Рішення

від 07.02.2018 по справі 815/3931/17

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/3931/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2018 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Кравченка М.М.;

за участі:

секретаря судового засідання - Кушкань Т.В.;

представника позивача - ОСОБА_1 (довіреність від 21.07.2017 року);

представника відповідача - ОСОБА_2 (довіреність від 13.04.2017 року),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агентство пожежної безпеки ОПАЛ (вул. Чорноморська дорога, 101, м. Одеса, 65104, ідентифікаційний код 37468564) до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, ідентифікаційний код 39398646) про скасування податкового повідомлення-рішення від 17.07.2017 року № НОМЕР_1, -

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Агентство пожежної безпеки ОПАЛ звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення від 17.07.2017 року № НОМЕР_1.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив наступне.

Головне управління Державної фіскальної служби в Одеській області на підставі акту про результати перевірки № 745/15-32-14-07/37468564 від 03.07.2017 року прийняло податкове повідомлення-рішення від 17.07.2017 року № НОМЕР_1, яким ТОВ Агентство пожежної безпеки ОПАЛ донараховано податкових зобов'язань з податку на додану вартість та штрафні санкції на загальну суму 112846,00 грн. Під час проведення позапланової перевірки було встановлено, що за період з липня 2014 по лютий 2015 року позивачем було здійснено фінансово-господарські відносини з ТОВ ПРАЙМ ДРАЙВ , ТОВ ДАММАРА , ТОВ ТАІР ГРУП , ТОВ ДЕЛМАКС ЛТД . Згідно договору № УБ-111/2014р. ТОВ ТАІР ГРУП поставила позивачу товар на загальну суму 143016,78 грн. Договір був оформлено належним чином, складені необхідні первинні документи, зареєстрована податкова накладна. Це підтверджено актом перевірки. Крім того, у Акті поставлено під сумнів господарські взаємовідносини позивача з ТОВ ДАММАРА з яким було укладено договори на виконання робіт № № ОП-34/08/14 від 15.09.2014 року, № ОП-19/09/14 від 19.09.2014 року, № ОП-12/08/14 від 12.08.2014 року, № ОП-27/08/14 від 27.08.2014 року, № ОП-26/09/14 від 26.09.2014 року, № ОП-23/09/14 від 23.09.2014 року, № ОП-22/09/14 від 22.09.2014 року, № ОП-15/09/14 від 15.09.2014 року, № ОП-29/09/14 від 29.09.2014 року, № ОП-30/09/14 від 30.09.2014 року, № ОП-13/11/14 від 13.11.2014 року, № ОП-27/11/14 від 27.11.2014 року, № ОП-28/11/14 від 28.11.2014 року, № ОП-09/12/14 від 09.11.2014 року. Усі договори були на виконання робіт по монтажу та пусконалагоджувальні систем порошкового пожежогасіння, які ТОВ ДАММАРА як субпідрядник виконувала з позивачем на бензозаправках у Одесі та області. Договори були оформлені належним чином. Є акти на виконані роботи. Розрахунки за договором проведені належним чином через банківські установи. За надані послуги ТОВ ДАММАРА було перераховано 205876,67 гривень, а також ПДВ 41175,35 гривень. Позивачем було укладено договори з ТОВ ДЕЛМАКС ЛТД № ЮР02/02/15 від 02.02.2015 року на надання юридичних послуг та договір № БХ02/02/15 від 02.02.2015 року на надання бухгалтерських та консалтингових послуг. За наданні юридичні послуги ТОВ ДЕЛМАКС ЛТД було перераховано 87500,00 грн. та ПДВ 17500,00 грн., за бухгалтерські послуги було перераховано 87500,00 грн. та ПДВ 17500,00 грн. Договори були оформлені належним чином. Є акти на виконані роботи. Розрахунки за договором проведені належним чином через банківські установи. Між позивачем та ТОВ ПРАЙМ ДРАЙВ було укладено договори № ПД-18/07/2014 від 18.07.2014 року, № ПД-21/07/14 від 21.07.2014 року, № ПД-10/07/14 від 10.07.2014 року, № ПД-123/07/2014 від 14.07.2013 року, № ПД-119/07/2014 від 08.07.2014 року. Усі договори були на розробку проектної документації та установку автоматичної пожарної сигналізації. Фактично це були договори субпідряду на об'єктах на яких виконував закази позивач. Сторони виконали у повному обсязі зобов'язання за договорами. Договори були укладені належним чином. По виконанню робіт укладені акти. Розрахунки за роботи виконувались шляхом переведення грошей на рахунок контрагенту. У акті перевірки підтверджено що була складена необхідна первина документація. Таким чином, суми ПДВ, що були віднесені позивачем до складу податкового кредиту на підставі податкових накладних, зареєстрованих його контрагентами у Єдиному реєстрі податкових накладних на підставі ст.201 Податкового кодексу України, є правомірними.

Позивач не погоджується з податковим повідомленням-рішенням відповідача від 17.07.2017 року № НОМЕР_1 та вважає, що воно належить до скасування.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 16.01.2018 року адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агентство пожежної безпеки ОПАЛ до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 17.07.2017 року № НОМЕР_1 було призначено до розгляду в спрощеному позовному провадженні з повідомленням (викликом) сторін, а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.

У відзиві на позовну заяву відповідач вказує, що враховуючи неоднорідність та обсяг реалізованих послуг та ТМЦ, відсутність інформації щодо основних засобів ТОВ ПРАЙМ ДРАЙВ , ТОВ ДАММАРА , ТОВ ТАІР ГРУП , ТОВ ДЕЛМАКС ЛТД , неподання звітів щодо наявних працюючих, в зв'язку з чим встановлена відсутність можливості виконання операцій з надання послуг наявним трудовим ресурсом з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, встановлено нереальність наданих послуг та реалізованих товарів ТОВ ПРАЙМ ДРАЙВ , ТОВ ДАММАРА , ТОВ ТАІР ГРУП , ТОВ ДЕЛМАКС ЛТД на адресу ТОВ АПБ ОПАЛ та дефектність складеної первинної документації у вищевикладених взаємовідносинах. Встановлені дані і факти, що доводять нереальність господарської операції дозволяють зробити висновки щодо складених ТОВ АПБ ОПАЛ для цілей оподаткування документів. Необхідною умовою для відображення операцій у складі податкового кредиту є факт придбання товарів/послуг. Водночас за відсутності факту придбання товарів/послуг, відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту для цілей оподаткування податком на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. Укладені між ТОВ АПБ ОПАЛ та ТОВ ПРАЙМ ДРАЙВ , ТОВ ДАММАРА , ТОВ ТАІР ГРУП , ТОВ ДЕЛМАКС ЛТД договори не опосередкувалися реальним виконанням операцій, що становить їх предмет. Фактично ТОВ АПБ ОПАЛ здійснено безпідставне документальне оформлення нереальної господарської операції з ТОВ ПРАЙМ ДРАЙВ , ТОВ ДАММАРА , ТОВ ТАІР ГРУП , ТОВ ДЕЛМАКС ЛТД . Здійснене перерахування коштів ТОВ АПБ ОПАЛ на адресу ТОВ ПРАЙМ ДРАЙВ , ТОВ ДАММАРА , ТОВ ТАІР ГРУП , ТОВ ДЕЛМАКС ЛТД , які не є суб'єктом економічної діяльності з постачання відповідних послуг та функціонують лише для формування необґрунтованої податкової вигоди у покупців . Тобто, фактично проведено перерахування коштів не у зв'язку з реальним придбанням послуг/товарів, яке визначено предметом такого договору. Посадовими особами ТОВ АПБ ОПАЛ не було представлено до перевірки оформлених належним чином документів, які б достовірно підтверджували, що здійснені ними витрати які виникли внаслідок господарських взаємовідносин з ТОВ ПРАЙМ ДРАЙВ , ТОВ ДАММАРА , ТОВ ТАІР ГРУП , ТОВ ДЕЛМАКС ЛТД пов'язані безпосередньо з власною фінансово-господарською діяльністю підприємства. На підставі вищевикладеного перевіркою встановлено порушення ТОВ АПБ ОПАЛ п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України із змінами та доповненнями, що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у сумі 90277,14 грн., в т.ч. по періодам за липень 2014 року - 7765,66 грн., за серпень 2014 року - 9218,15 грн., за вересень 2014 року - 23008,72 грн., за листопад 2014 року - 32784,61 грн., за лютий 2015 року - 17500,00 грн.

У відповіді на відзив позивач зазначає, що ТОВ АПБ ОПАЛ здійснило усі інші необхідні для додержання податкового кредиту дії, які передбачені Податковим кодексом України, а саме: подало відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. До перевірки також були надані відповідні договори, акти, накладні, банківські документи за період з липня 2014 року по лютий 2015 року. Вказані в доводах про ненадання актів на виконані роботи за договором між позивачем та ТОВ ДАММАРА , п. н. № 249 від 18.08.2014 року не відповідає дійсності та суперечить самому акту відповідача, де вказано на надання актів для перевірки. В запиті на надання для перевірки документів не було вказано на необхідність надання проектної документації. За договором № УБ-111/2014 з ТОВ ТАІР ГРУП була надана податкова накладна, яка згідно з п.1.2 вказаного договору і є додатком до договору. Придбаний датчик полум'я є не сертифікованим продуктом, не підлягаючим випробуванню. Ствердження відповідача про відсутність складського приміщення не відповідає дійсності. Наявність або відсутність складського приміщення відповідачем не доказана. Відповідач взагалі виконував перевірку, та писав акт, не будучи в приміщенні позивача. Акт відповідача взагалі є віртуальним. Таким чином він не міг знати є чи ні складські приміщення у позивача. А виходячи з вимог договору № УБ-111/2014 п.5 складські приміщення повинні належати постачальнику ТОВ ТАІР ГРУП . Вся проектна документація, яка куплена позивачем у ТОВ ДАММАРА , була продана замовникам позивача при виконанні підрядних робіт. Копії договорів, акти надаються. Посилання відповідача на те, що в актах №№ 4, 5 на виконані роботи по договору з ТОВ ДАММАРА від 27.02.2014 року відсутні підписи робітників позивача, також не відповідають дійсності. Акти підписані, та завірені печаткою позивача. Відносно договірних відносин з ТОВ ПРАЙМ ДРАЙВ , вся проектна документація, яка придбана позивачем була продана замовникам при виконанні підрядних робіт. Копії договорів, акти надаються. Взагалі, відповідач вимагав від позивача надати документі, які не передбачені Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав та заперечував проти його задоволення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити. Свій висновок суд вмотивовує наступним чином. Так, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Агентство пожежної безпеки ОПАЛ зареєстроване та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області як платник податків з 09.03.2011 року за № 8531.

На підставі направлення від 16.06.2017 року, наказу від 15.06.2017 року № 2218, в період з 19.06.2017 року по 23.06.2017 року співробітник Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області провів документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Агентство пожежної безпеки ОПАЛ з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість з платниками податків ТОВ ПРАЙМ ДРАЙВ за липень 2014 року, ТОВ ДАММАРА за серпень, вересень, листопад 2014 року, ТОВ ТАІР ГРУП за листопад 2014 року, ТОВ ДЕЛМАКС ЛТД за лютий 2015 року.

За результатами цієї перевірки 03.07.2017 року Головне управління Державної фіскальної служби в Одеській області склало акт № 745/15-32-14-07/37468564.

В акті перевірки встановлені наступні порушення з боку позивача:

- п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті в бюджет на загальну суму 90277,14 грн., у тому числі липень 2014 року на 7765,66 грн., серпень 2014 року на 9218,15 грн., вересень 2014 року на 23008,72 грн., листопад 2014 року на 32784,61 грн., лютий 2015 року на 17500,00 грн.

За наслідками перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Агентство пожежної безпеки ОПАЛ на підставі акту перевірки від 03.07.2017 року № 745/15-32-14-07/37468564 відповідно до зазначених порушень Головне управління Державної фіскальної служби в Одеській області прийняло податкове повідомлення-рішення:

- від 17.07.2017 року № НОМЕР_1, яким позивачеві за порушення п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 112846,00 грн., у тому числі за податковими зобов'язаннями 90277,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 22569,00 грн.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіривши законність дій та рішень відповідача, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

ТОВ АПБ ОПАЛ уклало з ТОВ ДАММАРА договори про виконання робіт, підряду від 15.09.2014 року № ОП-34/08/14, від 19.09.2014 року № ОП-19/09/14, від 12.08.2014 року № ОП-12/08/14, від 27.08.2014 року № ОГ 1-27/08/14, від 26.09.2014 року № ОП-26/09/14, від 23.09.2014 року № ОП- 23/09/14, від 22.09.2014 року № ОГ 1-22/09/14, від 15.09.2014 року № ОП-15/09/14, від 29.09.2014 року № ОП-29/09/14, від 30.09.2014 року № ОП-30/09/14, від 13.11.2014 року № ОП-13/11/14, від 27.11.2014 року № ОП-27/11/14, від 28.11.2014 року № ОП-28/11/14, від 09.11.2014 року № ОП- 09/12/14.

З огляду на зміст вказаних договорів ТОВ АПБ ОПАЛ з ТОВ ДАММАРА , суд дійшов висновку, що вони містять всі істотні умови, які передбачені законодавством.

На підтвердження реальності виконання зазначених договорів позивач надав до суду наступні копії документів: довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми КБ-3, акти приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в, договірні ціни, локальні кошториси на будівельні роботи, рахунки на оплату, акти надання послуг, податкові накладні, платіжні доручення.

ТОВ АПБ ОПАЛ уклало з ТОВ ДЕЛМАКС ЛТД договори про надання юридичних послуг від 02.02.2015 року № ЮР02/02/15 та про надання бухгалтерських послуг від 02.02.2015 року № БХ/02/02/15.

З огляду на зміст вказаних договорів ТОВ АПБ ОПАЛ з ТОВ ДЕЛМАКС ЛТД , суд дійшов висновку, що вони містять всі істотні умови, які передбачені законодавством.

На підтвердження реальності виконання зазначених договорів позивач надав до суду наступні копії документів: акти надання послуг, рахунки на оплату, податкові накладні, платіжні доручення.

ТОВ АПБ ОПАЛ уклало з ТОВ ПРАЙМ ДРАЙВ договори про виконання робіт від 18.07.2014 року № ПД-18/0//2014, від 21.07.2014 року № ПД-21/07/14, від 10.07.2014 року № ПД-10/07/14, від 14.07.2014 року № ПД-123/07/2014 та договір підряду на проведення проектних робіт від 08.07.2014 року № ПД-119/07/2014.

З огляду на зміст вказаних договорів ТОВ АПБ ОПАЛ з ТОВ ПРАЙМ ДРАЙВ , суд дійшов висновку, що вони містять всі істотні умови, які передбачені законодавством.

На підтвердження реальності виконання зазначених договорів позивач надав до суду наступні копії документів: акти надання послуг, рахунки на оплату, кошториси, акти здавання-приймання виконаної роботи, акти виконаних послуг, податкові накладні, платіжні доручення.

ТОВ АПБ ОПАЛ уклало з ТОВ ТАІР ГРУП договір поставки від 06.10.2014 року № УБ-111/2014.

З огляду на зміст вказаного договору ТОВ АПБ ОПАЛ з ТОВ ТАІР ГРУП , суд дійшов висновку, що він містить всі істотні умови, які передбачені законодавством.

На підтвердження реальності виконання зазначеного договору позивач надав до суду наступні копії документів: видаткову накладну, рахунок на оплату, податкову накладну, платіжні доручення.

Відповідно до ст.1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Під час розгляду справи суд встановив, що позивач за КВЕД має право займатися наступними видами діяльності: електромонтажні роботи; монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування; інші будівельно-монтажні роботи; діяльність посередників, що спеціалізуються в торгівлі іншими товарами; діяльність приватних охоронних служб (основний); обслуговування систем безпеки; проведення розслідувань; комплексне обслуговування об'єктів; інші види освіти, н. в. і. у.; ремонт електронної апаратури побутового призначення для приймання, запису, відтворення звуку й зображення; неспеціалізована оптова торгівля; роздрібна торгівля телекомунікаційним устаткуванням у спеціалізованих магазинах; роздрібна торгівля в спеціалізованих магазинах електронною апаратурою побутового призначення для приймання, запису, відтворення звуку й зображення; інші види роздрібної торгівлі поза магазинами; надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; діяльність у сфері архітектури; діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах.

Тобто, укладені договори позивача з його контрагентами повністю узгоджуються, є логічними та відповідають тому виду діяльності, яким займається підприємство позивача.

Також, суд звертає увагу, що зазначені договори, укладені між позивачем та контрагентами є чинними, ніким не скасовані, а їх виконання підтверджується належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, що знаходяться в матеріалах справи.

Крім того, за поставлений товар, виконані роботи та надані послуги позивач зі своїми контрагентами розрахувався, тобто сторони договорів зазнали змін майнового стану.

Відповідно до пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

З наданих позивачем первинних документів вбачається, що вказаними контрагентами позивача в періоді, що перевірявся, поставлялися товари, виконувалися роботи та надавалися послуги, а позивач в свою чергу здійснював оплату за поставлений товар, виконані роботи та надані послуги з метою провадження своєї господарської діяльності, що підтверджується матеріалами справи.

Крім цього, за наслідками цих господарських операцій вказані контрагенти видали податкові накладні, які були включені позивачем у податкову звітність у періоді, що перевірявся.

Також, суд звертає увагу, що згідно з пп.180.1.1 п.180.1 ст.180 Податкового кодексу України платником податку є будь-яка особа, що провадить або планує провадити господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу.

Суд зазначає, що матеріали справи містять всі необхідні документи на підтвердження здійснення фінансово-господарських відносин позивача з контрагентами в періоді, який перевірявся, які відповідають вимогам Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , та містять у собі відомості щодо змісту та обсягу проведених операцій.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (надалі - установи) врегульовано Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704.

Відповідно до пп.2.1, пп.2.2 п.2 Положення первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи).

Згідно з п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; ґ) виключено; д) виключено; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, відповідно до зазначених правових норм, з моменту списання коштів з банківського рахунка позивача або отримання ним робіт, товарів та послуг від контрагентів, що підтверджується податковими накладними, у нього виникло право на віднесення сум податку по операціях з цими контрагентами до складу свого податкового кредиту.

При цьому, факт виконання контрагентами позивача умов договорів підтверджується наданими до суду первинними документами, що знаходяться в матеріалах справи.

Також, під час розгляду справи ТОВ Агентство пожежної безпеки ОПАЛ на підтвердження здійснення вказаних господарських операцій з контрагентами ТОВ ПРАЙМ ДРАЙВ , ТОВ ДАММАРА , ТОВ ТАІР ГРУП , ТОВ ДЕЛМАКС ЛТД надало копії документів по замовникам, а саме: договори, акти надання послуг, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми КБ-3, акти приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в, договірні ціни, локальні кошториси.

Крім того, суд вважає необґрунтованими посилання відповідача, як на підставу відсутності фактів реального здійснення господарських операцій, на обставини, які визначені в ухвалах Печерського районного суду м. Києва від 20.11.2015 року у справі № 757/43746/15-к, від 14.04.2016 року у справі № 757/13567/16-к, від 30.12.2016 року у справі № 757/64641/16-к, а саме на отриману інформацію в ході досудових розслідувань по кримінальних провадженнях щодо фіктивного підприємництва та ухилення від сплати податків низки підприємств, до яких входять контрагенти позивача.

Суд вважає, що зазначені обставини не є доказом несумлінності платника податку - ТОВ Агентство пожежної безпеки ОПАЛ .

Згідно з ч.1 ст.627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до пп.83.1.4 п.83.1 ст.83 Податкового кодексу України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є, крім іншого, судові рішення.

Також, згідно з ч.6 ст.78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

При цьому, відповідно до ч.7 ст.78 КАС України правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов'язковою для суду.

Згідно з ст.62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

При цьому, під час розгляду справи відповідач не надав до суду жодного вироку щодо посадових осіб контрагентів позивача як на підставу відсутності фактів реального здійснення господарських операцій.

Також, посилання відповідача про відсутність у позивача власних складських приміщень не є доказом його несумлінності, оскільки чинне законодавство передбачає можливість залучення третіх осіб для виконання договірних зобов'язань.

Суд зазначає, що позивач не повинен нести відповідальність за дії чи бездіяльність своїх контрагентів. Порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку тягнуть відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не можуть бути підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сум податку по операціях з контрагентами до складу свого податкового кредиту у випадку, коли він виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого права та має необхідні документальні підтвердження його розміру.

Відповідно до положень ст.9 Конституції України та ст.17, ч.5 ст.19 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Суд звертає увагу на рішення Європейського Суду з прав людини від 9 січня 2007 року, про порушення Україною статті 1 Першого протоколу у справі Інтерсплав проти України . Так, у п.37 рішення вказується: Заявник стверджував, що він сплачував податки відповідно до Закону і ці платежі перевірялись декілька разів державними органами. Він зазначив, що він не несе відповідальності за діяльність інших компаній, у яких він купував металевий брухт, ціна на який включала ПДВ. Обов'язок сплачувати це ПДВ покладався на ці компанії, а не на заявника. Заявник підкреслив, що він не мав ні компетенції, ні можливості контролювати господарську діяльність інших підприємств і ситуація, на яку посилається Уряд, вказує на незадовільну діяльність податкових органів, за які заявник не повинен нести відповідальність. Він далі підкреслював, що численні перевірки його діяльності які здійснювалися податковими органами, не виявили порушень, на підставі яких останні могли б ґрунтувати свої відмови . Відповідно до п.38 рішення зазначено: На думку Суду, коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання в системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною компанією, вони можуть вжити відповідних заходів для запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б указували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань .

Таким чином, враховуючи викладене вище, суд прийшов до висновку, що відповідач всупереч нормам законодавства безпідставно прийняв податкове повідомлення-рішення від 17.07.2017 року № НОМЕР_1.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Під час розгляду справи відповідач не надав доказів, які спростовують встановлені вище факти.

Згідно з ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, ст.ст.139, 229, 242-246 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Агентство пожежної безпеки ОПАЛ (вул. Чорноморська дорога, 101, м. Одеса, 65104, ідентифікаційний код 37468564) до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, ідентифікаційний код 39398646) про скасування податкового повідомлення-рішення від 17.07.2017 року № НОМЕР_1 задовольнити.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області від 17.07.2017 року № НОМЕР_1.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агентство пожежної безпеки ОПАЛ (код ЄДРПОУ 37468564) суму сплаченого судового збору в розмірі 1800 (одна тисяча вісімсот) гривень.

Порядок і строки оскарження рішення визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.

Повний текст рішення складено 07 лютого 2018 року.

Суддя М.М. Кравченко

.