Рішення

від 29.01.2018 по справі 697/2671/17

КАНІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 697/2671/17

Провадження № 2/697/115/2018

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2018 року

Канівський міськрайонний суд Черкаської області в складі :

головуючого судді Льон О.М.

за участю секретаря Дрянової Н.В.

представника позивача - ОСОБА_1

представників відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Канів, Черкаська область цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства Електромеханічний завод Магніт про визначення розміру заробітної плати, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

08.12.2017 ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до Приватного акціонерного товариства Електромеханічний завод Магніт про визначення розміру заробітної плати, зобов'язання вчинити певні дії. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що він працював ливарником пластмасу в Канівському електромеханічному заводі Магніт . В період з 30 липня 1986 року по 02 вересня 1986 року був призначений на спеціальні збори по ліквідації на Чорнобильській АЕС та проходив збори при військовій частині 61753. Відповідно до архівної довідки Галузевого державного архіву ОСОБА_4 оборони України від 25 квітня 2012 року № 69269 він приймав участь у роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, зона № 3: вересень - 1,2. За роботу в зоні № 3 оплату здійснити у п'ятикратному розмірі. Отримав дозу опромінення 26.08 р. Він є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС І категорії, інвалід 2 групи внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, має право на відповідні пільги, встановлені законодавством України. 08 листопада 2017 року ним отримано довідку за № 62 про заробітну плату за роботу в зоні відчуження та копію особового рахунку за 1986 рік, відповідно до якої розмір його заробітної плати за роботу в зоні відчуження за 1986 рік становить 1611 крб. (в тому числі за серпень, нарахування проведені у вересні 1986 року-1386 крб). Вважає, що довідка була видана без урахування всіх належних йому виплат. Підставою для проведення розрахунку заробітної плати за роботу в зоні відчуження являються первинні документи про нараховану заробітну плату та фактичну тривалість роботи безпосередньо в зоні відчуження. ОСОБА_4 праці і соціальної політики України від 13.04.2001 р. № 03-3/1652-018-21 Про оплату праці у зоні відчуження ЧАЕС у 1986-1990 років осіб, які виконували роботи пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС і запобіганням забрудненню навколишнього середовища було розсекречено ряд нормативно-правових актів урядів СРСР та УРСР. Серед розсекречених в тому числі і Постанова ЦК КПРС, Президії Верховної ОСОБА_5 СРСР, ОСОБА_5 Міністрів СРСР і ВЦСПС від 7 травня 1986 р. № 524-156, Постанова РМ УРСР і Укрпрофради від 10.06.1986 року № 207-7, ОСОБА_5 Міністрів СРСР № 964 рс від 17 травня 1986 p., ОСОБА_5 Міністрів СРСР від 23 травня 1986 р. № 1031 -рс.

Заробітна плата Позивача була нарахована та виплачена без урахування всіх тарифних ставок, винагород та доплат, які були встановлені нормативно-правовими актами СРСР та УРСР, розрахунок заробітної плати за час роботи з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС був проведений невірно, оскільки не були використані нормативні документи з грифом таємно і для службового використання , що передбачають оплату праці працівників, зайнятих на роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в 3-й, 2-й, 1-й зоні небезпеки відповідно у кратних розмірах понад збережену заробітну плату, встановлену по основному місцю роботи. Відповідно до листа Мінпраці, Мінчорнобиля і Мінфіну України від 29.10.1992 р. № 09-3751, вирішення грошових вимог осіб, які в 1986 - 1987 роках брали участь у роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і зоні відчуження і їм не була нарахована підвищена заробітна плата за основним місцем роботи відповідно до встановлених розмірів, повинно проводитись відповідно до чинного законодавства України.

Відповідно до положень статті 3 Закону України Про правонаступництво України зазначені в позовній заяві нормативні акти не суперечать законам України, прийнятим після проголошення незалежності України, іншими нормативними актами порядок та умови оплати праці осіб, що приймали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році, не передбачені, у зв'язку з чим вони є діючими на теперішній час.

Враховуючи положення вказаних нормативних актів та документи про нарахування заробітної плати, розрахунок заробітної плати Позивача за період участі в роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС повинен становити 1786,49 рублів. Відповідно до особового рахунку за 1986 року позивачу у вересні 1986 року було нараховано 1386,49 рублів. Згідно із підпунктом 3 пункту 1 постанови ОСОБА_5 Міністрів Української РСР та Української республіканської ради професійних спілок від 10 червня 1986 року №207-7 "Про умови оплати праці та матеріального забезпечення працівників підприємств, організацій та установ, зайнятих на роботах, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та запобіганням забрудненню навколишнього середовища" працівникам підприємств, організацій та установ (незалежно від їх відомчої підпорядкованості), які безпосередньо приймали участь в роботах, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, повинна була виплачуватись премія в розмірі, який не повинен був перевищувати, 400 крб. на місяць.

Таким чином, відповідач ухиляється від виконання вищезазначених нормативно-правових актів і як наслідок порушує статтю 46 Конституції України.

Позивачу відповідачем 23 лютого 2012 року за № 74 було надано довідку про роботу в населених пунктах в/ч 61753 м. Корогод. Так відомості зазначені у вказаній довідці не відповідають дійсності, адже при видачі довідки про заробітну плату відповідач виключив з переліку нормативно-правові акти, чим порушив його право на соціальний захист, оскільки з вини відповідача до неї не включено цілий ряд виплат, які належали позивачу до виплати, і з вини ж відповідача або не були взагалі нараховані, або не включені у довідку.

Трудове законодавство не обмежує строки звернення працівника в суд, якщо його трудове право на відповідну оплату праці порушене. Як зазначено у рішенні Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року №8-рп/2013 у справі щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України, статей 1,12 Закону України Про оплату праці право працівника на належну заробітну плату кореспондує обов'язок роботодавця нарахувати йому вказані виплати, гарантовані державою, і виплатити їх. При цьому, право працівника не залежить від нарахування йому відповідних грошових виплат. Просить суд визначити розмір його заробітної плати в сумі 1786,49 карбованців, одержаної за роботу в зоні відчуження 01 вересня 1986 року по 02 вересня 1986 року. Зобов'язати відповідача здійснити перерахунок заробітної плати з відображенням його в особовому рахунку, нарахувати йому та включити у довідку про заробітну плату за роботу в зоні відчуження Чорнобильської АЕС 1386,49 карбованців із включенням до неї одноразової грошової винагороди в розмірі 400 карбованців за період роботи з 01 вересня 1986 року по 02 вересня 1986 року, що в загальному складає 1786 крб. 49 коп., і надати довідку з урахуванням вказаних виплат.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1, яка діє на підставі ордеру серії ЧК №63159 від 15.01.2018 (а.с.40) позов підтримала повністю, просить його задовольнити.

Представник відповідача - ПАТ Електромеханічний завод Магніт - ОСОБА_2, яка діє на підставі довіреності №82 від 26.12.2017 (а.с.39) в судовому засіданні позов не визнала, про що надала відзив на позов, у задоволенні позову просять відмовити (а.с.34-37). Свої заперечення мотивує тим, що підставою для видачі довідки про заробітну плату за період липня-вересня 1986 року був особовий рахунок за 1986 рік. Заробітна плата позивача була нарахована та виплачена згідно тарифних ставок, винагород і доплат та нормативних документів, що діяли на момент розрахунку. Вважає, що право позивача в частині нарахування премії у розмірі 400 крб. за участь в роботах, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС в частині п.п.3 п.1 Постанови №207-7 від 10.06.1986 не порушувалося, так як йому нарахована премія в 5-ти кратному розмірі - 507,20 крб., та відповідно дії відповідача законні і не суперечать чинному законодавству України про оплату праці.

Суд, вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, вважає, що позов підлягає до задоволення.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_3 має статус учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (категорія 1), є інвалідом ІІ групи. Інвалідність якого настала внаслідок захворювання, пов'язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що підтверджується: посвідченням серії А №107777с, вкладкою до посвідчення №637125с, пенсійним посвідченням серії ААЖ №464707 та довідкою МСЕК серії 10 ААА №353287 (а.с.11-14).

ОСОБА_3 з 14.04.1986 працював учнем ливарника пластмаси ливарно-заготівельного цеху на Канівському електромеханічному заводі Магніт , правонаступником якого є ПАТ Електромеханічний завод Магніт і був відряджений на військові збори до в/ч 61753 в м. Корогод, де безпосередньо брав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 30.07.1986 по 02.09.1986, що підтверджується копією наказу підприємства №1664 від 05.08.1986 (а.с.20), довідкою ПАТ Електромеханічний завод Магніт №74 від 23.02.2012 (а.с.17), записами в трудовій книжці серії БТ-І №8328388 (а.с.8,9) та архівною довідкою № 69269 від 25.04.2012 (а.с.16).

З довідки Канівського об'єднаного міського військового комісаріату Черкаської області №6/4 від 05.01.2012 (а.с.15) вбачається, що позивач ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 дійсно призивався на спеціальні збори по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та проходив збори з 30 липня 1986 року по 02 вересня 1986 року при військовій частині №61753. Отримав дозу опромінення 26,08 (рентген), що також підтверджується записами у військовому квитку позивача ОСОБА_3 серії НУ №7572857 (а.с.10).

Таким чином, позивач ОСОБА_3 був безпосередньо зайнятий у роботах, передбачених постановами КПРС, РМ СРСР і ВЦСПС від 29 грудня 1987 року № 1497-378 і постановою РМ СРСР і ВЦСПС від 05 червня 1986 року № 665-195.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення встановлено Законом України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи .

Відповідно до статті 70 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, мають право захищати у відповідних державних, судових органах, зокрема, свої законні інтереси.

Пунктом 1 Постанови ЦК КПРС, Президії Верховної ОСОБА_5 СРСР, ОСОБА_5 Міністрів СРСР і ВЦРПС від 07 травня 1986 року № 524-156 Про умови оплати праці й матеріального забезпечення працівників підприємств і організацій зони Чорнобильської АЕС передбачено підвищення тарифних ставок (посадових окладів) працівників підприємств і організацій, безпосередньо зайнятим на роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, до 100% тарифної ставки (посадового окладу).

Виходячи з пункту 1 постанови ЦК КПРС, Президії Верховної ОСОБА_5 СРСР, ОСОБА_5 Міністрів СРСР, ВЦРПС № 524-156 від 07 травня 1986 року, пунктів 1,4 постанови ОСОБА_5 Міністрів СРСР та ВЦРПС № 665-195 від 05 червня 1986 року, пункту 1 постанови ОСОБА_5 Міністрів УРСР і Української республіканської ОСОБА_5 професійних Спілок № 207-7 від 10 червня 1986 року, оплата за роботу у зонах небезпеки провадиться з урахуванням кратності зони небезпеки по тарифній ставці, підвищеної у два рази.

ОСОБА_5 Міністрів СРСР від 23 травня 1986 р. N 1031 було поширено у військовозобов'язаних запасу, які в період призову на військові збори виконували роботи у зонах відчуження, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, порядок оплати праці передбачений для робітників і службовців.

Оплата праці робітників і службовців, працівників підприємств, розташованих у зоні ЧАЕС, які виконували роботи, пов'язані з ліквідацією аварії на ЧАЕС, провадилась в розмірах, передбачених розпорядженням ОСОБА_5 Міністрів СРСР від 17 травня 1986 р. N 964 - у III, II, I зонах небезпеки у 5-, 4-, 3-кратному розмірах у порівнянні з нормами, встановленими діючим законодавством.

Відповідно до постанови Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 7 травня 1986 р. N 153/10-43 премія за роботу працівника в зоні ЧАЕС виплачувалась у відповідності з діючими на підприємстві системами преміювання.

Таким чином, якщо до призову на військові збори премія працівнику нараховувалась систематично, за період виконання робіт, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС в зоні відчуження, премія також повинна була бути нарахована в тих же розмірах, як і працівникам підприємства, які не приймали участь в ліквідації аварії на ЧАЕС, тобто у відповідності з діючим положенням про преміювання. Якщо в зазначене положення своєчасно внесені зміни у відповідності з підпунктом 4 пункту 1 постанови ОСОБА_5 Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10 червня 1986 р. N 207-7 щодо підвищення граничного розміру премій до 60% тарифної ставки (окладу) на місяць, премія призваному на військові збори за період виконання робіт у зоні ЧАЕС повинна була бути нарахована в зазначених розмірах. Для нарахування премії в розмірі 60% тарифної ставки всім учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС підстав нема.

Крім того, запроваджувалась одноразова премія за рахунок коштів, що виділялись Мінфіном СРСР і Держпланом СРСР в розпорядження Міненерго СРСР, для заохочення працівників підприємств, незалежно від їх відомчого підпорядкування. Розмір премії, що виплачувалась одному працівнику, не повинен був перевищувати 400 крб. (підпункт 3 пункту 1 постанови ОСОБА_5 Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10 червня 1986 р. N 207-7. Постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 1997 р. N 523 дозволено виплачену на таких умовах одноразову премію (до 400 крб.) враховувати при призначенні пенсії.

Статтею 3 Закону України Про правонаступництво України передбачено, що закони та інші нормативні акти відповідних установ СРСР діють на території України, оскільки вони не суперечать законам України, прийнятим після проголошення незалежності України.

У пункті 6 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1210 від 23 листопада 2011 року, встановлено, що в усіх випадках премія, передбачена підпунктом 3 пункту 1 постанови ОСОБА_5 Міністрів УРСР, Укрпрофради від 1 червня 1986 року №207-7 (не більш як 400 крб. на місяць), що була визначена умовами оплати праці для осіб, які безпосередньо брали участь у роботах, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи і запобіганням забрудненню навколишнього природного середовища, після проведеного розрахунку додається до суми обчисленого заробітку.

Відповідно до листа Мінпраці, Мінчорнобиля і Мінфіну України від 29.10.1992 р. № 09-3751, якщо підприємством була невірно нарахована заробітна плата за роботу в зоні відчуження, то підприємство на підставі первинних документів має провести перерахунок заробітної плати згідно із законодавством, розраховану таким чином заробітну плату не індексують і не виплачують, а лише враховують при обчисленні пенсії.

Відповідно до статті 1 Конвенції про захист заробітної плати, ратифікованої 30 червня 1961 року, Україна прийняла на себе зобов'язання заробітною платою рахувати будь-яку винагороду або заробіток, які можуть бути обчислені в грошах за виконану роботу або послуги працівникові.

З наведених положень вбачається, що невірно видана запитувана довідка породжує у позивача невизначеність щодо можливості в подальшому реалізувати право отримання належного йому розміру пенсійного забезпечення.

Статтею 15 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи передбачено, що видача довідок про період роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами.

Так, ОСОБА_4 праці та соціальної політики України в своєму листі від 06 березня 2012 року №544/20/132-12 надало роз'яснення, а саме: ...Відомості про встановлення умов і розмірів оплати праці та умов їхнього запровадження по конкретних особах можуть мати, а отже й надавати виключно підприємства, установи, організації (далі - підприємства), де працювали ці особи, або їхні правонаступники.

Як зазначено у рішенні Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року №8-рп/2013 у справі щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України, статей 1 й 12 Закону України Про оплату праці право працівника на належну заробітну плату кореспондує обов'язок роботодавця нарахувати йому вказані виплати, гарантовані державою, і виплатити їх. При цьому право працівника не залежить від нарахування йому відповідних грошових виплат.

Суд вважає, що видана ОСОБА_3 довідка не встановленого зразка за роботу в зоні відчуження призведе до звуження його права на соціальний захист.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Конституції України головним обов'язком держави є утвердження і забезпечення прав і свобод людини, за свою діяльність держава відповідає перед людиною. Забезпечення прав і свобод потребує, зокрема, законодавчого закріплення механізмів (процедур), які створюють реальні можливості для здійснення кожним громадянином прав і свобод (абзац четвертий підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 24 грудня 2004 року № 22-рп/2004).

Так, відповідно до підпункту 3 п.1 Постанови РМ УРСР і Укрпрофради від 10.06.1986 № 207-7 (порядок виплати премії визначено ОСОБА_5 СРСР від 24 червня 1986 року № 1512-р) затверджувалась одноразова премія за рахунок коштів, що виділялись Мінфіном СРСР і Держпланом СРСР і розпорядження Міненерго СРСР для заохочення працівників підприємств, незалежно від їх відомчого підпорядкування. Розмір премії, що виплачувалась одному працівнику, не повинен був перевищувати 400 крб., яка враховується при призначенні пенсії.

Оплата праці робітників і службовців (відряджених у зону ЧАЕС та призваних на військові збори), за якими відповідно до чинного законодавства зберігалась за основним місцем роботи середньомісячна заробітна плата, відповідно до абзацу четвертого підпункту 1 пункту 1 постанови ОСОБА_5 Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10 червня 1986 року N 207-7 (абзац четвертий пункту 1 постанови ОСОБА_5 Міністрів СРСР і ВЦРПС від 5 червня 1986 року N 665-195) провадилась у III, II, I зонах небезпеки у 4-кратному, 3-кратному та 2-кратному розмірі (із врахуванням 100 % тарифної ставки), виходячи з тарифної ставки, встановленої за основним місцем роботи.

З довідки АТ ЕМЗ Магніт про заробітну плату №160 від 08.11.2017 (а.с.19 на звороті) та копії особового рахунку ОСОБА_3 (а.с.20 на звороті), який є первинним документом, вбачається, що розмір заробітної плати ОСОБА_3, яка враховується при обчисленні пенсії за період з липня по вересень місяць 1986 року склала 1611 крб., зокрема за місяць вересень 1986 року - 1386 крб.

З відзиву на позов відповідача (а.с.21,22) та з особового рахунку ОСОБА_3 (а.с.20 на звороті) вбачається, що за період перебування на зборах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 30 липня 1986 р. по 02 вересня 1986 р. ОСОБА_3 нараховувалась заробітна плата із збереженням середнього заробітку у відповідний період, а саме: в особовій картці за серпень 1986 р. це відображено з кодом 90- по окладу в сумі 91,71 крб. та кодом 05- почасова оплата - в сумі 11,05 крб.(Наказ № 1664/к від 05.08.86)- всього 102,76 крб.; у вересні 1986 р. після отримання підтверджуючої довідки з військкомату про проходження спеціальних зборів була нарахована заробітна плата за 9 робочих днів - 81,81 крб. (код 90-по окладу ), відрядна оплата - 44,00 крб., нараховано відпускні - 128,98 крб. (за поточний місяць- 25,80 крб., за наступний - 103,18 крб.), крім того проведено нарахування премії від вище стоячої організації код 94 в розмірі: 100% середньої заробітної плати за серпень 1986 р. - 157,66 крб., 100 % тарифної ставки - 117,18 крб., донарахована премія за липень 1986 р. в 3-х кратному розмірі - 28,12 крб., в 3-х кратному розмірі за серпень 1986 р. - 295,35 крб., в 5-ти кратному розмірі за вересень 1986 p.- 507,20 крб., доплата за роботу в нічний час (код 12 )- 25,23 крб., донараховано пряму відрядну оплату ( код 03 ) - 0,96 крб. Всього за вересень 1986 p.- 1386,49 крб.

Твердження представника відповідача, щодо непорушеного права позивача ОСОБА_3 в частині нарахування премії в розмірі 400 крб. за участь в роботах, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС в частині виконання п.п.3 п.1 Постанови №207-7 від 10.06.86 р., оскільки йому у вересні місяці 1986 року нарахована премія в 5-ти кратному розмірі - 507,20 крб., суд оцінює критично, так як ця премія не є одноразовою заохочувальною премією в розмірі, що не перевищує 400 крб. в розумінні постанови РМ УРСР від 10.06.1986 № 207-7.

Суд вважає, що видача довідок про період роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами. Це прямо передбачено ст. 15 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Згідно наказу ОСОБА_4 соціальної політики України від 12.10.2012 N 644, якщо особа відпрацювала в зоні відчуження менше календарного місяця і пенсію призначають із заробітку, отриманого за фактично відпрацьований час у зоні відчуження, то слід видавати довідку встановленого зразка.

Отже, обов'язок щодо видачі довідок про заробітну плату особам, які приймали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС лежить на підприємстві, установі, організації з яким особа перебувала у трудових відносинах під час виконання таких робіт.

Факт перебування позивача ОСОБА_3 у трудових стосунках з 30.07.1986 по 02.09.1986 з Канівським електромеханічним заводом Магніт , правонаступником якого є ПАТ Електромеханічний завод Магніт є беззаперечним і таким, що підтверджується дослідженими письмовими матеріалами справи.

Згідно з ч. 2 ст. 233 КЗпП у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Згідно ст. 81 ч.1 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 цього Кодексу (підстави звільнення від доказування).

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими належними та допустимими доказами, а відтак, такими, що підлягають задоволенню.

Позивач ОСОБА_3 є особою звільненою від сплати судового збору, на підставі п.п.9,10 ч.1 ст. 5 Закону України Про судовий збір , що підтверджується посвідченням серії А №107777с (категорія 1) та довідкою МСЕК серії 10 ААА №353287 (а.с.12,14), а тому відповідно до ст.141 ЦПК України суд вважає, що на відповідача слід покласти сплату судових витрат по справі на користь держави.

Керуючись ст.ст. 12,13,76,81,82,141,258,259,265,273,354 ЦПК України; ст.ст.15,16 ЦК України, Законом України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи , суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства Електромеханічний завод Магніт про визначення розміру заробітної плати, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визначити розмір заробітної плати ОСОБА_3 в сумі 1786,49 карбованців, одержаної за роботу в зоні відчуження 01 вересня 1986 року по 02 вересня 1986 року.

Зобов'язати Приватне акціонерне товариство Електромеханічний завод Магніт (19000, м. Канів, вул. Енергетиків, 179, Черкаська область, р/рахунок 26009571301 АТ Райффайзен Банк Аваль м. Київ, МФО 380805, ЄДРПОУ №14309540, інд. Податковий №143095423062, свідоцтво № 100336837) здійснити перерахунок заробітної плати з відображенням його в особовому рахунку, нарахувати та включити ОСОБА_3 у довідку про заробітну плату за роботу в зоні відчуження Чорнобильської АЕС 1386,49 карбованців із включенням до неї одноразової заохочувальної премії в розмірі 400 карбованців за період роботи з 01 вересня 1986 року по 02 вересня 1986 року, що в загальному складає 1786 крб. 49 коп., і надати довідку з урахуванням вказаних виплат встановленого зразка відповідно до постанови КМУ № 1210 від 23.11.2011 "Про порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з врахуванням постанови ЦК УПРС від 07.05.1986 № 524-156, постанови РМ УРСР від 10.06.1986 № 207-7, постанови Держкомпраці СРСР № 95/4-132 від 22.04.1982 та розпорядження ОСОБА_5 Міністрів СРСР від 17.05.1986 № 64.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства Електромеханічний завод Магніт на користь держави судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий О . М . Льон