Рішення

від 05.02.2018 по справі 910/21043/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05.02.2018Справа № 910/21043/17

Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., за участю секретаря судового засідання Коверги П.П., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Анте Медіам"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТЕЕ"

про стягнення 300 762,10 грн.

Суддя Грєхова О.А.

за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Анте Медіам звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю ІТЕЕ про стягнення 300 762,10 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань в частині сплати щомісячних платежів за Договором про надання телекомунікаційних послуг № АС-2015-8 від 08.09.2015 в період з дати укладення Договору та до квітня 2017 року, внаслідок чого, у відповідача утворилась заборгованість.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.11.2017 порушено провадження у справі №910/21043/17, зобов'язано сторін надати свої пояснення щодо поданого позову, заперечення до відзиву та призначено розгляд справи на 18.12.2017.

15.12.2017 набрав чинності Закон України від 03.10.2017 N2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким зокрема, Господарський процесуальний кодекс України викладений в новій редакції.

Пунктом 9 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 N2147VІІІ, чинної з 15.12.2017, передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.12.2017 призначено підготовче засідання на 22.01.2018.

18.12.2018 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва представником позивача подано клопотання про відкладення розгляду справи.

У судове засідання 22.01.2018 представник позивача з'явився та подав заяву про відсутність аналогічного спору, представник відповідача не з'явився, у встановлений строк відзиву на позовну заяву не подав, клопотання про відкладення підготовчого засідання не подав, про час, дату та місце судового засідання був належним чином повідомлений.

Враховуючи, що судом здійснено усі необхідні та достатні дії для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, з огляду на відсутність підстав для відкладення підготовчого засідання, судом поставлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 05.02.2018.

01.02.2018 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва представником позивача було подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

У судове засідання 05.02.2018 представник позивача з'явився, представник відповідача не з'явився.

Судом були вчинені всі належні дії для повідомлення відповідача про призначене судове засідання - відповідні ухвали суду надсилалися на адреси місцезнаходження відповідача, яка також є офіційною адресою його місцезнаходження згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Вказані ухвали надсилалися рекомендованим листом з поміткою судова повістка .

Відповідно до п. 99 постанови КМУ від 5 березня 2009 р. N 270 Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку , рекомендовані поштові відправлення, у тому числі рекомендовані листи з позначкою Судова повістка , які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень, під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об'єкті поштового зв'язку вручаються адресату.

У разі відсутності адресата до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення.

Відповідно до п. 116 розділу Строк зберігання поштових відправлень, поштових переказів постанови КМУ від 5 березня 2009 р. N 270 Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку , у разі невручення рекомендованого листа з позначкою Судова повістка з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через 5 календарних днів з дня надходження листа до об'єкта поштового зв'язку місця призначення із зазначенням причини невручення.

З залучених до матеріалів справи листів, у яких відповідачу направлялися копії ухвал, убачається, що дані листи було суду повернуто поштою у зв'язку з закінченням терміну їх зберігання на відділенні.

З пунктів 99 та 116 указаних Правил вбачається, що повернення поштою рекомендованого листа з позначкою Судова повістка з зазначенням причини за закінченням терміну зберігання можливо тільки у разі, якщо під час доставки поштою його не можна було вручити адресату або його уповноваженому представнику (відправлення не вручене під час доставки), та якщо на вкладене до абонентської скриньки адресата повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення адресат не відреагував - не звернувся на пошту для отримання судової повістки, проте відправлення чекало адресата (зберігалося) на пошті встановлений законом строк, і лише після його сплину було повернуто за зворотною адресою.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання судових повісток (листів з ухвалами суду) відповідачем та повернення їх до суду з поміткою повернуто відправнику за закінченням терміну зберігання є наслідками свідомого діяння (бездіяльності) відповідача щодо їх належного отримання, тобто є власною волею відповідача.

З огляду на наведене, відповідач вважається повідомленим про відкриття провадження у справі та призначені судові засідання належним чином, оскільки судом було виконано всі покладені на нього обов'язки, а відповідач, натомість проявив протиправну процесуальну бездіяльність, тому судове засідання проводиться за відсутності його повноважних представників і причини неявки цих представників у засідання судом не визнаються поважними.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Оскільки неявка у судове засідання відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, враховуючи відсутність підстав для відкладення розгляду справи визначених ст. 202 ГПК України, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті за відсутності представника відповідача, який повідомлений про розгляд справи належним чином.

У судовому засіданні 05.02.2018 представник позивача надав усні пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

На виконання вимог ст. 223 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 219 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 05.02.2018 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

08 вересня 2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Анте Медіам (далі - позивач, виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю ІТЕЕ (далі - відповідач, замовник) було укладено Договір про надання телекомунікаційних послуг № АС-2015-8 (далі - Договір), за умовами якого виконавець надає замовнику послуги з розміщення обладнання замовника в спеціальних телекомунікаційних шафах, які знаходяться в окремій машинній залі (спеціалізоване технологічне серверне приміщення) в Центрі Обробки Даних (далі - серверне приміщення), забезпечує належні умови функціонування машинної зали, телекомунікаційних шаф та обладнання замовника за їх цільовим призначенням шляхом цілодобової технічної підтримки інженерної інфраструктури центру обробки даних (електроживлення, кондиціювання, охолодження, пожежної системи, дизель-генераторної системи та ін.), надає послуги з крос-з'єднання телекомунікаційного обладнання замовника до телекомунікаційної мережі виконавця та надає у користування оптичні волокна (далі - послуги), а замовник, в свою чергу, оплачує такі послуги та інші платежі відповідно до умов даного Договору та додатків до нього. Перелік послуг зазначено в Додатку № 2 до даного Договору.

Відповідно до п. 1.3 Договору передача серверного приміщення замовнику для розміщення телекомунікаційного обладнання в ДЦ Парковий виконавця здійснюється за актом, який свідчить про початок надання послуг. У випадку припинення дії цього Договору замовник повертає виконавцю серверне приміщення протягом трьох робочих днів з дати розірвання Договору. Факт повернення серверного приміщення оформлюється відповідним актом про припинення надання послуг.

На умовах даного Договору виконавець за оформленою у письмовій формі згодою з замовником може надавати додаткові послуги, у тому числі виконувати роботи з технічної підтримки та обслуговування телекомунікаційного обладнання замовника та телекомунікаційних шаф, в яких воно встановлене, за додаткову плату. Розмір вартості додаткових послуг за один розрахунковий період (місяць) залежить від об'єму виконаних робіт та визначається окремими додатками до Договору, що підписується сторонами та скріплюються печатками сторін (п. 1.4 Договору).

У відповідності до п. 1.5 Договору компенсація виконавцю витрат за спожиту електричну енергію у розрахунковому періоді під час користування послугами здійснюється замовником за встановленими АК Київенерго та діючими на момент оплати тарифами на підставі окремого рахунку та акту наданих послуг у відповідності до даних автоматизованої системи диспетчеризації та управління із застосування відповідного коефіцієнту PUE. Компенсація витрат за спожиту електричну енергію у розрахунковому періоді під час користування послугами розраховується щомісячно на підставі даних спожитої електричної енергії замовника та визначається як обслуговування електричних мереж.

Згідно з п. 1.6 Договору замовник отримує послуги та використовує послуги у відповідності до Правил надання та отримання послуг ДЦ Парковий які зазначені в Додатку № 1 до цього Договору та є невід'ємною частиною даного Договору (далі - Правила). Сторони підтверджують, що ознайомлені з Правилами, приймають їх умови та зобов'язуються неухильно їх дотримуватися.

Виконавець зобов'язаний надавати замовникові податкову накладну на всю суму податкових зобов'язань на день їх виникнення у виконавця, акти наданих послуг за минулий розрахунковий період у 2-х примірниках та рахунок-фактуру для сплати за відповідний розрахунковий місяць в термін до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим (п. 2.1.2 Договору).

Пунктами 2.3.2 та 2.3.3 Договору визначено, що замовник зобов'язаний своєчасно та у повному обсязі оплачувати послуги виконавця згідно розділу 4 даного Договору та щомісяця підписувати акти надання послуг за минулий місяць або надавати мотивовану відмову у їх підписанні та направляти підписаний примірник акту/мотивованої відмови від підписання виконавцю протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту отримання акта від виконавця.

Відповідно до п. 3.1 та п. 3.2 Договору передача серверного приміщення замовника проводиться в приміщенні ДЦ Парковий . Уповноважений співробітник ДЦ Парковий передає серверне приміщення особі, уповноваженої замовником, про що складається Акт у двох примірниках (акт приймання-передавання серверного приміщення). Дата підписання такого акту є датою початку користування послугою.

Припинення надання послуги та повернення серверного приміщення виконавцю здійснюється згідно з Актом повернення серверного приміщення, підписаним повноважними представниками сторін та скріпленим печатками.

Згідно з п. 3.3 Договору щомісяця виконавець надає замовнику на підпис Акт наданих послуг, який замовник підписує та повертає виконавцеві протягом п'яти робочих днів з моменту отримання Акту. У випадку неповернення замовником Акту виконавцеві протягом вказаного терміну, послуги, вказані в Акті, вважаються прийнятими замовником у разі відсутності письмових заперечень замовника. Вказані заперечення мають бути направлені поштовим відправленням на адресу виконавця із повідомленням про отримання їх останнім.

Перелік послуг, надаваних виконавцем, та їх вартість зазначені в додатках до даного Договору. Всі зобов'язання за даним Договором виражені в національній валюті України - гривні (п. 4.1 Договору).

За умовами пункту 4.2 Договору оплата послуг здійснюється замовником на підставі отриманих від виконавця рахунків в безготівковій формі на поточний рахунок виконавця до десятого числа поточного місяця, наступного за розрахунковим.

Пунктом 4.4 Договору визначено, що вартість послуг за перший та останній місяці розраховується пропорційно фактичній кількості днів місяця, протягом яких серверне приміщення перебувало в користуванні.

Строк даного Договору становить 1 (один) рік з дати підписання його сторонами. Даний Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами, крім пунктів 2.1.14 та 2.3.5, які набувають чинності на наступний день після спливу одного року дії Договору. Якщо за тридцять діб до закінчення строку даного Договору жодна зі сторін не заявить про намір розірвати даний Договір, то він вважається продовженим (пролонгованим) ще на один рік на таких самих умовах. Така пролонгація строку даного Договору можлива без обмеження терміну. (пункти 8.1 та 8.2 Договору).

Додатком № 1 до Договору сторонами викладено правила надання та отримання послуг центру обробки даних Датацентр Парковий .

Додатком № 2 до Договору сторонами погоджено перелік послуг та їх вартість, відповідно до якого, щомісячний платіж складає 105 000 грн., який не включає вартість платежів з компенсації електроживлення до ПАТ Київенерго та Додаткових послуг, які оремо погоджують сторонами у письмовій формі. Також, сторонами погоджено, що вартість обслуговування електричних мереж розраховується щомісячно на підставі даних спожитої електричної енергії замовника з використанням коефіцієнту PUE - 1,35.

24.10.2015 сторонами підписано Акт передачі-приймання обладнання до Договору.

Додатковою угодою №1 від 24.10.2015 до Договору сторонами вкладено розділ 1 Додатку № 2 до Договору в новій редакції, згідно якого щомісячний платіж складає 105 916 грн.

15.06.2017 сторонами підписано Акти повернення обладнання.

17.06.2017 сторонами укладено Додаткову угоду від 17.06.2017 до Договору, відповідно до умов якої, сторони дійшли згоди припинити дію Договору за взаємною згодою з 17.06.2017 та обумовлено, що зобов'язання, яке виникло в процесі виконання сторонами Договору, повинно бути виконано в наступному порядку:

- замовник: оплачує вартість наданих виконавцем послуг згідно положень Договору протягом п'яти днів з дати виставлення виконавцем рахунків;

- виконавець: приймає здійснену замовником оплату вартості наданих послуг.

Позивач зазначає, що відповідач у порушення взятих на себе зобов'язань за Договором, оплату отриманих послуг у повному обсязі не здійснив, в зв'язку з чим за ним утворилася заборгованість в розмірі 258 390,13 грн. за період травень 2017 року по 17 червня 2017 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач зазначає, що з актів наданих послуг № 560 від 31.05.2017, № 579 від 31.05.2017, № 600 від 17.06.2017, № 601 від 17.06.2017 та рахунків на оплату № 491 від 03.05.2017 на суму 105 916 грн., № 661 від 31.05.2017 на суму 63 418,49 грн., № 641 від 17.06.2017 на суму 60 019,07 грн., № 687 від 17.06.2017 на суму 29 036,57 грн. вбачається, що позивачем було повністю виконано покладені на нього зобов'язання.

Однак, як вбачається з актів наданих послуг, вони не підписані з боку відповідача.

Проте, за умовами п. 2.1.2 Договору виконавець зобов'язаний надавати замовникові податкову накладну на всю суму податкових зобов'язань на день їх виникнення у виконавця, акти наданих послуг за минулий розрахунковий період у 2-х примірниках та рахунок-фактуру для сплати за відповідний розрахунковий місяць в термін до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.08.2017 позивачем було направлено на адресу відповідача вищевказані акти наданих послуг разом з Претензією № 292-17 від 02.08.2017 на суму 258 390,13 грн. та рахунками на оплату.

При цьому, направлення зазначених актів наданих послуг разом з претензією підтверджується описом вкладення у цінний лист від 28.08.2017, фіскальним чеком від 28.08.2017 та рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення.

В свою чергу, пунктом 2.3.3 Договору визначено, що замовник зобов'язаний щомісяця підписувати акти надання послуг за минулий місяць або надавати мотивовану відмову у їх підписанні та направляти підписаний примірник акту/мотивованої відмови від підписання виконавцю протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту отримання акта від виконавця.

Однак, матеріали справи не містять будь-яких відмов відповідача від підписання актів наданих послуг.

Згідно з п. 3.3 Договору щомісяця виконавець надає замовнику на підпис Акт наданих послуг, який замовник підписує та повертає виконавцеві протягом п'яти робочих днів з моменту отримання Акту. У випадку неповернення замовником Акту виконавцеві протягом вказаного терміну, послуги, вказані в Акті, вважаються прийнятими замовником у разі відсутності письмових заперечень замовника. Вказані заперечення мають бути направлені поштовим відправленням на адресу виконавця із повідомленням про отримання їх останнім.

Таким чином, беручи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку, що послуги прийняті відповідачем без заперечень та зауважень, протилежного матеріали справи не містять.

Поряд з цим, пунктом 3.2 Договору сторонами погоджено, що припинення надання послуги та повернення серверного приміщення виконавцю здійснюється згідно з Актом повернення серверного приміщення, підписаним повноважними представниками сторін та скріпленим печатками.

Відтак, оскільки 15.06.2017 сторонами підписано Акти повернення обладнання, у позивача відсутні правові підстави для здійснення нарахування вартості послуг за період з 15.06.2017 по 17.06.2017.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

За умовами пункту 4.2 Договору оплата послуг здійснюється замовником на підставі отриманих від виконавця рахунків в безготівковій формі на поточний рахунок виконавця до десятого числа поточного місяця, наступного за розрахунковим.

Пунктом 2 Додаткової угоди від 17.06.2017 до Договору сторонами обумовлено, що зобов'язання, яке виникло в процесі виконання сторонами Договору, повинно бути виконано в наступному порядку: замовник оплачує вартість наданих виконавцем послуг згідно положень Договору протягом п'яти днів з дати виставлення виконавцем рахунків.

Як вбачається з матеріалів справи, 17.06.2017 позивачем було виставлено рахунки № 641 на суму 60 019,07 грн. та № 687 на суму 29 036,57 грн.

Таким чином, відповідач, в порушення взятих на себе зобов'язань за Договором, оплату отриманих послуг у повному обсязі не здійснив, у зв'язку з чим, за відповідачем обліковується заборгованість в розмірі 247 912,99 грн.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Пунктом 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт надання позивачем відповідачу узгоджених послуг та факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині своєчасної та повної оплати отриманих послуг підтверджений матеріалами справи і не спростований відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 247 912,99 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 29 276,26 грн., 3 % річних в розмірі 3 477,34 грн., інфляційні втрати в розмірі 9 618,37 грн.

Так, відповідно до ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежного виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст. 551 ЦК України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з п. 6.2 Договору замовник несе відповідальність за порушення строків оплати за послуги в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Здійснивши власний розрахунок пені, з урахуванням частково доведеного розміру заборгованості, а саме відсутності правових підстав для здійснення нарахувань за період з 15.06.2017 по 17.06.2017, тобто після підписання Актів повернення, судом встановлено, що стягненню з відповідача підлягає пеня у розмірі 28 239,73 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За результатом перевірки наданого позивачем розрахунку інфляційних втрат та 3% річних, здійснивши власний розрахунок з урахуванням встановлених обставин справи, судом встановлено, що стягненню з відповідача підлягають 3% річних в розмірі 3 354,20 грн. та інфляційні втрати в розмірі 9 618,37 грн.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору в цій частині на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТЕЕ" (04050, м. Київ, вулиця Мельникова, будинок 81-А; ідентифікаційний код: 39654452) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Анте Медіам" (01601, м. Київ, Паркова Дорога, будинок 16-А; ідентифікаційний код: 37815293) заборгованість в розмірі 247 912 (двісті сорок сім тисяч дев'ятсот дванадцять) грн. 99 коп., 3 % річних в розмірі 3 354 (три тисячі триста п'ятдесят чотири) грн. 20 коп., інфляційні втрати в розмірі 9 618 (дев'ять тисяч шістсот вісімнадцять) грн. 37 коп., пеню в розмірі 28 239 (двадцять вісім тисяч двісті тридцять дев'ять) грн. 73 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 4 330 (чотири тисяч триста тридцять) грн. 98 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 06.02.2018.

Суддя О.А. Грєхова