Постанова

від 01.02.2018 по справі 813/1517/17

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2018 рокуЛьвів№ 876/8601/17 ОСОБА_1 апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді: Кухтея Р.В.

суддів: Носа С.П., Яворського І.О.

з участю секретаря судового засідання: Джули В.М.

представника позивача : ОСОБА_2

представника відповідача : ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20 липня 2017 року (ухвалена головуючим-суддею Кедик М.В., час ухвалення рішення 17 год 05 хв у м. Львові, повний текст складений 25.07.2017) за адміністративним позовом Приватного підприємства Минотавр до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області (за участю третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - ОСОБА_4) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

У квітні 2017 року Приватне підприємство (далі - ПП) Минотавр звернулося в суд із зазначеним позовом, в якому просило визнати протиправною бездіяльність ОСОБА_1 міської виконавчої дирекції Львівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності щодо виплати ПП Минотавр допомоги по вагітності та пологах ОСОБА_4 в розмірі 44 061,97 грн та зобов'язати відповідача перерахувати вказану допомогу на рахунок ПП Минотавр .

Позов мотивований тим, що страховик зобов'язаний забезпечити фінансування матеріального забезпечення та надання соціальних послуг, передбачених Законом України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з втратою тимчасової працездатності та витратами, зумовленими похованням № 2240-ІІІ від 18.01.2001 (далі - Закон № 2240-ІІІ), а саме забезпечити фінансування страхувальника ПП Минотавр для надання допомоги по вагітності та пологам для застрахованої особи ОСОБА_4 в розмірі 44 622,97 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 20.07.2017 позов було задоволено повністю.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2017 було проведено заміну відповідача ОСОБА_1 обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на його правонаступника Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області (далі - Управління).

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області (далі - Фонд) подало апеляційну скаргу, яку мотивує тим, що суд першої інстанції неповно з'ясував всі обставини по справі та приймаючи оскаржуване судове рішення неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що Законом № 2240-ІІІ обов'язок надавати та оплачувати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид матеріального забезпечення та соціальних послуг, покладено на страхувальника. При цьому, статтею 28 цього Закону визначено, що страховик зобов'язаний забезпечувати фінансування матеріального забезпечення та надання соціальних послуг. Згідно норм вказаного Закону, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, Фонд проводив лише відшкодування страхувальнику сум понесених ним витрат на виплату матеріального забезпечення застрахованим особам. При цьому, зазначає, що рішенням Галицького районного суду м. Львова від 13.03.2012 ПП Минотавр було зобов'язано виплатити ОСОБА_4 допомогу по вагітності та пологах. Крім того, за результатами проведеної Фондом 07.10.2010 перевірки правильності нарахування, сплати, обліку та використання коштів Фонду, відносно ПП Минотавр 23.12.2010 було прийняте рішення № 1078, правомірність якого підтверджена судовими рішеннями, які набрали законної сили, відповідно до якого у підприємства не прийнято до заліку витрати на суму 44 311,57 грн. Тому просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30.11.2017 та прийняти нову, якою відмовити ПП Минотавр у задоволенні адміністративного позову.

Відзив на апеляційну скаргу від ПП Минотавр до суду апеляційної інстанції не надходив.

Заслухавши суддю-доповідача, представника апелянта ОСОБА_3, який підтримав апеляційну скаргу, представника позивача ОСОБА_2, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши наявні у справі матеріали та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, а постанова суду першої інстанції скасуванню з прийняттям нової про відмову у задоволенні адміністративного позову, виходячи з наступного.

З матеріалів справи видно, що згідно наказу № 6 від 30.09.2009 ОСОБА_4 з 01.10.2009 була прийнята на роботу в ПП Минотавр на посаду заступника директора та встановлено їй посадовий оклад у розмірі 10 000 грн.

У період з 16.11.2009 по 21.03.2010 та з 22.03.2010 по 04.04.2010 ОСОБА_4 перебувала на амбулаторному лікуванні у зв`язку з вагітністю та пологами, на підтвердження чого було надано копії листків непрацездатності серії АБШ № 756635 та серії АБШ № 600143, видані клінічною лікарнею ОСОБА_1 залізниці.

05.01.2010 та 13.04.2010 ПП Минотавр подало до Фонду звіт про нараховані внески, перерахування та витрати, пов'язані із загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності Ф-4-ФСС ТВП за 2009 рік, у яких відображені суми допомоги згідно листка непрацездатності № 756635 за період з 16.11.2009 по 21.03.2010 в розмірі 39 545,85 грн та за перший квартал 2010 року згідно листка непрацездатності № 600143 за період з 22.03.2010 по 04.04.2010 в розмірі 4 516,12 грн.

07.10.2010 Фондом було складено акт № 888 про результати перевірки правильності нарахування, сплати, обліку та використання коштів Фонду соціального страхування, згідно якого встановлено, що виплата допомоги по вагітності та пологах ОСОБА_4 не підтверджена жодними документами. На момент настання страхового випадку (по вагітності та пологах) - 16.11.2009 ОСОБА_4 не сплачувала та за неї не були сплачені страхові внески до Фонду. За результатами перевірки запропоновано не прийняти до заліку в рахунок страхових внесків суму витрат, проведену з порушенням чинного законодавства у розмірі 44 311,57 грн.

Рішенням Фонду № 1078 від 23.12.2010, прийняте за результатами документальної перевірки у ПП Минотавр не прийнято до заліку 44 311,57 грн та накладено штраф у розмірі 50 % на суму витрат, яка не приймається до заліку - 22 155,79 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 10.04.2012, яка була залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.12.2014 з ПП Минотавр було стягнуто на користь Фонду суму фінансових (штрафних) санкцій у розмірі 66 467,36 грн (44 311,57 грн + 22 155,79 грн ).

Крім того, судом встановлено, що рішенням Галицького районного суду м. Львова від 13.03.2012, яке було залишене без змін ухвалою апеляційного суду Львівської області від 19.11.2012 та ухвалою вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22.05.2013, було вирішено стягнути з ПП Минотавр в користь ОСОБА_4 допомогу по вагітності та пологах в розмірі 44 061,97 грн.

31.10.2016 старшим державним виконавцем Залізничного ВДВС м. Львова було відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа, виданого Галицьким районним судом м. Львова № 2-2953/11 від 21.10.2016 про стягнення боргу з ПП Минотавр на користь ОСОБА_4 в розмірі 44 622,97 грн.

Листом № 1666 від 23.11.2016 на звернення ПП Минотавр від 10.11.2016 Фонд роз'яснив, що рішення Галицького районного суду м. Львова від 13.03.2012 про стягнення з ПП Минотавр на користь ОСОБА_4 у розмірі 44 061,97 грн не зобов'язує Фонд перерахувати вказані кошти на рахунок підприємства для виконання останнім своїх зобов'язань, оскільки органи соціального страхування з тимчасової втрати працездатності лише проводять відшкодування страхувальнику-роботодавцю суми понесених ним витрат на виплати матеріального забезпечення застрахованим особам.

Задовольняючи позов повні вимоги у повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_4 в момент отримання листка непрацездатності по вагітності та пологах, перебувала у трудових відносинах з ПП Минотавр та була застрахованою особою. Порушень щодо сплати страхових внесків та виплати матеріальної допомоги найманому працівнику по тимчасовій непрацездатності та пологах не виявлено. Крім того, суд першої інстанції розцінив невідшкодування коштів та не здійснення фінансування матеріального забезпечення по тимчасовій непрацездатності та пологах, а також неприйняття Фондом будь-якого рішення щодо їх відшкодування протягом тривалого часу, як протиправну бездіяльність.

Проте, колегія суддів вважає, що до висновку про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції прийшов з неправильним застосуванням норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, а також невідповідністю висновків суду обставинам справи, виходячи з наступного.

Згідно ст.1 Закону № 2240-III, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, передбачає матеріальне забезпечення громадян у зв'язку з втратою заробітної плати (доходу) внаслідок тимчасової втрати працездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом сім'ї), вагітності та пологів, часткову компенсацію витрат, пов'язаних із смертю застрахованої особи або членів її сім'ї, а також надання соціальних послуг за рахунок бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що формується шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також за рахунок інших джерел, передбачених цим Законом.

Статтею другою цього Закону визначено, що застрахована особа - це найманий працівник, тобто фізична особа, яка працює за трудовим договором на підприємстві, установі, організації незалежно від форм власності, а страховий випадок - подія, з настанням якої виникає право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення.

У відповідності до ч.1 ст.19 Закону № 2240-ІІІ, джерелами формування коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, є: страхові внески страхувальників-роботодавців і застрахованих осіб, що сплачуються на умовах і в порядку, передбачених цим Законом.

Згідно ч.1 ст.21 Закону № 2240-ІІІ, фінансування страхувальників-роботодавців для надання матеріального забезпечення найманим працівникам здійснюється районними, міжрайонними, міськими виконавчими дирекціями відділень Фонду в порядку, встановленому правлінням Фонду.

Статтею 27 цього Закону визначені права та обов'язки страхувальника, зокрема, страхувальник має право на фінансування з коштів Фонду фактичних витрат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням.

Пунктом третім частини другої статті 27 цього ж Закону передбачено, що страхувальник зобов'язаний надавати та оплачувати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид матеріального забезпечення та соціальних послуг відповідно до цього Закону.

Згідно п.1, 3 ч.2 ст.28 Закону № 2240-ІІІ, страховик зобов'язаний забезпечувати фінансування матеріального забезпечення та надання соціальних послуг відповідно до цього Закону, здійснювати контроль за правильним нарахуванням, своєчасною сплатою страхувальником страхових внесків, а також обґрунтованістю проведених ним витрат страхових коштів.

Зазначене вище, дає підстави для висновку про те, що саме страхувальник, тобто ПП Минотавр , зобов'язане сплатити ОСОБА_4 допомогу по вагітності та пологах.

Крім того, вказаний висновок також узгоджується з висновками, викладеними у рішенні Галицького районного суду м. Львова від 13.03.2012.

Проте, суд першої інстанції не з'ясував чи здійснена була виплата ПП Минотавр спірної суми на користь ОСОБА_4

Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ в ухвалі від 22.05.2013 було зроблено висновок про те, що згідно ст.1 ст.50 Закону № 2240-ІІІ, обов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, застрахованим особам, зазначеним у ч.1 ст.6 цього Закону, призначаються та надаються за основним місцем роботи за рахунок сплачених застрахованими особами страхових внесків (крім видів матеріального забезпечення, передбачених п.1, 2 ст.34 цього Закону, яке надається за основним місцем роботи та за сумісництвом у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України).

Пунктом першим частини першою статті 52 Закону № 2240-ІІІ передбачено, що допомога по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах виплачується застрахованим особам, зазначеним у частині першій статті 6 цього Закону, у найближчий після дня призначення допомоги строк, установлений для виплати заробітної плати.

Згідно пунктів 6.8, 6.9 Інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженої постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 16 від 26.06.2001, страхувальники-роботодавці не мають права припиняти виплату допомоги у випадках, коли сума нарахованих страхових внесків та інших платежів до Фонду не покриває фактичних витрат з виплати допомоги. Якщо витрати, проведені страхувальником-роботодавцем, за звітний квартал перевищують нараховану суму страхових внесків та інших платежів, то різниця між сумою витрат і сумою страхових внесків зараховується в рахунок сплати наступного кварталу. Якщо ж витрати не можуть бути покриті страховими внесками і в наступному кварталі, то сума перевищення, з урахуванням очікуваного результату в наступному кварталі, відшкодовується страхувальнику-роботодавцю органом Фонду після одержання від нього звіту за формою Ф4-ФСС з ТВП за минулий квартал. Відшкодування страхувальнику-роботодавцю суми перевищення над сумою страхових внесків у випадках, коли належна сума страхових внесків не покриває витрат, може провадитись і до одержання звіту за формою Ф4-ФСС з ТВП при обов'язковому поданні довідки-розрахунку за підписом керівника, головного бухгалтера, завіреної печаткою підприємства.

До 01.01.2011 органи Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності лише проводили відшкодування страхувальнику-роботодавцю сум понесених ним витрат на виплати матеріального забезпечення застрахованим особам.

З огляду на викладене, висновок суду першої інстанції про протиправну бездіяльність Фонду та зобов'язання останнього провести вказане відшкодування є передчасним, оскільки на момент подачі позову допомога по вагітності та пологах ОСОБА_4 в розмірі 44 061,97 грн сплачена не була.

Наведені вище обставини не були з'ясовані судом першої інстанції відповідно до принципу офіційного з'ясування всіх обставин по справі, не надано належної оцінки доказам, про які йдеться в апеляційні скарзі, а представником позивача не були такі спростовані.

Надана суду в якості доказу постанова про відмову в порушенні кримінальної справи від 07.04.2010, прийнята старшим помічником прокурора Залізничного району м. Львова за результатами розгляду матеріалів перевірки Територіальної Державної інспекції праці у Львівській області, в розумінні положень ч.1 ст.73 КАС України є неналежним доказом, оскільки не містить інформацію щодо предмета доказування та не спростовує доводи апелянта.

У постанові міститься лише висновок про те, що страхові внески ПП Минотавр по ОСОБА_4, до виходу нею на амбулаторне лікування, сплатило вчасно та в повній мірі.

Проте, такий висновок не узгоджується з фактичними обставинами, які були встановлені судовим рішенням по справі, предметом якої було стягнення заборгованості, нарахованої згідно рішення Фонду, яким не включена до заліку спірна сума.

Згідно ст. 317 КАС України, суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення суду першої інстанції та ухвалює нове, коли має місце неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність таких обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а також невідповідністю його висновків суду обставинам справи та неповне з'ясування всіх обставин, через що постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Керуючись ст.ст.243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області задовольнити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20 липня 2017 року по справі № 813/1517/17 - скасувати та прийняти нову, якою у задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства Минотавр до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області (за участю третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - ОСОБА_4) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя ОСОБА_5 судді ОСОБА_6 ОСОБА_7 Повне судове рішення складено 06.02.2018.