ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
08 лютого 2018 року Справа 804/1001/18
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Сидоренко Д.В., перевіривши матеріали адміністративного позову Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Підстепнянської загальноосвітньої школи I ступеня Грушівської сільської ради Дніпропетровської області про застосування заходів реагування,-
ВСТАНОВИВ:
07.02.2018 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Підстепнянської загальноосвітньої школи I ступеня Грушівської сільської ради Дніпропетровської області , в якому позивач просить застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об'єктів, а саме: будівлі школи, будівлі котельні за адресою: Дніпропетровська область, Апостолівський район, с.Гранітне, вул.Центральна, 15 Підстепнянської загальноосвітньої школи I ступеня Грушівської сільської ради Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ- 33557152), до повного усунення порушень, шляхом заборони експлуатації та зобов'язання зупинити експлуатацію вищезазначених об'єктів.
Відповідно до пунктів 3 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Статтею 160 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено вимоги до позовної заяви.
Згідно із приписами ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Згідно ч.2 ст.161 КАС України, суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, копії позовної заяви та доданих до неї документів.
Відповідно до абз. 2.7 п. 2 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року № 270, розрахунковий документ - документ встановленої відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв'язку.
Згідно п. 61 Правил надання послуг поштового зв'язку у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення.
Тобто, належним доказом надіслання документів може бути опис вкладення разом з розрахунковим документом.
Позивачем до матеріалів позовної заяви надано опис вкладення, який не містить відбитку календарного штемпеля поштового відділення, а тому не може вважатись належним доказом направлення відповідачу копії позовної заяви.
Суд також зазначає, що ч. 3 ст. 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Представником позивача не надано до позовної заяви доказу сплати судового збору за подання позовної заяви до суду. В позовній заяві позивач просить відстрочити сплату судового збору із посиланням на те, що позивач є бюджетною, неприбутковою організацією.
Між тим, на підтвердження неможливості сплати судового збору надано кошторис на 2017 рік, в той час, коли до суду позивач звернувся в 2018 році.
Вирішуючи клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд виходить з того, що відповідно до ч.1 ст.133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 8 Закону України Про судовий збір , враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
У розумінні приписів ст.8 Закону України Про судовий збір відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин.
Статтею 5 Закону України Про судовий збір визначено вичерпний перелік суб'єктів, які мають пільги та звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.
Судом встановлено, що позивач не відноситься до жодної з пільгових категорій, та повинен сплачувати судовий збір за подачу позовної заяви до суду.
Обмежене фінансування суб'єкта владних повноважень не є підставою для відстрочення від сплати судового збору.
Крім зазначеного, невмотивоване звільнення від оплати повністю або частково, відстрочення або розстрочення сплати судових витрат утворить дискримінаційне становище по відношенню до інших суб'єктів звернення за судовим захистом.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 справ Креуз проти Польщі (http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/980_030) право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.
Особа, яка утримується за рахунок Державного бюджету України, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.
Враховуючи викладене, обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з Державного бюджету України та відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб'єктами владних повноважень, не є такими, що не залежать від волі особи, та дають право на відстрочення сплати судового збору.
Частиною 5 ст.161 КАС України визначено, що клопотання про звільнення від сплати судового збору подається окремо, а тому позивачем, крім зазначеного вище, не дотримано форми подання відповідного клопотання.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень встановлюється ставка судового збору - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 1 762,00 грн.
З огляду на зазначене, суд не вбачає підстав для визнання наведених позивачем у клопотанні про відстрочення сплати судового збору, що зазначене в позові, підстав відстрочення поважними, а тому задоволенню клопотання не підлягає.
Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1762,00 грн.
Відповідно до частин 1, 2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
На підставі викладеного суд залишає подану заяву без руху та пропонує позивачу усунути наступні недоліки шляхом надання до суду:
- документу, що підтверджує сплату судового збору за позов немайнового характеру у розмірі 1762,00 грн. за наступними розрахунковими реквізитами для перерахування судового збору:
Отримувач коштів УДКСУ у Чечелівському районі м. Дніпра
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37989253
Банк отримувача ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області
Код банку отримувача (МФО) 805012
Рахунок отримувача 31210206784008
Код класифікації доходів бюджету 22030101
Призначення платежу *;101;
- належних доказів надіслання копії позовної заяви відповідачу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
УХВАЛИВ:
У задоволенні клопотання Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Позовну заяву Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Підстепнянської загальноосвітньої школи I ступеня Грушівської сільської ради Дніпропетровської області про застосування заходів реагування - залишити без руху.
Встановити позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання:
- документу, що підтверджує сплату судового збору за позов немайнового характеру у розмірі 1762,00 грн.;
- належних доказів надіслання копії позовної заяви відповідачу.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.
Роз'яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 293 Кодексу адміністративного судочинства України ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Ухвала в самостійному порядку оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1
Суд | Дніпропетровський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 08.02.2018 |
Оприлюднено | 12.02.2018 |
Номер документу | 72086024 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Сидоренко Дмитро Володимирович
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Сидоренко Дмитро Володимирович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні