Рішення

від 07.02.2018 по справі 910/17651/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.02.2018Справа № 910/17651/17

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Лук'янчук Д.Ю., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження господарську справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Цитрус"

до Приватного підприємства "Центр здорового материнства"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Фізична особа-підприємець Барекзай Абдул Гафар Абдул Сатар

про розірвання договору та стягнення 209 803, 31 грн.

без повідомлення учасників справи

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Цитрус" (далі - ТОВ "Цитрус", позивач) із позовом до Приватного підприємства "Центр здорового материнства" (далі - ПП "Центр здорового материнства", відповідач) про розірвання договору оренди та стягнення 209 803, 31 грн.

У обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору оренди нежитлового приміщення № 28 від 21.01.2016 р. в частині своєчасної оплати оренди та комунальних послуг.

У позові ТОВ "Цитрус" просить суд:

- стягнути з відповідача заборгованість у сумі 209 803, 31 грн., яка складається з боргу по орендній платі у сумі 82 534,39 грн., боргу за комунальні послуги у сумі 85 847,50 грн., пені у сумі 27 388,79 грн., інфляційних втрат у сумі 10 897,77 грн. та 3 % річних у сумі 3 134,86 грн.;

- розірвати договір оренди № 28 від 21.01.2016 р.;

- зобов'язати ПП "Центр здорового материнства" повернути ТОВ "Цитрус" приміщення загальною площею 150,0 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Щекавицька, 9-А, за актом приймання-передачі.

Провадження у справі за вказаним позовом було порушено ухвалою господарського суду міста Києва від 13.10.2017 р. та до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Фізичну особу-підприємця Барекзай Абдулу Гафара Абдулу Сатара.

Згідно з ухвалою господарського суду міста Києва від 11.01.2018 р. розгляд справи в суді здійснювався у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін відповідно до правил, визначених новою редакцією Господарського процесуального кодексу України, який набрав чинності 15.12.2017 р.

Відповідач у строк, визначений судом, відзиву не надав, його позиція щодо заявлених вимог суду невідома. Так само представник третьої особи письмових пояснень по суті спору не надав, позиція третьої особи суду невідома.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 21.01.2016 р. між ТОВ "Цитрус" (орендодавець) та ПП "Центр здорового материнства" (орендар) був укладений договір оренди нежитлового приміщення № 28 (далі - договір оренди). Відповідно до цього договору орендодавець передає, а орендар бере в тимчасове володіння приміщення, загальною площею 150,0 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Щекавицька, 9-А (розділ 1 договору).

Відповідно до п.п. 3.1, 3.3 договору приміщення та майно, що орендується повинні бути передані орендодавцем та прийняті орендарем протягом 5 днів з моменту підписання договору, за актом приймання-передачі.

Термін оренди складає 2 роки і 11 місяців з моменту прийняття в оренду приміщення, що орендується за актом приймання (п. 4.1 договору).

Відповідно до п. 5.1 договору розмір орендної плати становить 90,00 грн. з ПДВ за 1 кв.м., а загальна сума за місяць становить 13 500,00 грн. Орендна плата сплачується орендарем наперед шляхом перерахування на розрахунковий рахунок орендодавця не пізніше 5 числа кожного звітнього місяця.

Згідно з п. 5.9 договору вартість комунальних послуг, а саме - електроенергія, вода, опалення та вентиляція сплачуються орендарем згідно з рахунками орендодавця не пізніше 3 днів після отримання рахунку.

Орендар зобов'язаний своєчасно здійснювати орендні та комунальні платежі (п. 7.1 договору).

Додатками № 1 від 01.02.2017 р. та № 2 від 01.06.2017 р. до договору сторонами встановлені пільгові періоди, відповідно до яких: у період з 01.02.2017 р. по 31.05.2017 р. та у період з 01.06.2017 р. по 31.08.2017 р. вартість оренди становить 3 000,00 грн. за місяць.

Також судом встановлено, що позивач на виконання умов договору оренди надав відповідачу в оренду приміщення, загальною площею 150,0 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Щекавицька, 9-А, що підтверджується відповідним актом приймання-передачі нерухомого майна від 21.01.2016 р.

Проте, відповідач взяті на себе зобов'язання щодо своєчасного внесення платежів, передбачених договором оренди, не виконав належним чином, а саме - орендну плату за період з вересня 2016 р. по жовтень 2017 р. у сумі 82 534,39 грн. та компенсацію витрат за комунальні послуги за період з вересня 2016 по вересень 2017 р. у сумі 85 847,50 грн. не сплатив. Вказане підтверджується матеріалами справи.

Згідно з ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством (ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України).

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з пунктом 5 ч. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" закріплений обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Також у договорі сторони домовились, що крім внесення орендної плати, орендар зобов'язаний відшкодувати орендодавцю вартість комунальних послуг (п. 5.9 договору).

Таким чином, зобов'язання відповідача зі сплати оренди та спожитих комунальних послуг виникли на підставі вказаних нормативних актів та договору оренди № 28 від 21.01.2016 р.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 7 вказаної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Частиною 1 ст. 202 Господарського кодексу України встановлено, що господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач доказів, які підтверджують оплату ним заборгованості перед позивачем з орендної плати за період з вересня 2016 р. по жовтень 2017 р. та спожитих комунальних послуг за період з вересня 2016 по вересень 2017 р. суду не надав, доводів позивача не спростував. Відтак, суд дійшов висновку про те, що вимоги ТОВ "Цитрус" про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі у сумі 82 534,39 грн. та спожитих комунальних послугах в сумі 85 847,50 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню у вказаному розмірі.

Крім суми основного боргу, позивач просив стягнути з відповідача пеню за несвоєчасне внесення орендної плати та комунальних послуг на суму 27 388,79 грн.

Частиною 1 ст. 229 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Як вбачається з п. 9.1 договору оренди, у випадку прострочення сплати орендної плати та комунальних платежів, з орендаря стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України , що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Також згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Обмеження строку нарахування пені 6-ти місячним строком також передбачено пунктом 2.5 Постанови Пленуму від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань".

Перевіривши доводи позивача з урахуванням наведених норм діючого законодавства та умов договору оренди, суд зазначає, що при розрахунку суми пені, нарахованої на заборгованість з орендної плати, позивач не застосував встановлене ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України обмеження 6-ти місячним строком її нарахування.

Отже, провівши власний розрахунок заявленої позивачем суми пені відповідно до подвійної облікової ставки Національного банку України та вимог ст. 232 ГК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача пеню у сумі 18 349,79 грн., тобто у меншому розмірі, ніж заявлено позивачем.

Також позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат у сумі 10 897,77 грн. та 3 % річних у сумі 3 134,86 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки.

Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на вищенаведені норми законодавства, вимоги про стягнення інфляційної складової боргу та 3 % річних є такими, що заявлені правомірно.

Провівши перерахунок суми матеріальних втрат, суд дійшов висновку, що з відповідача підлягають стягненню інфляційна складова боргу у сумі 10 897,77 грн. та 3 % річних у сумі 3 134,86 грн., тобто у сумах, заявлених позивачем.

Розглядаючи позовні вимоги про розірвання договору оренди № 1341-1 від 28.02.2017 р., суд зазначає наступне.

За приписами ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом; у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Пунктом 10.1 договору встановлено, що у випадку систематичних порушень однією із сторін умов даного договору, інша сторона має право розірвати договір в односторонньому порядку, попередивши в письмовій формі за 1 місяць.

Згідно з п. 5.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 р. № 12 "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна" законом (статтею 782 ЦК України) передбачено право наймодавця на односторонню відмову від такого договору у разі невнесення наймачем плати за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Відповідне право наймодавця на відмову від договору найму не є перешкодою для звернення наймодавця (орендодавця) до суду з вимогою щодо розірвання договору в разі несплати наймачем (орендарем) платежів, якщо має місце істотне порушення умов договору.

Відмова наймодавця від договору найму, можливість якої передбачена частиною першою статті 782 ЦК України, є правом, а не обов'язком наймодавця, яке може бути реалізоване в позасудовому порядку. Наявність зазначеного права не є перешкодою для звернення наймодавця (орендодавця) до суду з вимогою про розірвання договору в разі несплати наймачем (орендарем) належних платежів.

При цьому згідно з рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2002 року № 15-рп/2002 (справа № 1-2/2002 про досудове врегулювання спорів) право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.

Тому норми статті 188 ГК України та статті 11 ГПК України не позбавляють сторону договору права на безпосереднє звернення до суду з вимогою про розірвання договору оренди без дотримання порядку досудового врегулювання спору (вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 08.05.2012 р. у справі № 3-26гс12).

Згідно з п. 5.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 р. № 12 "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна" у вирішенні відповідних спорів господарським судам слід встановлювати, протягом яких конкретно місяців і якого року орендар не вносив орендну плату, в якому розмірі, в тому числі протягом яких місяців орендар взагалі не вносив орендну плату або вносив частково.

Істотне порушення орендарем (наймачем) такої умови договору оренди державного (комунального) майна, як не внесення орендної плати, є достатньою правовою підставою для дострокового розірвання договору оренди в судовому порядку та повернення орендованого майна орендодавцю (наймодавцю).

Отже, оскільки судом встановлено, що відповідач порушив істотні умови договору оренди № 28 від 21.01.2016 р. щодо оплати орендних платежів протягом вересня 2016 р. - жовтня 2017 р. на суму 82 534,39 грн. та спожитих комунальних послуг протягом вересня 2016 р. - вересня 2017 р. на суму 85 847,50 грн, вимога позивача про розірвання договору оренди є правомірною та підлягає задоволенню.

Щодо вимог позивача про зобов'язання ПП "Центр здорового материнства" повернути ТОВ "Цитрус" приміщення загальною площею 150,0 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Щекавицька, 9-А, за актом приймання-передачі, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Враховуючи наведені норми цивільного права, зважаючи на задоволення судом вимоги позивача про розірвання договору оренди № 28 від 21.01.2016 р., суд приходить до висновку, що вимога позивача про зобов'язання орендаря повернути ТОВ "Цитрус" орендоване приміщення за актом приймання-передачі є правомірною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 73-79, 129, 236-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Цитрус" до Приватного підприємства "Центр здорового материнства", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Фізичної особи-підприємця Барекзая Абдула Гафара Абдула Сатар про розірвання договору та стягнення 209 803,31 грн. задовольнити частково.

Розірвати договір оренди нежитлового приміщення № 28 від 21.01.2016 р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Цитрус" та Приватним підприємством "Центр здорового материнства".

Зобов'язати Приватне підприємство "Центр здорового материнства" (65091, м. Одеса, вул. Головківська, буд. 2, ідентифікаційний код 31301628) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Цитрус" (04071, м. Київ, вул. Щекавицька, буд. 9-А, ідентифікаційний код 38392659) нежилі приміщення, загальною площею 150 кв.м., що знаходяться за адресою: 04071, м. Київ, вул. Щекавицька, буд. 9-А, за актом приймання-передачі.

Стягнути з Приватного підприємства "Центр здорового материнства" (65091, м. Одеса, вул. Головківська, буд. 2, ідентифікаційний код 31301628) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Цитрус" (04071, м. Київ, вул. Щекавицька, буд. 9-А, ідентифікаційний код 38392659) заборгованість з орендної плати в сумі 82 534 (вісімдесят дві тисячі п'ятсот тридцять чотири) грн. 39 коп., заборгованість за комунальними послугами у сумі 85 847 (вісімдесят п'ять тисяч вісімсот сорок сім) грн. 50 коп., пеню у сумі 18 349 (вісімнадцять тисяч триста сорок дев'ять) грн. 79 коп., інфляційну сладову боргу у сумі 10 897 (десять тисяч вісімсот дев'яносто сім) грн. 77 коп., 3 % річних у сумі 3 134 (три тисячі сто тридцять чотири) грн. 86 коп., витрати по сплаті судового збору в розмірі 6 211 (шість тисяч двісті одинадцять) грн. 47 коп.

У решті позовних вимог - відмовити.

Повне судове рішення складено 7 лютого 2018 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного судового рішення.

Суддя Головіна К.І.