Постанова

від 30.01.2018 по справі 816/1498/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2018 р. м. ХарківСправа № 816/1498/17 Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Подобайло З.Г.

суддів: Григорова А.М. , Тацій Л.В.

за участю секретаря судового засідання Шеванова В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Новооржицький цукровий завод" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 06.11.2017, суддя М.В. Довгопол, м. Полтава, повний текст складено 13.11.17 по справі № 816/1498/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Новооржицький цукровий завод"

до Головного управління ДФС у Полтавській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Новооржицький цукровий завод" звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 31 травня 2017 року № 0005131405, яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 128 736,44 грн. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на безпідставність висновків контролюючого органу про завищення ТОВ Новооржицький цукровий завод від`ємного значення суми податку на додану вартість внаслідок формування податкового кредиту з податку на додану вартість за результатами господарських операцій із Товариством з обмеженою відповідальністю "Дедал КВ", які, за твердженням відповідача, не мали реального характеру. Зауважував, що реальне виконання робіт ТОВ Дедал КВ на підставі договорів підряду підтверджено належним чином оформленими первинними документами, а право на формування податкового кредиту - належним чином оформленими та зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 06.11.2017р. у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Новооржицький цукровий завод" відмовлено.

ТОВ "Новооржицький цукровий завод", не погодившись з постановою суду першої інстанції. Подало апеояційну скаргу , вважає, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального і процесуального права, неповним дослідженням обставин справи, а висновки суду першої інстанції не відповідають дійсним обставинам справи. Судом не надано оцінку тому, що ремонтні роботи фактично виконані, а їх результат використаний у господарській діяльності позивача - виробництві цукру з цукрового буряку. Фактично на Позивача було покладено відповідальність за порушення, вчинені контрагентом (ТОВ Дедал КВ ), а саме - подання податкової звітності з включенням до неї недостовірних відомостей, зокрема, щодо кількості працівників цього підприємства. Вважає, що суд зробив висновок, що не відповідає обставинам справи, а саме: за наявності у матеріалах справи належних і допустимих доказів реальності виконання ТОВ Дедал KB спірних ремонтних робіт вказав на не підтвердженість факту виконання робіт . Просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 06.11.2017 р., прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Новооржицький цукровий завод .

Головне Управління ДФС у Полтавській області заперечує проти вимог та обґрунтувань апеляційної скарги , вважає постанову першої інстанції законною та обґрунтованою, просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 06.11.2017 р. залишити без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції , що Товариство з обмеженою відповідальністю "Новооржицький цукровий завод" зареєстроване як юридична особа 01 листопада 2013 року, ідентифікаційний код 38960990, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань , є платником податку на додану вартість відповідно до витягу з Реєстру платників податку на додану вартість № 1616224500024.

В період з 04.04.2017 по 18.04.2017 головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок ризикових платників та моніторингу ризикових операцій управління аудиту Головного управління ДФС у Полтавській області Андренком Д.Є. проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Новооржицький цукровий завод" (код ЄДРПОУ 38960990) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ "Дедал-КВ" (код ЄДРПОУ 39636370) за період з 01.09.2016 по 30.09.2016, за результатами проведеної перевірки складено акт від 25 квітня 2017 року №535/16-31-14-05/38960990 .

Перевіркою встановлено порушення ТОВ "Новооржицький цукровий завод" підпункту "а" пункту 198.1, пунктів 198.2, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит на загальну суму 128736 грн, у тому числі за вересень 2016 року на суму 128736 грн.

Після отримання акту перевірки позивачем подано до ГУ ДФС у Полтавській області заперечення на акт перевірки від 25 квітня 2017 року №535/16-31-14-05/38960990, за результатами розгляду яких ГУ ДФС у Полтавській області надано відповідь від 26 травня 2017 року № 7850/10/16-31-14-05-18, в якій повідомлено, що висновки, викладені в акті перевірки, є правомірними та залишаються без змін.

На підставі акту перевірки від 25 квітня 2017 року № 535/16-31-14-05/38960990 ГУ ДФС у Полтавській області винесено податкове повідомлення-рішення від 31 травня 2017 року № 0005131405, яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення податку на додану вартість за вересень 2016 року на суму 128736,44 грн.

Позивачем подано скаргу на вказане податкове повідомлення-рішення до ДФС України, якою рішенням про результати розгляду скарги від 10.08.2017 № 17555/6199-99-11-01-02-25 податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції , виходив з того, що на момент проведення робіт було зупинено дію ліцензії, одержаної ТОВ Дедал KB ; позивач не підтвердив наявність у ТОВ Дедал KB дозволу на проведення робіт підвищеної небезпеки ; не надав доказів на підтвердження того, що працівники підрядника пройшли за рахунок роботодавця (ТОВ Дедал KB ) спеціальне навчання і перевірку знань з охорони правці , кількість осіб, залучених до виконання підрядних робіт, є недостатньою для виконання відповідних робіт. Враховуючи неможливість реального здійснення ТОВ "Дедал - КВ" господарських операцій із виконання будівельних робіт, зазначених в актах, у вересні 2016 року, з урахуванням часу, обсягу трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання робіт, зупинення дії відповідної ліцензії та відсутність інших дозвільних документів, необхідних для ведення певного виду господарської діяльності, суд приходить до висновку, що доводи податкового органу про відсутність факту здійснення господарської операції та необґрунтованість податкової вигоди є правомірними.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову , виходячи з наступного.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з підпунктом а) пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг

В силу положень пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України у податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Пунктом 201.8. статті 201 Податкового кодексу України визначено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Таким чином право на формування податкового кредиту платнику податку на додану вартість надається, зокрема, на суму податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, за наявності зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних/ розрахунків коригування до таких податкових накладних, складених особами, зареєстрованими як платники податку на додану вартість.

Суд також враховує, що пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до положень частини 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

З огляду на викладене, господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідний правовий висновок викладено, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 27.06.2017 у справі 808/1062/14 (номер рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень 67721381).

При цьому будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Відповідно до вимог статті 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" одним із принципів бухгалтерського обліку є превалювання суті над формою, тобто операції обліковуються відповідно до їх суті, а не лише з урахуванням юридичної форми. Таким чином, господарська операція, яка не відбулась, не може бути об'єктом оподаткування.

При цьому, як відомості, що містяться у податкових накладних, так і дані первинних документів, що складаються при здійсненні господарської операції та подаються платником до контролюючого органу, мають відповідати установленим вимогам та містить достовірну інформацію про обставини, з якими законодавство пов'язує реалізацію права платника на податкову вигоду.

Так, з матеріалів справи вбачається , що між ТОВ "Новооржицький цукровий завод" ( замовник) та ТОВ "Дедал-КВ" (підрядник) укладено договір підряду від 07 квітня 2016 року № 07/04, відповідно до умов якого Підрядник зобов'язується за завданням Замовника своїми та/або залученими силами та засобами на свій ризик якісно виконати наступні роботи: реконструкція газовапнякового відділення - станції дозирування та загрузки шихтових матеріалів на об'єкті: ТОВ "Новооржицький цукровий завод" (об'єкт) відповідно до вимог державних будівельних норм (ДБН), а також інших вимог законодавства України для таких видів робіт (п.1.1). Склад (зміст) та обсяги (види) робіт, що доручаються до виконання Підряднику визначені в проектно-кошторисній документації, що додається до цього Договору і є його невід'ємною частиною (п.1.2). Авторський та технічний нагляд за виконанням робіт по цьому Договору забезпечується Замовником та здійснюється особами, які мають відповідний кваліфікаційний сертифікат/дозвіл, згідно чинного законодавства України (п.1.6). Фінансування робіт по цьому договору здійснюється за рахунок власних та/або залучених коштів Замовника. Замовник гарантує, що має достатньо коштів для повного (в розмірі, порядку та на умовах передбачених цим договором) розрахунку з Підрядником за належно виконані останнім роботи по цьому договору (п.1.7). Підрядник гарантує , що він має усі дозволи, ліцензію, необхідні для виконання робіт за цим договором та зобов'язується підтримувати їх чинність протягом строку його дії (п. 1.9). Договірна вартість (загальна вартість робіт) за цим Договором є твердою, визначається на основі твердого Кошторису (Додаток №1) і складає 50062,36 грн, у тому числі ПДВ 8343,73 грн (п.2.2). Строк виконання робіт, вказаних в п. 1.1. цього Договору складає 35 календарних днів з дати отримання Підрядником авансу (п. 3.1.) . Підрядник зобов'язується розпочати виконання робіт не пізніше трьох робочих днів з дати отримання Підрядником авансу (п. 3.2.). Підрядник може за згодою Замовника залучати до виконання робіт третіх осіб (надалі - Субпідрядники") і відповідає перед Замовником за результати їх роботи (п. 5.1.).

На виконання вказаного договору сторонами складено і підписано договірну ціну, локальний кошторис на будівельні роботи №2-1-1, а у вересні 2016 року складено акт № 3 приймання виконаних будівельних робіт форми № КБ-2в від 29.09.2016 за вересень 2016 року, довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за вересень 2016 року.

На підтвердження факту виконання договору у попередні періоди позивачем надано до суду копії акту №1 приймання виконаних будівельних робіт форми № КБ-2в за травень 2016 року, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за травень 2016 року форми КБ-3, пояснюючої записки від 31.05.2016, акту №2 приймання виконаних будівельних робіт форми № КБ-2в за липень 2016 року, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за липень 2016 року форми КБ-3 .

ТОВ "Новооржицький цукровий завод" складено також акти приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів від 30.09.2016 за типовою формою ОЗ-2, в яких зафіксовано, що об'єкт "вапняко-обпалювальні печі" знаходився у ремонті (реконструкції, модернізації) з 01.09.2016 по 30.09.2016, та зазначено зміни в характеристиці об'єкта, що визнані реконструкцією, модернізацією, в тому числі за договором № 07/04 від 07.04.2016.

Підставою для формування позивачем податкового кредиту у вересні 2016 року стала податкова накладна від 29.09.2016 № 89, видана ТОВ "Дедал - КВ" щодо реконструкції газовапнякового відділення - станції загрузки та шихтових матеріалів на ТОВ "Новооржицький завод" на загальну суму 25 031 грн, в тому числі ПДВ - 4171,83 грн.

Також, між ТОВ "Новооржицький цукровий завод" (по тексту договору - Замовник) та ТОВ "Дедал-КВ" (по тексту договору - Підрядник) укладено договір підряду від 11 серпня 2016 року № 11/08, відповідно до умов якого Підрядник зобов'язується за завданням Замовника своїми та/або залученими силами та засобами на свій ризик якісно виконати наступні роботи: реконструкція схеми обліку та завантаження гранул в склад на об'єкті: ТОВ "Новооржицький цукровий завод" (надалі - Об'єкт) відповідно до вимог державних будівельних норм (ДБН), а також інших вимог законодавства України для таких видів робіт (п.1.1). Договірна вартість (загальна вартість робіт) за цим Договором є твердою, визначається на основі твердого Кошторису (Додаток №1) і складає 86294,95 грн, у тому числі ПДВ 14382,49 грн (п.2.2). Строк виконання робіт, вказаних в п. 1.1. цього Договору складає 25 календарних днів з дати отримання Підрядником авансу (п. 3.1.) .Усі інші умови договору аналогічні умовам договору № 07/04 від 07.04.2016 .

На виконання вказаного договору сторонами складено і підписано договірну ціну, локальний кошторис на будівельні роботи №2-1-1, а у вересні 2016 року складено акт б/н приймання виконаних будівельних робіт форми № КБ-2в від 29.09.2016 за вересень 2016 року, довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за вересень 2016 року за формою КБ-3.

ТОВ "Новооржицький цукровий завод" складено також акти приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів від 30.09.2016 за типовою формою ОЗ-2, та акти приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів від 30.09.2016 за формою ОЗ-1, в яких зафіксовано, що об'єкти "транспортер гранул стрічковий в склад 650 мм L - 10 п.м.", "транспортер стрічковий повернення жому", "транспортер стрічковий сухого жому в складі", "шнек після елеватора перед вагами", "шнек після вісів гранул", "шнек діаметром 700" знаходилися у ремонті (реконструкції, модернізації) з 01.09.2016 по 30.09.2016.

Підставою для формування позивачем податкового кредиту у вересні 2016 року стала податкова накладна від 29.09.2016 № 90, видана ТОВ "Дедал - КВ" щодо реконструкції схеми обліку та завантаження гранул в склад на загальну суму 60 406,46 грн, в тому числі ПДВ - 10 067,74 грн.

Крім того, між ТОВ "Новооржицький цукровий завод" (замовник) та ТОВ "Дедал-КВ" (підрядник) укладено договір підряду від 19 серпня 2016 року № 19/08, відповідно до умов якого Підрядник зобов'язується за завданням Замовника своїми та/або залученими силами та засобами на свій ризик якісно виконати наступні роботи: ремонтно-монтажні роботи по низу печей та насосного обладнання газовапнякового відділення на об'єкті: ТОВ "Новооржицький цукровий завод" (надалі - Об'єкт) відповідно до вимог державних будівельних норм (ДБН), а також інших вимог законодавства України для таких видів робіт (п.1.1). Договірна вартість (загальна вартість робіт) за цим Договором є твердою, визначається на основі твердого Кошторису (Додаток №1) і складає 148260,47 грн, у тому числі ПДВ 24710,08 грн (п.2.2). Строк виконання робіт, вказаних в п. 1.1. цього Договору складає 20 календарних днів з дати отримання Підрядником авансу (п. 3.1.). Усі інші умови договору аналогічні умовам договору № 07/04 від 07.04.2016 . Також сторонами договору підписано додаткове узгодження до договору підряду № 19/08 від 19.08.2016.

На виконання вказаного договору сторонами складено і підписано договірну ціну, локальний кошторис на будівельні роботи №2-1-1, а у вересні 2016 року складено акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в від 29.09.2016 за вересень 2016 року, довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за вересень 2016 року за формою КБ-3 .

ТОВ "Новооржицький цукровий завод" складено також акти приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів від 30.09.2016 за типовою формою ОЗ-2, в яких зафіксовано, що об'єкт "вапняко-обпалювальні печі" знаходився у ремонті (реконструкції, модернізації) з 01.09.2016 по 30.09.2016, та зазначено зміни в характеристиці об'єкта, що визнані реконструкцією, модернізацією, в тому числі за договором № 19/08 від 19.08. 2016 .

Підставою для формування позивачем податкового кредиту у вересні 2016 року стали податкові накладні, видані ТОВ "Дедал - КВ" щодо ремонтно-монтажних робіт по низу печей насосного обладнання газовапнякового відділення: від 08.09.2016 № 31 на загальну суму 44 478,14 грн, в тому числі ПДВ - 7 413,02 грн та від 29.09.2016 № 92 на загальну суму 103782,32,46 грн, в тому числі ПДВ - 17 297,05 грн .

Також, між ТОВ "Новооржицький цукровий завод" (по тексту договору - Замовник) та ТОВ "Дедал-КВ" (по тексту договору - Підрядник) укладено договір підряду від 25.05.2016 № 25/05, відповідно до умов якого Підрядник зобов'язується за завданням Замовника своїми та/або залученими силами та засобами на свій ризик якісно виконати наступні роботи: демонтаж та монтаж охолоджувачів, грануляторів брикетного відділення на об'єкті: ТОВ "Новооржицький цукровий завод" (надалі - Об'єкт) відповідно до вимог державних будівельних норм (ДБН), а також інших вимог законодавства України для таких видів робіт (п.1.1). Договірна вартість (загальна вартість робіт) за цим Договором є твердою, визначається на основі твердого Кошторису (Додаток №1) і складає 196831,73 грн, у тому числі ПДВ 32805,29 грн (п.2.2). Строк виконання робіт, вказаних в п. 1.1. цього Договору складає 60 календарних днів з дати отримання Підрядником авансу (п. 3.1.). Усі інші умови договору аналогічні умовам договору № 07/04 від 07.04.2016 .

На виконання вказаного договору сторонами складено і підписано договірну ціну, локальний кошторис на будівельні роботи №2-1-1, а у вересні 2016 року складено акт б/н приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в від 29.09.2016 за вересень 2016 року, довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за вересень 2016 року за формою КБ-3 .

ТОВ "Новооржицький цукровий завод" складено також акти приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів від 30.09.2016 за типовою формою ОЗ-2, в яких зафіксовано, що об'єкти "прес-гранулятор Амандус Каль С-40-1000", , "сепаратор зерноочисний БСХМ-16", "шнек гранул після охолоджувачів", "прес-гранулятор RMP 660", "установка Е-8 ПГА", "прес гранулятор Е-8 ПГА" перебували у ремонті (реконструкції, модернізації) з 01.09.2016 по 30.09.2016 .

Підставою для формування позивачем податкового кредиту у вересні 2016 року стала податкова накладна від 29.09.2016 № 91, видана ТОВ "Дедал - КВ" щодо демонтажу та монтажу охолоджувача, грануляторів брикетного відділення на загальну суму 137 782,21 грн, в тому числі ПДВ - 22 963,70 грн .

Крім того, між ТОВ "Новооржицький цукровий завод" (по тексту договору - Замовник) та ТОВ "Дедал-КВ" (по тексту договору - Підрядник) укладено договір підряду від 31.08.2016 № 31/08, відповідно до умов якого Підрядник зобов'язується за завданням Замовника своїми та/або залученими силами та засобами на свій ризик якісно виконати наступні роботи: реконструкція відстійників І-ї сатурації на об'єкті: ТОВ "Новооржицький цукровий завод" (надалі - Об'єкт) відповідно до вимог державних будівельних норм (ДБН), а також інших вимог законодавства України для таких видів робіт (п.1.1). Договірна вартість (загальна вартість робіт) за цим Договором є твердою, визначається на основі твердого Кошторису (Додаток №1) і складає 230000 грн, у тому числі ПДВ 38333,33 грн (п.2.2). Строк виконання робіт, вказаних в п. 1.1. цього Договору складає 30 календарних днів з дати отримання Підрядником авансу (п. 3.1.). Усі інші умови договору аналогічні умовам договору № 07/04 від 07.04.2016. Також сторонами договору підписано додаткове узгодження до договору підряду № 31/08 від 31.08.2016 .

На виконання вказаного договору сторонами складено і підписано договірну ціну, локальний кошторис на будівельні роботи №2-1-1, а у вересні 2016 року складено акт б/н приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в від 19.09.2016 за вересень 2016 року, довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за вересень 2016 року за формою КБ-3 .

ТОВ "Новооржицький цукровий завод" складено також акти приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів від 30.09.2016 за типовою формою ОЗ-2, в яких зафіксовано, що об'єкти "відстійник сока сатурації" перебували у ремонті (реконструкції, модернізації) з 01.09.2016 по 30.09.2016 .

Підставою для формування позивачем податкового кредиту у вересні 2016 року стала податкова накладна від 19.09.2016 № 55, видана ТОВ "Дедал - КВ" щодо реконструкції відстійника першої сатурації на загальну суму 230000 грн, в тому числі ПДВ - 38 333,33 грн .

Також, між ТОВ "Новооржицький цукровий завод" (по тексту договору - Замовник) та ТОВ "Дедал-КВ" (по тексту договору - Підрядник) укладено договір підряду від 21.06.2016 № 6/0616/283, відповідно до умов якого Підрядник зобов'язується за завданням Замовника своїми та/або залученими силами та засобами на свій ризик якісно виконати наступні роботи: заміна завантажувально-розподільчих пристроїв на вапнякових печах на об'єкті: ТОВ "Новооржицький цукровий завод" (надалі - Об'єкт) відповідно до вимог державних будівельних норм (ДБН), а також інших вимог законодавства України для таких видів робіт (п.1.1). Договірна вартість (загальна вартість робіт) за цим Договором є твердою, визначається на основі твердого Кошторису (Додаток №1) і складає 510000 грн, у тому числі ПДВ 85000 грн (п.2.2). Строк виконання робіт, вказаних в п. 1.1. цього Договору складає 60 календарних днів з дати отримання Підрядником авансу (п. 3.1.). Усі інші умови договору аналогічні умовам договору № 07/04 від 07.04.2016.

На виконання вказаного договору сторонами складено і підписано договірну ціну, локальний кошторис на будівельні роботи №2-1-1, а у вересні 2016 року складено акт № 3 приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в від 29.09.2016 за вересень 2016 року, довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за вересень 2016 року за формою КБ-3 .

На підтвердження факту виконання договору у попередні періоди позивачем надано до суду копії акту № 1 приймання виконаних будівельних робіт форми № КБ-2в за липень 2016 року, Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за липень 2016 року форми КБ-3, Акту № 2 приймання виконаних будівельних робіт форми № КБ-2в за серпень 2016 року, Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за серпень 2016 року форми КБ-3.

ТОВ "Новооржицький цукровий завод" складено також акти приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів від 30.09.2016 за типовою формою ОЗ-2, в яких зафіксовано, що об'єкт "вапняково-обпалювальні печі"" перебував у ремонті (реконструкції, модернізації) з 01.09.2016 по 30.09.2016.

Підставою для формування позивачем податкового кредиту у вересні 2016 року стала податкова накладна від 29.09.2016 № 88, видана ТОВ "Дедал - КВ" щодо робіт по заміні завантажувально-розподільчих пристроїв на вапнякових печах на загальну суму 47 942,17 грн, в тому числі ПДВ - 7990,36 грн.

Крім того, між ТОВ "Новооржицький цукровий завод" (по тексту договору - Замовник) та ТОВ "Дедал-КВ" (по тексту договору - Підрядник) укладено договір підряду від 01.08.2016 № 6/0816/386, відповідно до умов якого Підрядник зобов'язується за завданням Замовника своїми та/або залученими силами та засобами на свій ризик якісно виконати наступні роботи: заміна вагонеток та дороги (паралелей) скіпових підіймачів на вапнякових печах на об'єкті: ТОВ "Новооржицький цукровий завод" (надалі - Об'єкт) відповідно до вимог державних будівельних норм (ДБН), а також інших вимог законодавства України для таких видів робіт (п.1.1). Договірна вартість (загальна вартість робіт) за цим Договором є твердою, визначається на основі твердого Кошторису (Додаток №1) і складає 175709,20 грн, у тому числі ПДВ 29284,87 грн (п.2.2). Строк виконання робіт, вказаних в п. 1.1. цього Договору складає 40 календарних днів з дати отримання Підрядником авансу (п. 3.1.) . Усі інші умови договору аналогічні умовам договору № 07/04 від 07.04.2016.

На виконання вказаного договору сторонами складено і підписано договірну ціну, локальний кошторис на будівельні роботи №2-1-1, а у вересні 2016 року складено акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в від 29.09.2016 за вересень 2016 року, довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за вересень 2016 року за формою КБ-3 .

ТОВ "Новооржицький цукровий завод" складено також акти приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів від 30.09.2016 за типовою формою ОЗ-2, в яких зафіксовано, що об'єкт "вапняково-обпалювальні печі"" перебував у ремонті (реконструкції, модернізації) з 01.09.2016 по 30.09.2016.

Підставою для формування позивачем податкового кредиту у вересні 2016 року стала податкова накладна від 29.09.2016 № 93, видана ТОВ "Дедал - КВ" щодо заміни вагонеток та дороги скіпових підіймачів на вапнякових печах на загальну суму 122 996,44 грн, в тому числі ПДВ - 20 499,41 грн .

Таким чином ТОВ "Новооржицький цукровий завод" на підставі податкових накладних ТОВ "Дедал КВ" від 08.09.2016 № 31, від 19.09.2016 № 55, від 29.09.2016 № 88, 89, 90, 91, 92, 93, виданих в ході виконання договорів підряду, наведених вище, сформовано у вересні 2016 року податковий кредит на загальну суму ПДВ 128 736,44 грн.

Зауважень до оформлення та реєстрації вказаних податкових накладних ТОВ "Дедал КВ" в акті перевірки не зазначено.

Вказані господарські операції відображені у податковій декларації за вересень 2016 р. у складі податкового кредиту .

Витрати, понесені у зв'язку з придбанням робіт у ТОВ Дедал КВ , впливі на показники декларації з податку па прибуток підприємств.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового Кодексу України об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Пунктом 6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 Витрати , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 р. № 318 (далі - Стандарт 16), передбачено, що витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Згідно з абз. 1 п. 7 Стандарту 16 витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.

Згідно п. 8 Стандарту 16 якщо актив забезпечує одержання економічних вигод протягом кількох звітних періодів, то витрати визнаються шляхом систематичного розподілу його вартості (наприклад, у вигляді амортизації) між відповідними звітними періодами.

Пунктом 11 Стандарту 16 передбачено, що до виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються: прямі матеріальні витрати; прямі витрати на оплату праці; інші прямі витрати; змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати.

Пунктом 14 Стандарту 16 передбачено, що до складу інших прямих витрат включаються всі інші виробничі витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат, зокрема відрахування на соціальні заходи, плата за оренду земельних і майнових паїв, амортизація, втрати від браку, які складаються з вартості остаточно забраковано!' з технологічних причин продукції (виробів, вузлів, напівфабрикатів), зменшеної на її справедливу вартість, та витрат на виправлення такого технічно неминучого браку.

Підпунктом 15.2 п. 15 Стандарту 16 передбачено, що до складу загальновиробничих витрат включається амортизація основних засобів загальновиробничого (цехового, дільничого, лінійного) призначення .

Витрати на ремонт обладнання цукрового заводу були включені до декларації з податку на прибуток підприємств за 2016 р. у вигляді амортизації інших необоротних матеріальних активів, та втрат на поточний ремонт що підтверджується наступними документами , які додані позивачем до матеріалів справи : декларацією з податку на прибуток за 2016 рік, додаток АМ графа 5; аналізом рахунку 631 по контрагенту; звітом по проводках 1522/631 за контрагентом; звітом по проводках 91/631 за контрагентом; оборотньо-сальдовою відомістю за рах. 1321; карткою рахунку 1321 по об'єктах; оборотньо-сальдовою відомістю за рах. 91; звітом про фінансові результати за 2016 рік.

Придбання ТОВ Новооржицький цукровий завод робіт у ТОВ Дедал КВ відображено проводкою: КТ 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками ,ДТ 1522 Виготовлення основних засобів і модернізація . ДТ 644 Податковий кредит .

Загальна сума витрат, понесених позивачем у зв'язку з придбанням спірної частини робіт становить 772418,74 грн. з ПДВ і була відображена у бухгалтерському обліку наступним чином: ДТ 1522-643 682,30 грн. КТ 631 -772 418,74 грн. ДТ 644- 128 736,44 грн. В підтвердження вказаних проводок позивач надав до матеріалів справи наступні документи : оборотньо-сальдову відомість за рах. 631 по контрагенту, аналіз рахунку 631 по контрагенту, оборотньо-сальдову відомість за рах. 1522 по об'єктах основних засобів, ремонт яких проводився, картки рахунку 1522 по кожному об'єкту основних засобів, ремонт яких проводився.

Позивач вказує , що після акумулювання витрат на ремонт основних засобів на рахунку 1522 Виготовлення основних засобів і модернізація ці витрати переносяться на рахунок 117 Інші необоротні матеріальні активи , на якому обліковуються завершені капітальні інвестиції в об'єкти операційної оренди (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо). Вказана операція оформляється актами приймання - здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів, копії актів долучені до матеріалів справи. Операція відображається проводкою: ДТ 117 Інші необоротні матеріальні активи , КТ 1522 Виготовлення основних засобів і модернізація .

Загальна сума витрат, понесених Позивачем у зв'язку з придбанням спірної частини робіт, становить 772 418,74 грн. з ПДВ (643 682,30 гри. - без ГІДВ) і була відображена у бухгалтерському обліку наступним чином: ДТ 117 - 643 682,30 грн., КТ 1522 - 643 682,30 грн., в підтвердження чого надано до матеріалів справи оборотньо-сальдову відомість за рахунком 117, картка рахунку 117 у розрізі об'єктів, що ремонтувалися. Акти приймання - здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів, а також пояснювальні записки щодо рознесення витрат на ремонт долучені до матеріалів справи.

Відповідно до п. 6.5 Договору № 4/1113/12 від 19.11.2013 р. оренди рухомого майна (в редакції Додаткової угоди № 230316), ТОВ Новооржицький цукровий завод за власний рахунок здійснює капітальний ремонт, модернізацію, технічне переоснащення орендованого майна. Здійснені ТОВ Новооржицький цукровий завод як орендарем поліпшення підлягають амортизації орендарем. Амортизація за спірною частиною інвестицій, які утворили Інші необоротні матеріальні активи рах 117, здійснювалася позивачем з жовтня 2016р.- наступного за звітним періодом та накопичувалась на рахунку 1321 Знос інших необоротних матеріальних активів з одночасним включенням до загальновиробничих витрат підприємства рах 91.

В бухгалтерському обліку ця операція відображається проводками ДТ 91 Загальновиробничі витрати , КТ 1321 Знос інших необоротних матеріальних активів .

Амортизація інших необоротних матеріальних активів відбувається щомісячно рівними частинами, внаслідок того, що витрати на ремонт обладнання мають періодичних характер і можуть здійснюватися неодноразово протягом року, сума амортизаційних відрахувань зростає до кінця звітного року відповідно до зростання балансової вартості.

Включення суми амортизації до загальновиробничих витрат відбувається на підставі Відомості нарахування амортизації , копія відомості за жовтень, листопад додається.

В підтвердження відображення вказаних операцій у бухгалтерському обліку ТОВ позивач надав до суду відомості нарахування амортизації за жовтень, листопад 2016 р., оборотньо-сальдову відомість за рах. 1321, картка рахунку 1321 у розрізі об'єктів, що ремонтувалися, оборотньо-сальдову відомість за рах. 91.

Також, колегією суддів встановлено та підтверджується матеріалами справи підтверджено , що підприємство позивача є підприємством, яке займається переробкою цукрових буряків і виробництвом цукру.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань, основними видами діяльності Позивача за КВЕД є: Код КВЕД 10.81 Виробництво цукру (основний); Код КВЕД 46.36 Оптова торгівля цукром, шоколадом і кондитерськими виробами.

Основні засади державної політики щодо виробництва, експорту, імпорту, оптової та роздрібної торгівлі цукром в Україні регулюються Законом України Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру .

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру обсяги виробництва цукру, що поставляється на внутрішній ринок України, обмежується квотою "А".

Квота поставки цукру на внутрішній ринок (квота А ) - максимальна кількість цукру для поставки на внутрішній ринок з 1 вересня поточного року до 1 вересня наступного року для задоволення внутрішніх потреб (абз. 4 ст. 1 Закону України Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру ).

Відповідно до ч. З ст. 2 Закону України Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру обсяги виробництва цукру в межах квоти "А" розподіляються між цукровими заводами центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, на конкурсних умовах. Розподіл обсягів виробництва цукру в межах квоти "А" здійснюється не пізніше 1 січня поточного року.

Наказами Міністерства аграрної політики та продовольства України підприємство позивача було включено до квоти А : наказом від 21.03.2014 р. № 102 - на період з 01.09.2014 р. до 01.09.2015 р. наказом від 15.06.2015 р. № 219 - на період з 01.09.2015 р. до 01.09.2016 р. наказом від 14.06.2016 р. № 200 - на період з 01.09.2016 р. до 01.09.2017 р.

Отже, факт виробництва позивачем цукру підтверджено наказами Міністерства аграрної політики України, яким позивачу надавалося і продовжує надаватися право на виробництво цукру у межах квоти А .

Обладнання, ремонт якого проводило ТОВ Дедал KB на підставі вищенаведених договорів підряду, використовується в основній діяльності позивача - виробництві цукру з цукрового буряку.

Тобто , матеріалами справи підтверджено , що ремонтні роботи фактично виконані, а їх результат використаний у господарській діяльності позивача - виробництві цукру з цукрового буряку.

Крім того , колегія суддів зазначає , що роботи, які виконувалися ТОВ Дедал КВ , не належать до таких, що підлягають ліцензуванню, виходячи з наступного.

Ліцензія АЕ № 640532, дата видачі - 05.06.2015 р., була видана ТОВ Дедал КВ на будівництво об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорій складності.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 7 Закону України Про ліцензування видів господарської діяльності ліцензуванню підлягала тільки господарська діяльність з будівництва об'єктів IV і V категорій складності.

Згідно з Порядком віднесення об'єктів будівництва до об'єктів IV і V категорій складності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2011 р. № 557: до IV категорії складності відносяться об'єкти будівництва, які мають хоча б одну з таких ознак: розраховані на постійне перебування більш як 300 осіб та (або) періодичне перебування більше 500 осіб; становлять можливу небезпеку для більш як 10000 осіб, які перебувають поза об'єктом; у разі аварії або неможливості (недоцільності) подальшої експлуатації: можуть спричинити збитки в обсязі понад 15000 мінімальних розмірів заробітних плат; можуть призвести до припинення функціонування об'єктів транспорту, зв'язку, енергетики та інженерних мереж регіонального рівня; можуть призвести до втрати об'єктів культурної спадщини місцевого значення.

До V категорії складності відносяться об'єкти будівництва, які мають хоча б одну з таких ознак: згідно із Законом України "Про об'єкти підвищеної небезпеки" є об'єктами підвищеної небезпеки; розраховані на постійне перебування більш як 400 осіб та (або) періодичне перебування понад 1000 осіб; становлять можливу небезпеку для більш як 50000 осіб, які перебувають поза об'єктом; у разі аварії або неможливості (недоцільності) подальшої експлуатації: можуть спричинити збитки в обсязі понад 150000 мінімальних розмірів заробітних плат; можуть призвести до припинення функціонування об'єктів транспорту, зв'язку, енергетики та інженерних мереж загальнодержавного значення; можуть призвести до втрати об'єктів культурної спадщини національного значення.

Об'єкти, на яких проводилися спірні ремонтні роботи, не підпадають під ознаки об'єктів, будівництво яких підлягає ліцензуванню, тому зупинення дії виданої ТОВ Дедал КВ ліцензії не позбавляло це підприємство права виконувати ремонтні роботи на об'єктах інших категорій складності.

Роботи, що виконувалися ТОВ Дедал КВ , не належать до робіт підвищеної небезпеки, оскільки відповідно до п. 18 Переліку видів робіт підвищеної небезпеки, який є додатком 2 до Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 р. N 1107 до робіт підвищеної небезпеки відносяться роботи верхолазні та скелелазні, що виконуються на висоті 5 метрів і більше над поверхнею ґрунту, з перекриття або робочого настилу, та роботи, що виконуються за допомогою підйомних і підвісних колисок, механічних підіймачів та будівельних підйомників.

Отже, для віднесення робіт до верхолазних і скелелазних, проведення яких потребує окремого дозволу, необхідно встановити: роботи виконуються з перекриття або робочого настилу; роботи виконуються за допомогою підйомних і підвісних колисок, механічних підіймачів та будівельних підйомників.

Так, на фотознімку , на який посилається суд першої інстанції, видно, що вапнякові печі обладнані капітальними спіралеподібними сходинками навколо всієї зовнішньої стіни, цих об'єктів, а також містком між печами, що виключає необхідність використання перекриття, робочого настилу або підйомних механізмів.

Порушення ТОВ Дедал КВ законодавства про охорону праці не може бути підставою для позбавлення позивача права на формування податкового кредиту, роботодавцем для осіб, які виконували роботи від імені ТОВ Дедал KB , є саме це підприємство. Позивач укладав договір не з фізичними особами, а саме з ТОВ Дедал КВ , а отже не був зобов'язаний і не мав права контролювати додержання цим підприємством вимог законодавства про охорону праці. Крім того, враховуючи, що ремонтні роботи, що виконувалися ТОВ Дедал КВ для позивача, не відносилися до робіт підвищеної небезпеки, спеціальне навчання і перевірка знань актів з охорони праці у такому випадку не повинні були проводитися.

Також, суд дійшов безпідставного висновку, що спірні ремонтні роботи не могли бути виконані ТОВ Дедал KB через недостатню кількість працівників, оскільки кількість людино-годин, які протягом цього періоду (30 днів) могли відпрацювати 11 осіб, складає 5 280, тобто 30 % від загальної кількості відображених в актах виконаних робіт людино-годин.

В ході судового розгляду на підставі належних доказів відповідачем не доведено факту узгодженості дій платника податків з недобросовісним контрагентом з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями контрагента чи сприяння ухиленню контрагентом від виконання податкових зобов'язань, що може слугувати підставою для відмови у праві на формування податкового кредиту.

Поруч з цим, в обґрунтування прийняття податкового повідомлення-рішення відповідачем не наведено обставин, які б вказували на безтоварність операцій.

Висновки відповідача ґрунтуються на даних податкової інформації щодо спірного контрагента та його контрагентів по ланцюгу постачання, а не аналізу суті та наслідків господарських операцій, які мали місце у перевіряємому періоді, що, в свою чергу, не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання спірних договорів за умови наявності первинних документів, які спростовують такі доводи.

З огляду на встановлені судами обставини у справі, а також беручи до уваги індивідуальний характер юридичної відповідальності особи, правильним є висновок, що у разі порушення контрагентом платника податків чинного законодавства, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цієї особи, у зв'язку з чим право платника податків, тобто позивача, на податковий кредит та склад витрат не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третьою особою.

Відповідно до частини 2 статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Наведене узгоджується з практикою , викладеною в постанові Верховного Суду України від 31.01.2011 у справі № 21-47а10.

Отже, допущені контрагентом порушення вимог законодавства при творенні підприємства та веденні господарської діяльності можуть потягнути відповідну відповідальність щодо нього та не впливають на право покупця на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого (нарахованого) податку на додану вартість та до складу бюджетного відшкодування сплаченого у попередніх періодах постачальнику податку на додану вартість.

Наявні в матеріалах справи документи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентом взаємоузгоджених спільних зловмисних дій, спрямованих на проведення безтоварних операцій та отримання незаконної податкової вигоди.

Крім того, відповідачем не встановлено проведення позивачем збиткових операцій, доказів, які б вказували на відсутність реальності господарських операцій за договором та наявності між позивачем та його контрагентом при укладанні і виконанні договору взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад.

Згідно ст.1 Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого Протоколу та Протоколів 2, 4, 7, 11 до Конвенції" ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 року, Україна визнала джерелом права рішення Європейського суду з прав людини, а також юрисдикцію цього суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Рішення Європейського суду є частиною національного законодавства і є обов'язковим для правозастосування органами правосуддя.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 22 січня 2009 року у справі "Булвес" АД проти Болгарії (заява № 3991/03) визначено, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Європейського суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Частиною 1 статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до положень статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

У той самий час згідно з частиною 1 статті 2 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" рішення є обов'язковим для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції.

Неприпустимість притягнення до відповідальності однієї компанії за неправомірні дії іншої компанії підтверджується практикою Європейського суду з прав людини (надалі також - ЄСПЛ). Так, в пункті 71 рішення у справі "Булвес" АД проти Болгарії" ЄСПЛ дійшов такого висновку: "... Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності".

Вищенаведений висновок ЄСПЛ повторно підтвердив у рішенні по справі "Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії". У пункті 23 даного рішення ЄСПЛ наголошує, що у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов'язків як платника ПДВ, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції. Утім, зазначив Суд, прямого впливу на оподаткування організації-заявника (Бізнес Сепорт Сентре) це не мало б.

Європейський Суд з прав людини в пункті 38 рішення від 09 січня 2007 року у справі "Інтерсплав проти України" зазначив: коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною компанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань.

При цьому, суд вважає за потрібне наголосити на необхідності дотримуватися позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі "Федорченко та Лозенко проти України", відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумними сумнівом". Так, наведені ДПІ аргументи не є достатньо вагомими, чіткими та узгодженими доказами, що спростовують реальність господарських операцій між позивачем та контрагентами, факт чого підтверджується належними та допустимими доказами в розумінні положень статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України.

Лише доведення податковим органом та встановлення судом в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісним постачальником з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальника чи сприяння ухиленню постачальником товару від виконання податкових зобов'язань може слугувати підставою для відмови у праві на податковий кредит. При цьому такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а можуть ґрунтуватися лише на належних та допустимих доказах.

Стаття 19 Конституції встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, податкові органи не можуть нараховувати податок на додану вартість та накладати штрафні санкції на покупця при несплаті цього податку продавцем, оскільки чинне законодавство не встановлює підстав для такого нарахування та накладення штрафних санкцій.

Однак факт порушення контрагентом-постачальником позивача своїх податкових зобов'язань може бути підставою для висновку про необґрунтованість заявлених платником податку вимог про надання податкової вигоди -відшкодування ПДВ з державного бюджету, якщо податковий орган доведе, зокрема, що платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти, або що діяльність платника податку спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з податковою вигодою, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань.

Сукупний аналіз вищезазначених норм Податкового кодексу України свідчить про те, що право на податковий кредит виникає у платника податків лише після одержання податкової накладної, оскільки це єдиний документ первинного бухгалтерського та податкового обліку, що містить у собі суму ПДВ, яку можливо відобразити в податкових деклараціях з ПДВ.

Про відсутність факту реального вчинення господарських операцій можуть свідчити, зокрема, такі обставини: всупереч даним податкового обліку будь-кого з учасників операції відсутні зміни активів, зобов'язань чи власного капіталу принаймні в одного з таких учасників; отримання майнової вигоди чи права на таку вигоду будь-кого з учасників операції виключно шляхом зменшення бази оподаткування з певного податку та/або отримання коштів із Державного бюджету за одночасної відсутності об'єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб; результати, відображені у даних податкового обліку будь-кого з учасників господарської операції, фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій будь-кого з учасників такої операції. Проте, відповідачем під час складення акту перевірки не були встановлені вищевказані обставини, а отже й висновок щодо відсутності факту реального вчинення господарських операцій є передчасним.

В даному випадку документи, надані позивачем в підтвердження виконання угод з вказаними контрагентами не мають дефектів форми, змісту або походження, які в силу ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.44 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Надані документи призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак повинні сприймаються як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

Також, норми Податкового кодексу України не пов'язують виникнення права на податковий кредит з особливостями оподаткування постачальників 2-го чи іншого ланцюга.

Діючим законодавством не передбачений і не визначений обов'язок підприємства встановлювати ланцюг суб'єктів підприємницької діяльності, з якими контрагенти такого підприємства мали договірні відносини, а також підприємству не надано право вимагати від його контрагентів такої інформації.

Здійснення платником податків навмисних збиткових фінансово-господарських операцій матеріалами справи не підтверджується. Фактичних даних, які б засвідчували наявність у платника податків наміру набути у спірних правовідносинах безпідставну податкову вигоду, суд в ході розгляду справи не виявив, адже добутими доказами підтверджується факт вибуття з власності суб'єкта права-платника податків коштів в оплату вартості придбаних товарів (робіт, послуг), факт юридичної непов"язаності сторін правочину, факт відсутності у сторін правочину спільних економічних інтересів, що в сукупності підтверджує звичайність умов ведення господарської діяльності.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку , що господарські операції позивача з ТОВ Дедал КВ мали реальний характер, пов'язані з господарською діяльністю позивача, а відтак позивачем правомірно віднесено суми податку, сплаченого у зв'язку з придбанням послуг до податкового кредиту.

Колегія суддів вважає, що відповідач відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України правомірність винесеного податкового повідомлення - рішення належним чином в суді не довів , у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення від 31 травня 2017 року № 0005131405 не відповідає вимогам чинного законодавства та підлягає скасуванню, а позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Наведене не враховано судом першої інстанції , тому постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню відповідно положень ст. 317 КАС України з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно з ч.1 ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст. 243, 250, 310, 315, 317, 321 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Новооржицький цукровий завод" задовольнити.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 06.11.2017 по справі № 816/1498/17 скасувати.

Прийняти нову постанову , якою позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 31 травня 2017 року № 0005131405.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

.

Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло Судді (підпис) (підпис) А.М. Григоров Л.В. Тацій Повний текст постанови складено 05.02.2018.