Рішення

від 06.02.2018 по справі 916/3084/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕННЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" лютого 2018 р.м. Одеса Справа № 916/3084/17

Господарський суд Одеської області у складі судді Демешина О. А. при секретарі судового засідання Заболотній Я. О., розглянувши матеріали справи № 916/3084/17

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю „ЕНІРЕ» (73000, м. Херсон, вул. Воронцовська, 2)

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю „КОМПАНІЯ АКВАБУД ЛТД» (65003, м. Одеса, вул. Миколая Гефта, 7)

Про: стягнення 175416,03 грн.

на підставі: не належного виконання договору від 27.03.2017 року

Суддя Демешин О. А.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - довіреність

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ: 12.12.2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю „ЕНІРЕ» (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „КОМПАНІЯ АКВАБУД ЛТД» (далі - відповідач) про стягнення 175416,03 грн., з яких: основний борг - 145000,00 грн.; пеня - 22930,21 грн.; інфляційні - 4785,00 грн.; 2700,82 грн. - 3% річних.

13.12.2017 року суд порушив провадження по справі.

26.12.2017 року суд ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження зі стадії відкриття провадження по справі та надав Відповідачу строк для подання відзиву на позов із урахуванням вимог ст.165 ГПК України в строк, встановлений ч.1 ст.251 ГПК України, а саме - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, а позивачу строк надання відповіді на відзив та відповідачу заперечення на відповідь на відзив, в порядку ст. 166, 167 ГПК України - до 15.01.2018 року.

Відповідач був належним чином повідомлений про дату час та місце судових засідань про що свідчать відповідні поштові повідомлення.

На підставі ч. 9 ст. 165 ГПК України у зв'язку із ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

В С Т А Н О В И В :

27.03.2017 року між Позивачем (перевізник) та Відповідачем (вантажовласник) укладено Договір № 27/03-17 на послуги з перевезення вантажу водним транспортом, відповідно до якого Позивач взяв на себе зобов'язання здійснити перевезення вантажу, який належить Відповідачу, а Відповідач прийняти та сплатити надані послуги.

Позивач виконав взяті на себе зобов'язання на виконання умов Договору, про що було складено Акт наданих послуг № 27 від 04.05.2017 року, складений та підписаний сторонами належним чином.

Загальна вартість послуг відповідно виставленого рахунку на оплату № 23 від 30 квітня 2017 р. складає 187500,00 грн. Акт виконаних робіт (наданих послуг) № 27 підписаний 04 травня 2017 року. Згідно договору останній день сплати за надані послуги наступив 07.05.2017р.

За надані послуги Відповідач перераховував кошти наступним шляхом:

Згідно платіжного доручення № 1060 від 15.06.2017 року - 100000 грн., з них 87500 грн. зараховано в оплату боргу за попередні взаємовідносини, та 12500 грн. в оплату рахунка № 23 від 30.04.17 .

Згідно платіжного доручення № 1835 від 27.06.2017 року в оплату рахунка № 23 від 30.04.17 30000,00 грн.

Загалом за надані послуги в оплату рахунку № 23 від 30.04.2017 Відповідач перерахував 42500,00 грн.

28.08.2017 р. Відповідачем надано Гарантійний лист № 134 від 16.08.2017р. в якому він повністю визнає свою заборгованість та гарантує її погашення до 31.10.2017 р.

Однак, борг відповідачем не було погашено.

Сума простроченого основного боргу складає 145000 грн.

Згідно п. 1, ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами, відповідно до ст. 629 ЦК України.

Аналогічні положення містить і ГК України.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

За статтями 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до пункту 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Це положення кореспондується зі статтею 193 Господарського кодексу України, згідно якої об'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України). Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України, порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежним виконанням).

Крім того, відповідно до ст. 611 ЦК України - у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Ч. 1 ст. 229 ГК України встановлено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно ст. 549 ЦК України Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Ст. 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

А ст. 3 вказаного Закону зазначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно п. 5.2. Договору перевезення № 27/03-17 від 27 марта 2017 року за несвоєчасну оплату послуг Вантажовласник зобов'язаний сплатити Перевізнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу.

На підставі наведених вимог Законодавства України та умов Договору Позивач правомірно розрахував: пеню - 22930,21 грн.; інфляційні - 4785,00 грн.; 2700,82 грн. - 3% річних, які підлягають стягненню з Відповідача за прострочення виконання грошового зобов'язання за Договором.

Отже, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 233, 238, 240 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „КОМПАНІЯ АКВАБУД ЛТД» (65003, м. Одеса, вул. Миколая Гефта, 7, код - 37653572) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ЕНІРЕ» (73000, м. Херсон, вул. Воронцовська, 2, код - 35568056): 145000 гривень боргу, 22930 гривень 21 коп. пені; 4785 гривень інфляційних, 2700 гривень 82 коп. сплати 3% річних та 2631 гривню 24 коп. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.241 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 07 лютого 2018 р.

Суддя О.А. Демешин