Постанова

від 08.06.2007 по справі 6/73

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/73

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                       ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

  "08" червня 2007 р.                                                                   Справа № 6/73

Господарський суд Чернівецької області в складі головуючого судді Паскаря А.Д., при секретарі Байталюку В. Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні

адміністративний позов прокурора Кіцманського району Чернівецької області в інтересах держави в особі

Державної податкової інспекції у Кіцманському районі

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Калина”

про стягнення заборгованості зі сплати прибуткового податку в розмірі 60 230,68 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Коубіш А.П., доручення від 09.01.2007 № 8/9/10-010

від відповідача: Шемчук В.М., директор

прокурора Швеця О.А.,

В С Т А Н О В И В :

Прокурор Кіцманського району Чернівецької області звернувся з позовом в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Кіцманському районі Чернівецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Калина”, с. Кальнівці Кіцманського району, про стягнення заборгованості зі сплати прибуткового податку в розмірі 60 230,68 грн.

Позов обґрунтовується тим, що проведеною перевіркою працівниками позивача 16.05.2006 року було встановлено порушення статті 19 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” від 22.05.2003 року № 889-IV, а саме, встановлено, що сума заборгованості по прибутковому податку з громадян (податку з доходів фізичних осіб), утриманого при виплаті доходів громадянам станом на 01.01.2006 року складає 60230,68 грн. Відповідно до підпункту 3.2.1. пункту 3.2. статті третьої Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181-III від 21.12.2000 року (далі –Закон) у будь-яких випадках, коли платник податків згідно із законами з питань оподаткування уповноважений утримувати податок, збір (обов'язковий платіж), якими оподатковуються інші особи, у тому числі податки на доходи фізичних осіб, дивіденди, репатріацію, додану вартість, акцизні збори, а також будь-які інші податки, що утримуються з джерела виплати, сума таких податків, зборів (обов'язкових платежів) вважається бюджетним фондом, який належить державі або територіальній громаді та створюється від їх імені.

Відповідно до пункту 5.1. статті п'ятої вказаного Закону податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Однак, норми цього ж Закону стосовно погашення боргу з прибуткового податку з громадян, позасудового порядку його стягнення не передбачають, оскільки на заборгованість, яка є предметом спору не поширюються норми вказаного Закону стосовно надіслання податкових вимог (ст. 6 Закону) та виникнення податкової застави (ст. 8 Закону), а тому вказана сума заборгованості є неузгодженою сумою податкового зобов'язання і підлягає стягненню не інакше, як за рішенням суду.

Відповідач відзиву на позов не надав, явку свого представника в судовому засіданні не забезпечив. Враховуючи, що про час і місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Представник позивача подав письмове клопотання про зменшення позовних вимог до 20407,68 грн., посилаючись на те, що різниця в сумі 39823 грн. була стягнута рішенням господарського суду раніше. Таким чином, фактично позивач відмовився від позову частково.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та прокурора, який позов підтримує в частині зміни позовних вимог в повному обсязі, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково.

За результатами проведеної перевірки працівниками позивача 16.05.2006 року були складені Довідка про результати виїзної планової документальної перевірки правильності утримання та своєчасності перерахування до бюджету сум прибуткового податку та податку з доходів фізичних осіб відповідачем за період з 05.02.2004 по 31.12.2005 від 16.05.2006 та Акт про наслідки інвентаризації суми заборгованості по прибутковому податку (податку з доходів фізичних осіб) від того ж числа, якими встановлено порушення відповідачем статті 19 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” від 22.05.2003 року № 889-IV, а саме, встановлено, що сума заборгованості по прибутковому податку з громадян (податку з доходів фізичних осіб), утриманого при виплаті доходів громадянам станом на 16.05.2006 року складає 60230,68 грн.

Оскільки Законом України від 22.05.2003 року № 889-ІУ “Про податок з доходу фізичних осіб”, який набув чинності з 01.01.2004 року (далі –Закон № 889-ІУ), порядок примусового стягнення боргу з цього податку з роботодавців –юридичних осіб не передбачений, у даному випадку застосуванню підлягає Закон України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ ( далі –Закон № 2181-ІІІ).

Пунктом 1.11 ст. 1 Закону № 2181-ІІІ податкова декларація, розрахунок (далі –податкова декларація) визначено як документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

У відповідності до підпункту “б” пункту 19.2. статті 19 Закону № 889-ІУ, будучи податковими агентами, юридичні особи зобов'язані подавати до податкових органів розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також сум утриманого з них податку.

Наказом ДПА України від 29.09.2003 р. № 451 затверджено звітний Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку форми № 1ДФ, який по суті є податковою декларацією.

Згідно з пунктом 5.1 ст. 5 Закону № 2181-ІІІ податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Для стягнення податкового зобов'язання статтею 15 цього ж Закону встановлений 1095 календарних днів з дня його узгодження.

Разом з тим, враховуючи, що заборгованість в сумі 39823 грн. була предметом розгляду іншої справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню лише в сумі 20407,68 грн.

В ході розгляду справи наявність судових витрат у справі не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 86, 94, 160-163, 167, 185, 186, п. 2 ч. 1 ст. 157, пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Калина” (с. Кальнівці, Кіцманського району Чернівецької області, ідентифікаційний код 32013005) на користь Брусницької сільської ради Кіцманського району Чернівецької області заборгованість з прибуткового податку (податку з доходів фізичних осіб) в сумі 20 407,68 грн.

Відповідно до частини першої статті 185, частини першої-третьої, п'ятої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, сторони які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку дану постанову повністю або частково шляхом подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, які подаються в апеляційну інстанцію через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване рішення.

Заява про апеляційне оскарження даної постанови подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, з дня її складання. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для її подання. Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, згідно з цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо заява про апеляційне оскарження була подана, але апеляційна скарга у  строк, встановлений цим Кодексом, не була подана, постанова набирає сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги, постанова набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                                        А. Паскарь