Рішення

від 29.01.2018 по справі 925/1589/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2018 року м. Черкаси справа № 925/1589/17

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Потапенко В.В., з секретарем судового засідання Брус Л.П., за участю представників сторін :

від позивача - ОСОБА_1 - за довіреністю,

від відповідача - ОСОБА_2 - за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Папір-Картон-Гофра"

до Приватного акціонерного товариства "Черкаський асфальтобетонний завод"

про стягнення 497 042 грн. 49 коп., -

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов, у якому позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 497 042 грн. 49 коп. заборгованості по договору зворотної фінансової допомоги від 12 березня 2015 року, з яких 392000 грн. - заборгованість за неповернутою зворотною фінансовою допомогою, 83938 грн. 93 коп. - збитки від інфляції за період з 01 січня 2016 року по 17 жовтня 2017 року у зв'язку з несвоєчасним поверненням позики, 21103 грн. 56 коп. - три проценти річних за період з 01 січня 2016 року по 17 жовтня 2017 року у зв'язку з несвоєчасним поверненням позики.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 12 грудня 2017 року порушено провадження у справі №925/1589/17, зобов язано позивача надати суду оригінали долучених до позову документів, а відповідача - письмовий відзив на позовну заяву. Справу призначено до розгляду на 16 січня 2018 року.

16 січня 2018 року до суду надійшов відзив відповідача на позов за підписом представника відповідача ОСОБА_2

17 січня 2018 року до суду надійшла відповідь на відзив відповідача за підписом представника позивача ОСОБА_1

Представник позивача позов підтримала в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, та просила його задовольнити. У судовому засіданні 29 січня 2018 року представник позивача пояснила, що згідно умов договору зворотної фінансової допомоги від 12.03.2015, укладеного між позивачем та відповідачем, останньому було надано фінансову допомогу в розмірі 392 000 грн., яку відповідач у визначений договором строк не повернув. У зв'язку з простроченням грошового зобов'язання представник позивача просить також стягнути із відповідача інфляційні в сумі 83938 грн. 93 коп. та три проценти річних в сумі 21103 грн. 56 коп.

Представник відповідача у відзиві на позов та в судовому засіданні 29 січня 2018 року позовні вимоги визнав частково та зазначив, що через відсутність достатніх обігових коштів відповідач не зміг вчасно виконати обов'язок з повернення позивачу коштів фінансової допомоги за договором, вважає розмір інфляційних необґрунтованим, просить суд перевірити правильність їх нарахування позивачем.

У судовому засіданні 29 січня 2018 року оголошена вступна та резолютивна частини рішення суду.

Заслухавши доводи та пояснення учасників справи, дослідивши наявні в справі матеріали, суд виходить з наступного:

12.03.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Папір-Картон-Гофра" (далі - Позивач) та Приватним акціонерним товариством "Черкаський асфальтобетонний завод" (далі - Відповідач) було укладено договір зворотної фінансової допомоги (далі - Договір), відповідно до умов якого Позивач в порядку та на умовах, встановлених цим Договором, зобов'язався надати Відповідачу зворотну фінансову допомогу в сумі 392000 гривень 00 коп. шляхом їх перерахування на визначений Відповідачем розрахунковий рахунок протягом трьох банківських днів з моменту укладання договору, а Відповідач зобов'язався повернути позику у визначений Договором строк (пункти 1.1., 2.1., 2.2. Договору).

Згідно з п. 3.1. Договору строк повернення позики - до 31 грудня 2015р.

Відповідач у відповідності до п.4.1. Договору зобов'язався повернути надані позивачем згідно умов Договору кошти до закінчення строку, вказаного у п.3.1. Договору.

Договір набирає чинності з дня його підписання сторонами і є дійсним до моменту його остаточного виконання Сторонами (пункт 5.1. Договору).

На виконання умов Договору Позивач перерахував Відповідачу грошові кошти в сумі 392000 грн., що підтверджується наступними доказами:

- платіжне доручення від 12.03.2015 №1464 на суму 350 000 грн.;

- платіжне доручення від 31.03.2015 №1480 на суму 12 000 грн.;

- платіжне доручення від 01.04.2015 №1482 на суму 30 000 грн.

В обумовлений Договором строк відповідач грошові кошти позивачу не повернув.

Станом на час розгляду справи по суті за відповідачем рахується заборгованість за неповернутою позикою 392 000 грн. Вказані обставини підтверджуються наявними у справі матеріалами, зокрема, вищевказаними Договором, платіжними дорученнями, банківськими виписками по рахунку та відповідачем не оспорюються.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до вимог ст. ст. 73, 74, 77 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд у визначеному порядку встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з нормами ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідач не спростував та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань по своєчасному поверненню отриманої від позивача фінансової допомоги.

Суд виходить з поданих сторонами доказів, оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності і приходить до висновку, що позов в частині стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 392000 грн. підлягає задоволенню .

За змістом пункту 1 статті 199 Господарського кодексу України та пункту 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем нараховано відповідачу 83938 грн. 93 коп. - збитки від інфляції за період з 01 січня 2016 року по 17 жовтня 2017 року у зв'язку з несвоєчасним поверненням позики, 21103 грн. 56 коп. - три проценти річних за період з 01 січня 2016 року по 17 жовтня 2017 року у зв'язку з несвоєчасним поверненням позики.

Суд, перевіривши розрахунок трьох процентів річних та інфляційних. Згідно розрахунку інфляційних, проведеного судом за допомогою калькулятора санкцій апаратного комплексу системи інформаційно-правового забезпечення ОСОБА_3. ПІДПРИЄМСТВО 9.5.3. , розмір інфляційних за період з 01 січня 2016 року по 17 жовтня 2017 року є навіть більшим заявленого позивачем і складає 99283 грн. 21 коп. Беручи до уваги викладене, суд вважає заявлені позивачем суми трьох процентів річних та інфляційних такими, що підлягають стягненню з відповідача на його користь.

Судові витрати у разі задоволення позову покладаються на відповідача відповідно ст. 129 ГПК України.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 129, 236-238 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Черкаський асфальтобетонний завод" (18036, місто Черкаси, вулиця Чигиринська, будинок 86, код ЄДРПОУ 03327552) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Папір-Картон-Гофра" (01013, м. Київ, вул. Дмитрівська будинок 44-А, код ЄДРПОУ 38518343) - 392000 грн. заборгованості за неповернутою зворотною фінансовою допомогою по договору зворотної фінансової допомоги від 12 березня 2015 року, 83938 грн. 93 коп. збитків від інфляції за період з 01 січня 2016 року по 17 жовтня 2017 року, 21103 грн. 56 коп. трьох процентів річних за період з 01 січня 2016 року по 17 жовтня 2017 року та 7455 грн. 64 коп. судових витрат.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду.

СУДДЯ В.В. Потапенко

Повне рішення складено 31 січня 2018 року.

СУДДЯ В.В. Потапенко