Рішення

від 02.02.2018 по справі 910/22724/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.02.2018Справа № 910/22724/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дитячий медичний центр "Добробут" до Приватної інвестиційної комерційної фірми "ПРОДРЕСУРСИ" про стягнення 230 525, 59 грн. Суддя Підченко Ю.О. Представники сторін: від позивача:Петренко І.М. - представник за довіреністю; від відповідача:не з'явився. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дитячий медичний центр "Добробут" (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватної інвестиційної комерційної фірми "ПРОДРЕСУРСИ" (надалі - відповідач) про стягнення основного боргу у розмірі 175 834,44 грн., пені у розмірі 22 492,36 грн., інфляційних втрат у розмірі 12 839,60 грн., 3% річних у розмірі 3 540,78 грн., у зв'язку із неповерненням відповідачем в повному обсязі грошових коштів відповідно до умов договору поворотної фінансової допомоги без нарахування відсотків № 22/12/15-Ф від 22.12.2015.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.12.2017 порушено провадження у справі та призначено до розгляду у судовому засіданні 19.01.2018.

16.01.2018 через канцелярію суду від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, в якій він просив суд стягнути з відповідача основний борг у розмірі 175 834, 44 грн., пеню у розмірі 30 973, 84 грн., інфляційні втрати у розмірі 18 750, 94 грн., 3 % річних у розмірі 4 966, 37 грн. Заява мотивована збільшенням строку нарахування заборгованості, зокрема - зі сплати штрафних санкцій, до 04.01.2018, тому суд вважає дану заяву про збільшення позовних вимог обґрунтованою та приймає її до розгляду.

Між тим, 15.12.2017 набрав чинності Закон України від 03.10.2017 N2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким, зокрема, Господарський процесуальний кодекс України (надалі - ГПК України) викладений в новій редакції.

Пунктом 9 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України, передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно приписів ч. 1 ст. 247 ГПК України в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Пунктом 1 частини 5 статті 12 ГПК України визначено, що малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.01.2018 вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповідь на відзив, позивачу визначено строк для подання відповіді на відзив та призначено справу до розгляду на 02.02.2018.

Представник відповідача в судове засідання 02.02.2018 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Так, ухвала суду від 19.01.2018 була надіслана за адресою відповідача, що зазначена у позовній заяві та була отримана відповідачем 23.01.2018, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0103043225204, яке міститься в матеріалах справи.

Частиною 1 ст. 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За таких обставин, оскільки відповідача було належним чином повідомлено про дату, час і місце судового засідання та оскільки відповідачем не повідомлено про причини неявки, суд вважає, що неявка представника відповідача в судове засідання 02.02.2018 не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Представник позивача в судовому засіданні, що відбулось 02.02.2018 наполягав на задоволенні позову, надав суду усні пояснення по справі. Звернувся до суду із усним клопотанням про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Стаття 46 Господарського процесуального кодексу України визначає права та обов'язки сторін. Так, зокрема, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Враховуючи те, що вищезазначені дії позивача не суперечать законодавству та не порушують права і охоронювані законом інтереси інших осіб, суд приймає заяви позивача про збільшення позовних вимог до розгляду.

Отже, оскільки збільшення позовних вимог, викладене позивачем у його письмовому клопотанні, прийняте господарським судом, тоді новою ціною позову, виходячи з якої розглядається спір є 230 525, 59 грн.

З огляду на наявні у матеріалах справи фактичні дані, зважаючи на те, що предметом позову є стягнення грошових коштів, сума яких на перевищує 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, беручи до уваги характер спірних правовідносин, суд не вбачає підстав для розгляду справи № 910/22724/17 в порядку загального позовного провадження.

У судовому засіданні 02.02.2018 відповідно до приписів ч. 1 ст. 240 ГПК України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

22.12.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дитячий медичний центр "Добробут" (надалі за Договором - Позикодавець) та Приватною інвестиційною комерційною фірмою "ПРОДРЕСУРСИ" (надалі за Договором - Позичальник) було укладено договір поворотної фінансової допомоги без нарахування відсотків № 22/12/15-Ф (надалі - Договір), згідно умов якого (п. 1.1. Договору), Позикодавець передає у власність Позичальника грошові кошти в сумі 500 000,00 (п'ятсот тисяч) грн. 00 коп., а Позичальник зобов'язується повернути таку ж суму грошових коштів Позикодавцю в строк обумовлений в Договорі

Згідно п. 2.1. Договору, грошові кошти, які є предметом даного договору, передаються Позикодавцем Позичальнику після підписання даного Договору, через касу Товариства, шляхом оформлення видаткових касових ордерів або шляхом перерахування на банківський рахунок Позичальника що зазначений в дійсному Договорі.

Пунктом 2.2 Договору обумовлено, що Позичальник зобов'язаний повернути Позикодавцю всю суму грошових коштів зазначену в п 1.1. Договору позики протягом одного календарного року з моменту фактичного отримання позики або за першою ж письмовою вимогою Позикодавця Строк повернення позики Позичальником за вимогою Позикодавця становить десять днів з моменту отримання Позичальником такої вимоги.

Позикодавець надає позику Позичальнику без нарахування відсотків (п. 2.3. Договору).

Виходячи із змісту укладеного між сторонами Договору, він за своєю правовою природою є договором про надання позики, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання § 1 Глави 71 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України).

За вимогами 180 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) договір вважається укладеним у випадку досягнення сторонами умов щодо його предмету, строку та ціни. Сторони досягли всіх суттєвих умов відносно вказаного виду договору, тобто встановили його предмет, визначили ціну, строк дії договору, а тому відповідно до вимог ст. ст. 638, 1056, 1048 ЦК України та ст. ст. 180, 181, ГК України, він вважається укладеним згідно частини 8 статті 181 ГК України, оскільки подія, до якої прагнули сторони відбулася.

Так, як випливає з пояснень позивача, останній свої зобов'язання за Договором виконав у повному обсязі, а саме - надав відповідачеві грошові кошти у розмірі 500 000,00 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень № 195 від 25.12.2015 на суму 100 000,00 грн., № 336 від 28.12.2015 на суму 100 000,00 грн., № 370 від 29.12.2015 на суму 50 000,00 грн. та № 974 від 04.04.2016 на суму 250 000,00 грн.

Водночас, позивач вказує на те, що відповідач свої зобов'язання виконав частково та повернув кошти у розмірі 324 165,56 грн., при цьому залишок неповернених грошових коштів складає 175 834,44 грн.

Приписами ст. ст. 73, 74, 80 ГПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказів повернення позивачеві грошових коштів у розмірі 175 834,44 грн. відповідно до умов договору поворотної фінансової допомоги без нарахування відсотків № 22/12/15-Ф від 22.12.2015 відповідачем суду не надано.

Таким чином, позивач виконав належним чином покладені на себе зобов'язання з повернення грошових коштів згідно умов договору поворотної фінансової допомоги без нарахування відсотків № 22/12/15-Ф від 22.12.2015, а відповідач не виконав належним чином покладені на себе зобов'язання з їх повернення в повному обсязі, в результаті чого за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 175 834,44 грн., що підтверджується довідкою про стан розрахунків станом на 05.12.2017, а також актом звірки взаєморозрахунків станом на 31.05.2017, що містяться в матеріалах справи.

Укладений договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно зі ст. ст. 173 , 174 , 175 ГК України (ст. ст. 11 , 202 , 509 ЦК України ) і відповідно до ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Так, в силу положень ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтями 525 , 526 ЦК України, що кореспондуються за змістом з положеннями ст. 193 ГК України, передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача 175 834, 44 грн. основного боргу у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем зобов'язання з повернення грошових коштів за договором поворотної фінансової допомоги без нарахування відсотків № 22/12/15-Ф від 22.12.2015 є обґрунтованими та позов у цій частині підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем зобов'язання з повернення грошових коштів за договором поворотної фінансової допомоги без нарахування відсотків № 22/12/15-Ф від 22.12.2015, позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати у розмірі 18 750,94 грн. та 3 % річних у розмірі 4 966,37 грн. за період з 05.04.2017 по 04.01.2018.

Перевіривши, за допомогою системи "ЛІГА", поданий позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3% річних, суд приходить до висновку, що він є обґрунтованим, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних, нарахованих у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем зобов'язань з повернення грошових коштів за договором поворотної фінансової допомоги без нарахування відсотків № 22/12/15-Ф від 22.12.2015, підлягають задоволенню за розрахунком позивача, який відповідає вимогам Закону та умовам Договору.

Відповідно до положень ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Преамбулою Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності.

Згідно статей 1, 3 цього Закону платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Пунктом 4.2. Договору Сторони встановили, що Позичальник за цим Договором несе відповідальність в вигляді виплати пені у випадку прострочення повернення суми у розмірі 1 % від неповернутої суми за кожен день прострочення

На підставі зазначеного пункту Договору та з урахуванням вищезазначених положень Закону, позивачем нараховано 30 973,84 грн. пені за період з 05.04.2017 по 05.10.2017.

Перевіривши, за допомогою системи "ЛІГА", поданий позивачем розрахунок пені, суд приходить до висновку, що він відповідає вимогам Закону та умовам Договору, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 30 973,84 грн. пені, нарахованої у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем зобов'язання з повернення грошових коштів за договором поворотної фінансової допомоги без нарахування відсотків № 22/12/15-Ф від 22.12.2015, є обґрунтованими та позов в цій частині підлягає задоволенню.

Відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 165, 178, 202, 232, 233, 237, 238, 240, 241, 247 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Дитячий медичний центр "Добробут" задовольнити.

2. Стягнути з Приватної інвестиційної комерційної фірми "ПРОДРЕСУРСИ" (03127, м. Київ, пр.-т 40-річчя Жовтня, 100/2; код ЄДРПОУ 19037891) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Добробут" (02068, м. Київ, вул. Драгоманова, 21-А; код ЄДРПОУ 38806913) основний борг у розмірі 175 834, 44 грн., пеню у розмірі 30 973, 84 грн., інфляцію у розмірі 18 750, 94 грн., 3 % річних у розмірі 4 966, 37 грн. та судовий збір у розмірі 3 457, 88 грн. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 02.02.2018 року.

Суддя Ю.О. Підченко