Рішення

від 05.02.2018 по справі 911/3302/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" лютого 2018 р. Справа № 911/3302/17

Господарський суд Київської області у складі судді Лутак Т.В., за участю секретаря судового засідання Гришко В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Імперія-Пауер

до Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство Маслівське

про стягнення 1 675 000, 22 грн.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1

від відповідача: ОСОБА_2

Обставини справи:

Позивач звернувся до господарського суду Київської області з позовом про стягнення з відповідача 1 675 000, 22 грн. заборгованості за договором № 07-04/14 купівлі-продажу від 07.04.2014 та договором № 31-03/14 купівлі-продажу від 31.03.2014.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо здійснення поставки товару.

Ухвалою господарського суду Київської області від 10.11.2017 порушено провадження у даній справі, розгляд справи призначено на 27.11.2017 та зобов'язано сторін надати певні документи.

27.11.2017 через канцелярію господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив б/н від 24.11.2017 (вх. № 24973/17 від 27.11.2017) на позовну заяву, у якому він заперечує проти задоволення позову.

До господарського суду Київської області від позивача надійшло письмове підтвердження б/н б/д (вх. № 25000/17 від 27.11.2017) про відсутність аналогічного спору та судового рішення з такого спору.

Ухвалою господарського суду Київської області від 27.11.2017 розгляд справи відкладено на 11.12.2017 у зв'язку з неналежним виконанням позивачем вимог суду та необхідністю витребування додаткових доказів по справі.

04.12.2017 через канцелярію господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання б/н від 01.12.2017 (вх. № 25795/17 від 04.12.2017) про долучення до матеріалів справи доказів направлення позивачу відзиву на позовну заяву.

До господарського суду Київської області від позивача надійшли додаткові пояснення по справі б/н б/д (вх. № 26439/17 від 11.12.2017).

Присутній у судовому засіданні 11.12.2017 представник позивача подав документи для долучення до матеріалів справи (вх. № 26486/17 від 11.12.2017) та клопотання про продовження строку розгляду спору (вх. № 26485/17 від 11.12.2017).

Ухвалою господарського суду Київської області від 11.12.2017 продовжено строк розгляду спору у справі № 911/3302/17 на п'ятнадцять днів, розгляд справи відкладено на 18.01.2018 та зобов'язано сторін надати суду певні документи.

18.01.2018 через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшов супровідний лист б/н б/д (вх. № 1158/18 від 18.01.2018), до якого додано документи по справі.

Ухвалою господарського суду Київської області від 18.01.2018, у зв'язку з набуттям чинності Закону України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів № 2147-VIII від 03.10.2017, розгляд справи призначено в порядку загального позовного провадження у підготовчому засіданні на 01.02.2018 та зобов'язано сторін вчинити певні дії.

До господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання б/н від 30.01.2018 (вх. № 2090/18 від 31.01.2018) про долучення до матеріалів справи документів.

Ухвалою господарського суду Київської області від 01.02.2018 закрито підготовче провадження у даній справі та призначено справу до розгляду по суті у судовому засіданні на 05.02.2018.

05.02.2018 через канцелярію господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання б/н від 05.02.2018 (вх. № 2418/18 від 05.02.2018) про призначення у даній справі судової економічної експертизи.

У судовому засіданні 05.02.2018 розглядається вищезазначене клопотання відповідача про призначення судової експертизи.

Відповідно до ст. 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Ухвалою господарського суду Київської області від 18.01.2018 було призначено розгляд даної справи у підготовчому засіданні та встановлено учасникам провадження строк до 30.01.2018 для визначення доказів, які необхідні для розгляду даної справи відповідно до глави 5 розділу І Господарського процесуального кодексу України, що включає в себе, зокрема, положення щодо призначення судом експертизи.

Крім того, ухвалою господарського суду Київської області від 18.01.2018 визначено, що учасникам процесу у даній справі заяви та клопотання повинні подавати в письмовій формі відповідно до ч. 2 ст. 169 та ст. 170 Господарського процесуального кодексу України.

Зі змісту п. 8 ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що питання про призначення експертизи суд вирішує у підготовчому засіданні.

Ухвалою господарського суду Київської області від 01.02.2018 закрито підготовче провадження у даній справі, призначено справу до розгляду по суті та роз'яснено сторонам, що відповідно до ч. 2 ст. 207 Господарського процесуального кодексу України суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, встановлений судом.

Згідно з ст. 194 Господарського процесуального кодексу України завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

Частиною 3 ст. 195 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1 - 3 частини першої статті 227 та пунктом 1 частини першої статті 228 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 201 Господарського процесуального кодексу України розпочавши розгляд справи по суті, керуючись ст. 207 Господарського процесуального кодексу України, головуючий з'ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов'язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи. Суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

Заслухавши пояснення представника відповідача та думку представника позивача, судом не встановлено поважних причин неподання відповідачем клопотання про призначення судової експертизи у даній справі в підготовчому провадженні та в строк, що був визначений судом.

Таким чином, враховуючи те, що відповідачем не обґрунтовано поважних причин неможливості заявлення клопотання про призначення судової експертизи у даній справі в підготовчому провадженні, а також зважаючи на відсутність у суду права та обов'язку зупиняти провадження у справі на стадії її розгляду по суті з підстав, встановлених п. 2 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України, клопотання відповідача б/н від 05.02.2018 (вх. № 2418/18 від 05.02.2018) про призначення у даній справі судової економічної експертизи залишається судом без розгляду.

Присутній у судовому засіданні 05.02.2018 представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд їх задовольнити з підстав викладених у позові.

Представник відповідача у судовому засіданні 05.02.2018 проти задоволення позову заперечив з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

У судовому засіданні 05.02.2018, відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, присутніх у судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

31.03.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство Маслівське (продавець - відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Авангард-ДПСК , правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю Імперія-Пауер , (покупець - позивач) укладено договір № 31-03/14 купівлі-продажу, за умовами якого відповідач зобов'язався передати у власність позивача сільськогосподарську продукцію власного виробництва (надалі - товар), а позивач - прийняти її і своєчасно оплатити на умовах даного договору.

Відповідно до п. 2.1 договору № 31-03/14 ціна одиниці товару, назва, кількість та вартість товару кожної партії поставки вказується в специфікаціях (додатках) до даного договору, що є невід'ємною його частиною і оформляються на кожну партію товару.

Згідно з п. 3.1 договору № 31-03/14 поставку товару відповідач здійснює на умовах, обумовлених у відповідних специфікаціях (додатках) до даного договору, що є невід'ємною його частиною і оформляються на кожну партію товару.

Пунктом 3.3 договору № 31-03/14 передбачено, що оплата за товар проводиться на умовах попередньої оплати за товар, обумовлених у відповідних специфікаціях (додатках) до даного договору, що є невід'ємною його частиною і оформляються на кожну партію товару.

Відповідно до п. 4.1 договору № 31-03/14 передача товару (приймання-передача) здійснюється у відповідності з інструкцією Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення для товарів народного споживання по якості № П-6 та № П-7.

Згідно з п. 8.1 договору № 31-03/14 цей договір набуває силу з дати його підписання обома сторонами.

Пунктом 8.4 договору № 31-03/14 передбачено, що термін дії даного договору закінчується 31.12.2014.

Специфікацією № 1 від 31.03.2014 до договору № 31-03/14 купівлі-продажу від 31.03.2014 сторони погодили назву, кількість, ціну та вартість товару.

Так, згідно даної специфікації відповідач відпускає позивачу товар - зерно сої у кількості 286,00 тонн на загальну вартість 1 430 000, 00 грн.

Пунктом 2 специфікації № 1 від 31.03.2014 встановлено умови оплати - попередня оплата на протязі 10 банківських днів з дати заключення договору, згідно рахунка-фактури у безготівковій формі на розрахунковий рахунок відповідача.

Пунктом 3 специфікації № 1 від 31.03.2014 передбачено, що поставку товару відповідач здійснює до 31.12.2014.

Додатковими договорами № 1 від 29.12.2014, № 2 від 30.12.2015 та № 3 від 30.12.2016 до договору № 31-03/14 купівлі-продажу від 31.03.2014 сторони продовжували термін дії даного договору. Так, додатковим договором № 3 від 30.12.2016 визначено, що термін дії договору № 31-03/14 купівлі-продажу від 31.03.2014 закінчується 31.12.2017.

07.04.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство Маслівське (продавець - відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Авангард-ДПСК , правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю Імперія-Пауер , (покупець - позивач) укладено договір № 07-04/14 купівлі-продажу, за умовами якого відповідач зобов'язався передати у власність позивача сільськогосподарську продукцію власного виробництва (надалі - товар), а позивач - прийняти її і своєчасно оплатити на умовах даного договору.

Відповідно до п. 2.1 договору № 07-04/14 ціна одиниці товару, назва, кількість та вартість товару кожної партії поставки вказується в специфікаціях (додатках) до даного договору, що є невід'ємною його частиною і оформляються на кожну партію товару.

Згідно з п. 3.1 договору № 07-04/14 поставку товару відповідач здійснює на умовах, обумовлених у відповідних специфікаціях (додатках) до даного договору, що є невід'ємною його частиною і оформляються на кожну партію товару.

Пунктом 3.3 договору № 07-04/14 передбачено, що оплата за товар проводиться на умовах попередньої оплати за товар, обумовлених у відповідних специфікаціях (додатках) до даного договору, що є невід'ємною його частиною і оформляються на кожну партію товару.

Відповідно до п. 4.1 договору № 07-04/14 передача товару (приймання-передача) здійснюється у відповідності з інструкцією Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення для товарів народного споживання по якості № П-6 та № П-7.

Згідно з п. 8.1 договору № 07-04/14 цей договір набуває силу з дати його підписання обома сторонами.

Пунктом 8.4 договору № 07-04/14 передбачено, що термін дії даного договору закінчується 31.12.2014.

Специфікацією № 1 від 07.04.2014 до договору № 07-04/14 купівлі-продажу від 07.04.2014 сторони погодили назву, кількість, ціну та вартість товару.

Так, згідно даної специфікації відповідач відпускає позивачу товар - зерно сої у кількості 50,00 тонн на загальну вартість 250 000, 00 грн.

Пунктом 2 специфікації № 1 від 07.04.2014 встановлено умови оплати - попередня оплата на протязі 10 банківських днів з дати заключення договору, згідно рахунка-фактури у безготівковій формі на розрахунковий рахунок відповідача.

Пунктом 3 специфікації № 1 від 07.04.2014 передбачено, що поставку товару відповідач здійснює до 31.12.2014.

Додатковими договорами № 1 від 29.12.2014 та № 2 від 30.12.2015 до договору № 07-04/14 купівлі-продажу від 07.04.2014 сторони продовжували термін дії даного договору. Так, додатковим договором № 2 від 30.12.2015 визначено, що термін дії договору № 07-04/14 купівлі-продажу від 07.04.2014 закінчується 31.12.2016.

На виконання умов договору № 31-03/14 купівлі-продажу від 31.03.2014 та договору № 07-04/14 купівлі-продажу від 07.04.2014 відповідачем було виставлено позивачу рахунки № 4 від 31.03.2014 на суму 1 150 000, 00 грн., № 5 від 31.03.2014 на суму 275 000, 22 грн. та № 6 від 10.04.2014 на суму 250 000, 00 грн. для здійснення передоплати за товар, а позивачем, в свою чергу, було перераховано на рахунок відповідача 1 675 000, 22 грн. за зазначеними рахунками, що підтверджується наявними у матеріалах справи банківськими виписками від 31.03.2014 та від 10.04.2014, а також платіжними дорученнями № 227 від 31.03.2014, № 226 від 31.03.2014 та № 304 від 10.04.2014.

Проте, в порушення взятих на себе договірних зобов'язань, відповідач у передбачений сторонами строк товар не поставив.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до відповідача з претензією-вимогою вих. № 88 від 17.08.2017 про поставку товару на суму попередньої оплати з урахуванням терміну прострочки або перерахування/повернення суми попередньої оплати у розмірі 1 675 000, 22 грн. до 10 вересня поточного року (10.09.2017). В підтвердження направлення вказаної вимоги позивач надав до суду опис вкладення у цінний лист від 19.08.2017 та фіскальний чек № 2462 від 19.08.2017, копії яких залучено до матеріалів справи, оригінали у судовому засіданні оглянуто.

Проте, відповідачем не було виконано свого зобов'язання щодо поставки товару або перерахування сплаченої позивачем передоплати, претензія залишена без відповіді, що і стало підставою для звернення останнього з даним позовом до суду.

Відповідач, заперечуючи проти позову, посилається на те, що договір № 31-03/14 купівлі-продажу від 31.03.2014 та договір № 07-04/14 купівлі-продажу від 07.04.2014 від імені Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство Маслівське підписані неуповноваженою особою і позивачем не надано доказів того, що він є правонаступником Товариства з обмеженою відповідальністю Авангард-ДПСК , яке укладало договір № 31-03/14 купівлі-продажу від 31.03.2014 та договір № 07-04/14 купівлі-продажу від 07.04.2014. Крім того, відповідачем заявлено про застосування строків позовної давності.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Статтею 663 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.

Згідно з ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 693 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

За змістом положень статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Аналогічні положення містяться у статтях 525, 526 Цивільного кодексу України.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Враховуючи сплату позивачем коштів за поставку товару у розмірі 1 675 000, 22 грн. та те, що поставка товару відповідачем нездійснена і позивач повідомив його про необхідність повернути кошти, які були ним перераховані в якості передоплати, суд дійшов висновку, що у відповідача наявний обов'язок перед позивачем щодо повернення передоплати у розмірі 1 675 000, 22 грн.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач, заперечуючи проти позову, посилається на наступне: договір № 31-03/14 купівлі-продажу від 31.03.2014 та договір № 07-04/14 купівлі-продажу від 07.04.2014 від імені Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство Маслівське підписані неуповноваженою особою; позивачем не надано доказів того, що він є правонаступником Товариства з обмеженою відповідальністю Авангард-ДПСК , яке укладало договір № 31-03/14 купівлі-продажу від 31.03.2014 та договір № 07-04/14 купівлі-продажу від 07.04.2014; позовна давність щодо заявлених позивачем вимог сплила.

Щодо твердження відповідача про те, що позивачем не надано доказів того, що він є правонаступником Товариства з обмеженою відповідальністю Авангард-ДПСК , яке укладало договір № 31-03/14 купівлі-продажу від 31.03.2014 та договір № 07-04/14 купівлі-продажу від 07.04.2014, суд зазначає таке.

У матеріалах справи наявний протокол № 1 загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю Авангард-ДПСК (код ЄДРПОУ - 34608972) від 03.02.2017, згідно якого учасниками товариства вирішено змінити найменування юридичної особи з Товариства з обмеженою відповідальністю Авангард-ДПСК на Товариство з обмеженою відповідальністю Імперія-Пауер , скорочена назва ТОВ Імперія-Пауер , та затвердити нову редакцію статуту товариства (код ЄДРПОУ - 34608972), дані зміни внести до ЄДР відповідно чинного законодавства України.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю Імперія-Пауер з кодом ЄДРПОУ - 34608972 вбачається, що 14.02.2017 відбулася державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи, а саме: зміна повного та скороченого найменування.

Таким чином, з вищезазначеного вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю Авангард-ДПСК , яке укладало з відповідачем договір № 31-03/14 купівлі-продажу від 31.03.2014 та договір № 07-04/14 купівлі-продажу від 07.04.2014, було перейменовано на Товариства з обмеженою відповідальністю Імперія-Пауер , про що здійснено державну реєстрацію, код ЄДРПОУ залишився незмінним.

За таких обставин, твердження відповідача щодо недоведеності набуття позивачем права вимоги (правонаступництва) за договором № 31-03/14 купівлі-продажу від 31.03.2014 та договором № 07-04/14 купівлі-продажу від 07.04.2014 спростовується матеріалами справи, а Товариство з обмеженою відповідальністю Імперія-Пауер є належним позивачем у даній справі.

Щодо твердження відповідача про те, що договір № 31-03/14 купівлі-продажу від 31.03.2014 та договір № 07-04/14 купівлі-продажу від 07.04.2014 від імені Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство Маслівське підписані неуповноваженою особою, оскільки судовими рішеннями розірвано договір купівлі-продажу корпоративних прав Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство Маслівське та скасовано державну реєстрацію щодо зміни засновника і керівника Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство Маслівське , суд зазначає таке.

З матеріалів справи вбачається, що договір № 31-03/14 купівлі-продажу від 31.03.2014 та договір № 07-04/14 купівлі-продажу від 07.04.2014 від імені Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство Маслівське підписані ОСОБА_3

Згідно витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зроблених судом станом на 31.03.2014 та 07.04.2014, керівником Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство Маслівське з 25.11.2013 значиться ОСОБА_3.

Рішенням господарського суду Київської області від 13.01.2017 у справі № 911/3691/16 розірвано договір купівлі-продажу корпоративних прав Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство Маслівське від 28.10.2013, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство Козин та ОСОБА_3.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.04.2017, яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 18.07.2017, рішення господарського суду Київської області від 13.01.2017 у справі № 911/3691/16 змінено, розірвано договір купівлі-продажу корпоративних прав Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство Маслівське від 28.10.2013, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство Козин та ОСОБА_3, та зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство Маслівське повернути Товариству з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство Козин майно, що обліковується на балансі Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство Маслівське та у відповідності із статутом, станом на 28.10.2013 на суму 958415,13 грн.

Судовими рішеннями у справі № 911/3691/16 встановлено істотне порушення ОСОБА_3 як покупцем умов договору купівлі-продажу корпоративних прав Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство Маслівське від 28.10.2013, а саме: несплату вартості частки ТОВ СП Козин в статутному капіталі ТОВ СП Маслівське , у зв'язку з чим вказаний договір було розірвано.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 24.07.2017 у справі № 810/3022/16, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2017, визнано протиправними дії державного реєстратора Реєстраційної служби Миронівського районного управління юстиції по внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису від 04.11.2013 № 13411050003000777 про державну реєстрацію змін до установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство Маслівське щодо зміни засновника товариства юридичної особи - з Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство Козин на ОСОБА_3, а також визнано протиправними та скасовано реєстраційні дії державного реєстратора Реєстраційної служби Миронівського районного управління юстиції по внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису від 25.11.2013 № 13411070004000777 Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документів , відповідно до яких здійснено зміну керівника юридичної особи та призначено керівником ТОВ СП Маслівське ОСОБА_3.

Судові рішення у справі № 810/3022/16 базуються, зокрема, на фактах, встановлених у постанові Київського апеляційного господарського суду від 24.04.2017 у справі № 911/3691/16, щодо невиконання ОСОБА_3 обов'язку сплати ним вартості частики у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство Маслівське .

Суд звертає увагу, що договір № 31-03/14 купівлі-продажу від 31.03.2014 та договір № 07-04/14 купівлі-продажу від 07.04.2014 на даний час є чинними, сторонами не оспорюванні, в судовому порядку недійсними не визнані.

Відповідно до ч. 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.

Зустрічного позову чи будь-якого іншого позову про визнання недійсними правочинів, які є предметом даного позову, відповідачем не подавалося.

Разом з тим, суд зазначає, що за змістом статей 2, 80, 91, 92 Цивільного кодексу України юридична особа є учасником цивільних відносин і наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю. При цьому особливістю цивільної дієздатності юридичної особи є те, що така особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону (ч. 1 ст. 92 Цивільного кодексу України).

Правочини юридична особа також вчиняє через свої органи, що з огляду на приписи ст. 237 Цивільного кодексу України утворює правовідношення представництва, в якому орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана або має право вчинити правочин від імені цієї юридичної особи, в тому числі вступаючи у правовідносини з третіми особами. Крім того, управління товариством також здійснюють його органи - загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом (ст. 97 Цивільного кодексу України). Здійснюючи управлінську діяльність, виконавчий орган реалізує колективну волю учасників товариства, які є носіями корпоративних прав.

Реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об'єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Такі рішення уповноваженого на це органу мають розглядатися в межах корпоративних правовідносин, що виникають між товариством і особами, яким довірено повноваження з управління ним (п. 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 12 січня 2010 року N 1-рп/2010 у справі за конституційним зверненням товариства з обмеженою відповідальністю Міжнародний фінансово-правовий консалтинг про офіційне тлумачення частини третьої статті 99 Цивільного кодексу України).

Отже, дефекти в компетенції, обсязі повноважень виконавчого органу товариства, коли цей орган вступає у правовідносини із третіми особами, можуть залежати від дефектів реалізації учасниками товариства корпоративних прав. У такому випадку дефекти волі товариства, обмеження повноважень його виконавчого органу можуть перебувати поза межами розумного контролю з боку третьої особи, не викликаючи в третьої особи обґрунтованих сумнівів у правомірності дій виконавчого органу товариства.

З огляду на викладене, на захист прав третіх осіб, які вступають у правовідносини з юридичними особами, в тому числі й укладають із юридичними особами договори різних видів, ч. 3 ст. 92 Цивільного кодексу України передбачено, що орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

При цьому ч. 4 ст. 92 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо члени органу юридичної особи та інші особи, які відповідно до закону чи установчих документів виступають від імені юридичної особи, порушують свої обов'язки щодо представництва, вони несуть солідарну відповідальність за збитки, завдані ними юридичній особі.

Таким чином, закон вимагає, щоб виконавчий орган товариства діяв добросовісно і розумно, керуючись інтересами товариства, а не власними. За порушення цієї вимоги на виконавчий орган може бути покладений обов'язок відшкодувати завдані товариству збитки.

Однак закон ураховує, що питання визначення обсягу повноважень виконавчого органу товариства та добросовісність його дій є внутрішніми відносинами між юридичною особою та її органом, тому сам лише факт учинення виконавчим органом товариства протиправних, недобросовісних дій, перевищення ним своїх повноважень не може слугувати єдиною підставою для визнання недійсними договорів, укладених цим органом від імені юридичної особи з третіми особами.

Частина 3 ст. 92 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила щодо визначення правових наслідків вчинення правочину представником із перевищенням повноважень (статті 203, 241 Цивільного кодексу України). Для третьої особи, яка уклала з юридичною особою договір, обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи, в тому числі й повноважень виконавчого органу товариства, загалом не мають юридичної сили, хоча б відповідні обмеження й існували на момент укладення договору.

Разом із тим обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи набуває юридичної сили для третьої особи в тому випадку, якщо саме вона, ця третя особа, вступаючи у відносини з юридичною особою та укладаючи договір, діяла недобросовісно або нерозумно, зокрема достеменно знала про відсутність у виконавчого органу товариства необхідного обсягу повноважень або повинна була, проявивши принаймні розумну обачність, знати про це. Тягар доказування недобросовісності та нерозумності у поведінці третьої особи несе юридична особа.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 21.09.2016 у справі № 902/841/15 (3-728гс16), постанові Верховного Суду України від 12.07.2017 у справі № 910/31610/15 (3-537гс17), постанові Верховного Суду України від 12.04.2017 у справі № 608/969/13-ц (6-72цс17) та постанові Верховного Суду України від 13.03.2017 у справі № 760/8121/16-ц (6-147цс17).

Як вже зазначалося, договір № 31-03/14 купівлі-продажу від 31.03.2014 та договір № 07-04/14 купівлі-продажу від 07.04.2014 від імені Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство Маслівське укладені його директором ОСОБА_3, якого було затверджено на посаду з 25.11.2013 протоколом засідання загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство Маслівське № 3/25/11-13 від 25.11.2013. Питання недійсності цього протоколу у встановленому законом порядку не порушувалося і в судовому порядку не вирішувалося. На підставі цього протоколу відомості про керівника юридичної особи внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що відповідно до положень ст. 92 Цивільного кодексу України є достатнім підтвердженням повноважень такої особи, зокрема перед третіми особами.

Також судом не встановлено, а відповідачем не доведено, що третя особа - позивач, контрагент юридичної особи за договорами купівлі-продажу, діяла недобросовісно і нерозумно, зокрема, достеменно знала про відсутність у виконавчого органу товариства - відповідача необхідного обсягу повноважень.

Крім того, як вже було встановлено судом, сторони частково виконали умови договору № 31-03/14 купівлі-продажу від 31.03.2014 та договору № 07-04/14 купівлі-продажу від 07.04.2014, що підтверджується наявними у матеріалах справи рахунками, банківськими виписками та платіжними дорученнями.

Таким чином, сам факт розірвання договору купівлі-продажу корпоративних прав Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство Маслівське від 28.10.2013 з підстав його несплати та скасування реєстраційні дії по внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису, відповідно до якого здійснено зміну керівника юридичної особи і призначено керівником ТОВ СП Маслівське ОСОБА_3 не може слугувати підставою для висновку про неправомірність договорів, які є підставою даного позову.

З огляду на вищезазначене, суд вважає, що посилання відповідача на те, що договір № 31-03/14 купівлі-продажу від 31.03.2014 та договір № 07-04/14 купівлі-продажу від 07.04.2014 від імені Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство Маслівське підписані неуповноваженою особою не спростовує заявлені до нього позовні вимоги та наявність заборгованості перед позивачем.

Щодо викладеної відповідачем у відзиві на позов заяви про сплив позовної давності, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно з ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Статтею 260 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253 - 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Згідно з ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Специфікаціями до договору № 31-03/14 купівлі-продажу від 31.03.2014 та договору № 07-04/14 купівлі-продажу від 07.04.2014 передбачено, що поставку товару відповідач здійснює до 31.12.2014.

Таким чином, право пред'явити вимогу про поставку товару або повернення суми попередньої оплати у позивача виникло 31.12.2014, а строк позовної давності за цими вимогами спливає 31.12.2017.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до відповідача з претензією-вимогою вих. № 88 від 17.08.2017 про поставку товару на суму попередньої оплати з урахуванням терміну прострочки або перерахування/повернення суми попередньої оплати у розмірі 1 675 000, 22 грн. до 10 вересня поточного року (10.09.2017).

Позивач звернувся з даним позовом до суду 06.11.2017, що підтверджується наявним на поштовому конверті, у якому дана позовна заява надійшла до суду, відтиском штемпеля підприємства зв'язку.

За таких обставин, з вищезазначеного вбачається, що позивач звернувся до суду з даним позовом в межах встановлених законодавством строків позовної давності.

Таким чином, розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що відповідач заявлених до нього вимог не спростував, належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів, які підтверджують виконання ним договірних зобов'язань щодо поставки товару або повернення передоплати суду не надав.

З огляду на вищевикладене та зважаючи на те, що сума передоплати на час прийняття рішення відповідачем не повернута позивачу, її розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 1 675 000, 22 грн. заборгованості (передоплати) за договором № 07-04/14 купівлі-продажу від 07.04.2014 та договором № 31-03/14 купівлі-продажу від 31.03.2014 є доведеними, обґрунтованими, підтверджені належними доказами і підлягають задоволенню.

Судовий збір, відповідно приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на відповідача.

Керуючись статтями 2, 73-74, 76-79, 86, 129, 237-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Імперія-Пауер задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство Маслівське (08850, Київська область, Миронівський район, село Маслівка, вулиця Борисенка Петра, будинок 51А, ідентифікаційний код - 38533859) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Імперія-Пауер (18029, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код - 34608972) 1 675 000 (один мільйон шістсот сімдесят п'ять тисяч) грн. 22 коп. - заборгованості (передоплати) за договором № 07-04/14 купівлі-продажу від 07.04.2014 та договором № 31-03/14 купівлі-продажу від 31.03.2014 і 25 125 (двадцять п'ять тисяч сто двадцять п'ять) грн. 00 коп. - судового збору.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 256-257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 07.02.2018.

Суддя Т.В. Лутак