11/3365-А
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
"11" червня 2007 р. Справа №11/3365-А
за позовом Славутський міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі Хмельницьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів м. Хмельницький
до Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Батьківщина" с. Губельці Славутського району
про стягнення 3 830, 00 грн.
Суддя Секретар судового засідання
Представники:
від позивача Мороз Т.М. – представник за довіреністю №01-02/8 від 12.01.2007р.
Від відповідача: не з'явився
За участю Котика І.О. –прокурора відділу облпрокуратури
Суть спору: Славутський міжрайонний прокурор звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Хмельницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів м. Хмельницький про стягнення з відповідача –СТОВ „Батьківщина” с. Губельці Славутського району 3 830, 00 грн. штрафних санкцій за недодержання нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.
Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 17.05.2007 року по позовній заяві Славутського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Хмельницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів м. Хмельницький до СТОВ „Батьківщина” с. Губельці Славутського району про стягнення 3 830, 00 грн. відкрито провадження в адміністративній справі №11/3365-А та призначено судовий розгляд справи.
Повноважні представники прокуратури та позивача в судовому засіданні 1106.2007р. позовні вимоги підтримують, вказуючи, що вони підтверджені матеріалами справи та відповідають вимогам чинного законодавства.
Відповідач про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, однак своїми процесуальними правами не скористався, відзив на позов не подав, повноважного представника для участі у судовому засіданні не направив. При цьому повістка та ухвали йому вручені 25.05.2007р., що підтверджується повідомленням №1858046.
В судове засідання 11 червня 2007 року представник відповідача не з'явився, витребуваних судом документів, письмових заперечень щодо позовних вимог та доказів сплати заборгованості суду не надав.
Згідно ч. 2 ст. 158 КАС України, неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які прибули в судове засідання, або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.
Тому, для уникнення зловживання правом з боку відповідача, суд вважає за необхідне вирішити дану справу по суті відповідно до ч. 6 ст. 71 КАС України на основі наявних у ній доказів.
Суд оцінивши подані сторонами по справі документи рахує їх достатніми для прийняття рішення по суті.
Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:
СТОВ „Батьківщина” с. Губельці Славутського району включене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України як суб'єкт підприємницької діяльності –юридична особа, що підтверджується довідкою головного управління статистики в Хмельницькій області №02-02-420 від 23.05.2007р.
Відповідачем подано позивачу звіт форми №10-ПІ про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2006 рік, відповідно до якого відповідачем показана середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу –30 осіб, кількість працюючих інвалідів (штатних працівників, яким за висновками медико-соціальних експертних комісій встановлена інвалідність) –не передбачено; чисельність інвалідів –штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях створених відповідно до ст.19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” згідно нормативу –1 особа; фонд оплати праці штатних працівників – 114, 9 тис. грн.; середньорічна заробітна плата штатного працівника –3830,00 грн.; сума коштів штрафних санкцій, за нестворені робочі місця для інвалідів –3830,00 грн..
Позивачем проведено розрахунок суми адміністративно-господарських санкцій з врахуванням середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу –30 чол., фонду оплати праці штатних працівників –114,9 тис. грн. та нормативу, передбаченого ст.19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні“ (1 особа), що становить 3830,00 грн., строк платежу закінчився 15.04.2006 р.
Позивачем подано довідки Славутського райуправління праці та соціального захисту населення №956 від 18.05.2007р. та Славутського міськрайонного центру зайнятості №11-04/685 від 16.05.2007р.про те, що СТОВ „Батьківщина” с. Губельці Славутського району не повідомляло управління про створення (пристосування) у 2006р. робочих місць для працевлаштування інвалідів та про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовувалась праця інвалідів.
Оскільки відповідачем адміністративно-господарські санкції не були сплачені, Хмельницьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до суду про стягнення з відповідача 3 830, 00 грн. адміністративно-господарських санкцій за незайняте інвалідом 1 робоче місце.
На момент подання позову заборгованість відповідача не змінилась, у зв'язку з чим позивачем поданий позов до суду.
Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, судом враховується наступне.
Згідно ч. 8 ст.69 Господарського Кодексу України підприємство з правом найму робочої сили забезпечує визначену відповідно до закону кількість робочих місць для працевлаштування неповнолітніх, інвалідів, інших категорій громадян, які потребують соціального захисту. Відповідальність підприємства за невиконання даної вимоги встановлюється законом.
Відповідно до ч.1 ст. 19. Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” (із змінами та доповненнями), (надалі Закон) передбачено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів (ч.2 ст.19 Закону).
Приписами ч.1 ст.20 Закону визначено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.
При цьому, п.10 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1995 № 314 (далі –Положення),яке було чинне в 2006р., передбачено, що працевлаштування інвалідів здійснюється державною службою зайнятості, органами Мінсоцзахисту, місцевими Радами народних депутатів, громадськими організаціями інвалідів з урахуванням побажань, стану здоров'я інвалідів, їхніх здібностей і професійних навичок відповідно до висновків МСЕК.
Згідно з п. 5 вказаного Положення підприємства розробляють заходи щодо створення робочих місць для інвалідів, включають їх до колективного договору, інформують центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів.
Крім того, підприємства, зокрема, у межах доведеного нормативу створюють за власні кошти робочі місця для працевлаштування інвалідів; інформують державну службу зайнятості та місцеві органи соціального захисту населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праця інвалідів (п.14 Положення).
Відповідно, вказаним Положенням визначено, що робоче місце інваліда –це окреме робоче місце або ділянка виробничої площі на підприємстві (об'єднанні), установі та організації незалежно від форми власності та господарювання, де створено необхідні умови для праці інваліда (п.1); робоче місце вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології, атестоване спеціальною комісією підприємства за участю представників МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів, і введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда (п.3).
Згідно п.4 Порядку сплати підприємствами, установами і організаціями штрафних санкцій до відділення Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 року № 1767, передбачено, що штрафні санкції сплачуються підприємствами самостійно не пізніше 15 квітня року, що настає за звітним.
Пунктом 11 вказаного Порядку передбачено, що контроль за своєчасним і повним надходженням штрафних санкцій від підприємств, які не забезпечують нормативу робочих місць, здійснюють відділення Фонду відповідно до законодавства. У разі несплати штрафних санкцій в установлений термін відділення Фонду вживають заходів щодо їх стягнення у судовому порядку.
З поданого відповідачем Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2006р. (форма №10-ПІ) вбачається, що середньооблікова чисельність штатних працівників становить 30 чол., штатні працівники, яким встановлена інвалідність –не передбачено, чисельність інвалідів – штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до нормативу –1 особа.
При цьому, враховуючи положення ст.19 Закону та поданий позивачем розрахунок на даному підприємству, чисельність інвалідів-штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до нормативу, становить 1 особа.
Проте, відповідачем не надано суду доказів про вжиття заходів щодо створення одного місця для працевлаштування інваліда, інформування місцевих органів соціального захисту населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праця інвалідів; розробки і затвердження інструкції про робоче місце інваліда.
Натомість позивачем подано довідки Славутського райуправління праці та соціального захисту населення №956 від 18.05.2007р. та Славутського міськрайонного центру зайнятості №11-04/685 від 16.05.2007р.про те, що СТОВ „Батьківщина” с. Губельці Славутського району не повідомляла управління про створення (пристосування) у 2006р. робочих місць для працевлаштування інвалідів та про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовувалась праця інвалідів.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем не дотримано встановлений Законом норматив для працевлаштування інвалідів, тому позивачем правомірно заявлено до стягнення 3 830, 00 грн. адміністративно-господарських санкцій.
За таких обставин, дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, суд дійшов висновку, що позов заявлений обґрунтовано, підтверджений належними доказами, відповідає чинному законодавству та підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.6, 14, 71, 86, 94, 104, 105, 158-163, 167, 254-259, п. 6-7 Розділу 7 „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
Позов Славутського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Хмельницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів м. Хмельницький до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Батьківщина” с. Губельці Славутського району про стягнення 3 830 грн. 00 коп. адміністративно-господарських санкцій задовольнити.
Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Батьківщина” с. Губельці Славутського району (код 32832499) на користь Хмельницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів м. Хмельницький, вул. Грушевського, 87 (код 23565199) заборгованість в сумі 3 830 грн. 00 коп. адміністративно-господарських санкцій.
Згідно ст.ст. 185-186 КАСУ сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви по апеляційне оскарження. Подаються до Львівського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції.
Згідно ст. 254 КАСУ Постанова , якщо інше не встановлено КАСУ набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження , якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя
Віддрук. прим. :
- до справи,
- позивачу,
- відповідачу.
Суд | Господарський суд Хмельницької області |
Дата ухвалення рішення | 11.06.2007 |
Оприлюднено | 28.08.2007 |
Номер документу | 720760 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Хмельницької області
Радченя Д.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні