Рішення

від 12.01.2018 по справі 826/13736/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 січня 2018 року м. Київ № 826/13736/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Чудак О.М., за участю секретаря судових засідань Стеценко А.В., представника позивача Крижевської Я.В., представника відповідача Романишина О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю Вторресурс про стягнення податкового боргу,

встановив:

26.10.2017 Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві (ГУ ДФС у м. Києві) звернулося в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Вторресурс (ТОВ Вторресурс ) про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках, що обслуговують такого платника, на суму податкового боргу у розмірі 153496,98 грн.

Зазначило, що на час звернення до суду з позовом за ТОВ Вторресурс обліковується заборгованість зі сплати податку на додану вартість (ПДВ) у загальному розмірі 153496,98 грн. Податковий борг виник внаслідок несплати самостійно узгоджених податкових зобов'язань.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.10.2017 відкрито провадження у справі і призначено її до судового розгляду.

Присутній у судових засіданнях представник позивача заявлені вимоги підтримала та просила їх задовольнити у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві та надані у справу докази.

Представник відповідача, у свою чергу, наявність у відповідача податкового боргу не заперечував, зазначив, що відповідачем вчиняються дії, спрямовані на сплату податкового боргу.

15.12.2017 набрав чинності Закон України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 03.10.2017 №2147-VIII, яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 №2747-IV (КАС України), виклавши його в новій редакції.

Відповідно до підпункту 10 пункту 1 розділу VII Перехідні положення КАС України в новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 241 КАС України, судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами нової редакції КАС України.

Суд, дослідив матеріали справи на підтвердження й спростування заявлених вимог в їх сукупності, надав їм юридичну оцінку та встановив наступне.

ТОВ Вторресурс подано до контролюючого органу податкові декларації з ПДВ:

- від 20.03.2017 №9044976089 за лютий 2017, згідно з якою, сума податкового зобов'язання, яка підлягає сплаті, склала 157909,00 грн, термін сплати 30.03.2017;

- від 20.04.2017 №9070228947 за березень 2017, згідно з якою, сума податкового зобов'язання, яка підлягає сплаті, склала 127578,00 грн, термін сплати 30.04.2017;

- від 22.05.2017 №9094095837 за квітень 2017, згідно з якою, сума податкового зобов'язання, яка підлягає сплаті, склала 7510,00 грн, термін сплати 30.05.2017.

Як встановлено судом, податковий борг у загальному розмірі 153496,98 грн виник у результаті несплати відповідачем самостійно узгоджених податкових зобов'язань за переліченими вище податковими деклараціями, а саме: податкова декларація за лютий 2017 - у сумі 18408,98 грн; податкова декларація за березень 2017 - у сумі 127578,00 грн; податкова декларація за квітень 2017 - у сумі 7510,00 грн.

У ході судового розгляду справи представник відповідача проти наявності у відповідача податкового боргу у вказаному розмірі не заперечував, а навпаки визнав наявність заборгованості у розмірі 153496,98 грн та зазначив, що відповідачем вчиняються дії, спрямовані на сплату податкового боргу у повному обсязі.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 67 Конституції України, прийнятій на п'ятій сесії Верховної Ради України 28.06.1996, кожен зобов'язаний сплачувати податки збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (ПК України), контролюючий орган має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

У пункті 54.1 статті 54 ПК України зафіксовано, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п.59.4 ст.59 ПК України).

Згідно з пунктом 59.5 статті 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Так, з метою погашення податкового боргу, відповідно до статті 59 ПК України, як встановлено судом, 24.04.2017 контролюючим органом складено податкову вимогу №5841-17, згідно з якою, загальна сума податкового боргу податника податків за узгодженими грошовими зобов'язаннями станом на 23.04.2017 становила 18408,98 грн.

Також 24.04.2017 прийнято рішення №5841-17 про опис майна у податкову заставу, зі змісту якого вбачається, що відповідно до статті 89 розділу ІІ ПК України, контролюючий орган вирішив здійснити опис майна, що перебуває у власності (господарському віданні або оперативному управлінні) платника податків - ТОВ Вторресурс .

Як визначено пунктом 95.1 статті 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно пункту 95.2 статті 95 ПК України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Пунктом 95.3 статті 95 ПК України обумовлено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, а також приймаючи до уваги відсутність заперечень представника відповідача щодо наявності у відповідача податкового боргу у розмірі 153496,98 грн, суд робить висновок про наявність підстав для задоволення позову.

Згідно з частиною першою статті 9, частиною першою статті 72, частиною другою статті 73, статтею 76, частинами першою, п'ятою статті 77 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

В даному випадку судові витрати розподілу не підлягають, оскільки суб'єкт владних повноважень, який є позивачем у справі, не поніс витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз.

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Адміністративний позов Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (04655, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980) до Товариства з обмеженою відповідальністю Вторресурс (03134, м. Київ, вул. Симиренка, 36, код ЄДРПОУ 39310320) про стягнення податкового боргу, - задовольнити повністю.

Стягнути кошти платника податків - Товариства з обмеженою відповідальністю Вторресурс (03134, м. Київ, вул. Симиренка, 36, код ЄДРПОУ 39310320) з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу у загальному розмірі 153496,98 грн (сто п'ятдесят три тисячі чотириста дев'яносто шість гривень дев'яносто вісім копійок).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя О.М. Чудак