Постанова

від 25.01.2018 по справі 804/2878/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

25 січня 2018 рокусправа № 804/2878/17 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Чумака С.Ю.,

судді: Чабаненко С.В. Юрко І.В. ,

секретар судового засідання: Федосєєва Ю.В.,

за участі представника позивача Биструшкіної А.Р. та представника відповідача Чабан О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 липня 2017 року у справі № 804/2878/17 (суддя Ільков В.В.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Днепрукрмет" до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому з урахуванням уточненої позовної заяви просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення № 0000251402 від 31.01.2017 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 215468 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 53867 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 липня 2017 року адміністративний позов задоволений.

Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, відмовивши у задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, апелянт зазначає, що господарська діяльність між позивачем та контрагентом не була спрямована на реальне настання правових наслідків, а відтак в порушення п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України, п. 201.1 ст. 201 ПК України ТОВ Днепрукрмет завищено податковий кредит з податку вартість, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 215468 грн.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила такі обставини.

ТОВ Днепрукрмет взято на податковий облік до ДПІ у Жовтневому районі 04.09.2003 року за № 20235, станом на 30.12.2016 року перебуває на обліку в ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська.

На підставі наказу ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 22.12.2016 року за № 1209 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ ДНЕПРУКРМЕТ (код ЄДРПОУ 32651114), відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.4 п. 78.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України посадовими особами відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ ДНЕПРУКРМЕТ (код ЄДРПОУ 32651114) з питань дотримання вимог податкового законодавства України при документальному підтвердженні господарських відносин з придбання товарів (робіт, послуг) у ТОВ Пейсмен (код за ЄДРПОУ 39733440) за період з 01.06.2015 року по 30.06.2015 року та подальшої реалізації товарів, придбаних у вищевказаних підприємств, реальності та повноти відображення в обліку.

За результатами перевірки складений акт від 10.01.2017 року № 30/04-63-14-02/32651114, згідно з висновками якого під час перевірки відповідачем виявлені такі порушення:

- нереальність здійснення господарських операцій по ланцюгу постачання: ТОВ "Пейсмен" (код за ЄДРПОУ 39733440) за період з 01.06.2015 року по 30.06.2015 року - ТОВ "ДНЕПРУКРМЕТ" (код за ЄДРПОУ 32651114);

- у порушення положень п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1, п. 44.6 ст. 44, п.198.2, п.198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України завищено ТОВ "ДНЕПРУКРМЕТ" (код ЄДРПОУ - 32651114) податкового кредиту на суму 215 468 грн., в тому числі : в червні 2015 року на суму 215 468,00 грн., що призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду та підлягає сплаті до державного бюджету на суму 215 468 гривень.

За результатами перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 31.01.2017 року за № 0000251402, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 215 468 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 53867 гривень.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивачем було подано скаргу до Державної фіскальної служби України про скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Рішенням Державної фіскальної служби України від 11.04.2017 року № 7522/6/99-99-11-01-02-25 про продовження строку розгляду скарги, податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 31.01.2017 року № 0000251402 залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач звернувся до суду із оскарженням зазначеного податкового повідомлення-рішення.

При вирішенні справи колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з вимогами п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

При цьому, відповідно до вимог п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Стаття 201 Податкового кодексу України встановлює порядок складання та вимоги до податкових накладних.

Відповідно до вимог п. 201.8 ст. 201 ПК України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст.183 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пунктів 2.15 та 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 (далі Положення), забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Пунктом 2.4 Положення визначено, що первинні документи (на паперових і машино зчитувальних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи від імені яких складений документ, назва документа (форма), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складення первинного документа.

Згідно із Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинним документом визнається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до статті 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складений документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення

Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Оцінюючи податкові наслідки господарських операцій, судом перевірений дійсний рух активів у процесі виконання операцій для встановлення зв'язку складених первинних документів з реальними обставинами господарської діяльності.

Так, між ТОВ ДНЕПРУКРМЕТ (покупець) та ТОВ Пейсмен (постачальник) було укладено договір від 24.06.2015 року № 97, відповідно до умов якого продавець передає у власність, а покупець приймає та оплачує в строк хімічну продукцію в кількості, якості та на умовах даного договору у відповідності з видатковими накладними, які є невід'ємною частиною даного договору, найменовану в подальшому товар. (а.с. 53)

Відповідно до п. 3.1 договору відвантаження проводиться зі складу постачальника.

На кожну партію товару постачальник надає покупцю наступні документи: оригінал рахунку на фактично відвантажений товар, видаткову накладну (п. 3.3 договору від 24.06.2015 року № 97).

Факт укладення правочину та його виконання обома сторонами підтверджується фактичними обставинами справи, зокрема, первинними документами, які фіксують здійснення господарських операцій на виконання умов договору, зокрема:

- платіжними дорученями: від 17.08.2015 року № 437 на суму 205800,00 грн., № 438 на суму 79200,00 грн., від 10.08.2015 року № 421 на суму 35000,00 грн., №405 на суму 32400,00 грн., № 426 на суму 5000,00 грн., від 03.08.2015 року № 395 на суму 11500,00 грн., від 31.07.2015 року № 393 на суму 256000,00 грн., № 467 на суму 297128,00 грн., № 392 на суму 16055,36 грн., від 30.07.2015 року № 386 на суму 11000,00 грн., від 29.07.2015 року № 371 на суму 11000,00 грн., від 16.07.2015 року № 345 на суму 163000,00 грн., № 342 на суму 102624,64 грн., від 22.07.2015 року на суму 15000,00 грн., від 14.07.2015 року № 339 на суму 10000,00 грн., від 18.07.2015 року № 436 на суму 42100,00 грн.; (а.с. 33-48)

- податковими накладними: від 24.06.2015 року № РН-0000275 на загальну суму з ПДВ 328680,00 грн., від 26.06.2015 року № РН-0000277 на загальну суму з ПДВ 416328,00 грн., від 25.06.2015 року № РН-0000276 на загальну суму з ПДВ 547800,00 гривень.

Розвантажування кальцію хлористого технічного відбувалось орендованою у ТОВ "Трансукрмет" ( код за ЄДРПОУ 35680012) спеціальною технікою згідно з договором про надання автотранспортних послуг спеціалізованою технікою від 08.04.2015 року № 08/04/15-С, предметом якого є надання виконавцем спеціалізованої техніки на умовах, погоджених сторонами в цьому договорі. (а.с. 49-50)

Факт транспортування товару (кальцію хлористого технічного) підтверджується :

- товарно-транспортними накладними: від 25.06.2015 року № 17, від 26.06.2015 року № 19, від 24.06.2015 року № 16. (а.с. 25, 27, 29)

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що представлені позивачем первинні документи відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", та підтверджують реальність (товарність) здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентом та спростовують висновки податкового органу про протиправність віднесення позивачем сум податку на додану вартість за господарськими операціями до складу податкового кредиту.

Стосовно доводів відповідача, що вага вантажу згідно з товарно-транспортними накладними на перевезення кальцію хлористого технічного складає 30 та 50 тон, що перевищує максимальну вантажопідйомність автомобілів КАМАЗ, а відтак не дозволяє здійснювати транспортування товару, судова колегія зазначає, що зазначені обставини можуть свідчити про порушення перевізником правил експлуатації транспортних засобів і законодавства про дорожній рух, а не норм податкового законодавства, і не може позбавляти позивача права на формування податкового кредиту.

Крім того, відповідачем як суб'єктом владних повноважень не надано суду доказів, що автомобіль КАМАЗ, яким здійснювалось транспортування товару, дійсно має вантажопідйомність менше ніж вага товару, що перевозився. При цьому апеляційним судом представник відповідача зобов'язувався надати такі дані і для цього судом оголошувалась перерва в судовому засіданні, проте ухвалу суду з цього приводу не виконав.

Стосовно посилань відповідача, що згідно з наданими позивачем товарно-транспортними накладними, пункт розвантаження товару вказаний у м. Дніпродзержинськ, по вул. Колеусовська, б.41, тоді як місцезнаходженням ТОВ Днепрукрмет є м. Дніпропетровськ, вул. Фучика, б. 18, що на думку апелянта свідчить про нереальність операцій стосовно поставки кальцію хлористого технічного, судова колегія зазначає таке.

18.05.2016 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області (Орендодавець) та ТОВ Днепрукрмет (Орендар) укладений договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 12/02-5938-ОД.

Пунктом 1.1 зазначеного договору передбачено, що Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно - нежитлове приміщення (цех нестандартного обладнання-реєстровий номер: 08562944.1.ЖСЮКЦМО13, службово-побутові приміщення-реєстровий номер: 08562944.1.ЖСЮКЦМО13; дільниця покриття деталей - реєстровий номер: 08562944.1.ЖСЮКЦМО16; фарбувальна дільниця-реєстровий номер: 08562944.1.ЖСЮКЦМО15 ) загальною площею 5339,1 м 2 , які розміщені за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вул. Колеусівська, 41, на першому та другому поверхах двоповерхової будівлі, що перебуває на балансі ДП Дослідно-експериментальне підприємство управління Державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області .

Отже, позивач провадить свою господарську діяльність за адресою вказаною у договору № 12/02-5938-ОД, а саме: м. Дніпродзержинськ, вул. Колеусівська, 41, та відповідно і товар придбаний позивач відвантажується за зазначеною адресою.

Водночас, судова колегія зауважує, що позивачем до суду надано фотознімки орендованого приміщення, яке знаходиться за адресою: м. Кам'янське (колишній Дніпродзержинськ), вул. Колеусівська, 41, з яких вбачається, що зазначене товариства є діючим та здійснює переробку відходів металургійного виробництва шляхом брикетування дрібнодісперснихзалізовмістких матеріалів в брикети БЖС-Д, БЖС-60, які безпосередньо присутні на фото.

Крім того, судом першої інстанції правомірно відхилені посилання відповідача в акті перевірки від 10.01.2017 року № 30/04-63-14-02/32651114 щодо відсутності придбання ТОВ Пейсмен товару (кальцій хлористий технічний) реалізованого на адресу ТОВ "ДНЕПРУКРМЕТ" та підміну товару, неможливість встановлення походження товару, та як наслідок умисний намір ТОВ Пейсмен мінімізувати податкові зобов'язання контрагентам покупцям, в тому числі позивачу, оскільки апелянтом жодних доказів на підтвердження своїх доводів судам обох інстанцій не надано.

Крім того, відповідно до ст. 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, тому позивач не може нести відповідальності за можливі протиправні дії інших юридичних осіб.

Також, порушення контрагентами позивача вимог законодавства про порядок здійснення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про безтоварність відповідних господарських операцій. Крім того, факти вчинення злочину, в тому числі у вигляді фіктивного підприємництва, ухилення від сплати податків та підробки документів, можуть встановлюватись виключно відповідним рішенням суду.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, та вважає, що постанова суду першої інстанції винесена законно та обґрунтовано, апеляційна скарга відповідача, не ґрунтується на законі та не підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції має бути залишена без змін.

Повний текст складений 30 січня 2018 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 липня 2017 року у справі № 804/2878/17 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя: С.Ю. Чумак

Суддя: С.В. Чабаненко

Суддя: І.В. Юрко