Ухвала

від 23.01.2018 по справі 757/8634/15-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

1[1]

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого суддіОСОБА_1 ,суддів при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві 23 січня 2018 року апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 18 березня 2015 року,

за участі: прокурора адвоката ОСОБА_7 , ОСОБА_5 ,ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу управління з питань представництва інтересів громадянина або держави в суді, протидії злочинності та корупції на тимчасово окупованій території півострова Крим Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 та накладено арешт на майно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на корпоративні права в ТОВ «Алтум» (код ЄДРПОУ 31737405, юридична адреса м. Дніпропетровськ, вул. Свердлова, 6, к. 809, розмір внеску 3 894 грн.) шляхом заборони ними користуватися та розпоряджатися.

Приймаючи рішення, слідчий суддя дослідивши надані матеріали, врахувавши відповідно до вимог ст. 173 КПК України наявність даних про те, що ОСОБА_6 є співзасновником TOB «Алтум», а отже має корпоративні права у вказаній юридичній особі, що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 109, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 110, ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 258, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 279 ( в редакції від 23.02.2014), ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ст. 341 КК України, санкція деяких передбачає додаткове карання у виді конфіскації майна, та прийшов до висновку про наявність передбаченої ст.170 КПК України підстави для накладення арешту на вищевказані корпоративні права в TOB «Алтум».

Не погоджуючись з таким рішенням, адвокат ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на Конституцію України, практику Європейського суду з прав людини, просить скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 18 березня 2017 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання старшого слідчого.

Щодо строків апеляційного оскарження адвокат зазначає, що ним, якзахисником ОСОБА_6 , було отримано копію оскаржуваної ухвали, яку постановлено без виклику особи, лише під час ознайомлення з матеріалами означеної судової справи 22 листопада 2017 року.

Автор апеляційної скарги вважає оскаржувану ухвалу незаконною і необґрунтованою внаслідок невідповідності висновків суду, викладених в ухвалі, фактичним обставинам кримінального провадження, істотного порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність.

Звертає увагу на те, що відповідно до ч. 1 ст. 109, ч. 3 ст. 110, ч. 2 ст. 258 КК України, якими передбачена конфіскація майна для забезпечення якої судом накладено арешт, вносилися законодавчі зміни, та до 31 жовтня 2014 року зазначені статті не містили додаткового виду покарання у вигляді конфіскації.

На переконання адвоката, слідчим суддею при вирішенні питання про арешт майна не враховано зазначені обставини та застосовано закон, який не діяв на момент вчинення діянь, за якими складено повідомлення про підозру ОСОБА_6 , чим порушено принципи зворотної дії закону у часі.

Звертає увагу автор апеляційної скарги і на те, що під час розгляду слідчим суддею клопотання слідчого про накладення арешту на майно та винесення оскаржуваної Ухвали, ОСОБА_6 не був підозрюваним, оскільки як вбачається із матеріалів кримінального провадження, слідчим не дотримано порядку вручення повідомлення про підозру та не вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Крім того, зазначає, що при розгляді клопотання про арешт майна було порушено вимоги кримінального процесуального законодавства України щодо визначення підсудності, оскільки відповідно до ст. 32 КПК України, розгляд клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування відносно ОСОБА_6 повинен здійснювати суд, у межах територіальної юрисдикції Автономної Республіки Крим.

Звертає увагу на те, що в матеріалах провадження відсутня ухвала Апеляційного суду м. Києва стосовно визначення підсудності щодо розгляду вищезазначеного клопотання сторони обвинувачення, тобто слідчим Генеральної прокуратури України в порушення вимог кримінального процесуального законодавства самостійно визначено суд, який повинен розглядати клопотання сторони обвинувачення.

Заслухавши доповідь судді, пояснення адвоката, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити в повному обсязі, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити ухвалу слідчого судді без змін,перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 3ст. 170 КПК України, арешт може бути накладено на нерухоме та рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб, з метою забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову.

Згіднозі ст. 171 КПК України, слідчий має право, за погодженням з прокурором, в межах кримінального провадження звернутися до слідчого судді з клопотанням про арешт майна у виді речей, документів або грошей, в якому повинно зазначатись підстави, у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, що підтверджують право власності на майно, що належить арештувати.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядкустатей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Під час апеляційного розгляду колегією суддів встановлено, що зазначені вимоги закону слідчим суддею дотримані, всупереч доводам апеляційної скарги.

Як вбачається з матеріалів судового провадження, слідчим відділом управління з питань представництва інтересів громадянина або держави в суді, протидії злочинності та корупції на тимчасово окупованій території півострова Крим Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості якого 27 лютого 2014 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12014010790000081.

Досудовим розслідування встановлено, що ОСОБА_6 підозрюється у створенні злочинної організації з метою вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, а також керівництві такою організацією та участі у ній, участі у злочинах, вчинюваних злочинною організацією, спрямованих на насильницьке повалення конституційного ладу, захоплення державної влади на території АР Крим та зміни меж території та державного кордону України. 10 липня 2014 року у вказаному кримінальному провадженні складено письмове повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру ОСОБА_6 , у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 109, ч. 3 ст. 110, ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 258, ч. З ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 279, ч. З ст. 27, ч. 4 ст. 28, ст. 341 КК України.

04 березня 2014 підозрюваного ОСОБА_6 було оголошено у розшук, оскільки останній переховується від органу розслідування. Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 08 грудня 2014 року надано дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_6 з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

16 березня 2015 року старший слідчий в ОВС слідчого відділу управління з питань представництва інтересів громадянина або держави в суді, протидії злочинності та корупції на тимчасово окупованій території півострова Крим Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 , за погодженням старшого прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях управління з питань представництва інтересів громадянина або держави в суді, протидії злочинності та корупції на тимчасово окупованій території півострова Крим Генеральної прокуратури України ОСОБА_9 , звернувся до Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на майно ОСОБА_6 , а саме на корпоративні права в ТОВ «Алтум» (код ЄДРПОУ 31737405, юридична адреса м. Дніпропетровськ, вул. Свердлова, 6, к. 809, розмір внеску - 3894 грн., загальний розмір статутного капіталу 11800 грн.)

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 18 березня 2015 року зазначене клопотання задоволено.

З ухвали слідчого судді вбачається, що наведені в клопотанні доводи про накладення арешту на майно перевірялись судом першої інстанції, при цьому було вислухано доводи слідчого, досліджені матеріали справи, а також з`ясовані обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, рішення слідчого судді про задоволення клопотання про арешт майна, є законним та обґрунтованим, а тому, як вважає колегія суддів, підлягає залишенню без змін.

При винесенні ухвали судом, у відповідності до вимогст. 173 КПК України, були враховані наведені в клопотанні правові підстави для арешту майна, а саме з метою можливої конфіскації майна, враховано достатність доказів, що вказують на вчинення підозрюваним ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, які йому інкриміновано, наявність даних про належність майна саме підозрюваному, розумність та співрозмірність обмеження права власності останнього, а тому слідчим суддею обґрунтовано задоволено клопотання слідчого про арешт майна, з урахуванням наявних для цього підстав, передбаченихст. 170 КПК України.

Як вбачається з ухвали, слідчий суддя дослідив зазначені обставини та не знайшов у висновках органу досудового розслідування при зверненні з клопотанням про арешт майна порушень вимогКПК Українита чогось очевидно безпідставного чи довільного. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.

Доводи апеляційної скарги захисника щодо порушень судом нормКПК Українине знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду та зазначені в апеляційній скарзі захисника обставини не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали суду.

Посилання автора апеляційної скарги на те, що в матеріалах провадження відсутня ухвала Апеляційного суду м. Києва стосовно визначення підсудності щодо розгляду вищезазначеного клопотання сторони обвинувачення, тобто слідчим Генеральної прокуратури України в порушення вимог кримінального процесуального законодавства самостійно визначено суд, який повинен розглядати клопотання сторони обвинувачення, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки вказані твердження спростовуються матеріалами провадження та поясненням прокурора в суді апеляційної інстанції, щодо визначення підсудності такої категорії проваджень саме за Печерським районним судом м. Києва

Що ж стосується доводів апеляційної скарги про те, що під час розгляду слідчим суддею клопотання слідчого про накладення арешту на майно та винесення оскаржуваної ухвали, ОСОБА_6 не був підозрюваним, то колегія суддів вважає їх надуманими, оскільки, як вбачається з матеріалів провадження, 04 березня 2014 року Головним слідчим управлінням СБ України за дорученням Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 повідомлений про підозру у вчинені злочину, передбаченого ч. 1 ст. 109 КК України, у спосіб передбачений КПК України для вручення повідомлень.

Крім того, 10 липня 2014 року ОСОБА_6 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 109, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 110, ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 258, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 279, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ст. 341 КК України.

Зокрема, як вбачається із повідомлення про підозру від 10 липня 2014 року, у лютому 2014 році ОСОБА_6 за попередньою змовою з іншими невстановленими слідством особами, на виконання спільного злочинного умислу, спрямованого на насильницьке повалення конституційного ладу, захоплення влади в АР Крим та зміни меж території України, розподіливши ролі та обов`язки між учасниками злочинної організації, надали невстановленим слідством особам вказівку на скоєння терористичних актів та захоплення адміністративних будівель Верховної Ради АР Крим (м. Сімферополь, вул. Карла Маркса, 18), Ради міністрів АР Крим (м. Сімферополь, проспект Кірова, 13), з метою подальшого незаконного користування ними учасниками злочинної організації, перешкоджання нормальній роботі зазначених органів та установ, порушення громадської безпеки, залякування населення, впливу на прийняття на користь організаторів злочинної організації вигідних для них рішень та в подальшому вчинення насильницького повалення конституційного ладу, захоплення державної влади в АР Крим та зміни меж території України.

27 лютого 2014 року, близько 04 год. 30 хв., на виконання злочинного задуму, зокрема і ОСОБА_6 та невстановлених слідством осіб, невстановлені слідством особи, які назвались «Народна самооборона», із застосуванням зброї, створивши небезпеку для життя та здоров`я людей, проникли та захопили державні адміністративні будівлі Верховної Ради АР Крим та Ради міністрів АР Крим, з метою подальшого незаконного користування ними учасниками злочинної організації, перешкоджання нормальній роботі зазначених органів, порушення громадської безпеки, залякування населення, насильницького повалення існуючого конституційного ладу, захоплення державної влади в АР Крим, зміни меж території України та здійснення впливу на прийняття депутатами Верховної Ради АР Крим рішень, необхідних ОСОБА_6 та іншим невстановленим слідством особам.

У той же день, продовжуючи реалізовувати свій заздалегідь розроблений та погоджений між усіма членами злочинної організації план, ОСОБА_6 та інші невстановлені досудовим розслідуванням озброєні особи, застосовуючи психічний тиск, у тому числі шляхом демонстрації зброї, ініціювали та забезпечили прийняття депутатами Верховної Ради АР Крим, ст. 7 Закону України «Про Раду міністрів АР Крим», незаконних рішень щодо висловлення недовіри Раді Міністрів АР Крим та припинення її діяльності,.

Починаючи з 27 лютого 2014 року і по теперішній час, приміщення будівель Верховної Ради АР Крим та Ради міністрів АР Крим використовуються ОСОБА_6 та іншими членами злочинної організації для прийняття незаконних рішень, зокрема щодо призначення керівників непередбачених чинним законодавством України та вигаданих установ, зокрема «Прокуратури Автономної Республіки Крим», «Служби безпеки Автономної Республіки Крим», «Міністерства надзвичайних ситуацій Автономної Республіки Крим» тощо.

Санкція ч. 2 ст. 258 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна або без такої.

Враховуючи викладене, посилання адвоката ОСОБА_5 на те, що слідчим суддею при вирішенні питання про арешт майна застосовано закон, який не діяв на момент вчинення діянь, за якими складено повідомлення про підозру ОСОБА_6 , чим порушено принципи зворотної дії закону у часі, - колегія суддів вважає безпідставними.

При цьому колегія суддів враховує і те, що під час розгляду клопотання про арешт майна, слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення та вирішувати питання пов`язані з призначенням покарання, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Інші доводи, на які посилається адвокат ОСОБА_5 в своїй апеляційній скарзі, також не можуть бути підставою для скасування ухвали місцевого суду, оскільки були відомі слідчому судді та враховані при прийнятті рішення.

Істотних порушень вимогКПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.

Крім того, відповідно до листа Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05 квітня 2013 року № 223-559/0/4-13, у разі подання особами, визначеними уст. 174 КПК, скарги на ухвалу слідчого судді суду першої інстанції про арешт майна у зв`язку з необґрунтованістю його накладення, судді судів апеляційної інстанції мають перевірити, чи подавалось цими особами клопотання про скасування цього заходу забезпечення слідчому судді місцевого суду та в разі негативної відповіді на зазначене питання може залишити ухвалу без змін. Іншими словами, з підстави необґрунтованості накладення арешту на майно, особи, перелік яких визначено уч. 1 ст. 174 КПК, вправі звернутися до слідчого судді суду першої інстанції із клопотанням про скасування ним своєї ухвали (абз. 2ч. 2 ст. 174 КПК), а потім, у разі незгоди з прийнятим рішенням, вправі оскаржити ухвалу про арешт майна в апеляційному порядку згідно зіст. 309 КПК України.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись ст. ст.131,132,170,171,173,376,404,405,407,422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 18 березня 2015 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу управління з питань представництва інтересів громадянина або держави в суді, протидії злочинності та корупції на тимчасово окупованій території півострова Крим Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 та накладено арешт на майно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на корпоративні права в ТОВ «Алтум» (код ЄДРПОУ 31737405, юридична адреса м. Дніпропетровськ, вул. Свердлова, 6, к. 809, розмір внеску 3 894 грн.) шляхом заборони ними користуватися та розпоряджатися, - залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 , - без задоволення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа №11-сс/796/616/2018 Категорія: ст. 170 КПК УкраїниГоловуючий у першій інстанції ОСОБА_10 Доповідач: ОСОБА_1