Постанова

від 17.05.2007 по справі 6/113а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/113а

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20                                        Тел. 7-38-36, факс 7-44-62

Іменем України

ПОСТАНОВА

 "17" травня 2007 р.                                                  Справа № 6/113а

                   12 год. 50 хв. , м. Чернігів              

Господарський суд Чернігівської області у складі:

судді                                           Блохіної Ж.В.

при секретарі

судового засідання                 Кузьміні М.М.,

за участю представників:

позивача                                   Кашуба М.О., довіреність №12 від 20.02.2007 р.

відповідача                              Миколюк В.В., довіреність №585 від 21.03.2007 р.

                                                   Крамаренко В.А., довіреність №587/10/10-002 від 11.12.2006р.,

розглянувши у відкритому

судовому засіданні позов       товариства з обмеженою відповідальністю

                                                    “Торговий дім “Браво”,

                                                    м. Ічня, вул. Леніна, 19

до  відповідача                         Державна податкова інспекція в Ічнянському районі,

                                                    м. Ічня, вул. Леніна, 23

про                                              визнання  податкового повідомлення-рішення             

                                                    недійсним,

                                                             ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Браво” подано позов до Державної податкової інспекції в Ічнянському районі про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Ічнянському районі від 20.02.2007р. №0000072300/0/46, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2006р. на 5694,68 грн.

Представники відповідача заперечують проти позову.

Представник позивача просить позовні вимоги задовольнити, оскільки спірне рішення прийнято відповідачем з порушенням чинного законодавства, без врахування фактичних обставин, що порушує права позивача. Так, 20.12.2006р. до ДПІ у Ічнянському районі позивачем було подано податкову декларацію по ПДВ за листопад 2006 року, в якій було заявлено суму ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню  у відповідності до вимог Закону України „Про податок на додану вартість”,  розрахунок суми бюджетного відшкодування за листопад 2006 року та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок в розмірі 366382,00 грн. Представник вважає, що у відповідності до норм абзацу “а” п.п.7.7.11, п.п.7.7.1,7.7.2, 7.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” позивач правомірно заявив суму ПДВ до відшкодування в розмірі 366382 грн. по податковій декларації за листопад 2006 року.

Представники відповідача просять у позові відмовити, посилаючись на те, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято обґрунтовано і відповідає чинному законодавству. Так, протягом жовтня 2006 року позивачем було проведено розрахунків з постачальниками товарів (послуг), отриманих у жовтні 2006 року і включених до податкового кредиту ПДВ за жовтень 2006 року на суму ПДВ 360678,32 грн., а заявлено до відшкодування ПДВ у звітному періоді в сумі 366382 грн. Розрахунки з постачальниками на суму 5694,68 грн. були проведені позивачем в інші звітні періоди, а тому дана сума до розрахунку бюджетного відшкодування за листопад 2006 року не включається.

Вислухавши представників сторін,  зясувавши всі обставини, дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази, суд встановив наступне.

Державною податковою інспекцією в Ічнянському районі прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.02.2007р. №0000072300/0/46, яким товариству з обмеженою відповідальністю „Торговий дім “Браво” зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2006р. на 5694,68 грн.    

Дане податкове повідомлення-рішення прийнято Державною податковою інспекцією в Ічнянському районі на підставі висновків проведеної виїзної    позапланової перевірки ТОВ „ТД “Браво” з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за період жовтень –листопад місяці 2006 року, за результатами якої складено акт №17/23-30148661 від 12.02.2007р.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” №168/97-ВР від 03.04.97р., в результаті чого  завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за серпень 2006 року на  5694,68 грн.

Представники відповідача пояснили, що в акті перевірки допущена описка і  позивачем завищено суму бюджетного відшкодування не за серпень, а за листопад 2006 року на суму 5694,68 грн.

Суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

У відповідності до п. 1.8 ст. 1 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. №168/97-ВР ( далі –Закон №168) бюджетне  відшкодування  - сума,  що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до п.п. 7.7.1. п.7.7 ст.7 Закону №168 сума податку,  що підлягає сплаті  (перерахуванню)  до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону №168 встановлено, що якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

    а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

    б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з п.п.7.7.4 п.7.7 ст.7 Закону №168 платник   податку,   який   має   право  на  одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

У відповідності до п.п.7.7.5 п.7.7 ст. 7 Закон №168 протягом  30  днів,  наступних   за   днем   отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідачем була проведена виїзна  позапланова перевірка позивача, якою було встановлено, що:

1) згідно з поданою ТОВ „Торговий дім ”Браво” податковою декларацією з ПДВ за жовтень 2006 року відємне значення (різниця між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту) складає 439346 грн.

За наслідками проведеної виїзної позапланової перевірки з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, за результатами якої оформлено довідку від 12.12.2006р. №66/23-30148661, підтверджено правомірність визначення відємного значення з ПДВ за жовтень 2006 року в сумі 439346 грн.

Перевіркою не встановлено порушення порядку ведення податкового обліку за жовтень 2006 року.

Перевіркою правильності визначення відємного (позитивного) значення з ПДВ у жовтні 2006 року  у розмірі 439346 грн. порушень не встановлено;

2) перевіркою достовірності нарахування суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню за листопад 2006 року встановлено:

залишок відємного значення попереднього податкового періоду (жовтень 2006р.), за вирахуванням суми податку, яка підлягала сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду за даними декларації та даними перевірки становить 439346 грн.;

сума податкового кредиту попереднього податкового періоду за даними декларації і даними перевірки становить 509789 грн.;

сума податкового кредиту попереднього податкового періоду , фактично сплачена отримувачем товарів у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів за даними  декларації становить 366382 грн., за даними перевірки становить 360687,32 грн., відхилення становить 5694,68 грн.;

сума, що підлягає бюджетному відшкодування за даними декларації становить 366382 грн., за даними перевірки становить 360687,32 грн., відхилення становить 5694,68 грн.

Сума встановленого перевіркою відхилення 5694,68 грн. становить суму сплаченої у жовтні 2006 року кредиторської заборгованості.

ТОВ „Торговий дім „Браво” у жовтні 2006р. (період, що передує листопаду 2006р., за який була подана декларація) було сплачено кредиторську заборгованість за вересень 2006 року в сумі 6986,08 грн. ПДВ, а саме:

платіжним дорученням № 1777 від 04.10.06р. сплачено ДП „Достаток”  2345,16 грн., у т.ч. ПДВ 390,86 грн., де сума 1070,88 грн., у тому числі  ПДВ 178,48 грн. кредиторська заборгованість вересня 2006р.;

платіжним дорученням №1800 від 09.20.2006р. сплачено ТОВ „Бакаліяопт” 493,70 грн., у т.ч. ПДВ 82,28 грн.;

платіжним дорученням №217 від 19.10.2006р. сплачено ДП „УкрСіверБуд” 20000 грн., у т.ч. 3333,33 грн. ПДВ;

платіжним дорученням  №1864 від 20.10.2006р. сплачено ПП „Торгсервіс плюс” 1407,26 грн., у т.ч. ПДВ 234,54 грн., де 1326,88 грн. в т.ч. ПДВ 221,15 грн. кредиторська заборгованість вересня 2006р.;

платіжним дорученням  №1935 від 30.10.2006р. сплачено ТОВ „Срібнянський молокозавод” 30850 грн., у т.ч. ПДВ 5141,67 грн., де 19025 грн., у т.ч. ПДВ 3170,83 грн. кредиторська заборгованість вересня 2006р.

У п.п.7.7.11 п.7.ст.7 Закону №168 визначено коло осіб,  які не мають  права  на  отримання  бюджетного відшкодування, а саме:

а) особа, яка:

    була зареєстрована як платник цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на  бюджетне відшкодування, та/або мала обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів;

    не провадила діяльність протягом останніх дванадцяти календарних місяців;

 б) особа, яка є платником єдиного податку за спрощеною системою оподаткування, обліку та звітності, що передбачають сплату цього податку у спосіб, відмінний від встановленого цим Законом, або звільнення від такої сплати.

Оскільки нарахування позивачем податкового кредиту у сумі 366382 грн. відбулося внаслідок придбання (отримання) товарів, то відповідно до приписів підпункту “а” п.п.7.7.11, 7.7.1, 7.7.2, 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону №168 позивачем правильно заповнено податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2006 року і він має право на отримання бюджетного відшкодування по  даній декларації у сумі 366382 грн.

Суд вважає, що п.п.7.7.2 ст.7 Закону №168  повязує можливість отримання платником податку бюджетного відшкодування з ПДВ з Державного бюджету України з фактичною сплатою податку контрагентам платника в ціні придбаного товару у податковому періоді, що передує звітному, незалежно від того, коли фактично був отриманий товар: в  цьому, попередньому чи іншому звітних податкових  періодах і коли у отримувача товару виникло зобовязанання перед постачальником. Головна умова, щоб сплата ПДВ була здійснена в періоді, що передує звітному.

Судом не приймається до уваги посилання ДПІ у м. Чернігові на лист ДПА України від 20.09.2006р. №17537/7/16-151-07, оскільки він не є нормативно-правовим актом і не є обовязковим для платника податку.

Зміст листа щодо порядку заповнення рядку 3 Розрахунку суми бюджетного відшкодування, згідно з яким „платник податку може врахувати із суми податкового кредиту попереднього податкового періоду (рядок 17 декларації з ПДВ) ті суми податку, які фактично сплачені у такому ж податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг) грошовими коштами ( у тому числі авансом), включаючи суми податку, які фактично були сплачені у такому ж попередньому податковому  періоді при  ввезенні на митну територію України товарів”, не відповідає повною мірою положенням п.п. „а” п.п.7.7.2 ст.7 Закону №168, оскільки даною нормою передбачено право на здійснення бюджетного відшкодування в тій його частині, яка  дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг), а не сумі податкового кредиту попереднього податкового періоду, сплаченого в такому податковому періоді.

Таким чином, ДПІ у Ічнянському районі  при проведенні перевірки та прийнятті спірного податкового повідомлення-рішення не враховані приписи п.п.7.7.2, підпункту “а” п.п.7.7.11 пункту 7.7 статті 7 Закону №168, що в свою чергу призвело до неправильних висновків перевірки та прийняття рішення, яке не відповідає чинному законодавству.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України державні органи та їх посадові особи діють у спосіб, в межах повноважень та на підставах, передбачених Конституцією та Законами України.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України  завданням  адміністративного  судочинства  є  захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

У частини 3 статті 2 КАС України передбачено наступне:

“У  справах  щодо  оскарження рішень,  дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією  та законами України;

       2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

       3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

       4) безсторонньо (неупереджено);

       5) добросовісно;

       6) розсудливо;

       7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

       8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

       9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

     10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства в Україні в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб”єкта владних повноважень обов”язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не довів належними засобами доказування правомірність прийняття рішення  щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2006 року товариству  з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Браво”.

Виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку, що відповідач, приймаючи податкове повідомлення-рішення, яке є предметом спору, діяв не відповідно до законодавства України, необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення,  недобросовісно, а тому таке рішення  має бути визнано не чинним.

 З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги   підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 94, 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

        С У Д    П О С Т А Н О В И В:    

   1. Позов задовольнити повністю.

   2. Визнати  повністю недійсним  податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Ічнянському районі від 20.02.2007р. №0000072300/0/46, яким товариству з обмеженою відповідальністю „Торговий дім “Браво”” зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2006р. на 5694,68 грн.

  3. Стягнути з державного бюджету України на користь   товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Браво”” (м. Ічня, вул. Леніна, 19, р/р 2600131130 в Ощадбанку 3260 м. Ічня, код 30148661, МФО 343068)  3,40 грн. судових витрат.

 4. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

            Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений  Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

           У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

        5. Про апеляційне оскарження рішення  суду  першої  інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

      Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд  першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

      Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160  Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

      Апеляційна   скарга  може  бути  подана  без  попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

       Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення вищевказаних строків залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Постанова в повному обсязі виготовлена 21.05.2007р.

Суддя                                                                                                   Ж.В. Блохіна