Рішення

від 31.01.2018 по справі 650/342/17

ВЕЛИКООЛЕКСАНДРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Великоолександрівський районний суд Херсонської області

Справа № 650/342/17

провадження № 2/650/27/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2018 року Великоолександрівський районний суд Херсонської області

в складі: головуючого - судді Сікора О.О.,

за участю секретаря - Ялаєвої Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Велика Олександрівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1, в інтересах якої звернувся та діє представник - ОСОБА_2, до Фермерського господарства Кубань про визнання недійсною додаткової угоди та визнання договорів оренди припиненими,

встановив:

У березні 2017 року позивач звернувся до суду із вказаною позовною заявою в якій просить суд:

визнати договір оренди земельної ділянки від 10.01.2007 року, зареєстрований у Великоолександрівському районному відділі Херсонської регіональної філії Державного підприємства Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 05.04.2007 року № 4АА002175-04 07 716 00002, укладені між ОСОБА_1 та Фермерським господарством Кубань припиненими у зв'язку із закінченням строку на який їх було укладено;

визнати договір оренди земельної ділянки від 10.01.2007 року, зареєстрований у Великоолександрівському районному відділі Херсонської регіональної філії Державного підприємства Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 05.04.2007 року № 4АА002175-04 07 716 00002, укладені між ОСОБА_3 та Фермерським господарством Кубань припиненими у зв'язку із закінченням строку на який їх було укладено;

визнати недійсною Додаткову угоду б/н від 05.08.2016 року до Договору оренди землі від 05.04.2007 року № 4АА002175-04 07 716 00002 між ОСОБА_1 та Фермерським господарством Кубань щодо земельної ділянки загальною площею 13,1124 га (кадастровий номер 6520980300:03:014:0022);

скасувати державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, номер запису про інше речове право, (індексний номер 30838008) від 08.08.2016 року щодо земельної ділянки загальною площею 13,1124 га (кадастровий номер 6520980300:03:014:0022);

зобов'язати Фермерське господарство Кубань повернути ОСОБА_1 належні їй земельні ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 13,1124 га (кадастровий номер 6520980300:03:014:0022) та площею 13,1102 га (кадастровий номер 6520980300:03:014:0023), які розташовані на території Білоусівської сільської ради Великоолександрівського району Херсонської області.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказав, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки загальною площею 13,1124 га (кадастровий номер 6520980300:03:014:0022) відповідно до державного акту про право власності на землю ІІІ-ХС № 029826 від 24.03.2002 року та власником земельної ділянки загальною площею 13,1102 га (кадастровий номер 6520980300:03:014:0023) відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 14.05.2014 року, отриманого після смерті ОСОБА_3.

10.01.2007 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 уклали договір оренди щодо належних їм земельних ділянок з відповідачем, згідно якого останньому їх було надано в строкове платне користування терміном до 10 років до 01.12.2016 року, а договір було зареєстровано у Великоолександрівському районному відділі Херсонської регіональної філії Державного підприємства Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах , про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 05.04.2007 року № 4АА002175-04 07 716 00002.

Позивач не маючи наміру продовжувати термін дії вказаного договору оренди направив листа відповідачу, який станом на час розгляду справи відповіді не надав.

Отже, строк дії договору оренди закінчився після використання орендарем належної земельної ділянки 01.12.2016 року та за правилами ст. 33 Закону за відсутності погодження сторін на продовження його дії строк оренди між орендарем та орендодавцем не був продовжений.

Однак під час отримання інформаційної довідки № 80441932 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо земельної ділянки загальною площею 13,1124 га позивачу стало відомо про те, що Додатковою угодою б/н від 05.08.2016 року було продовжено термін дії договору оренди землі від 05.04.2007 року № 4АА002175-04 07 716 00002 до 01.01.2028 року.

Позивач не підписувала дану Додаткову угоду так як не знала про її існування. В момент вчинення даного правочину сторонами не дотримано вимог, передбачених ч.1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України.

Згідно ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Також, позивач стверджує, що на підставі зазначених фактів, слід застосувати наслідки недійсності правочину шляхом скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, номер запису про інше речове право.

В судовому засіданні представник позивача - адвокат ОСОБА_2 позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, вказавши, що відсутність оригіналу додаткової угоди у сторін та в органі, що провів її реєстрацію свідчить про факт її не укладення, а відтак вказана угода, будучи зареєстрованою, підлягає визнанню недійсною, а основний договір оренди у зв'язку з цим має бути визнаний припиненим. Земельна ділянка підлягає поверненню, а запис про реєстрацію додаткової угоди скасуванню. Інша земельна ділянка підлягає поверненню за закінченням строку дії договору.

В судовому засіданні представник позивача - ОСОБА_4 підтримала позовні вимоги, просила їх задовольнити з підстав визначених у позові.

Представник відповідача - адвокат ОСОБА_5 заперечив проти позову. Просив у його задоволенні відмовити стверджуючи, що Додаткова угода укладалась, на підставі чого і була зареєстрована. Земельні ділянки не підлягають поверненню, так як строк дії договору визначений до 01.12.2017 року.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши, оцінивши та проаналізувавши матеріали і докази по справі в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 10 січня 2007 року між Фермерським господарством Кубань та орендодавцями був укладений багатосторонній договір оренди земельних ділянок згідно умов якого останні надали першому у платне строкове користування земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які знаходяться на території Білоусівської сільської ради Великоолександрівського району Херсонської області.

Зі змісту вказаного договору вбачається, що згідно його умов ОСОБА_1 (порядковий номер 38) та ОСОБА_3 (порядковий номер 15) передали відповідачу у користування земельні ділянки загальною площею 13,1124 га та 13,1102 га відповідно.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 14.05.2014 року за ОСОБА_1 визнано право власності на земельну ділянку, що належала ОСОБА_3, яка померла 02.03.2012 року, а отже до позивача перейшли усі права власника щодо спірної земельної ділянки, в тому числі право захищати своє порушене право щодо неї.

Враховуючи надання суду двох різних примірників договору оренди земельних ділянок від 10.01.2007 року в частині строку його дії (п.3.1.) з Білоусівської сільської ради Великоолександрівського району Херсонської області та з відділу Держгеокадастру у Великоолександрівському районі Херсонської області, суд приходить до висновку, що строк дії договору оренди становив десять років з моменту його державної реєстрації, який закінчився 05.04.2017 року.

Так, згідно ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Згідно ст. 252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Згідно ч.1 ст. 15 Закону зазначено, що однією з істотних умов договору оренди землі є строк його дії, а відтак у вказаному договорі оренди сторони могли узгодити виключно строк його дії, а не термін, що і має бути враховано при відповідних висновках суду.

Зі змісту п.3.1. Договору оренди вбачається, що його сторони вживали як значення термін так і строк , однак суд обраховує саме строк його дії, керуючись вищенаведеними висновками.

Оскільки у вказаному пункті договору основна прив'язка у строку дії договору зроблена саме до проміжку часу в 10 років з моменту його державної реєстрації, то і строк дії в даному випадку не може перевищувати вказаний період, а отже спливає 05.04.2017 року.

Таким чином, на час розгляду справи строк дії вказаного договору сплив, а відтак, за відсутності доказів іншого, вказаний договір на підставі ч.1 ст. 31 Закону законодавчо визначений припиненим, а отже, за відсутності спору про його поновлення у порядку ст. 33 Закону, правочин не підлягає визнанню припиненим за рішенням суду.

Додаткова угода б/н від 05.08.2016 року до Договору оренди землі від 05.04.2007 року № 4АА002175-04 07 716 00002 між ОСОБА_1 та Фермерським господарством Кубань щодо земельної ділянки загальною площею 13,1124 га підлягає визнанню недійсною виходячи з наступного.

Відповідно до ухвали суду від 03.04.2017 року від відповідача та Милівської сільської ради Бериславського району Херсонської області було витребувано ориганали вказаної Додаткової угоди, однак представник відповідача усно в судовому засіданні повідомив про відсутність у ФГ Кубань його оригіналу, а Милівський сільський голова у листі від 12.05.2017 року повідомив про відсутність в Відділі державної реєстрації Милівської сільської ради, в якій було зареєстровано вказану Додаткову угоду, її оригіналу вказавши, що документ, на підставі якого були проведені реєстраційні дії повернутий заявнику із залишенням його сканкопії.

Отже, судом встановлено, що документ на підставі якого було проведено відповідні реєстраційні дії в оригіналі не існує, а відтак він може бути оспорений на підставі факту його реєстрації, що створює відповідні наслідки для позивача у виді продовження перебування спірної земельної ділянки у користуванні відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України Про оренду землі договір оренди землі підлягає державній реєстрації та на підставі ч. 1 ст. 210 , ч. 3 ст. 640 ЦК України, ч. 2 ст. 125 ЗК України і ст. 18 Закону України Про оренду землі є укладеним з моменту його державної реєстрації. Враховуючи, що Додатковою угодою, внесені зміни до основного договору оренди землі, до неї застосовуються такі самі вимоги як і до договору оренди, що визначені вище.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені чч. 1 - 3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до роз'яснень які містяться в п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними недійсним може бути визнано лише укладений договір.

Відповідні правові висновки також викладені в постанові ВСУ від 18.09.2013 року № 6-99ц13, що була винесена в порядку усунення неоднакового застосування положень ст.ст. 210 та 640 ЦК України, ст. 125 ЗК України, ст.ст. 18 та 20 Закону.

Таким чином, оскільки в установленому законом порядку здійснено державну реєстрацію спірної Додаткової угоди, вона є укладеною, а отже - оспорюваною та за рішенням суду може бути визнана недійсною.

Відсутність оригіналу вказаної Додаткової угоди свідчить про відсутність волевиявлення позивача щодо її укладення, а відтак вона підлягає визнанню недійсною, а земельна ділянка підлягає поверненню на підставі ч.1 ст. 34 Закону, яка вказує, що у разі припинення договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.

З метою забезпечення виконання рішення в цій частині, вимоги позивача щодо скасування відповідної державної реєстрації підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями ст.ст. 12, 13, 209, 259, 263 - 265 ЦПК України та вищенаведеними положеннями цивільного законодавства, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1, в інтересах якої звернувся та діє представник - ОСОБА_2, до Фермерського господарства Кубань про визнання недійсною додаткової угоди та визнання договорів оренди припиненими - задовольнити частково.

Визнати недійсною Додаткову угоду б/н від 05.08.2016 року до Договору оренди землі від 05.04.2007 року № 4АА002175-04 07 716 00002 між ОСОБА_1 та Фермерським господарством Кубань щодо земельної ділянки загальною площею 13,1124 га (кадастровий номер 6520980300:03:014:0022).

Скасувати державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, номер запису про інше речове право, (індексний номер 30838008) від 08.08.2016 року щодо земельної ділянки загальною площею 13,1124 га (кадастровий номер 6520980300:03:014:0022).

Зобов'язати Фермерське господарство Кубань повернути ОСОБА_1 належну їй земельну ділянку сільськогосподарського призначення загальною площею 13,1124 га (кадастровий номер 6520980300:03:014:0022), яка розташована на території Білоусівської сільської ради Великоолександрівського району Херсонської області.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Херсонської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення виготовлений 07.02.2018 року.

Суддя: