Постанова

від 06.02.2018 по справі 809/1481/17

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2018 рокуЛьвів№ 876/12427/17

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Заверухи О.Б.,

суддів Гінди О.М., Ніколіна В.В.,

за участю секретаря судового засідання Андрушківа І.Я.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу Коломийського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2017 року у справі за адміністративним позовом Коломийського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області до Публічного акціонерного товариства Прикарпаття про стягнення заборгованості,-

суддя (судді) в суді першої інстанції - Григорук О.Б.,

час ухвалення рішення - 10:37:55,

місце ухвалення рішення - м. Івано-Франківськ,

дата складання повного тексту рішення - 21 листопада 2017 року,

ВСТАНОВИВ:

31 жовтня 2017 року Коломийське об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області звернулося в суд з адміністративним позовом до Публічного акціонерного товариства Прикарпаття , в якому, з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просило стягнути борг по сумах виплачених пільгових пенсій по Списку № 2 в розмірі 4642,72 грн.

На обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідачем допущено порушення вимог законодавства та невідшкодовано понесених Коломийським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Івано-Франківської області витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених та виплачених на пільгових умовах працівникам товариства ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, у зв'язку з чим виникла заборгованість в розмірі 4642,72 грн.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2017 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що постановами Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2017 року по справі №809/148/17 та від 02 жовтня 2017 року по справі №809/981/17 встановлено відсутність в публічного акціонерного товариства Прикарпаття обов'язку з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій ОСОБА_2 та ОСОБА_3, а тому вказані обставини не можуть оспорюватися в даній справі. Щодо відшкодування публічним акціонерним товариством Прикарпаття фактичних витрат позивачу на виплату та доставку пільгових пенсій ОСОБА_4, то останній набув трудового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах під час роботи на Ковалівському колективному підприємстві Меткабель , а тому саме останнє підприємство зобов'язане здійснювати відшкодування понесених позивачем витрат на виплату та доставку таких пенсій ОСОБА_4 у повному обсязі.

Не погодившись з прийнятою постановою, Коломийське об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою адміністративний позов задовольнити повністю.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що оскаржувана постанова є незаконною та необґрунтованою, прийнята з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема, зазначає, що ПАТ Прикарпаття є власником майна, набутого в процесі приватизації державного майна - цілісного майнового комплексу Коломийського орендного підприємства Прикарпаття , а в структуру останнього входило ряд орендарів(філій), однією з яких була Ковалівська філія КП Меткабель , яка не мала статусу юридичної особи і факту її ліквідації не було.

У разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, суд апеляційної інстанції розглядає справу без повідомлення учасників справи( в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів(п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, Публічне акціонерне товариство Прикарпаття зареєстроване, як юридична особа та є платником внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (а.с.40).

З матеріалів справи слідує, що ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 як працівникам, які здобули відповідний стаж роботи із шкідливими і важкими умовами праці та досягли визначеного віку, призначено та виплачено пенсію на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до пунктів б - з статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення .

Станом на момент подання позову відповідачем не здійснено відшкодування сум понесених позивачем витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах в розмірі 4642,72 грн.

Приймаючи оскаржувану постанову суд першої інстанції прийшов до висновку про безпідставність позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди вказаним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України Про пенсійне забезпечення . При цьому, зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Статтею 2 Закону України Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування визначено, що об'єктом оподаткування для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону (суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених вище, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади) крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів а , б - з статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування .

Таким чином, пільгові пенсії, призначені на підставі пункту б статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення (особам, які виконували роботи за Списком № 2), підлягають відшкодуванню підприємствами, на яких ці особи отримали відповідний стаж.

Відповідно до пункту 6.4 пункту 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Пунктом 6.8 вказаної Інструкції встановлено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

А згідно із пунктом 6.3 цієї Інструкції у разі ліквідації або зміни власника підприємства суми зазначених витрат Пенсійному фонду вносять правонаступники.

Щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії, призначеної ОСОБА_2 і ОСОБА_3, колегія суддів зазначає наступне.

Як встановив суд з наданих сторонами письмових доказів, зазначеним працівникам пенсія була призначена, зокрема, на підставі довідок про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 11.11.2013 № 137 та від 25.08.2013 року № 96 відповідно, виданих ПАТ Прикарпаття , якими були підтверджені періоди їх роботи по Списку № 2 на Коломийському орендному підприємстві Прикарпаття (Ковалівська філія) за 1983-1994 роки. Ковалівське колективне підприємство Меткабель видало ОСОБА_2 уточнюючу довідку від 22.06.2015 року за період роботи у 1996-2000 роках.

25.12.1991 завод Прикарпаття набув статусу орендного підприємства та перейменований в Коломийське орендне підприємство Прикарпаття , про що свідчить рішення виконавчого комітету Коломийської міської ради №440 від 18.12.1991 та Статут такого підприємства із присвоєним ідентифікаційним кодом 02970197.

У структуру цілісного майнового комплексу Коломийського орендного підприємства Прикарпаття входив ряд орендарів (філій), однією з яких була Ковалівська філія, яка не мала статусу юридичної особи, що сторонами не заперечується.

На конференції орендарів Коломийського орендного підприємства Прикарпаття 11 березня 1994 року прийняте рішення про від'єднання Ковалівської філії в окреме підприємство та розподіл майна.

У подальшому ЗАТ Прикарпаття зареєстроване як підприємство 20.04.1994 року.

На підставі наказу № 12 від 27.04.1994 року Про розподіл майна між Коломийським орендним підприємством Прикарпаття і Ковалівським колективним підприємством Меткабель та акту прийому-передачі від 31.05.1994 року ЗАТ Прикарпаття передало, а Ковалівське колективне підприємство Меткабель прийняло основні засоби, виробничі запаси, малоцінні і швидкозношуючі предмети, незавершене будівництво, готову продукцію тощо на загальну суму НОМЕР_1 карбованців та статутний фонд на загальну суму НОМЕР_2 карбованців.

Згідно акту приймання-передачі майна між Коломийським закритим акціонерним товариством Прикарпаття від 31.05.1994, на підставі наказу № 12 від 27.04.1994, ЗАТ Прикарпаття передало, а Ковалівське колективне підприємство Меткабель прийняло основні засоби, виробничі запаси, малоцінні і швидкозношуючі предмети, незавершене будівництво, готову продукцію на загальну суму НОМЕР_1 карбованців та статутний фонд на загальну суму 1127350 карбованців.

Також згідно із пунктом 3.5 Статуту Ковалівського колективного підприємства Меткабель останнє є власником майна, переданого йому Коломийським орендним підприємством Прикарпаття .

Відповідно до наказу Коломийського закритого акціонерного товариства Прикарпання від 29.04.1994 року № 67-К Про звільнення працівників Ковалівського філіалу по переводу в Ковалівське колективне підприємство Меткабель ОСОБА_3 та ОСОБА_2 були звільнені з 30.04.1994 року по переводу в Ковалівське колективне підприємство Меткабель .

Відповідно до частини 4 статті 59 Господарського кодексу України у разі поділу суб'єкта господарювання усі його майнові права й обов'язки переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частках до кожного з нових суб'єктів господарювання, що утворені внаслідок цього поділу. У разі виділення одного або кількох нових суб'єктів господарювання до кожного з них переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частках майнові права і обов'язки реорганізованого суб'єкта. У разі поділу суб'єкта господарювання усі його майнові права й обов'язки переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частках до кожного з нових суб'єктів господарювання, що утворені внаслідок цього поділу. У разі виділення одного або кількох нових суб'єктів господарювання до кожного з них переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частках майнові права і обов'язки реорганізованого суб'єкта.

Відтак, відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій проводиться відповідно до роздільного акта (балансу).

Вказане також підтверджується рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 01.04.2008 року у справі № 14/30, що набрало законної сили, яким було зобов'язано Ковалівське колективне підприємство Меткабель провести відшкодування витрат по виплаті та доставці пільгових пенсій працівникам, які станом на 31.05.1994 року працювали в Ковалівській філії ЗАТ Прикарпаття і були переведені на роботу в Ковалівське колективне підприємство Меткабель .

Крім того вказані обставини досліджувались Вищим адміністративним судом України в аналогічних справах та відображені в ухвалах від 19.04.2016 у справі № К/800/7764/15 та від 27.05.2015 у справі № К/800/7157/15.

Враховуючи викладене колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ОСОБА_2 і ОСОБА_3 набули трудового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах під час роботи на Ковалівському колективному підприємстві Меткабель , відповідно ПАТ Прикарпаття не може відповідати за зобов'язаннями Ковалівського колективного підприємства Меткабель , під час роботи на якому вказані особи набули трудового стажу, що дає право на призначення та виплату пенсій за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення , оскільки саме підприємство, на якому працювали зазначені особи, зобов'язане здійснювати відшкодування понесених позивачем витрат на виплату та доставку таких пенсій.

Щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії, призначеної ОСОБА_4, колегія суддів зазначає наступне.

ОСОБА_4 пенсія призначена з 15.05.2017 року як працівнику, який здобув відповідний стаж роботи із шкідливими і важкими умовами праці та досяг визначеного віку, призначена та виплачується пенсія на пільгових умовах відповідно до пункту б статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення .

Як встановив суд, пільгова пенсія ОСОБА_4 була призначена, зокрема, на підставі двох довідок про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, а саме виданої ПАТ Прикарпаття від 31.03.2017 року № 50, якою підтверджено, що з 24.09.1985 року до 21.08.1992 року він працював в Коломийському виробничому об'єднанні металовиробів Прикарпаття на посаді обпресувальника кабелів та дроту пластикатами в гарячому стані (6 років 10 місяць 27 днів), та виданої ККП Меткабель від 25.05.2017 року № 2, згідно з якою він в періоди з 30.03.1996 року до 24.05.1999 року, з 25.08.1999 року до 03.01.2000 року та з 02.07.2001 року до 09.02.2011 року працював у цьому підприємстві на посаді обпресувальника кабелів та дроту пластикатами в гарячому стані (13 років 1 місяць 9 днів).

Відповідно до пункту 6.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи з урахуванням вимог абзацу третього підпункту 1 пункту 2 розділу XV Прикінцеві положення Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування . При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.

Також у даному пункті наведений приклад врахування стажу у випадку роботи на кількох підприємствах, а саме роз'яснено, що наприклад, якщо громадянину для призначення пенсії на пільгових умовах за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць необхідно мати стаж роботи 12,5 роки при загальному стажі 30 років. Фактично він має стаж роботи, що дає йому право на пільгову пенсію, 22 роки, з них на підприємствах: № 1 - 8 років (останнє місце роботи), № 2 - 2 роки (попереднє місце роботи); № 3 - 12 років. Для визначення частки плати враховується стаж на підприємствах: № 1 - 8 років, № 2 - 2 роки, № 3 - 2,5 року. При визначенні частки сплати окремого підприємства стаж ураховується в місяцях (шляхом переведення років у місяці).

Як зазначено у наданому позивачем розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів б - з статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення , від 03.2017 року № 2702/04, в графі 5 Стаж, необхідний для призначення пенсій на пільгових умовах щодо ОСОБА_4 вказано 12 років 6 місяців.

Як зазначено вище, загальний стаж роботи ОСОБА_4 на посаді обпресувальника кабелів та дроту пластикатами в гарячому стані в Ковалівському колективному підприємстві Меткабель , який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, становить 13 років 1 місяць 9 днів, тобто, як правильно встановив суд першої інстанції, врахування у повному розмірі стажу роботи необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах ОСОБА_4, здобутого в Ковалівському колективному підприємстві Меткабель , яке є його останнім місцем роботи згідно з пунктом 6.2 вказаної Інструкції є достатнім для призначення та виплати пенсії за віком на пільгових умовах.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскільки ОСОБА_4 набув достатнього трудового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, під час роботи на Ковалівському колективному підприємстві Меткабель , то саме останнє підприємство зобов'язане здійснювати відшкодування понесених позивачем витрат на виплату та доставку таких пенсій ОСОБА_4 у повному обсязі, а не ПАТ Прикарпаття .

Також колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно врахував в цій частині обставини створення Ковалівського колективного підприємства Меткабель шляхом від'єднання від Коломийського орендного підприємства Прикарпаття разом із частиною основних засобів, виробничих запасів, малоцінних і швидкозношуючих предметів, незавершеного будівництва, готової продукції, що описано вище.

Таким чином, відносини з відшкодування ПАТ Прикарпаття фактичних витрат позивачу на виплату та доставку пільгових пенсій ОСОБА_4 в даному випадку аналогічні встановленим вище відносинам щодо відшкодування відповідачем фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій по ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Відтак, позовні вимоги Коломийського ОУПФУ про відшкодування відповідачем витрат на виплату та доставку пільгових пенсій ОСОБА_3 та ОСОБА_2 і ОСОБА_4 є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржувану постанову слід залишити без змін.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ч. 1 ст. 321, ст. 322, ст. 325 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Коломийського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2017 року у справі № 809/1481/17 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя О. Б. Заверуха судді О. М. Гінда В. В. Ніколін