Постанова

від 01.02.2018 по справі 2а-2751/10/0870

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

01 лютого 2018 рокусправа № 2а-2751/10/0870(СН/808/61/16)

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Прокопчук Т.С.

судді: Кругового О.О. Мельника В.В.

за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційні скарги Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області, Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11 липня 2017 року (суддя: Семененко М.О.) по адміністративній справі №808/61/16 (2а-2751/10/0870)

за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства Запорізька кондитерська фабрика до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, Управління державної казначейської служби України в Олександрівському районі міста Запоріжжя, Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Запоріжжя про визнання бездіяльності неправомірною, стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 акціонерне товариство Запорізька кондитерська фабрика (далі - ВАТ ЗКФ ) 18.05.2010 року звернулося до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі (далі - СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі) , Головного управління Державного казначейства України у Запорізькій області (далі - ГУ ДК України у Запорізькій області), в якому просив визнати неправомірною бездіяльність СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі щодо не надання висновку ГУ ДК України у Запорізькій області про відшкодування податку на додану вартість за вересень-грудень 2008 року, січень, липень-вересень 2009 року у розмірі 752 272 грн. та за період жовтень-грудень 2009 року у розмірі 1 580 777,00 грн., а всього у розмірі 2 333 049 грн.; стягнути з Державного бюджету на користь ВАТ ЗКФ зазначену суму податку на додану вартість у розмірі 2 333 049 грн.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 27.01.2011 року до участі у справі в якості відповідача залучено Державну податкову інспекцію у Жовтневому районі м. Запоріжжя (далі - ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя).

21.03.2011 року Запорізьким окружним адміністративним судом винесено постанову у справі №2а-2751/10/0870, якою позовні вимоги ВАТ ЗКФ задоволено частково, визнано протиправною бездіяльність СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі і ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя стосовно ненадання висновку ГУ ДК України в Запорізькій області про відшкодування ВАТ ЗКФ податку на додану вартість за вересень - грудень 2008 р., січень, липень - вересень 2009 р. у сумі 2 333 049 грн., в іншій частині позову відмовлено.

За результатами апеляційного оскарження за апеляційною скаргою податкового органу постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.10.2013 року вищезазначену постанову суду першої інстанції скасовано та в задоволенні позовних вимог ВАТ ЗКФ відмовлено.

ВАТ ЗКФ оскаржив постановлені судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

Під час касаційного розгляду справи №2а-2751/10/0870 ВАТ ЗКФ подано до Вищого адміністративного суду України заяву про часткову відмову від адміністративного позову в частині стягнення з Державного бюджету України на його користь суми податку на додану вартість у розмірі 2 125 674,77 грн., т.ч. за вересень 2008 року у розмірі 4 552,77 грн., липень 2009 року у розмірі 41224 грн., серпень 2009 року у розмірі 183 487 грн., вересень 2009 року у розмірі 315 634 грн., жовтень 2009 року у розмірі 656 119 грн., листопад 2009 року у розмірі 525 580 грн., грудень 2009 року у розмірі 399 078 грн.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16.05.2016 року у справі №2а-2751/10/0870 здійснено процесуальне правонаступництво з СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі на Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Межрегіонального головного управління ДФС (далі - СДПІ з ОВП у м. Запоріжжі МГУ ДФС); ГУ ДК України в Запорізькій області на Управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Запоріжжя (далі - УДКС України у Жовтневому районі м. Запоріжжя); прийнято відмову від позову у частині позовних вимог про стягнення заявленої до бюджетного відшкодування суми податку на додану вартість за період вересень 2008 року, липень-вересень 2009 року у розмірі 2 125 674,77 грн.; постанову суду першої та апеляційної інстанції у цій частині скасовано, провадження по справі закрито.

В частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з Державного бюджету України на користь позивача суми податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню у розмірі 207 547,23 грн., постанови суду першої та апеляційної інстанції цією ж ухвалою касаційної інстанції скасовані, справа у цій частині направлена до суду першої інстанції на новий розгляд.

Під час нового розгляду справи судом першої інстанції здійснено процесуальне правонаступництво та замінено: позивача ВАТ ЗКФ на правонаступника - Приватне акціонерне товариство Запорізька кондитерська фабрика (далі - ПАТ ЗКФ ); СДПІ з ОВП у м. Запоріжжі МГУ ДФС на правонаступника - Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби(далі Офіс великих платників податків ДФС); УДКС України у Жовтневому районі м. Запоріжжя на Управління Державної казначейської служби України в Олександрівському районі м. Запоріжжя(далі УДКС України в Олександрівському районі м. Запоріжжя).

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 11.07.2017 року позовні вимоги задоволено, стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню, у розмірі 207 547,23 грн.

Не погодившись з вказаною постановою, Запорізькою об'єднаною державною податковою інспекцією ГУ ДФС у Запорізькій області, що є правонаступником ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя, Офісом великих платників податків ДФС подано апеляційні скарги, в яких апелянти просять постанову скасувати, у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянти зазначають про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки заявлена позивачем сума бюджетного відшкодування 207 547,23 грн. не є підтвердженою, а чинним податковим законодавством не передбачено такого способу захисту права платника податку як стягнення з бюджету належної суми бюджетного відшкодування.

В судове засідання апеляційного суду сторони не з'явилися, про день розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно ст. 229 КАС України не здійснювалося.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційних скарг і заявлених вимог, а також правильність застосування судом норм права та правової оцінки обставин у справі, суд приходить до висновку, що апеляційні скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Судом першої інстанції встановлено, що 20.10.2008 року,20.11.2008 року, 18.12.2008 року, 20.01.2009 року,20.02.2009 року,18.08.2009 року,21.09.2009 року,20.10.2009 року, 24.11.2009 року,24.12.2009 року,25.01.2010 року до податкової інспекції подано ряд декларації з податку на додану вартість за вересень-грудень 2008 року,січень,липень-грудень 2009 року.

До вказаних декларацій з податку на додану вартість позивачем додані заяви про повернення сум бюджетного відшкодування на рахунок в установі банку.

Податковим органом складені довідки №9/08-04/00382094 від 13.01.2009 року, №36/08-04/00382094 від 06.02.2009 року, №58/08-04/00382094 від 27.02.2009 року, №105/08-04/00382094 від 10.04.2009 року Про результати позапланових виїзних перевірок ВАТ ЗКФ з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за вересень-грудень 2008 року, січень,липень-грудень 2009 року.

За результатами проведених перевірок податковий орган зазначив про неможливість підтвердження заявленої до бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за вказані періоди у розмірі 2 333 049 грн., що пов'язано з неотриманням результатів зустрічних звірок.

Відповідно до ухвали суду касаційної інстанції закрито провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення заявленої до бюджетного відшкодування суми податку на додану вартість за період вересень 2008 року, липень-вересень 2009 року у розмірі 2 125 674,77 грн. за відмовою від позову, спірною залишилася сума податку на додану вартість, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, у розмірі 207 547,23 грн.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків встановлений п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", з 01.01.2011 року - ст.200 Податкового кодексу України.

Відповідно до наведених норм процедура бюджетного відшкодування встановлює обов'язок податкового органу подати висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню, до Держказначейства, яке протягом 5 операційних днів після отримання висновку перераховує таку суму на рахунок платника.

Згідно Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України та Державного казначейства України 02.07.1997 року №209/72, який втратив чинність згідно з наказом ДПА України, Державного казначейства України від 21.12.2010 року № 960/495, бюджетною заборгованістю з податку на додану вартість є суми, не відшкодовані платнику протягом визначених законодавством термінів відшкодування.

Суми, не відшкодовані платнику податку протягом визначених у розділі 3 цього Порядку термінів, п. п. 6.1, 6.2, вважаються бюджетною заборгованістю. Платник податку має право в будь-який момент після виникнення бюджетної заборгованості звернутися до суду з позовом про стягнення коштів бюджету та притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у несвоєчасному відшкодуванні надмірно сплачених податків.

Приписами пп.7.7.1,пп. а 7.7.2, 7.7.4, 7.7.5,7.7.6 п.7.7 ст.7 Закону України Про податок на додану вартість , чинного на момент виникнення спірних правовідносин, визначено, що сума податку, яка підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пп.7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'яти основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

Протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

З огляду на наведені правові норми у податкового органу виникає обов'язок надати органу державного казначейства відповідний висновок стосовно суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок платника податку.

Такий же алгоритм дій державних органів щодо відшкодування з Державного бюджету України бюджетного відшкодування податку на додану вартість врегульовано у ст.200 ПК України,що діє з 1.01.2011 року.

Із матеріалів справи вбачається, що частина заявленої позивачем до відшкодування з бюджету суми податку на додану вартість в загальному розмірі 207 547,23 грн. відшкодована в рахунок податку на додану вартість майбутніх періодів відповідно до облікової картки платника податку, і такі дії податкового органу в установленому порядку позивачем не оскаржені, а тому суд першої інстанції,зазначаючи в судовому рішенні про перевищення відповідачем повноважень щодо зміни способу отримання бюджетного відшкодування платником податків з повернення коштів на зарахування в рахунок майбутніх платежів, вийшов за межі позовних вимог.

Посилання суду першої інстанції як підставу для задоволення позову на правову позицію, викладену в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 16.05.2016 року у цій справі щодо можливості стягнення з державного бюджету на користь позивача суми бюджетної заборгованості з податку на додану вартість без попередньої перевірки податковим органом обґрунтованості суми відшкодування е неправомірним, оскільки протирічить позиції Верховного Суду України, висловленої в постановах №21-881а15 від 16.09.2015 року,2а-592/12/ 1370/21-1145а15 від 27.10.2015 року, №826/17403/14/21-2650а15 від 2.12.2015 року про те, що відшкодування з Державного бюджету України податку на додану вартість є виключними повноваженнями податкових органів та органів державного казначейства, а тому суд не може підміняти державний орган і вирішувати питання про стягнення такої заборгованості за судовим рішенням.

Викладене свідчить, що суд першої інстанції,задовольняючи позовні вимоги ПАТ ЗКФ про стягнення з держбюджету на користь позивача суми боргу з податку на додану вартість за період вересень-грудень 2008 року, січень 2009 року в розмірі 207 547,23 грн., порушив норми матеріального права, що є підставою для скасування постанови суду та ухвалення нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. 315,317, 321, 322, 327, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області, Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби - задовольнити.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11 липня 2017 року по справі №808/61/16(2а-2751/10/0870)- скасувати та прийняти нову постанову.

В задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства Запорізька кондитерська фабрика - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її складання в повному обсязі.

Повний текст постанови складений 7 лютого 2018 року.

Головуючий суддя: Т.С. Прокопчук

Суддя: О.О. Круговий

Суддя: В.В. Мельник