відповідно до вимог пунктів 39.4 і 39.5 статті 39 цього Кодексу;

отримано звіт про контрольовані операції, надісланий платником податків відповідно до пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу. У такому разі перевірка проводиться виключно з питань контролю трансфертного ціноутворення;

платником податків не подано в установлений пунктом 50.3 статті 50 цього Кодексу строк уточнюючий розрахунок для виправлення помилок, виявлених за результатами електронної перевірки, проведеної за заявою платника податків;

виявлено розбіжності даних, що містяться у зареєстрованих акцизних накладних/розрахунках коригування в Єдиному реєстрі акцизних накладних та деклараціях з акцизного податку, поданих платником акцизного податку, що реалізує пальне;

платником податків не надано для проведення зустрічної звірки інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту. Така перевірка проводиться виключно з питань, зазначених у запиті контролюючого органу.

Відповідно до пункту 78.4 статті 78 ПК України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу (пункт 78.5. статті 78 ПК України).

Статтею 81 ПК України визначено умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок.

Так, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Згідно з абзацом 5 пункту 81.1 статті 81 ПК України, непред'явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється (абзац 6 пункту 81.1 статті 81 ПК України).

Відповідно до пункту 82.2. статті 82 ПК України, тривалість перевірок, визначених у статті 78 цього Кодексу, не повинна перевищувати 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - 5 робочих днів, для фізичних осіб - підприємців, які не мають найманих працівників, за наявності умов, визначених в абзацах третьому - восьмому цього пункту, - 3 робочі дні, інших платників податків - 10 робочих днів.

Продовження строків проведення перевірок, визначених у статті 78 цього Кодексу, можливе за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу не більш як на 10 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - не більш як на 2 робочих дні, інших платників податків - не більш як на 5 робочих днів.

Як вбачається зі спірного наказу, керівником відповідача прийнято рішення про проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача тривалістю 10 робочих днів з 08 червня 2017 року.

Позивач зазначає, що ТОВ Топгар Київ є суб'єктом малого підприємництва, а тому тривалість документальної позапланової виїзної перевірки не повинна перевищувати 5 робочих днів.

У позовній заяві позивачем зроблено припущення про те, що відповідач повинен був володіти інформацією щодо того що ТОВ Топгард Київ є суб'єктом малого підприємництва з фінансових та інших звітів, однак жодних підтверджень зазначеним обставинам надано не було.

Окрім того, як вбачається із письмових заперечень відповідача, 08 червня 2017 року з метою вручення копії наказу ГУ ДФС у місті Києві від 02 червня 2017 року № 4466 та проведення передвіки, співробітниками відповідача здійснено вихід за податковою адресою позивача: місто Київ, вулиця Мечникова, 14/1, кв. 303.

Відповідно до підпункту 16.1.5 пункту 16.1 статті 16, пункту 20.1 статті 20, пунктів 85.2, 85.4 статті 85 ПК України, у зв'язку зі стислими термінами проведення перевірки та з метою підтвердження показників, відображених у податковій звітності ТОВ Топгард Київ , відповідачем було пред'явлено запити про надання документального підтвердження господарських операцій (первинні фінансово-господарські, бухгалтерські та інші документів) за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2016 року від 08 червня 2017 року № 1, від 14 червня 2017 року № 2. Вказані запити вручено уповноваженій особі позивача.

Однак, 15 червня 2017 року, представником ТОВ Топгард Київ у допуску співробітників відповідача до проведення позапланової виїзної перевірки та надання запитуваних первинних документів було відмовлено.

Вказані обставини зафіксовано актом не допуску до перевірки від 15 червня 2017 року б/н.

З урахуванням викладених обставин, керівником ГУ ДФС у місті Києві 16 червня 2017 року прийнято рішення про застосування адміністративного арешту майна ТОВ Топгард Київ № 17131, яке направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу платника податків, разом з вимогою тимчасового зупинення відчуження майна № 17131/10/26-15-14-07-02.

Із системного аналізу вищезазначеного, враховуючи наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до переконання, що контролюючим органом видано наказ на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Виданий наказ є законним та обґрунтованим, а тому жодних підстав для його скасування не вбачається.

Як уже зазначалось, проведення документальної (планової або позапланової; виїзної або невиїзної) позапланової перевірки здійснюється саме у разі отримання судового рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки винесеної ним відповідно до закону, що передбачено підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 ПК України.

Згідно з частиною першою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 КАС України).

Частинами першою та другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є безпідставним та необґрунтованим, а тому не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 72-73, 76-77, 139, 143, 243-246, 255 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Відповідно до частини першої статті 293 КАС України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 255 КАС України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.І. Келеберда