Постанова

від 06.02.2018 по справі 805/5110/16-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2018 року справа №805/5110/16-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Ястребової Л.В.,

суддів: Василенко Л.А., Компанієць І.Д.,

секретар Терзі Д,А.,

за участі представника відповідача Помалюк І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 січня 2017 року у справі № 805/5110/16-а за позовом Приватного акціонерного товариства Краматорський м'ясопереробний завод до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2016 року Приватне акціонерне товариство Краматорський м'ясопереробний завод (далі - Позивач) звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень від 16.12.2016 року за № 0012991203/19921/10/05-15-12-03, № 0012981201/19920/10/05-15-12-03. В обґрунтування позову, посилаючись на норми Податкового кодексу України, Закон України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , зазначив, що згідно законодавства було відсутнє зобов'язання сплачувати оренду земельної ділянки, тому відповідальність, штрафи та фінансові санкції за невиконання/неналежне виконання обов'язків по сплаті оренди не застосовуються.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 24 січня 2017 року позов Приватного акціонерного товариства Краматорський м'ясопереробний завод задоволено повністю, внаслідок чого визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області від 16.12.2016 року за № 0012991203/19921/10/05-15-12-03 на суму 59491,55 грн. та № 0012981203/19920/10/15-15-12-03 на суму 2037,76 грн. Стягнуто на користь позивача судовий збір у розмірі 2756 грн.

Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального права. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що позивач, як платник податку порушив терміни сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання по орендній платі за липень-грудень 2014 року згідно з податковою декларацією з плати за землю за 2014 рік № 9006415631 від 13.02.2014, за січень-грудень 2015 року згідно з податковою декларацією з плати за землю за 2015 рік № 9012568178 від 11.02.2015, за січень-квітень 2016 року згідно з податковою декларацією за 2016 рік № 9019243914 від 18.02.2016, визначених п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України.

Під час апеляційного розгляду представник відповідача підтримала доводи апеляційної скарги. Представник позивача до суду не прибув.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи в межах апеляційної скарги та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Приватне акціонерне товариство Краматорський м'ясопереробний завод є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 00443393, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, знаходиться на податковому обліку в Державній податковій інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області.

07 вересня 2012 року укладено договір № 696 між Краматорською міською радою та Приватним акціонерним товариством "Краматорський м'ясопереробний комбінат" про приймання в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення з кадастровим №1412900000:00:005:0569 площею 1,5604га, яка знаходиться за адресою м. Краматорськ, вул. Транспортна, 2, строк дії договору 5 років (з 20.04.2012 р.- дня прийняття рішення Краматорською міською радою) та підписано акт прийому-передачі в оренду земельної ділянки за зазначеною в договорі адресою.

Позивачем до податкового органу були подані податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014 рік від 13 лютого 2014 року № 9006415631 на суму 136625 грн. 50 коп., за 2015 рік від 11 лютого 2015 року № 9012568178 на суму 170643 грн. 78 коп., за 2016 рік від 18 лютого 2016 року № 9019243914 на суму 244531 грн. 84 коп.

07 червня 2016 року позивачем подано до податкового органу уточнюючий розрахунок за 2014 рік, в якому позивачем нараховане до зменшення податкового зобов'язання на рік, на періоди, за якими не настав термін сплати у сумі 91083 грн. 66 коп., починаючи з травень 2014 року - листопад 2014 року по 11385 грн. 46 коп. та грудень в сумі 11385 грн. 44 коп.

07 червня 2016 року позивачем подано уточнюючий розрахунок за 2015 рік, в якому позивачем нараховане до зменшення податкового зобов'язання на рік, на періоди, за якими не настав термін сплати у сумі 170643 грн. 78 коп., починаючи з січня 2015 року - листопад 2015 року по 14220 грн. 32 коп. та грудень в сумі 14220 грн. 26 коп.

9 червня 2016 року подано уточнюючий розрахунок за 2016 рік, в якому позивачем нараховане до зменшення податкового зобов'язання на рік, на періоди, за якими не настав термін сплати у сумі 137888 грн. 81 коп., починаючи з червня 2016 року у сумі 15622 грн. 87 коп., з липня 2016 року по листопад 2016 року у сумі по 20377 грн. 65 коп. та у грудні 2016 року у сумі 20377 грн. 69 коп.

29 листопада 2016 року посадовими особами податкового органу була проведена камеральна перевірка податкової звітності по платі за землю за 2014, 2015, 2016 роки про несвоєчасну сплату податкового зобов'язання, за результатами якої було складено акт від 29 листопада 2016 року № 1902/05-15-12-03-00443393.

На підставі акту перевірки від 29 листопада 2016 року, відповідачем 16.12.2016 року були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0012991203/19921/10/05-15-12-03, яким позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 59491 грн. 55 коп. за платежем орендна плата з юридичних осіб та № 0012981203/19920/10/05-15-12-03, яким позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 2037 грн. 76 коп. за платежем орендна плата з юридичних осіб.

Суть спору полягає у правомірності прийняття податковим органом спірних податкових повідомлень - рішень.

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Підпунктом 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

За приписами пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до статті 59.1 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу. При цьому, відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, порядок надіслання платникові податків податкової вимоги є тотожним порядку надіслання податкового повідомлення-рішення. У свою чергу, відповідно до пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи позивач знаходиться в м. Краматорськ Донецької області.

Статтею 6 Закону № 1669-VII (в редакції, що була чинна на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що під час проведення АТО суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення АТО, звільняються від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

Період проведення АТО - це час між датою набрання чинності Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення АТО або військових дій на території України (абзац перший статті 1 Закону № 1669).

Отже, Законом № 1669 встановлено пільги щодо орендної плати за землю, що сплачується на відповідній території, а саме щодо податку який сплачується суб'єктами господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення АТО. Зазначені норми Закону № 1669-VII не суперечать вимогам ПКУ.

Перелік земельних ділянок державної та комунальної власності, на які розповсюджуються пільги, встановлені статтею 6 Закону № 1669-VII, визначається виходячи з переліку населених пунктів, на території яких здійснюється антитерористична операція, згідно переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до вимог пункту 5 статті 11 Закону № 1669-VII.Остаточний перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, буде затверджено у десятиденний строк з дня закінчення антитерористичної операції.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1053-р від 30 жовтня 2014 року затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 року № 1079-р зупинено дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053 Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція .

2 грудня 2015 року Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 1275-р Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України . Зазначене розпорядження опубліковано 8 грудня 2015 року на єдиному веб-порталі органів виконавчої влади України Урядовий портал .

Пунктом 1 та 3 вказаного розпорядження, затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком та визнано такими, що втратили чинність: розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053 Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція ; розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 року № 1079 Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053 .

Таким чином, вказаними розпорядженнями затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція з початку її проведення та на теперішній час.

Згідно з додатками до розпоряджень Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року № 1275-р та № 1053-р від 30 жовтня 2014 року, до зазначених населених пунктів належить м. Краматорськ.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, позивач зареєстрований та здійснює свою господарську діяльність на адміністративній території м. Краматорськ Донецької області - у населеному пункті, на території якого здійснювалась та здійснюється антитерористична операція, земельні ділянки також розташовані в м. Краматорськ, період проведення антитерористичної операції триває, пільги, встановлені статтею 6 Закону № 1669-VII, поширюються на позивача як платника земельного податку, який перебував та перебуває на території проведення антитерористичної операції.

Позивачем наданий висновок Донецької Торгово-промислової палати від 15 липня 2016 року № 732/12.1-21-03, в якому зазначено, що не потребує додаткового засвідчення форс-мажорних обставин, по яким чітко визначено критерій та встановлено звільнення від сплати орендної плати за користування земельною ділянкою державної та комунальної власності Законом № 1669-VII.

Судом першої інстанції також вірно зазначено щодо порушення контролюючим органом терміну проведення камеральної перевірки податкової звітності з орендної плати за землю з юридичних осіб за 2014, 2015, 2016 роки, яка була проведена лише у листопаді 2016 року, що призвело до порушень з боку податкового органу принципу верховенства права, оскільки законодавство повинно бути доступним для платників податків, та таким, щоб особа могла передбачити його наслідки.

Згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статі 20 Податкового кодексу України контролюючи органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Контролюючи органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки, відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України.

Основним завданням камеральної перевірки є перевірка складання податкових декларацій і розрахунків, що включає в себе арифметичний підрахунок підсумкових сум податкових зобов'язань, що підлягають сплаті до відповідного бюджету або бюджетному відшкодуванню, та перевірка правильності застосування ставок податків і податкових пільг, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування; виявлення арифметичних або методологічних помилок.

Підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій).

Відповідно до пункту 76.1, пункту 76.2 статті 76 Кодексу камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Відповідно до приписів пункту 86.2 статті 86 Кодексу за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Наказом Міністерства доходів та зборів України від 14 червня 2013 року №165 затверджено Методичні рекомендації щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця .

За змістом пункту 2.1 Методичних рекомендацій визначені строки проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім фізичних осіб, які не є суб'єктами господарювання, а саме, рекомендовано проводити камеральні перевірки даних, заявлених у податковій звітності, протягом 30 календарних днів (якщо інше не передбачено Кодексом), що настають за граничним терміном отримання такої звітності.

Питання перевірки своєчасності нарахування та сплати податків та зборів даними Методичними рекомендаціями не включені до переліку складових питань камеральної перевірки.

Як вірно зазначив суд першої інстанції, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною позаплановою електронною перевіркою за заявою платника податків (далі - електронна перевірка) вважається перевірка, що проводиться на підставі заяви, поданої платником податків з незначним ступенем ризику, визначеним відповідно до пункту 77.2 статті 77 цього Кодексу, до контролюючого органу, в якому він перебуває на податковому обліку. Заява подається за 10 календарних днів до очікуваного початку проведення електронної перевірки, але не раніше офіційного повідомлення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, про запровадження проведення такої перевірки для відповідних платників податків: які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності; суб'єктів господарювання мікро-, малого; середнього підприємництва; інших платників податків. Форма заяви, порядок її подання, прийняття рішення про проведення електронної перевірки встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно підпункту 79.1 та 79.2 ст.79 Податкового кодексу України, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.

Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Приписами п.86.2 ст.86 Податкового кодексу України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

З огляду на вказані положення податкового законодавства, процедура проведення камеральної перевірки не вимагає рішення про проведення перевірки, направлення на її проведення, повідомлення платника податків та присутності його представника.

Предметом камеральної перевірки є правильність складання податкової декларації з земельного податку, а тому документами що мають відношення до такої перевірки є саме податкова звітність платника податків з земельного податку і ніяка інша, а у разі, якщо при проведенні камеральної перевірки, буде виявлено факт порушення податкового законодавства, податковий орган має право призначити та провести документальну перевірку (виїзну, невиїзну або планову чи позапланову) підприємства.

Разом з тим, під час проведення спірної камеральної перевірки об'єктом дослідження відповідача, поміж іншого, були дані інтегрованої картки платника податку.

Відповідно, інформація, що зібрана відповідачем відносно платника поза межами здійснюваного ним заходу з податкового контролю та не відноситься до предмета камеральної перевірки, не може слугувати підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення.

Отже, законодавчо установлені обмеження щодо повноважень податкового органу під час проведення камеральної перевірки, яка характеризується спрощеним порядком її призначення і проведення, не передбачає присутність платника та можливість подання ним пояснень, є однією з гарантій прав платника, що забезпечують дотримання балансу публічних і приватних інтересів.

Європейський суд з прав людини зазначає, що важливо усвідомлювати, що принцип верховенства права охоплює не лише змістовий аспект, але й процедурний аспект, який базується на вимогах відповідності правотворчої та правозастосовної практики певним стандартам, як-от: заборона зворотної дії закону, вимога ясності та несуперечності закону.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що спірне податкове повідомлення-рішення на підставі проведеної камеральної перевірки, податковий орган не діяв на підставі, в межах та у спосіб наданих йому законодавством повноважень.

Колегія суддів приймає до уваги, що подані позивачем до відповідача уточнюючі розрахунки, в яких позивачем нараховане до зменшення нараховане податкове зобов'язання за спірні періоди, були подані позивачем до проведення камеральної перевірки 29 листопада 2016 року, та не враховані відповідачем під час здійснення камеральної перевірки.

При цьому постановою Донецького окружного адміністративного суду від 23 серпня 2016 року в адміністративній справі № 805/1059/16-а адміністративний задоволено позов Приватного акціонерного товариства "Краматорський м'ясопереробний комбінат" до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень від 27.08.2014 року №0000151503/15213/05-15-15-03-13 та №0000141503/15212/05-15-15-03-13, зобов'язання надати податкову пільгу за період з 15.04.2014 по 08.06.2016р, зобов'язання повернути на особовий рахунок позивача суму орендної плати, що була перерахована позивачем за користування земельною ділянкою за період з 15.04.2014 року по 08.06.2016р. та зобов'язано Державну податкову інспекцію у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області надати Приватному акціонерному товариству "Краматорський м'ясопереробний комбінат" податкову пільгу зі сплати орендної плати за землю з юридичних осіб за період з 15.04.2014р. по 08.06.2016р. Постанова набрала законної сили 16 січня 2017 року.

Частиною 2 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Відповідно до частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справ, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Суд вірно дійшов висновку, що зазначена постанова відповідачем не виконується, оскільки з аналізу наданих до матеріалів справи документів та доказів та як вже було судом встановлено вище, відповідачем за наступний, після набрання постанови суду законної сили, період були знову нараховані штрафні санкції з орендної плати з юридичних осіб.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а потому підстав для скасування рішення суду немає.

Повний текст постанови складений 07 лютого 2018 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. 308, ст. 315 ст. 316, ст. 321, ст. 322, 325, ст. 328, 329, 331 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 січня 2017 року по справі № 805/5110/16-а - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного суду з дня складення повного судового рішення.

Колегія суддів: Л.В. Ястребова

Л.А. Василенко

І.Д. Компанієць