Постанова

від 06.02.2018 по справі 821/816/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 лютого 2018 р.м.ОдесаСправа № 821/816/17

Категорія: 9 Головуючий в 1 інстанції: Попов В.Ф.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Семенюк Г.В.

суддів: Шляхтицького О.І. , Потапчука В.О.

розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області на Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2017 року по справі за позовом приватного акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановиВ:

Позивач, звернувся до суду з позовом до Херсонського окружного адміністративного суду, мотивуючи його тим, що реальність проведення господарських операцій та право на відображення витрат та податкового кредиту по даному постачальнику підтверджено ПАТ „Херсонська ТЕЦ" шляхом надання первинних документів, закріплених підписом і печаткою ТОВ „Соліс Трейдінг", на які йдеться посилання в акті перевірки без зауважень до їх оформлення.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2017 року позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління державної фіскальної служби у Херсонській області від 13.05.2017 № 0001281422 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2015 рік на суму 785 250, гривень та № 0001271422 про донарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 157 050,00 гривень.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Головне управління Державної фіскальної служби у Херсонській області подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги Головне управління Державної фіскальної служби у Херсонській області посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що задовольняючи позов, суд першої інстанції не врахував, що доцільність операцій з придбання ПрАТ Херсонська ТЕЦ хімічних речовин у ТОВ Соліс Трейдінг є необґрунтованою, що дозволило позивачу збільшити податковий кредит з ПДВ та витрати підприємства.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що ПАТ Херсонська ТЕЦ було укладено з ТОВ Соліс Трейдінг договори поставки від 09.02.2015 № 54 на поставку хімічних продуктів на суму 990 000,00 грн. та № 55 на поставку кільця Паля, фільтруючих елементів на суму 990 000,00 грн. (т.1 а.с.88-91)

Відповідно до платіжних доручень у період з 18.02.2015 р. по 30.06.2015 року, позивачем на виконання договорів перераховано ТОВ Соліс Трейдінг 1 980 тис. гривень. (т.1 а.с.92-93)

Згідно зі ст. 187 ПК України зареєстровано в ЄРПН податкові накладні на суму 330000 гривень, що підтверджується витягом з цього реєстру. (т.1 а.с.98)

На підставі наказу Головного управління ДФС у Херсонській області від 28.03.2016 № 227 та на виконання ухвали від 20.03.2017 слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області, в рамках кримінального провадження, Головним управлінням ДФС у Херсонській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПрАТ Херсонська ТЕЦ , на предмет правильності подачі податкової звітності та дотримання податкового законодавства посадовими особами ПрАТ Херсонська ТЕЦ по усім фінансово- господарським операціям, проведених з ТОВ Херсонбуд (код 39308683) та ТОВ Соліс Трейдінг (код 39424859) за період з 01.01.2015 по 30.04.2016, за результатами якої складено акт від 18.04.2017 № 85/21-22-14-04-11/00131771.

Перевіркою встановлено наступні порушення:

1) пп. 134.1.1. п.134.1 ст.134, ст. 135 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-УІ (в редакції після 01.01.2015р); п. 1, 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99р. № 996-ХІУ; п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 Дохід , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290, п. 4, п. 21 П(С)БО 3 „Звіт про фінансові результати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 №87, в результаті чого завищено від'ємне значення податку на прибуток у 2015 році на суму 785250 грн.

2) п.44.1 ст.44, п. 198.1, п. 198.3, п.198.6 ст.198 Податкового Кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-УІ (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість, що сплачується до державного бюджету за лютий 2016 року на суму 157050 грн.

Відповідно до акту перевірки встановлено відсутність первинних документів, які свідчать про походження й транспортування товару від ТОВ "Соліс Трейдінг" до ПАТ "Херсонська ТЕЦ" та які підтверджують фактичне отримання позивачем хімічних речовин саме від ТОВ "Соліс Трейдінг", а саме: товаро-транспортних накладних, акти прийому-передачі товару, довіреності, сертифікати якості, документи про внутрішнє переміщення товару. Зазначено про неможливість поставки, оскільки відсутні докази придбання товару ТОВ "Соліс Трейдінг" у інших постачальників. Товари від ТОВ "Соліс Трейдінг" зазначені в первинних документах не постачались, а набуті позивачем у власність безоплатно без наявності будь-яких первинних документів.( т.1 а.с. 25-42)

На підставі акту перевірки з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків 13.05.2017 року ДФС прийняті податкові повідомлення рішення:

- 0001281422 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2015 рік на суму 785 250 грн.

- № 0001271422 про донарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 157 050,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що податкові повідомлення-рішення Головного управління державної фіскальної служби у Херсонській області від 13.05.2017 № 0001281422 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2015 рік на суму 785 250, гривень та № 0001271422 про донарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 157 050,00 грн. є протиправними, а тому наявні підстави для задоволення позову. Колегія суддів погоджується з означеними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як вибачається з матеріалів справи, всі первинні документи та правильність подачі податкової звітності та дотримання податкового законодавства посадовими особами ПАТ Херсонська ТЕЦ по взаємовідносинам з ТОВ Соліс Трейдінг вже були також досліджені працівниками державної фіскальної служби у червні - липні 2016 року в ході документальної планової виїзної перевірки ПАТ Херсонська ТЕЦ з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 року по 31.03.2016 року. За результатами зазначеної перевірки складено Акт від 14.07.2016 року № 77/21-22-14- 01/00131771. Зауваження щодо операцій з ТОВ Соліс Трейдінг в даному акті документальної планової виїзної перевірки - відсутні.

ПАТ Херсонська ТЕЦ були надані до планової виїзної перевірки оригінали всіх первинних документів та податкові накладні, необхідні для включення до складу витрат та податкового кредиту вартості хімреагентів, отриманих від ТОВ Соліс Трейдінг , про що зазначено в акті перевірки.

Окрім того, у відповідь на запит Херсонської ОДПІ ТУ ДФС у Херсонській області від 25.08.2015 №10546/10/21-03-22-04-08 ПАТ Херсонська ТЕЦ надавало з листом від 09.09.2015 № 05-1/1792 завірені копії документів в підтвердження фінансово - господарських відносин з ТОВ Соліс Трейдінг , а саме: договори поставки з ТОВ Соліс Трейдінг від 09.02.2015 №№ 54, 55, платіжні доручення, видаткові накладні, прибуткові ордери, відомість аналітичного обліку по рахунку 631 5265 Розрахунки з вітчизняними постачальниками , 371 7070 Розрахунки по виданим авансам ТОВ Соліс Трейдінг . Ці ж самі документи були надані і при проведені останньої перевірки результати якої тепер оскаржуються.

В акті перевірки, у свої запереченнях та в апеляційній скарзі відповідач зазначив, що дійсно податковим органом проводилась планова документальна виїзна перевірка позивача по результатам якої було складено акт від 14.07.2016 року № 77/21-22-14- 01/00131771, в якому відсутні зауваження по господарським операціям з ТОВ Соліс Трейдінг . Оскільки остання перевірка проводилась за ухвалою слідчого судді, то були виявлені інші обставини та докази, щодо господарських операцій з цим контрагентом. Відсутність товаро-транспортних накладних, доручень, документів по внутрішньому переміщенню та складському обліку товару поставили під сумнів реальність його постачання.

Податкова звітність формується на підставі первинних бухгалтерських документів, які для надання їм юридичної сили, крім іншого повинні бути складені за результатами фактично вчиненої операції, мати всі обов'язкові реквізити, містити відомості про відповідну господарську операцію, її зміст та обсяг, а також бути підписаними уповноваженими особами.

Правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування податкових вигод (витрат з податку на прибуток та податкового кредиту з податку на додану вартість) виникають за наявності сукупності обставин, які є передумовою їх формування.

Зокрема такі правові наслідки наступають у разі наявності ділової мети. Про відсутність ділової мети у діях платника податків може свідчить зокрема придбання товарів (послуг) у посередників за наявності прямих контактів з їх виробниками.

При цьому, штучність витрат полягає в тому, що у платника податків наявні об'єктивні можливості скоротити ланцюг постачання товарів, але він цією можливістю не користується незалежно від мотивів. ПАТ „Херсонська ТЕЦ" використало в якості посередника ТОВ „Соліс Трейдінг" під час декларування операцій з придбання хімічних речовин у лютому та червні 2015 року за наявності в минулому господарських операцій безпосередньо з виробником.

У зв'язку з відсутністю у ПАТ „Херсонська ТЕЦ" та в матеріалах кримінального провадження первинних документів, а саме товарно - транспортних накладних, актів прийому передачі, довіреностей, які б підтверджували фактичне отримання хімічних речовин від ТОВ „Соліс Трейдінг", в ході позапланової документальної невиїзної перевірки було проведено аналіз діяльності ТОВ „Соліс Трейдінг" та встановлено, що воно зареєстровано рішенням Головного територіального управління юстиції у м.Києві від 03.10.2014 за № 10681020000037350. Взято на облік у ДП1 Голосіївському районі ГУ ДФС у м.Києві від 06.10.2014 за № 265014125695. Податкова адреса підприємства - м.Київ, вул. Васильківська, 23/16. Основний в; діяльності за КВЕД - неспеціалізована оптова торгівля (46.90).

ТОВ „Соліс Трейдінг" видано свідоцтво платника податку на додану вартість від 01.11.2014 за № 200193473, яке анульовано 17.07.2015, з причини внесення до ЄДР запису про відсутність за місцезнаходженням.

Остання звітність з податку на додану вартість ТОВ „Соліс Трейдінг" надана до ДПІ у Голосіївському районі м.Києва за квітень 2015 року. Тобто, період декларування діяльності ТОВ „Соліс Трейдінг" у 2015 році склав 4 місяці. Звітність з податку на прибуток підприємством за 2015 рік не надано.

Згідно наданого податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб і сум утриманого з них податку (1ДФ), чисельність працюючих на ТОВ „Соліс Трейдінг" 1 особа - керівник.

ТОВ „Соліс Трейдінг" з травня 2015 року не звітує до органів ДФС.

Проведеним аналізом діяльності ТОВ Соліс Трейдінг за 2015 рік встановлено, що згідно Єдиного реєстру податкових накладних ТОВ Соліс Трейдінг зареєстрував податкові накладні з номенклатурою Риго Tech Desperse 7, Риго Tech Desperse 3, Риго Tech RLT 10, Риго Floe 890, кільця Паля, фільтруючих елементів, Purolite СІ00Н, Purolite А400 разово та виключно на адресу ПрАТ „Херсонська ТЕЦ".

Згідно ЄРПН ТОВ „Соліс Трейдінг" не декларує постачання вищевказаних хімічних речовин, як і будь-яких інших хімічних речовин, іншим контрагентам- покупцям у 2015 році.

Крім того, згідно податкової інформації, яка зберігається та опрацьовується в інформаційних базах контролюючих органів, а саме: „Єдиного реєстру податкових накладних" встановлено, що за період своєї діяльності у 2015 році ТОВ „Соліс Трейдінг" не здійснював придбання у постачальників товару (хімічних речовин), реалізацію якого відображено ПрАТ „Херсонська ТЕЦ".

Щодо відсутності відображення порушень в попередньому акті планової документальної перевірки перевірки, представник позивача зазначив, що на той момент була відсутня інформація щодо кримінального провадження. Остання ж перевірка проведена на підставі судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами та матеріалами кримінального провадження. Так, в матеріалах кримінального провадження є вимоги позивача до ТОВ „Соліс Трейдінг" щодо виконання договірних вимог про поставку товару, або повернення коштів. Крім того, позивач не надав до прокуратури товаро-транспортні накладні.

З наведених вище доводів апелянта колегія суддів зазначає наступне.

Податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу (пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду, згідно вимог п. 198.3 ст. 198 ПК України, визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У відповідності з п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Таким чином, виникнення права платника податку на податковий кредит є наслідком фактичного проведення господарської операції, яка є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, за наявності первинних документів.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальний зміни майнового стану платника податків.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції: посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Системний аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що обов'язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у платника податків первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв'язку між фактом придбання товару (послуги) і подальшою господарською діяльністю.

Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 21 січня 2011 року у справі № 21-37а10. Зокрема, Судовою палатою в адміністративних справах Верховного Суду України було зазначено, що податкова накладна, яка видається платником податку, що поставляє послуги, на вимогу їх отримувача, є підставою для нарахування податкового кредиту останнього лише за умови здійснення самої господарської операції.

Відсутність таких документів як товаро-транспортні накладні, акти-прийому передачі та документів про внутрішнє переміщення товару не може бути єдиною підставою для висновку про відсутність цієї операції, або про отримання товару безкоштовно від невідомого постачальника.

Так, податкове законодавство не ставить в залежність право платника податків на податковий кредит від наявності чи відсутності товарно-транспортної накладної.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 16.02.2013 №К/9991/64514/11, від 16.04.2013 №К/800/9087/13, від 18.08.2015 №К/800/29695/15.

Крім того, листом Міністерства доходів та зборів України № 11569/6/99-99-22-01-03-15/1128 від 19.09.2013 р., зазначено, що Товарно-транспортна накладна не міститься в переліку документів, що визначають право на формування податкового кредиту.

Наявність договорів купівлі-продажу, платіжних доручень, податкових накладних зареєстрованих відповідно до чинного законодавства, наявність доручень на отримання товару та використання цього товару в господарській діяльності, відображення цих операцій в бухгалтерському обліку свідчить про протилежне і є підставою як для врахування цих операцій як у витратах позивача так і при формуванні податкового кредиту.

Відповідно норм податкового законодавства головними умовами для формування податкового кредиту є використання придбаних товарів у власній господарській діяльності та їх належне відображення в первинних документах.

На момент складання податкових накладних, ТОВ „Соліс Трейдінг" було зареєстроване як платник ПДВ і ПАТ „Херсонська ТЕЦ" як покупець не несе відповідальності за податкові зобов'язання продавця.

Слід зазначити, що наведенні відповідачем обставини господарської діяльності ТОВ „Соліс Трейдінг", його реєстрації, податкової звітності, даних з інформаційних баз, можуть ставити під сумнів правильність ведення податкового обліку і бути підставою для перевірки чи кримінального провадження саме відносно цього суб'єкта. Але, що стосується його контрагентів, то ці обставини та підстави для внесення змін у їх податкову звітність підлягають доведенню уповноваженими органами у спосіб передбачений законом.

Чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди-покупця товару (робіт, послуг), яка є платником податків, не покладено обов'язку в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-кого з постачальників (виконавців) при здійсненні господарської діяльності або через відсутність висновків зустрічних перевірок зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на формування валових витрат та податкового кредиту та донарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток. У платника податків відсутній обов'язок перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства та його безпосередню наявність за місцезнаходженням перед тим, як відносити відповідні суми податку на додану вартість до податкового кредиту.

Аналогічна правова позиція викладена в судових рішеннях Вищого адміністративного суду України та Верховного Суду України, зокрема, у справі №К/800/12536/15 та №К/800/39823/13.

Відповідач проводячи планову виїзну перевірку у липні 2016 року, по тим же самим операціям та на підставі тих же самих первинних документів не вбачав жодних порушень у веденні бухгалтерського обліку та формуванні податкового кредиту, а в подальшому без належних обгрунтувань змінив свою позицію.

Так, позивач надав суду відповідь на запит податкового органу, в якому ним до ДПІ м. Херсона, під час проведення виїздної документальної перевірки у 2016 році, на підтвердження господарської операції з ТОВ „Соліс Трейдінг" були надані ті ж самі документи, що досліджувались під час останньої перевірки.

Крім того, позивачем суду надано рішення господарського суду м. Києва по справі № 910/5374/17 від 24.05.2017 року та по справі 910/5153/17 від 08.06.2017 відповідно до яких з ТОВ „Соліс Трейдінг" стягнуто на користь позивача грошові кошти за недопоставлену продукцію.

Колегія суддів не приймає доводи апелянта, що відмінність висновків в актах перевірки обумовлена наявністю кримінального провадження та нововиявленими обставинами, якими позивач вважає не надання до прокуратури товаро-транспортних накладних, оскільки означені обставини не є такими, що можуть вплинути на висновки контролюючого органу, не є нововиявленими та були відомі при виїзній документальній плановій перевірці.

Відповідно до п.78.2 ст. 78 ПК України обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені цим Кодексом, не поширюються на перевірки, що проводяться на звернення такого платника податків, або перевірки, що проводяться у межах кримінального провадження.

Однак, для зміни висновків податкового органу по господарським операціям позивача з ТОВ „Соліс Трейдінг" не достатньо наявності кримінального провадження та обгрунтувань на які посилається податковий орган, оскільки наявність кримінального провадження та рішення суду про проведення перевірки - є способом передбаченим законодавством для зібрання доказів та встановлення наявності чи відсутності складу злочину в порядку кримінального провадження та можуть бути підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення лише після винесення судом обвинувального вироку, що набрав законної сили, або винесення рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

Аналогічну правову думку висловив Верховний суд у своїй постанові по справі від 23.01.2018 року № К/9901/1286/18, а також Верховний Суд України у постанові від 27.01.2015 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Луї Дрейфус Комодітіз Україна ЛТД до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Києві, Державної податкової адміністрації України, Державної податкової служби України.

Суд не виключає того, що при закінчені кримінального провадження та за наявності доказів вини посадових осіб ТОВ „Соліс Трейдінг" чи ПАТ „Херсонська ТЕЦ" буде встановлено обставини нікчемності (фіктивності), недійсності угод, чи наявності умислу на ухилення від сплати податків і тільки тоді можливо приймати рішення про зменшення від'ємного значення та податкового кредиту, виходячи з обставин цієї справи.

Крім того, у відповідності до п.п. 20.1.30 п.20.1 ст. 20 ПК України, податковий орган має право звертатися до суду, у тому числі подавати позови до підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, щодо визнання оспорюванних правочинів недійсними та застосування визначених законодавством заходів, пов'язаних із визнанням правочинів недійсними, а також щодо стягнення в дохід держави коштів, отриманих за нікчемними договорами.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги приватного акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень належним чином обґрунтовані, підтверджені наявними у справі матеріалами та підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги дублюють заперечення на адміністративний позов (т.1 а.с. 213) були предметом дослідження в суді першої інстанції та висновків останнього не спростовують.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, - залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2017 року по справі № 821/816/17, - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

суддя-доповідач: Г.В. Семенюк судді: В.О. Потапчук О.І. Шляхтицький