Справа № 548/1767/17
Провадження № 2/548/77/18
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17.01.2018 року м. Хорол
Хорольський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді - Миркушіної Н.С.,
при секретарі - Листопад В.Л., Ващенко М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Хорол цивільну справу за первісним позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Мусіївське" до ОСОБА_2, Вишняківської сільської ради Хорольського району Полтавської області, Мусіївської сільської ради Хорольського району Полтавської області про усунення перешкод в користуванні нерухомим майном та визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Мусіївське" , Вишняківської сільської ради Хорольського району Полтавської області, Мусіївської сільської ради Хорольського району Полтавської області про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю ,-
В С Т А Н О В И В :
Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Мусіївське" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2, Вишняківської сільської ради Хорольського району Полтавської області, Мусіївської сільської ради Хорольського району Полтавської області про усунення перешкод в користуванні нерухомим майном та визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю, в обгрунтування якого вказало, що протоколом № 1 зборів учасників сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Мусіївське Хорольського району Полтавської області від 23 лютого 2000 року затверджено Установчий договір і Статут СТОВ Мусіївське та обрано директором Товариства - ОСОБА_3
Згідно із свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серія А00 №494354 та випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серія ААВ № 661047 Товариство з обмеженою відповідальністю Мусіївське , ідентифікаційний код юридичної особи: 03770359, зареєстровано 25.02.2000 року за номером запису про включення відомостей про юридичну особу до ЄДР: 1 580 120 0000 000126.
В свою чергу ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Мусіївське" , Вишняківської сільської ради Хорольського району Полтавської області, Мусіївської сільської ради Хорольського району Полтавської області про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю, в обгрунтування якого вказав, що у 1997 році за адресою: АДРЕСА_1 була збудована нежитлова будівля - виробничий будинок - Олійниця. Дана будівля перебувала у користуванні та володінні СВК Вишняківське до 04.01.2002 року. Вказана юридична особа припинила свою діяльність 15.11.2012 року.
Починаючи з 04.01.2002 року і до сьогодні, позивач за зустрічним позовом - відповідач за первісним ОСОБА_4 , добросовісно, відкрито та безперервно володіє нерухомим майном: виробничим будинком - олійниця (адреса: АДРЕСА_1) державна реєстрація права власності на яке, та власник якої - відсутні.
Так, згідно довідки КП Лубенське МБТІ від 14.06.2017 року станом на 29.12.2012 року, право власності на нежитлову будівлю олійниці, що знаходиться в АДРЕСА_1 в КП Лубенське МБТІ ні за ким не зареєстровано.
Відповідно до інформаційної довідки від 14.06.2017 року за № 16 та технічного паспорта на нежитлову будівлю, виданих ФОП ОСОБА_5, виробничий будинок - олійниця, що розташований у АДРЕСА_1 складається з: Олійниця - літ А-1 , загальною площею 71 кв.м. Вказаний виробничий будинок перебуває у задовільному технічному стані, придатному до подальшої експлуатації, фактів самовільного будівництва не виявлено. Залишкова балансова вартість вказаної житлової будівлі становить - 15 380, 41 грн.
Об'єкт нерухомості - олійниця по АДРЕСА_1 розташовується поряд з об'єктами нерухомості, які з 04.01.2002 року перебувають у володінні та користуванні СТОВ Мусіївське . З керівництвом СТОВ Мусіївське на протязі майже 15 років у сторін не виникало непорозумінь з приводу користування зазначеним нерухомим майном.
Однак, нещодавно працівники Товариства стали порушувати права позивача за зустрічним позовом - відповідача за первісним у володінні та користування олійницею, зокрема: залишати техніку, транспортні засоби, сільськогосподарську продукцію та ін., поряд та в приміщенні олійниці.
На зауваження ОСОБА_2 ні працівники, ні посадові особи СТОВ Мусіївське не реагують, а тому він став діяти аналогічно по відношенню до об'єктів нерухомості, які використовуються Товариством.
Позивач за зустрічним позовом - відповідач за первісним позовом ОСОБА_2, що непорозумінь з приводу володіння та користування об'єктами нерухомості, які використовуються ним та СТОВ Мусіївське , їм не уникнути до того часу, коли їхні права по відношенню до спірних об'єктів нерухомості будуть приведені у відповідне правове поле та визначено їх правовий статус, тобто до моменту документального оформлення права власності і реєстрації цього права на них.
В судове засідання позивач за первісним позовом - відповідач за зустрічним Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Мусіївське" не з"явилося, але в позовній заяві прохало суд провести розгляд справи у його відсутність.
В судове засідання відповідач за первісним позовом - позивач за зустрічним ОСОБА_2 не з"явився, але в позовній заяві прохав суд провести розгляд справи у його відсутність.
В судове засідання представник відповідача за первісним та зустрічним позовом Мусіївської сільської ради Хорольського району Полтавської області в судове засідання свого представника не направила, подала заяву про розгляд справи за відсутності представника сільської ради, зазначивши, що сільська рада первісний та зустрічний позов визнає повністю.
В судове засідання представник відповідача за первісним та зустрічним позовом Вишняківської сільської ради Хорольського району Полтавської області в судове засідання свого представника не направила, подала заяву про розгляд справи за відсутності представника сільської ради, зазначивши, що сільська рада первісний та зустрічний позов визнає повністю.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, від яких надійшли клопотання про розгляд справи за їх відсутності, що відповідає положенням ч. 3 ст. 211 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється,що відповідає положенням ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Врахувавши позицію сторін, дослідивши матеріали справи, врахувавши думку відповідачів, викладену у письмових заявах, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до висновку, що первісний позов Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Мусіївське" до ОСОБА_2, Вишняківської сільської ради Хорольського району Полтавської області, Мусіївської сільської ради Хорольського району Полтавської області про усунення перешкод в користуванні нерухомим майном та визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю та зустрічний позов ОСОБА_2 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Мусіївське" , Вишняківської сільської ради Хорольського району Полтавської області, Мусіївської сільської ради Хорольського району Полтавської області про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю ,-слід задовольнити повністю, зі слідуючих підстав.
В силу ч. 4 ст. 206 ЦПК України в разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Згідно з ч. 3 ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Повноваження сторін на вчинення дій по визнанню позову судом перевірені.
Відповідач не обмежений в цивільній процесуальній дієздатності, а тому розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, включаючи і право на визнання позову.
Як вбачається з правових позицій Верховного Суду України, викладених в Постанові Пленуму Суду № 2 від 12.06.2009 Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції, у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без зясування і дослідження інших обставин справи.
За вимогами ч. 3 ст. 12 Цивільно-процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ч. 1 ст. 13 Цивільно-процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 Цивільно-процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 Цивільно-процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
СТОВ Мусіївське створено у відповідності до законодавства України з ціллю здійснення господарської, фінансово-інвестиційної, комерційної та іншої діяльності з метою отримання прибутку (копія Статуту СТОВ Мусіївське , затвердженого загальними зборами учасників СТОВ Мусіївське протоколом № 10/18/2017 від 18.10.2017 року ).
Предметом (видом) економічної діяльності Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Мусіївське є виробництво, заготівля, зберігання, реалізація переробка, транспортування сільгосппродукції, оренда земельних ділянок сільськогосподарського та несільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та інші види діяльності, що визначені у пункту 3.2 Статуту товариства.
Статтею 5 Статуту СТОВ Мусіївське визначений юридичний статус Товариства. Так, Товариство з моменту його державної реєстрації є юридичною особою приватного права та може займатися будь-якою підприємницькою діяльністю, яка не суперечить законодавству України та відповідає меті створення Товариства.
У своїй господарській діяльності товариство використовує об'єкти нерухомого майна, які може мати у власності (п.п. 5.2 Статуту).
Починаючи з 04.01.2002 року і по даний час СТОВ Мусіївське безперешкодно та безперервно користується наступним нерухомим майном: - а) житловою будівлею, розташованою за адресою: АДРЕСА_2; б) токовим господарством, що розташоване за адресою: АДРЕСА_3 в) виробничим будинком -продуктовим складом, що розташований за адресою: АДРЕСА_4
1.СТОВ Мусіївське з 04.01.2002 року відкрито, добросовісно та безперервно користується житловою будівлею, що розташована за адресою: АДРЕСА_2. За період користування позивачем за власні кошти здійснювались ремонтні роботи будівлі та утримання прибудинкової території, зокрема: замінено покрівлю, відремонтовано та дообладнано систему опалення, проведено косметичний ремонт внутрішніх приміщень та ін. Зазначені обставини повністю підтверджуються довідкою Мусіївської сільської ради № 240 від 23.05.2017 року, актом депутатів Мусіївської сільської ради Хорольського району Полтавської області ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, письмовими, нотаріально посвідченими, поясненнями свідків: ОСОБА_9, ОСОБА_10, які проживають на території с. Мусіївки Хорольського району Полтавської області.
Вказана житлова будівля розміщена на земельній ділянці площею 0,2440 га (господарський двір), кадастровий номер: НОМЕР_1, яка починаючи з 2012 року офіційно перебуває в оренді СТОВ Мусіївське на підставі договору оренди землі від 12 листопада 2012 року, укладеного з Мусіївською сільською радою Хорольського району Полтавської області та зареєстрованого у відділі Держземагенства у Хорольському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 28.12.2012 року за № 532480004006392. Строк дії договору складає 20 років. За користування земельною ділянкою підприємством сплачується оренда плата.
З довідки КП Лубенське міжрайонне бюро технічної інвентаризації від 14.06.2017 року вбачається, що станом на 29.12.2012 року право власності на житлову будівлю, що знаходиться в АДРЕСА_2 в КП Лубенське МБТІ не зареєстровано.
Інформаційною довідкою від 14.06.2017 року за № 15 та технічним паспортом на житлову будівлю, виданими ФОП ОСОБА_5, підтверджується, що житлова будівля, розташована у АДРЕСА_2 складається з: житлової будівлі - літ. А-1 , загальною площею 239,3 кв. м., з яких: основна площа - 112,8 кв. м., допоміжна площа - 126,5 кв. м., та колодязя № 1, перебуває у задовільному технічному стані, придатному до подальшої експлуатації, фактів самовільного будівництва не виявлено.
Залишкова балансова вартість вказаної житлової будівлі становить - 23 451, 45 грн.
2. Комплекс нежитлових будівель - токове господарство, що розташоване за адресою: АДРЕСА_3 Хорольського району Полтавської області був збудований у 1966-1973 роках та перебував у користуванні та володінні СВК Вишняківське до 04.01.2002 року (припинило свою діяльність 15.11.2012 року), а починаючи з вказаної дати і до сьогодні, використовується СТОВ Мусіївське , що підтверджується довідками Вишняківської сільської ради Хорольського району Полтавської області від 20.10.2017 року № 282, від 20.11.2017 № 387 та актом членів СВК Вишняківське від 21.11.2017 року.
Токове господарство, розташоване на земельній ділянці площею 1,5445 га (господарський двір), кадастровий номер: НОМЕР_2, яка починаючи з 2012 року, перебуває в оренді СТОВ Мусіївське на підставі договору оренди землі № 599 від 01 червня 2012 року, укладеного з Хорольською районною державною адміністрацією, строком на 10 років. Право оренди земельної ділянки зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 28.01.2015 року, номер запису про інше речове право : 8531982 (копія Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, індексний № 32829011 від 29.01.2015 року, додається).
Відповідно до довідки КП Лубенське міжрайонне бюро технічної інвентаризації від 14.06.2017 року , станом на 29.12.2012 року право власності на комплекс нежитлових будівель - токове господарство, що знаходиться в АДРЕСА_3 в КП Лубенське МБТІ ні за ким не зареєстровано.
З інформаційної довідки від 14.06.2017 року за № 17 та технічного паспорта на нежитлову будівлю, виданих ФОП ОСОБА_5, вбачається, що токове господарство, що розташоване у АДРЕСА_3 та складається з: АЗС - літ. А-1 , загальною площею 9,6 кв. м., гараж - літ. Б-1 загальною площею 681,8 кв.м., контора - літ. В-1 загальною площею 183,1 кв.м., убиральня - літ. Г , погріб - літ. Д-1 загальною площею 27,0 кв.м., ЗАВ - літ. Ж-2 загальною площею 54,7 кв.м., хімсклад - літ. З-1 загальною площею 16,4 кв.м., критий тік - літ. І-1 загальною площею 796,3 кв.м., вагова - літ. К-1 загальною площею 34,5 кв.м., убиральня - літ. Л , ємкість на 3 т. - № 1, ємкість на 3 т. - № 2, ємкість на 20 т. - № 3, ємкість на 50 т. - № 4, колодязь - № 5, огорожа - № 6, вимощення № 7. Вказаний виробничий будинок перебуває у задовільному технічному стані, придатному до подальшої експлуатації, фактів самовільного будівництва не виявлено.
Залишкова балансова вартість вказаної житлової будівлі становить - 21 341,55 грн.
3. Починаючи з 04.01.2002 року і по даний час позивач користується виробничим будинком - продуктовим складом, що розташований за адресою: АДРЕСА_4
Вказаний об'єкт нерухомості був збудований у 1960 році та перебував у користуванні та володінні СВК Вишняківське до 04.01.2002 року (припинило свою діяльність 15.11.2012 року), що доводиться довідками Вишняківської сільської ради Хорольського району Полтавської області №282 від 20.10.2017 року, № 386 від 20.11.2017 року та актом членів СВК Вишняківське від 21.11.2017 року.
З довідки КП Лубенське міжрайонне бюро технічної інвентаризації від 14.06.2017 року вбачається, що станом на 29.12.2012 року право власності на нежитлову будівлю - продуктовий склад, що знаходиться в АДРЕСА_4 в КП Лубенське МБТІ ні за ким не зареєстровано.
З інформаційної довідки від 14.06.2017 року за № 19 та технічного паспорта на нежитлову будівлю, виданих ФОП ОСОБА_5, вбачається, що виробничий будинок - продуктовий склад, що розташований у АДРЕСА_4 та складається з продуктового складу - літ А-1 , загальною площею 124,0 кв.м. Вказаний виробничий будинок перебуває у задовільному технічному стані, придатному до подальшої експлуатації, фактів самовільного будівництва не виявлено. Залишкова балансова вартість вказаної житлової будівлі становить - 13 251, 78 грн.
4. Виробничий будинок - склад, що розташований за адресою: АДРЕСА_4 був збудований у 1997 році та перебував у користуванні та володінні СВК Вишняківське до 04.01.2002 року (припинило свою діяльність 15.11.2012 року), а починаючи з вказаної дати і до сьогодні, використовується СТОВ Мусіївське , що підтверджується довідками Вишняківської сільської ради Хорольського району Полтавської області від 20.10.2017 року № 282, від 20.11.2017 року № 385 та актом членів СВК Вишняківське від 21.11.2017 року.
З довідки КП Лубенське міжрайонне бюро технічної інвентаризації від 14.06.2017 року вбачається, що станом на 29.12.2012 року право власності на нежитлову будівлю - склад, що знаходиться в АДРЕСА_4 Полтавської області в КП Лубенське МБТІ ні за ким не зареєстровано.
Відповідно до інформаційної довідки від 14.06.2017 року за № 18 та технічного паспорта на нежитлову будівлю, виданих ФОП ОСОБА_5, виробничий будинок - продуктовий склад, що розташований у АДРЕСА_4 складається зі складу - літ А-1 , загальною площею 82,7 кв.м. Вказаний виробничий будинок перебуває у задовільному технічному стані, придатному до подальшої експлуатації, фактів самовільного будівництва не виявлено. Залишкова балансова вартість вказаної житлової будівлі становить - 11 251, 66 грн.
Понад 15 років, СТОВ Мусіївське добросовісно, відкрито та безперервно володіє нерухомим майном: житловою будівлею (адреса: АДРЕСА_2); комплексом нежитлових будівель - токовим господарством (адреса: АДРЕСА_3 Хорольського району Полтавської області); виробничим будинком - продуктовим складом (адреса: АДРЕСА_4, державна реєстрація права власності на яке, та власник якої - відсутні.
На протязі багатьох років жодних перешкод у користуванні зазначеним нерухомим майном у СТОВ Мусіївське не виникало, однак, нещодавно громадянин ОСОБА_4, який володіє виробничим будинком - олійницею, розташованим за адресою: АДРЕСА_1, став заходити на територію та користуватися частиною вищевказаних приміщень, залишати, належні йому речі. Дії ОСОБА_4 свідчать про невизнання ним права власності позивача на спірне майно, що є порушенням прав та законних інтересів СТОВ Мусіївське відносно такого майна, які підлягають захисту у судовому порядку.
Крім цього, судом встановлено, що відповідач за первісним позовом - позивач за зустрічним ОСОБА_2 добросовісно заволодів нерухомим майном, а саме виробничим будинком - олійниця (адреса: АДРЕСА_1) державна реєстрація права власності на яке, та власник якої - відсутні і продовжує відкрито, безперервно володіти ним по даний час, тобто більше десяти років, починаючи з 04.01.2002 року, у відповідності до частин 1, 4 статті 344 ЦК України є таким, що набув право власності на нього за набувальною давністю.
Згідно пункту 12 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 07.02.2014 року Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав та враховуючи положення статей 16, 344, 396 ЦК України визначено право особи, яка володіє майном, до набуття права власності на це майно за набувальною давністю на захист свого володіння від третіх осіб, які не є власниками майна і не мають прав на володіння цим майном в силу іншої передбаченої законом чи договором підстави. Таким чином, давнісний володілець має право на захист свого володіння відповідно до вимог статей 387, 391 ЦК.
Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права власності.
Нормою статті 41 Конституції України та ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася відповідно до Закону № 475/97-ВР від 17.07.1997 р., закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном на власний розсуд, учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належать право володіння. користування та розпоряджання своїм майном.
Нормами ч.ч.1.2 ст. 321 ЦК України регламентовано, що право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, а особа може бути обмежена в здійсненні права власності лише у випадках та в порядку, встановленому законом.
Статтею 344 ЦК України визначено, що особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Набуття права власності на земельну ділянку за набувальною давністю регулюється законом. Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.
Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно набувається за рішенням суду (ч. 4 ст. 344 ЦК України).
Набувальна давність визначається як засіб закріплення майна за суб'єктами, що ним володіють, у випадках, коли вони не мають можливості через певні обставини підтвердити підстави виникнення прав, а також в інших ситуаціях. Право власності за набувальною давністю може бути набутим як на безхазяйні речі, так і на майно, яке належить за правом власності іншій особі.
Згідно з пунктами 9, 11, 13, 14 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 07.02.2014 року Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав , особа яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено Цивільним кодексом.
При вирішенні спорів, пов'язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке: - володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності; - володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна; - володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. У разі втрати не із своєї волі майна його давнісним володільцем та повернення цього майна протягом одного року або пред'явлення протягом цього строку позову про його витребування набувальна давність не переривається.
Виходячи зі змісту статей 335 і 344 ЦК України, взяття безхазяйної нерухомої речі на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вона розміщена, і наступна відмова суду в переданні цієї нерухомої речі у комунальну власність не є необхідною умовою для набуття права власності на цей об'єкт третіми особами за набувальною давністю.
Ураховуючи положення п. 8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України про те, що правила ст. 344 ЦК України про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом, та беручи до уваги, що ЦК України набрав чинності з 01.01.2004 року, положення ст. 344 ЦК України поширюються на правовідносини, що виникли з 01.01.2001 року.
Таким чином, перебіг строку володіння майном для визнання права власності на нього за набувальною давністю слід рахувати тільки після 1 січня 2001 року.
Отже, правила про набувальну давність можуть поширюватись на випадки, коли володіння майном (в тому числі нерухомим) почалося за три роки до набрання чинності ЦК України, тобто відлік строків, про які йдеться в частині першій статті 344 цього Кодексу, зокрема, 10-річного, може починатися з 01.01.2001 року, тому право на звернення до суду в порядку ст.344 ЦК України з вимогою про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю виникає тільки після 1 січня 2011 року.
При цьому суди мають виходити з того, що коли строк давнісного володіння почався раніше 01.01.2001 року, то до строку, який дає право на набуття права власності за набувальною давністю, зараховується лише строк з 01.01.2001 року.
Разом із тим, якщо перебіг строку володіння за давністю почався після цієї дати, то до строку набувальної давності цей період зараховується повністю.
Виходячи зі змісту ч. 1 ст. 344 ЦК України, відсутність державної реєстрації права власності на нерухоме майно не є перешкодою для визнання права власності на це майно у зв'язку зі спливом строку набувальної давності, оскільки така державна реєстрація може бути здійснена після визнання права власності за набувальною давністю.
Рішення суду, що набрало законної сили, про задоволення позову про визнання права власності за набувальною давністю є підставою для реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (п.5 ч.1 ст.19 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .
Таким чином, захист права позивача у даному спорі повинен вирішуватись у судовому порядку шляхом визнання за підприємством права власності на вказані будівлі за набувальною давністю відповідно до частин 1, 4 статті 344 ЦК України та зобов'язання відповідача усунути перешкоди щодо вільного користування та розпорядження вказаним нерухомим майном через звільнення приміщень даних будівель та споруд.
Вирішення питання про визнання права власності на нерухоме майно в порядку набувальної давності можливе лише у судовому порядку.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що є всі підстави для задоволення первісних та зустрічних позовних вимог.
Врахувавши позиції позивачів за первісним позовом та зустрічним, відповідачів, повно та всебічно з'ясувавши обставини справи, належним чином оцінивши зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на вимогах закону, обставини справи підтверджені певними засобами доказування, а тому є всі підстав для задоволення позовних вимог.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 3, 15, 16, 328, 344, 391, 392 ЦК України, ст.ст. 1-18, 76-81, 141, 209-241, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
Первісний позов Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Мусіївське" до ОСОБА_2, Вишняківської сільської ради Хорольського району Полтавської області, Мусіївської сільської ради Хорольського району Полтавської області про усунення перешкод в користуванні нерухомим майном та визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю, - задовольнити повністю.
Визнати за Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Мусіївське , код ЄДРПОУ: 05385223, місце знаходження: 37830, Полтавська область, Хорольський район, с. Мусіївка, вул. Лісна, 10, ідентифікаційний код юридичної особи: 03770359, за набувальною давністю право власності на нерухоме майно:
- житлову будівлю, що розташована у АДРЕСА_2 на земельній ділянці площею 0,2440 га (господарський двір), кадастровий номер: НОМЕР_1 та складається з: житлової будівлі - літ. А-1 , загальною площею 239,3 кв. м., з яких: основна площа - 112,8 кв. м., допоміжна площа - 126,5 кв. м., та колодязя № 1.
- комплекс нежитлових будівель - виробничий будинок - токове господарство, що розташоване у АДРЕСА_3 на земельній ділянці площею 1,5445 га (господарський двір), кадастровий номер: НОМЕР_2 та складається з: АЗС - літ. А-1 , загальною площею 9,6 кв. м., гараж - літ. Б-1 загальною площею 681,8 кв.м., контора - літ. В-1 загальною площею 183,1 кв.м., убиральня - літ. Г , погріб - літ. Д-1 загальною площею 27,0 кв.м., ЗАВ - літ. Ж-2 загальною площею 54,7 кв.м., хімсклад - літ. З-1 загальною площею 16,4 кв.м., критий тік - літ. І-1 загальною площею 796,3 кв.м., вагова - літ. К-1 загальною площею 34,5 кв.м., убиральня - літ. Л , ємкість на 3 т. - № 1, ємкість на 3 т. - № 2, ємкість на 20 т. - № 3, ємкість на 50 т. - № 4, колодязь - № 5, огорожа - № 6, вимощення № 7.
- нежитлову будівлю - виробничий будинок - продуктовий склад, що розташована у АДРЕСА_4 та складається з продуктового складу - літ А-1 , загальною площею 124,0 кв.м.
- нежитлову будівлю - виробничий будинок - продуктовий склад, що розташований у АДРЕСА_4 та складається зі: складу - літ А-1 , загальною площею 82,7 кв.м.
Зобов'язати відповідача ОСОБА_2 усунути перешкоди щодо вільного користування та розпорядження позивачем Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Мусіївське нерухомим майном: житловою будівлею, що розташована у АДРЕСА_2; нежитловою будівлею - токове господарство, що розташоване у АДРЕСА_3; нежитловою будівлею - виробничим будинком - продуктовий склад, що розташована у АДРЕСА_4; нежитловою будівлею - виробничий будинок - продуктовий склад, що розташований у АДРЕСА_4 шляхом звільнення вказаних приміщень від належних останньому речей та складення відповідного акта прийому-передачі.
Зустрічний позов ОСОБА_2 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Мусіївське" , Вишняківської сільської ради Хорольського району Полтавської області, Мусіївської сільської ради Хорольського району Полтавської області про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю ,- задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, за набувальною давністю право власності на нерухоме майно-нежитлову будівлю - виробничий будинок - Олійницю, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та складається з: олійниці - літ А-1 , загальною площею 71 кв.м.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення в апеляційний суд Полтавської області через Хорольський районний суд Полтавської області.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя : Н.С. Миркушіна
Суд | Хорольський районний суд Полтавської області |
Дата ухвалення рішення | 17.01.2018 |
Оприлюднено | 13.02.2018 |
Номер документу | 72077212 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Хорольський районний суд Полтавської області
Миркушіна Н. С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні