Постанова

від 31.01.2018 по справі 907/634/17

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м. Львів, вул. Личаківська, 81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" січня 2018 р. Справа № 907/634/17

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого судді: Данко Л.С.,

суддів: Галушко Н.А.,

Орищин Г.В.;

секретар судового засідання: Фака С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою Навчального центру профспілок Закарпатської області б/н від 05.12.2017 р. (вх. № ЛАГС 01-05/5916/17 від 13.12.2017 р.)

на рішення Господарського суду Закарпатської області від 20 листопада 2017 року

у справі № 907/634/17 (суддя Пригара Л.І., повне рішення складено 27.11.2017 р.)

порушеній за позовом

позивача: Фізичної особи-підприємця Євсєєвої Олени Юріївни, с. Палло, Ужгородського району, Закарпатської області,

до відповідача: Навчального центру профспілок Закарпатської області, м. Ужгород, Закарпатської області,

про стягнення коштів в сумі 208811,00 грн. за поліпшення орендованого майна згідно договорів оренди від 01.08.2016 р. та від 01.10.2016 р. та стягнення судових витрат,

за участю представників:

від апелянта/відповідача: не прибув;

від позивача: не прибув.

ВСТАНОВИВ :

Фізична особа - підприємець Євсєєва Олена Юріївна, 18.08.2017 р. звернулось до Господарського суду Закарпатської області із позовом до Навчального центру профспілок Закарпатської області та до Закарпатської обласної ради професійних спілок про солідарне стягнення суми 208 811,00 грн. за поліпшення орендованого майна згідно договорів оренди від 01.08.2016 року та від 01.10.2016 року.

З матеріалів справи вбачається, що в процесі розгляду справи в суді першої інстанції Закарпатську обласну раду професійних спілок, яке було відповідачем-2 у справі, було виключено, відтак рішення у даній справі було прийнято місцевим господарським судом з урахуванням виключення відповідача-2.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 20.11.2017 р. у справі № 907/634/17 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Навчального центру профспілок Закарпатської області, (88017, Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Собранецька, 150, код ЄДРПОУ 02670259) на користь Фізичної особи - підприємця Євсєєвої Олени Юріївни (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) суму 208811,00 грн. коштів за поліпшення орендованого майна згідно договорів оренди від 01.08.2016 року та від 01.10.2016 року, а також суму 3132,16 грн. на відшкодування витрат по сплаті судового збору (том ІІ, а. с. 59-60, 61-69).

Не погоджуючись із зазначеним вище судовим рішенням місцевого господарського суду, апелянт (Навчальний центр профспілок Закарпатської області) звернувся до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою б/н від 05.12.2017 р. (вх. № ЛАГС 01-05/5916/17 від 13.12.2017 р.), просить рішення Господарського суду Закарпатської області у справі № 907/634/17 від 20.11.2017 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові Фізичної особи-підприємця Євсєєвої Олени Юріївни про стягнення коштів відмовити (том ІІ, а. с. 76-80).

Апеляційну скаргу мотивує тим, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду прийнято на підставі неповністю досліджених доказів, з неповним з'ясуванням судом усіх обставин справи, а висновки суду, які викладені у рішенні не відповідають фактичним обставинам справи, а тому підлягає скасуванню.

Так, апелянта в апеляційній скарзі зазначає, що вказані приміщення знаходяться у будівлі, що належить на праві власності Закарпатській обласній раді професійних спілок, яка питання передачі майна в оренду Позивачу не погоджувала.

Також апелянт покликається на те, що ремонтні роботи були здійснені на підставі укладеного позивачем з підрядною організацією договору впродовж трохи більше одного місяця, в період з 07.12.16 до 16.01.17 тобто вже після надіслання позивачу як Орендарю листа-повідомлення за підписом керівника відповідача про дострокове розірвання договору оренди з 01.12.16, а також без дозволу та погодження власника.

Крім того, апелянт в апеляційній скарзі також не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що приміщення згідно із статуту відповідача знаходиться на його балансі, оскільки на думку апелянта, будівля гуртожитку профкурсів з прибудованим до нього учбовим корпусом, які позначені на плані літерами А та А' та знаходяться по вул. Собранецькій, 150 у м. Ужгород, побудовані у кінці 70-х-на початку 80-х років, тобто - до того, як було створено та зареєстровано юридичну особу відповідача.

У відповідності до рішення виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 27.04.2000 року за № 72 та згідно з виданим на його підставі Свідоцтвом про право власності (запис у реєстровій книзі за №1312 від 11.08.2000 року) ці будівлі зареєстровані на правах власності за Закарпатською обласною радою професійних спілок.

Таким чином, власник майна не делегував право на розпорядження майном Відповідачу і права ведення повної господарської діяльності щодо будівлі гуртожитку профкурсів з прибудованим до нього учбовим корпусом, які знаходяться у м. Ужгород, по вул. Собранецькій, 150, Відповідач набув тільки з кінця липня 2017 року. З цього ж часу набув права на укладення угод щодо вказаного майна.

Інші документальні докази на підтвердження факту перебування цього нерухомого майна на час виникнення спірних правовідносин у господарському віданні відповідача не виявлені, суду не надавалися і не досліджувалися.

Також апелянт в апеляційній сказі звертає увагу суду на те, що власник майна питання передачі в оренду майна позивачу не погоджував, а сам відповідач по справі відповідних повноважень на укладення договору оренди майна і передачу майна в оренду третім особам не мав, тому при укладенні договору оренди перевищив свої повноваження, і в силу цього, ці угоди не можуть слугувати підставою для вкладення коштів в ремонт та відповідно для поставлення вимог про стягнення вартості ремонтних робіт.

Враховуючи викладене в апеляційній скарзі, апелянт вважає, що неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи та невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, є підставою для скасування оскаржуваного рішення у даній справі.

В процесі розгляду даної справи в суді апеляційної інстанції, позивачем було надано відзив на апеляційну скаргу (том ІІ, а. с. 85-88), у якій останній заперечує доводи апелянта наведені в апеляційній скарзі, покликаючись на те, що подана відповідачем апеляційна скарга не містить жодних підстав передбачених ст. 277 ГПК України для скасування вищезазначеного судового рішення місцевого господарського суду по даній справі, оскільки апелянт у своїй скарзі не наводить жодних норм процесуального права, які на його думку, були порушені судом першої інстанції при прийняті оскаржуваного рішення та не наводить жодних фактів і обставин, що свідчать про неправильне застосування судом норм матеріального права при прийняті оскаржуваного ним судового рішення.

Щодо тверджень апелянта, що орендоване позивачем по справі майно, належить на праві власності Закарпатській обласній раді профспілок - засновнику відповідача по даній справі, і, що власник майна питання передачі в оренду майна позивачу не погоджував, а сам відповідач по справі відповідних повноважень на укладення договору оренди майна і передачу майна в оренду третім особам не мав, тому при укладенні договору оренди перевищив свої повноваження, і в силу цього, ці угоди не можуть слугувати підставою для вкладення коштів в ремонт та відповідно для поставлення вимог про стягнення вартості ремонтних робіт, позивач зазначає наступне.

Навчальний центр профспілок Закарпатської області є правонаступником Госпрозрахункового навчально-методичного центру профспілок Закарпатської області відповідно до положень Статуту навчального центру та одного і того ж коду з Єдиного державного реєстру підприємств - 02670259, створеного на підставі постанови Президії Закарпатської обласної ради профспілок П-5-13 від 26.11.1990 р. і засновником центру є Закарпатська обласна рада профспілок. Крім того, Центр у відповідності до п.1.3. Статуту є юридичною особою, має самостійний баланс, поточний та інші рахунки в банках, круглу печатку, кутовий штамп, фірмовий бланк зі своїм найменуванням, власний фірмовий знак, інші атрибути передбачені для юридичних осіб.

На підставі п. 1.5. Статуту - Центр має право від свого імені укладати договори, бути позивачем і відповідачем в суді, відтак майно центру становлять виробничі і невиробничі фонди та інші цінності відображені в самостійному балансі центру. Майно, що передане Центру засновником, перебуває у повному господарському віданні Центру. Центр також є власником самостійно створеного та реконструйованого та капітально відремонтованого ним майна (п.6.1.Статуту).

Відповідно до п. 3.1. Статуту - Центр самостійно здійснює свою господарську діяльність на принципах самозабезпечення, самофінансування і самоокупності та несе відповідальність згідно чинного законодавства за наслідки своєї діяльності і виконання взятих на себе зобов'язань;

У відповідності до п. 5.3. Статуту Центру - управління Центром та керівництво його поточною діяльністю здійснює директор, який - а) безпосередньо керує його діяльністю та несе персональну відповідальність за результату його роботи, виконання договорів, угод; б) без доручення представляє інтереси Центру у всіх підприємствах, установах, організаціях; та крім всіх цих та інших повноважень , відповідно до підпункту в) цього п. 5.3. укладає господарські договори та угоди, вчиняє будь-які інші правочини без будь-яких обмежень чи погоджень з засновником.

Отже, судом першої інстанції було правомірно встановлено , що директор мав право і відповідні повноваження на укладання договорів оренди з позивачем і передачу йому майна в оренду. Крім того, судом також було встановлено, що із долученої до матеріалів справи копії акту інвентаризаційного опису основних засобів від 19.12.2000 р. вбачається, що на балансі Госпрозрахункового навчально-методичного центру профспілок Закарпатської області, правонаступником якого є Навчальний центр профспілок Закарпатської області, що знаходиться по вул. Собранецька, 150 у м. Ужгороді, станом на 01.12.2000 р. перебували приміщення готелю і учбового корпусу і факт подальшого перебування приміщень гуртожитку профкурсів та прибудови учбового корпусу на балансі Навчального центру підтверджується наданими для долучення до матеріалів справи позивачем, відповідачем та на вимогу Суду Ужгородською об'єднанню державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області фінансово-господарськими документами - Податковою декларацією з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за періоди 2016, 2017 роки з відповідним розрахунком податку та Відомостями про наявні об'єкти житлової та нежитлової нерухомості відповідача по справі, в якій вказав об'єктом оподаткування нежитлову нерухомість, яка перебуває у нього на балансі загальною площею 4904,5 кв. метрів за адресою в м. Ужгород, вул. Собранецька, 150 , Декларацією про сплату земельного податку за земельну ділянку на якій знаходиться нерухоме майно за періоди 2016, 2017 роки відповідачем по справі, (наявні в матеріалах справи) та інших документів - Фінансових звітів суб'єкта малого підприємництва Навчального центра профспілок за періоди 2010, 2011, 2016 і 2017 роки, з яких теж вбачається про перебування цього нерухомого майна на балансі відповідача, здійснення відповідачем його бухгалтерського обліку, а також сплата відповідачем податку на зазначене нерухоме майно.

Також позивач зазначає, що судом під час розгляду справи було досліджено та надано правову оцінку письмовим доказам: Податковій декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за періоди 2016, 2017 роки з відповідним розрахунком податку та Відомостям про наявні об'єкти житлової та нежитлової нерухомості, в якій вказав об'єктом оподаткування нежитлову нерухомість, яка перебуває у нього на балансі загальною площею 1605 кв. метрів за адресою в м. Ужгород, вул. Руська, 3, поданої до податкового органу Закарпатською обласною радою профспілок, наданою по запиту Суду Ужгородською об'єднанню державною податковою інспекцією.

Враховуючи вищевикладене, позивач вважає, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованих і об'єктивних висновків та ухвалив законне судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

14.12.2017 р. ухвалою Львівського апеляційного господарського суду у даній справі прийнято апеляційну скаргу Навчального центру профспілок Закарпатської області б/н від 05.12.2017 р. (вх. № ЛАГС 01-05/5916/17 від 13.12.2017 р.) до провадження та розгляд скарги призначено на 10 січня 2018 року, про що сторони були належним чином повідомлені, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (том ІІ, а. с. 74-75).

15 грудня 2017 року набрав чинності Господарський процесуальний кодекс України в редакції Закону України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів № 2147-VIII від 03.10.2017 року.

Відповідно до підпункту 9 пункту 1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України справи у суді апеляційної інстанції, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відтак суд апеляційної інстанції продовжив розглядати дану справу за правилами Господарського процесуального кодексу України в новій редакції.

З підстав зазначених в ухвалі суду від 10.01.2018 р. розгляд справи було відкладено на 31.01.2018 р., про що сторони були належним чином повідомлені (том ІІ, а. с. 98-99).

В судове засідання 31.01.2018 р. представник апелянта/відповідача, повторно, не прибув, про причини не прибуття суд не повідомив, був належним чином повідомлений двічі про місце, день та час розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, яке отримано апелянтом 18.12.2017 р. за № 88017 07363586 (том ІІ, а. с. 75) та 19.01.2018 р. за № 88017 07391644 (том ІІ, а. с. 98).

Як вбачається з апеляційної скарги, апелянт просить рішення Господарського суду Закарпатської області у справі № 907/634/17 від 20.11.2017 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові Фізичної особи-підприємця Євсєєвої Олени Юріївни про стягнення коштів відмовити (том ІІ, а. с. 76-80).

Від позивача в судове засідання представник не прибув, про причини не прибуття суд не повідомив, був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (том ІІ, а. с. 74, 99). У попередньому судовому засіданні представник позивача подав суду відзив на апеляційну скаргу в якому просив суд апеляційну скаргу скаржника залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Закарпатської області від 20.11.2017 р. по справі № 907/634/17 без змін.

З урахуванням вищенаведеного, а саме не прибуття в судове засідання учасників справи колегія суддів зазначає наступне.

Як уже було вище зазначено у цій постанові ухвалою суду від 14.12.2017 р. було прийнято апеляційну скаргу до провадження та з підстав зазначених в ухвал суду від 10.01.2018 р. розгляд справи відкладався на 31.01.2018 р.

Вся поштова кореспонденція з ухвалами суду про прийняття апеляційної скарги до розгляду від 14.12.2017 та ухвала суду від 10.01.2018 р. про відкладення розгляду справи була скерована судом апеляційної інстанції на адресу учасників справи та отримана останніми завчасно, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, (том ІІ, а. с. 74-75, 98-99).

Відповідно до ч. 1 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України), апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

Згідно ч. 4 ст. 120 ГПК України ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п'ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.

Слід зазначити, що ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 10.01.2018 р. по даній справі, участь уповноважених учасників справи обов'язковою не визнавалась.

Отже, за наведених вище обставин, які встановлені судом апеляційної інстанції в процесі розгляду даної справи, колегія суддів не вбачає підстав для відкладення розгляду даної справи, оскільки в матеріалах справи зібрано достатньо доказів для правильного вирішення спору по суті.

З урахуванням наведених вище обставин, апеляційний господарський суд, обговоривши доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, здійснивши аналіз наявних у справі письмових доказів, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, дійшов висновку про відсутність підстав для скасування рішення Господарського суду Закарпатської області від 20.11.2017 р. у справі № 907/634/17, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що Фізичною особою - підприємцем Євсєєвою Оленою Юріївною 18.08.2017 р. на розгляд Господарському суду Закарпатської області було подано позов до Навчального центру профспілок Закарпатської області та до Закарпатської обласної ради професійних спілок про солідарне стягнення суми 208 811,00 грн. за поліпшення орендованого майна згідно договорів оренди від 01.08.2016 року та від 01.10.2016 року.

В процесі розгляду справи в суді першої інстанції Закарпатську обласну раду професійних спілок, яке було відповідачем-2 у справі, було виключено, відтак рішення у даній справі було прийнято місцевим господарським судом з урахуванням виключення відповідача-2.

Крім того, відповідачем суду першої інстанції було подано клопотанням б/н від 19.10.2017 року про зупинення провадження у даній справі до вирішення пов'язаної з нею справи Господарського суду Закарпатської області за позовом Закарпатської обласної ради професійних спілок, м. Ужгород до Навчального центру профспілок Закарпатської області, м. Ужгород та до Фізичної особи - підприємця Євсєєвої Олени Юріївни, с. Палло Ужгородського району про визнання недійсним з моменту укладення Договору оренди приміщень від 01.08.2016 року у його первісній редакції та в редакції, що викладена Договором оренди приміщень від 01.10.2016 року, який було укладено між Навчальним центром профспілок Закарпатської області та Фізичною особою - підприємцем Євсєєвою Оленою Юріївною на право оренди частини нежилих вбудованих приміщень першого поверху загальною площею 94,4 кв. м. у будівлі під літ. А1 по вул. Собранецькій, 150 у м. Ужгороді, яка належить на праві власності Закарпатській обласній раді професійних спілок.

Зазначене клопотання відповідача про зупинення провадження у даній справі судом першої інстанції залишено без задоволення, з чим погоджується колегія суду апеляційної інстанції, оскільки приписами ст. 79 Господарського процесуального кодексу України (в редакції закону до 15.12.2017 р.) господарському суду надається лише право зупинити провадження у справі, відтак це не є обов'язок суду. Як вбачається з поданого клопотання відповідача, справа за позовом Закарпатської обласної ради професійних спілок, м. Ужгород до Навчального центру профспілок Закарпатської області, м. Ужгород та до Фізичної особи - підприємця Євсєєвої Олени Юріївни, с. Палло, Ужгородського району, Закарпатської області, про визнання недійсним з моменту укладення Договору оренди приміщень від 01.08.2016 року у його первісній редакції та в редакції, що викладена Договором оренди приміщень від 01.10.2016 року, який було укладено між Навчальним центром профспілок Закарпатської області та Фізичною особою - підприємцем Євсєєвою Оленою Юріївною на право оренди частини нежилих вбудованих приміщень першого поверху загальною площею 94,4 кв. м. у будівлі під літ. А1 по вул. Собранецькій, 150 у м. Ужгороді, яка належить на праві власності Закарпатській обласній раді професійних спілок ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 23.10.2017 року у справі № 907/765/17 повернута без розгляду на підставі п. 9 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, а відтак у суду першої інстанції не було правових підстава таке клопотання задовольняти.

Щодо суті заявленого в позовній заяві та апеляційній скарзі колегією суддів встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів даної справи та встановлено місцевим господарським судом, 01.08.2016 року між Фізичною особою - підприємцем Євсєєвою Оленою Юріївною (Орендар - за договором, позивач - у справі) та Навчальним центром профспілок Закарпатської області (Орендодавець - за договором, відповідачем - у справі) було укладено договір оренди приміщень (далі за текстом - договір-1) (том І, а. с. 25-31).

У відповідності до п.п. 1 .1. та п. 2.1. договору, орендодавець (відповідач) передає, а орендар (позивач) приймає у тимчасове, строкове та платне користування (оренду) майно: приміщення будівлі учбового корпусу, загальною площею 82,9 кв. м., які знаходяться за адресою: м. Ужгород, вул. Собранецька, 150, та використовуються як складські приміщення їдальні з цільовим призначенням для надання послуг громадського харчування.

Пунктом 1.2. Договору, сторонами передбачено вступ орендаря у строкове користування об'єктом оренди з моменту підписання акту приймання - передачі об'єкту. Разом з об'єктом оренди орендарю передається у користування обладнання та товарно-матеріальні цінності, що зазначаються у акті приймання - передачі, плата за користування яким входить в орендну плату за Договором оренди (п. 2.2. Договору).

Відповідно до п. 3.1. Договору, об'єкт оренди передається орендарю з прилеглою до нього територією площею 20 м2 та усіма інженерними комунікаціями, як в середині, так і зовні, які забезпечують його належну експлуатацію та утримання.

Розділом 5 Договору сторони встановили, що орендар має право за попереднім письмовим погодженням з орендодавцем (відповідачем), за рахунок власних коштів здійснювати реконструкцію, технічне переоснащення, поліпшення об'єкта оренди. Після закінчення договірних відносин (закінчення терміну дії цього Договору або розірвання незалежно від причин) орендарю (позивачу) відшкодовується вартість невід'ємних поліпшень.

01.10.2016 року між сторонами у справі було укладено наступний договір оренди приміщень (далі за текстом - договір-2) (том І, а. с. 32-39), згідно якого орендодавець (відповідач) передає, а орендар (позивач) приймає у строкове платне користування частину нежилих вбудованих приміщень першого поверху літери А 1 будівлі Центру, що розташоване за адресою: м. Ужгород, вул. Собранецька, 150, загальною площею 94,4 кв. м. та зобов'язується сплачувати орендну плату на умовах, визначених у Договорі. Об'єкт оренди складається з приміщень першого поверху літери А 1 будівлі позначених під № 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19 відповідно до викопіровки з Плану поверху 1 літери А 1 будівлі Центру з Інвентаризаційної справи будівлі номер - 2058, реєстровий номер - 1312.

За умовами п. 1.2. Договору, ринкова вартість об'єкта оренди відповідно до Висновку про вартість майна, вказаного у Звіті про оцінку вбудованих приміщень першого поверху по вул. Собранецька, 150 в м. Ужгород, станом на дату завершення звіту 21.09.2016 року, становить 389872 грн.

Об'єкт передається орендарю для здійснення ним діяльності, яка не суперечить чинному законодавству України, в тому числі для надання послуг громадського харчування. Приміщення, яке передається в оренду знаходиться у будівлі Центру (літера А 1) і належить Орендодавцю (відповідачу) на правах господарського відання, передане йому власником майна - Закарпатською обласною радою професійних спілок, якій належить це майно на правах власності на підставі Свідоцтва про право власності від 27.04.2000 року № 72 ( п. п. 1.3., 1.4. Договору).

Відповідно до п. 2.1. Договору об'єкт оренди передається орендарю з прилеглою до нього територією площею 20 м2 та усіма інженерними комунікаціями, як в середина так і зовні, які забезпечують його належну експлуатацію та утримання.

Пунктом 4.1.3. Договору визначено, що орендар (позивач) має право за попереднім письмовим погодженням з орендодавцем (відповідачем), за рахунок власних коштів здійснювати реконструкцію, ремонт (капітальний і поточний), технічне переоснащення, поліпшення об'єкта оренди. Після закінчення договірних відносин (закінчення терміну дії Договору або дострокового розірвання Договору за взаємною згодою сторін або його розірвання незалежно від інших причин) орендарю відшкодовується повна вартість всіх погоджених з орендодавцем поліпшень (п. 4.1.4. Договору).

Орендодавець має право у випадку звернення орендаря за письмовим погодженням на виконання будівельних робіт по реконструкції, ремонту (капітального і поточного) технічне переоснащення, поліпшення об'єкта оренди надавати таке письмове погодження після розгляду відповідних документів орендаря про проведення будівельних робіт за рахунок власних коштів (п. 6.1.4. Договору).

Згідно п. 6.2.4. Договору орендодавець зобов'язаний у разі закінчення строку дії договору оренди або у разі дострокового розірвання договору оренди відшкодувати орендарю в повному обсязі всі погоджені орендодавцем поліпшення зроблені орендарем на об'єкті оренди відповідно до наданих останнім документів про проведення поліпшень об'єкта оренди.

Розділом 11 Договору сторонами визначено, що орендар має право за письмовим погодженням з орендодавцем за рахунок власних коштів здійснювати капітальний і поточний ремонт, реконструкцію, технічне переоснащення, поліпшення об'єкта оренди. Усі невідокремлювані поліпшення, здійснені орендарем є власністю орендаря. У разі розірвання договору оренди з будь - яких на те причин або закінчення строку дії договору вартість всіх погоджених з орендодавцем поліпшень компенсується ним орендарю.

З наявного в матеріалах справи акту приймання - передачі орендованого майна від 01.10.2016 року вбачається, що орендодавець (відповідач) передав, а орендар (позивач) прийняв у строкове платне користування частину нежитлового вбудованого приміщення, яке складається з наступних приміщень: першого поверху літери А 1 будівлі позначених під № 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19 відповідно до викопіровки з Плану поверху 1 літери А 1 будівлі Центру з Інвентаризаційної справи будівлі номер - 2058, реєстровий номер - 1312, що розташоване за адресою: м. Ужгород, вул. Собранецька, 150, загальною площею 94,4 кв. м. Згідно змісту акту приймання - передачі, вказаний об'єкт оренди та інженерні системи знаходяться у незадовільному стані і не відповідають вимогам, які ставляться під час експлуатації до нежитлових приміщень, що використовуються для господарської діяльності і потребують капітального ремонту. Орендоване майно передане орендарю у незадовільному стані і не відповідає пожежним, технічним та санітарним нормам (том І, а. с. 40).

Листом № 3 від 15.11.2016 року позивач звернувся до Навчального центру профспілок Закарпатської області з проханням про надання попереднього письмового погодження на складання відповідних проектно - кошторисних документів - дефектного акту та локального кошторису на проведення будівельних робіт по ремонту орендованих приміщень за рахунок власних коштів позивача, оскільки як вбачається з Акту приймання - передачі об'єкту оренди, такий переданий у незадовільному стані і потребує капітального ремонту (том І, а. с. 41).

Відповідно до наявного в матеріалах справи листа № 20 від 21.11.2016 року Навчального центру профспілок Закарпатської області, останній надав позивачу попереднє погодження на складання проектно - кошторисних документів - дефектного акту та локального кошторису на проведення будівельних робіт орендованих приміщень за рахунок власних коштів позивача, зазначивши про те, що після виготовлення відповідних проектно-кошторисних документів, такі необхідно надіслати відповідачу для їх розгляду та прийняття відповідного рішення про погодження або не погодження даних документів (том І, а. с. 42).

Відповідно до наведеного, 30.11.2016 року ФОП Євсєєвою О.Ю. на адресу відповідача надіслано лист № 5 з проектом дефектного акту, проектом локального кошторису на будівельні роботи, проект розрахунку загальновиробничих витрат до локального кошторису № 2-1-1 на ремонт приміщень, проект підсумкової відомості ресурсів, проект пояснювальної записки на ремонт вбудованих приміщень під кафе Юлія та проект договору підряду (том І, а. с. 43-45).

Листом № 21 від 05.12.2016 року Навчальний центр профспілок Закарпатської області надав письмове погодження ФОП Євсєєвій О.Ю. на проведення будівельних робіт згідно наданої нею проектно-кошторисної документації та договору підряду на виконання будівельних робіт на загальну суму 208811,00 грн., з подальшим наданням останньою підписаного договору підряду для погодження. Орендаря поінформовано, що після виконання будівельних робіт в повному об'ємі, йому необхідно надати на погодження відповідний Акт приймання виконаних будівельних робіт та довідку про вартість виконаних будівельних робіт згідно договору підряду на орендованому об'єкті (том І, а. с. 73).

Згідно листа № 2 від 17.01.2017 року позивач повідомив відповідача про те, що станом на 16.01.2017 року всі будівельні роботи передбачені проектно-кошторисною документацією та погоджені відповідачем, виконані в повному обсязі на загальну суму 208811,00 грн., та надав відповідачу відповідні документи для обліку, перевірки та затвердження (том І, а. с. 79).

Наказом по Навчальному центру профспілок Закарпатської області № 3 від 24.01.2017 року "Про проведення ремонтних робіт в приміщеннях Навчального центру" затверджено наданий орендарем ФОП Євсєєвою О.Ю. акт виконаних будівельних робіт в сумі 208811 грн. та зобов'язано провести по бухгалтерському обліку Навчального центру профспілок Закарпатської області шляхом відображення в балансі станом на 30.01.2017 року виконані будівельні роботи у сумі 208811,00 грн., провести по обліку та відобразити в балансі заборгованість перед орендарем за виконані будівельні роботи (том І, а. с. 91-92).

Угодою від 30.01.2017 року про розірвання Договору оренди приміщень від 01.10.2016 року сторони спору на підставі п. 8.6. Договору оренди приміщень домовились про дострокове розірвання Договору оренди приміщень в редакції від 01.10.2016 року за взаємною згодою з 30.11.2017 року у зв'язку з неможливістю орендодавцем забезпечити нормальну господарську діяльність орендаря - припиненням його діяльності і відключенням об'єкту оренди від споживання електроенергії, водопостачання і водовідведення (том І, а. с. 93).

Місцевим судом встановлено та не заперечується сторонами у справі, що у зв'язку з достроковим розірванням Договору за взаємною згодою з ініціативи орендодавця, який не має можливості забезпечити функціонування будівлі електроенергією та водопостачанням, сторони на підставі п. 6.2.4. Договору домовились, що орендодавець відшкодовує орендарю в повному обсязі всі погоджені орендодавцем поліпшення, зроблені орендарем на об'єкті оренди, які на момент підписання даної угоди складають 208811,00 грн. Орендодавець зобов'язується провести оплату відшкодування в сумі 208811,00 грн. зроблених орендарем поліпшень на об'єкті оренди на протязі 30-ти денного терміну з дати укладення цієї угоди.

Актом приймання - передачі (повернення) орендованого майна від 30.01.2017 року до Договору оренди приміщення в редакції від 01.10.2016 року орендар передав (повернув), а орендодавець прийняв нежитлове приміщення, що складається з наступних приміщень: першого поверху літери А 1 будівлі позначених під № 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19 відповідно до викопіровки з Плану поверху 1 літери А 1 будівлі Центру з Інвентаризаційної справи будівлі номер - 2058, реєстровий номер - 1312, розташоване за адресою: м. Ужгород, вул. Собранецька, 150, загальною площею 94,4 кв. м. Первинна вартість об'єкта оренди при передачі його в оренду становила 389872,00 грн. Враховуючи, що на об'єкті оренди орендарем були проведені погоджені з орендодавцем невід'ємні поліпшення орендованого майна на суму 208811,00 грн., що визнаються і приймаються орендодавцем, загальна вартість майна, що передається - приймається по даній Угоді становить 598683,00 грн. Вказане орендоване майно передано орендодавцю разом з поліпшеннями в задовільному стані придатному для його подальшої експлуатації (том І, а. с. 94).

Однак, відповідачем в порушенням узгоджених між сторонами домовленостей, про які зазначено вище у цій постанові, не відшкодовано позивачу вартості всіх здійснених ним (орендарем, позивачем у даній справі) за погодженням орендодавця (відповідача у справі) невідокремлюваних поліпшень орендованого майна за договорами від 01.08.2016 року та від 01.10.2016 року, у строк, визначений п. 3 Договору від 30.01.2017 року про розірвання Договору оренди та і після закінчення визначеного строку, стало підставою звернення позивача до суду з позовом про стягнення суми 208811,00 грн. зроблених орендарем невідокремлених поліпшень орендованого майна в примусовому порядку.

Статтею 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Нормою ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

В силу вимог ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України та ст. 759 Цивільного кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, укладений учасниками справи договір за своєю правовою природою є договором з оренди майна.

Згідно зі ст. 778 Цивільного кодексу України наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму, лише за згодою наймодавця. Якщо поліпшення можуть бути відокремлені від речі без її пошкодження, наймач має право на їх вилучення. Якщо поліпшення речі зроблено за згодою наймодавця, наймач має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок плати за користування річчю. Якщо в результаті поліпшення, зробленого за згодою наймодавця, створена нова річ, наймач стає її співвласником. Частка наймача у праві власності відповідає вартості його витрат на поліпшення речі, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо наймач без згоди наймодавця зробив поліпшення, які не можна відокремити без шкоди для речі, він не має права на відшкодування їх вартості.

Враховуючи приписи наведеного законодавства та аналізуючи зміст договірної домовленості сторін (п. п. 5.1.3., 5.1.4. Договору оренди від 01.08.2016 року, п. п. 4.1.3., 4.1.4., 11.2., 11.3 Договору оренди від 01.10.2016 року, п. 2 Угоди від 30.01.2017 року про розірвання договору оренди в редакції від 01.10.2016 року), суд приходить до висновку, що позивач має право на відшкодування вартості здійснених ним невідокремлюваних поліпшень орендованого майна за Договорами оренди від 01.08.2016 року, від 01.10.2016 року, оскільки такі (поліпшення) у відповідному порядку та формі були погоджені орендодавцем (відповідачем у справі).

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, зокрема, лист - погодження відповідача № 20 від 21.11.2016 року, дефектний акт, локальний кошторис на будівельні роботи, проект підсумкової відомості ресурсів, проект пояснювальної записки, проект договору підряду, довідку про вартість виконаних будівельних робіт, акт приймання виконаних будівельних робіт та наказ Навчального центру профспілок Закарпатської області № 3 від 24.01.2017 року, місцевий господарський суд вірно встановив наявність згоди орендодавця (відповідача у справі) на проведення ремонтних робіт, які позивач обґрунтовує як здійснені поліпшення орендованого об'єкту.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

В силу вимог ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

В даному випадку, незважаючи на те, що сторони умовами договорів оренди від 01.08.2016 року, від 01.10.2016 року чітко визначили порядок та умови відшкодування вартості здійснених орендарем поліпшень орендованого майна, орендодавець (відповідач у справі) в установленому порядку та строки вартість поліпшень у сумі 208811,00 грн. на користь позивача не відшкодував.

Щодо заперечень відповідача проти задоволення позовних вимог у даній справі, які обґрунтовано покликанням на відсутність у відповідача на момент укладення договорів оренди права на розпорядження майном, що є об'єктом оренди, та відповідно недійсність Договорів оренди від 01.08.2016 року, від 01.10.2016 року, слід зазначити наступне.

Будівлі гуртожитку профкурсів з прибудованим до нього учбовим корпусом (позначені на плані літерами А та А'), які знаходяться за адресою: м. Ужгород, вул. Собранецька, 150, належать на праві власності Закарпатській обласній раді професійних спілок у відповідності до рішення виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 27.04.2000 року за № 72 та згідно з виданим на його підставі Свідоцтвом про право власності (реєстраційний номер 1312 від 11.08.2000 року).

Статутом Навчального центру профспілок Закарпатської області, що є правонаступником Госпрозрахункового навчально - методичного центру профспілок Закарпатської області (код ЄДРПОУ 02670259) передбачено, що Навчальний центр профспілок Закарпатської області (надалі - Центр) є організацією, створеною на підставі постанови Президії Закарпатської обласної ради професійних спілок П-5-13 від 26.11.1990 року. Засновником Центру є Закарпатська обласна рада професійних спілок.

Центр у відповідності до п. 1.3. Статуту є юридичною особою, має самостійний баланс, поточний та інші рахунки в банках, круглу печатку, кутовий штамп, фірмовий бланк із своїм найменуванням, власний фірмовий знак, інші атрибути, передбачені для юридичних осіб.

Центр має право від свого імені, зокрема, укладати договори (п. 1.5. Статуту).

Майно Центру становлять виробничі та невиробничі фонди та інші цінності відображені в самостійному балансі Центру. Майно, що передане Центру засновником, перебуває у повному господарському віданні Центру . Центр також є власником самостійно створеного та реконструйованого та капітально відремонтованого ним майна (п. 6.1. Статуту).

За умовами п. 3.1. Статуту Центр самостійно здійснює свою господарську діяльність на принципах самозабезпечення, самофінансування і самоокупності та несе відповідальність згідно чинного законодавства України за наслідки своєї діяльності і виконання взятих на себе зобов'язань.

Управління Центром та керівництво його поточною діяльністю здійснює директор, який у відповідності до п. 5.3. Статуту, зокрема, має право на укладення господарських договорів та угод чи вчинення інших правочинів.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до п. 9.2 Статуту, Центр відповідає по своїм зобов'язанням всім майном, належним йому на правах власності та повного господарського відання.

Право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємницької діяльності, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпоряджатися щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами (ч. 1 ст. 136 ГК України).

Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб'єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства (ч. 2 ст. 136 ГК України).

Основною відмінністю права господарського відання від права власності є обмеження правомочності суб'єкта відповідного права щодо розпорядження окремими видами майна у випадках, передбачених ГК України, іншими законами, а також статутами цих господарських організацій.

Статутом відповідача, оцінку якому надано вище у цій постанові, не передбачено обмеження правомочності суб'єкта відповідного права щодо розпорядження окремими видами майна (окремого індивідуально визначеного майна), переданого йому засновником на праві господарського відання.

Отже дії відповідача щодо укладення спірних договорів оренди, отримання орендних платежів, погодження відповідних документів для проведення покращень орендованого майна, в т.ч. відшкодування таких покращень, не відносяться до обмежень правомочностей суб'єкта відповідно до права щодо розпорядження окремими видами майна.

В даному випадку, за договором оренди від 01.08.2016 року відповідачем (орендодавцем) передано в оренду позивача (орендаря) приміщення будівлі учбового корпусу, загальною площею 82,9 кв. м., які знаходяться за адресою: м. Ужгород, вул. Собранецька, 150 та використовуються як складські приміщення їдальні з цільовим призначенням для надання послуг громадського харчування.

Згідно договору від 01.10.2016 року відповідачем (орендодавцем) передано в оренду позивача (орендаря) частину нежилих вбудованих приміщень першого поверху літери А 1 будівлі Центру, що розташована за адресою: м. Ужгород, вул. Собранецька, 150, загальною площею 94,4 кв. м.

Із долученої до матеріалів справи копії акту інвентаризаційного опису основних засобів від 19.12.2000 року вбачається, що на балансі Госпрозрахункового навчально-методичного центру профспілок Закарпатської області, правонаступником якого є Навчальний центр профспілок Закарпатської області, що знаходиться по вул. Собранецькій, 150 у м. Ужгороді, станом на 01.12.2000 року перебували приміщення готелю та учбового корпусу.

Факт подальшого перебування приміщення гуртожитку профкурсів та прибудови учбового корпусу на балансі Навчального центру профспілок Закарпатської області (м. Ужгород, вул. Собранецька, 150) підтверджується наданими для долучення до матеріалів справи відповідачем та на вимогу суду Ужгородською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області фінансово - господарськими документами, з яких, зокрема, вбачається перебування такого майна на балансі відповідача, здійснення відповідачем його бухгалтерського обліку, а також сплати відповідачем податку на зазначене нерухоме майно.

Слід зазначити, що відповідно до приписів ст. 136 ГК України, власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб'єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган без права втручання в оперативно-господарську діяльність підприємства з боку власника.

Враховуючи вищенаведене та приймаючи до уваги встановлені судом при розгляді даної справи факти перебування на балансі Навчального центру профспілок Закарпатської області приміщення гуртожитку профкурсів та прибудови учбового корпусу по вул. Собранецькій, 150 у м. Ужгород і станом на дату укладення Договорів оренди від 01.08.2016 року, від 01.10.2016 року, суд критично оцінює та не приймає до уваги надану відповідачем постанову Президії Закарпатської обласної ради професійних спілок № П-15-6г від 26.07.2017 року про передачу будівлі Навчального центру профспілок Закарпатської області по вул. Собранецькій, 150, у м. Ужгород в оперативне управління Навчального центру профспілок Закарпатської області з правом ведення повної господарської діяльності на умовах визначених юридичною особою на власний розсуд, окрім відчуження майна.

Крім того, відповідач доказів на спростування обставин, які викладені позивачем у позовній заяві суду першої інстанції та апеляційної інстанції не подав.

Враховуючи вищенаведені норми законодавства, дослідивши наявні в справі матеріали, враховуючи всі викладені обставини справи в їх сукупності, колегія суддів вважає, що позовні вимоги позивача підтверджені належними та допустимими доказами.

Інші твердження апелянта, які викладені в апеляційній скарзі, до уваги не приймаються, оскільки вони не доведені належними та допустимими доказами та спростовуються матеріалами даної справи.

Підсумовуючи вищевказане, необхідно зазначити, що судом першої інстанції вірно встановлено фактичні обставини даної справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, тому його необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги необхідно покласти на скаржника відповідно до положень ст.129 ГПК України.

Керуючись, ст. ст. 86, 269, 270, 275, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

1. Рішення Господарського суду Закарпатської області від 20 листопада 2017 року у справі № 907/634/17 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

2. Витрати зі сплати судового збору за перегляд рішення місцевого суду в апеляційному порядку покласти на апелянта.

3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

4. Справу повернути в Господарський суд Закарпатської області.

Повний текст постанови складено 06.02.2018 року

Головуючий суддя Л.С.Данко

Суддя Н.А.Галушко

Суддя Г.В.Орищин