Рішення

від 06.02.2018 по справі 904/10048/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.02.2018м. ДніпроСправа № 904/10048/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Естрелла-Україна", м. Київ

до Приватного підприємства "Сємікс Плюс", м. Дніпро

про стягнення заборгованості у сумі 76 151,50 грн.

Суддя Євстигнеєва Н.М.

Секретар судового засідання Чернявська Е.О.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 26 липня 2016 року, представник

Від відповідача: не з'явився

С У Т Ь С П О Р У:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Естрелла-Україна" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного підприємства "Сємікс Плюс" про стягнення заборгованості за поставлену продукцію у розмірі 76 151,50 грн., з яких:

- 60 799,36 грн. - основний борг;

- 7 929,12 грн. - пеня;

- 1 468,72 грн. - 3% річних;

- 5 954,30 грн. - інфляційні втрати.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки №12 від 07.06.2016 в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений за видатковими накладними №171 від 28.11.2016, №193 від 20.12.2016, №199 від 26.12.2016, №20 від 26.01.2017 товар. Позивач зазначає, що неоплаченим залишився товар на загальну суму 60 799,36 грн.

У зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання позивачем на підставі частини 2 статті 625 ЦК України нараховані три відсотки річних у розмірі 1 468,72 грн. та інфляційні втрати у розмірі 5 954,30 грн.

На підставі п. 8.4 договору позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню у розмірі 7 929,12 грн. за загальний період з 30.12.2016 по 26.08.2017, при цьому розрахунок здійснено по кожній неоплаченій накладній окремо.

31.01.2018 від відповідача, Приватного підприємства "Сємікс Плюс", надійшов відзив на позов, відповідно до якого позовні вимоги, заявлені позивачем, визнає в повному обсязі, відповідно до господарських правовідносин, що виникли з поставки товару згідно договору поставки №12 від 07.06.2016.

06.02.2018 позивачем, Товариством з обмеженою відповідальністю "Естрелла-Україна", подано заяву, у якій зазначає про допущення описки при нарахуванні та обчисленні 3% річних, та просить вважати вірними періоди нарахування за видатковою накладною №199 від 26.12.2016 на суму 18 600,00 грн. з 27.02.2017 по 28.11.2017 та за видатковою накладною №20 від 26.01.2017 на суму 23 040,00 за період з 27.02.2017 по 28.11.2017.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.12.2017 порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 19.12.2017.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.12.2017 зазначено, що з 15.12.2017 вказана справа розглядається за правилами Господарського процесуального кодексу України (у редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII). Призначено підготовче засідання на 10.01.2018.

З 10.01.2018 підготовче засідання відкладено на 06.02.2018.

Представник відповідача у судове засідання, яке відбулося 06.02.2018 не з'явився, про день, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином.

У судовому засіданні 06.02.2018 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

07 червня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Естрелла-Україна" (постачальник) та приватним підприємством "Сємікс Плюс" (покупець) було укладено договір поставки №12, відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язується поставляти покупцеві кормові добавки, у кількості в асортименті та по цінам, що узгоджуються у накладних, що є невід'ємними частинами цього договору (надалі за текстом "товар"), а покупець зобов'язується прийняти цей товар та сплатити його договірну вартість.

Пунктом 1.2 даного договору сторони дійшли згоди, що дія цього договору поширюється на будь - яку поставку, здійснену постачальником, та прийняту покупцем в період дії цього договору.

У пункті 2.1 договору визначено, що поставка товару здійснюється на умовах ЕХW "Франко завод", що знаходиться за адресою: м. Київ, вулиця Автопаркова 7, або на умові згідно Міжнародних правил тлумачення торгових термінів ІНКОТЕРМС-2010.

Згідно з п. 2.5 договору право власності на товар і ризики його випадкового ушкодження чи погіршення переходять в момент передачі товару та підписання видаткових накладних уповноваженими на те особами.

Зобов'язання сторін з поставки товару виникають на підставі погодженого постачальником письмового замовлення покупця, що подається не пізніше ніж за 3 (три) дні до планованої дати поставки. У випадку недодержання зазначеного строку подання, замовлення приймається на розсуд постачальника (п. 4.1 договору).

Відповідно до п.6.1 договору ціни на товар, що поставляється за цим договором вказуються у власних прайс-листах постачальника, які надсилаються покупцю на його вимогу у письмовій формі, чи шляхом факсимільного зв'язку або електронною поштою; а також у рахунках постачальника, та узгоджуються сторонами шляхом підписання товарно-транспортної накладної (видаткової накладної) представниками сторін та скріплення печаткою кожної зі сторін (за наявності печатки або штампу). При цьому наявність печатки або за домовленістю - відбитків штампу на приймально-здавальному документі, підписаному будь-яким з працівників сторін, або підпис довіреної на отримання товару особи свідчить про безумовне прийняття товару за зазначеними цінами.

Сума договору визначається як сума вартості усього товару поставленого постачальником та прийнятого покупцем під час строку дії цього договору за усіма накладними (п.6.2 договору).

Згідно з п. 7.1 договору покупець зобов'язаний здійснити оплату вартості поставленого товару з відстрочкою платежу 30 календарних днів, у безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

Цей договір вступає в дію з дати підписання та діє до "31" грудня 2017 року. Продовження даного договору здійснюється в наступному порядку: якщо за 30 (тридцять) днів до закінчення поточного календарного року жодна з сторін письмово не заявила про небажання продовжити договір, договір вважається продовженим на наступний календарний рік на тих же умовах (п.10.1 договору).

На виконання умов договору позивач здійснив поставку відповідачеві товару на загальну суму 74 799,36 грн., що підтверджується видатковими накладними №171 від 28.11.2016 на суму 14 559,36 грн. (частково оплачена на суму 14 000,00 грн.), №193 від 20.12.2016 на суму 18 600,00 грн., №199 від 26.12.2016 на суму 18 600,00 грн., №20 від 26.01.2017 на суму 23 040,00 грн.

Вказаний товар лише частково оплачений у сумі 14 000,00 грн., про що свідчать платіжні доручення №61 від 13.03.2017 на суму 2 000,00 грн., № 83 від 13.04.2017 на суму 5 000,00 грн., №110 від 15.05.2017 на суму 5 000,00 грн., №197 від 29.08.2017 на суму 2 000,00 грн.

Позивач зазначає, що отриманий відповідачем товар своєчасно не оплачений, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 60 799,36 грн. (74 799,36 грн. - 14 000,00 грн.), що і є причиною виникнення спору.

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч.1 ст.193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст.530 Цивільного кодексу України).

З урахуванням п.7.1 договору строк оплати товару є таким, що настав.

Доказів оплати заборгованості покупець не надав, доводи, наведені позивачем в обґрунтування позову, не спростував, позовні вимоги визнав.

Відповідно до ст. 191 Господарського процесуального кодексу України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Дії відповідача щодо визнання позову не суперечать закону та не порушують права чи інтереси інших осіб, відзив про визнання позову підписаний директором ПП "Сємікс Плюс", повноваження якого перевірені, судом приймається визнання відповідачем позову.

За викладеного позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар у розмірі 60 799,36 грн. підлягає задоволенню.

Крім основного боргу, позивач нарахував та заявив до стягнення пеню у розмірі 7 929,12 грн., 3% річних у розмірі 1 468,72 грн. та інфляційні втрати у розмірі 5 954,30 грн.

Згідно з ч.1 ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Порушенням зобов'язання, відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст. 548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. (стаття 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 8.4 договору за несвоєчасну оплату за товар покупець сплачує постачальнику пеню за кожен день прострочення, у розмірі подвійної ставки НБУ.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 7929,12 грн. за загальний період з 21.01.2017 по 26.08.2017. При цьому розрахунок здійснюється по кожній видатковій накладній окремо.

Згідно із ч. 1 ст. 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (ч.1 ст. 252 Цивільного кодексу України). Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (ст. 253 Цивільного кодексу України). Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (ч.5 ст. 254 Цивільного кодексу України).

Період прострочки виконання зобов'язання за видатковою накладною №20 від 26.01.2017 позивачем визначено невірно та не враховано положення ч. 5 ст. 254 ЦК України (25.02.2017 - вихідний день), а тому останнім днем оплати за цією накладною є 27.02.2017, а відповідно прострочка настала з 28.02.2017.

Також позивачем допущено арифметичну помилку під час нарахування пені за прострочення оплати товару за видатковою накладною №199 від 20.12.2016, у зв'язку з чим, вимога про стягнення пені підлягає частковому задоволенню у розмірі 7 886,47 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 1 468,72 грн. за загальний період з 30.12.2016 по 28.11.2017 та інфляційні втрати у розмірі 5 954,30 грн. за загальний період з січня по жовтень 2017 року.

При перевірці нарахування 3% річних судом встановлено допущення позивачем, аналогічної помилки, що і при нарахуванні пені (не враховано вихідний день), однак за розрахунком суду розмір 3% річних у вірні періоди є більшим, ніж заявлено позивачем, що є його правом, у зв'язку з чим вимога про стягнення 3 % річних підлягає задоволенню у повному обсязі.

Розрахунок інфляційних втрат визнається судом обґрунтованим, помилок не виявлено, а тому вимога про стягнення інфляційних втрат у розмірі 5 954,30 грн. підлягає задоволенню у повному обсязі.

За викладеного, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 76 108,85 грн., з яких 60 799,36 грн. - основний борг, 7 886,47 грн. - пеня, 1 468,72 грн. - 3% річних та 5 957,30 грн. - інфляційні втрати.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 1 599,10 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 191, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Сємікс Плюс" (49028, Дніпропетровська область, м. Дніпро, мкр. Таромське, пров. Лікарняний, 15, ідентифікаційний код 36162388) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Естрелла-Україна" (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, буд. 2/37, к.4, ідентифікаційний код 40425405) заборгованість у розмірі 60 799,36 грн., пеню у розмірі 7 886,47 грн., 3% річних у розмірі 1 468,72 грн., втрати від інфляції у розмірі 5 954,30 грн. та витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, у розмірі 1599,10 грн., про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В решті позовних вимог - відмовити.

Рішення набирає законної сили у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено - 07.02.2018

Суддя Н.М. Євстигнеєва