Рішення

від 05.02.2018 по справі 914/2529/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.02.2018р. Справа №914/2529/17

Господарський суд Львівської області у складі судді Бортник О.Ю. за участю секретаря судових засідань ОСОБА_1, розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро Спецтех» , м.Київ

до відповідача : Державного підприємства «Львівський бронетанковий завод» , м.Львів

Про стягнення 366254,40грн. заборгованості за поставлену продукцію на підставі договору поставки № ДСТ/ЛБТЗ/326 від 22 травня 2017р., 14562,41грн. пені, 3475,71грн. 3% річних та 7697,92грн. втрат від інфляції

За участю представників:

від позивача - ОСОБА_2 - адвокат,

від відповідача - ОСОБА_3 - представник.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпро Спецтех» , м.Київ звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Державного підприємства «Львівський бронетанковий завод» , м.Львів про стягнення 366254,40грн. заборгованості за поставлену продукцію на підставі договору поставки № ДСТ/ЛБТЗ/326 від 22 травня 2017р., 14562,41грн. пені, 3475,71грн. 3% річних та 7697,92грн. втрат від інфляції.

Ухвалою суду від 08.12.2017р. порушено провадження у справі, прийнято позовну заяву до розгляду та справу призначено до розгляду на 22.01.2018р.

15.12.2017р. набув чинності Закон України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів №2147-VIII від 03.10.2017, котрим ГПК України викладено в новій редакції.

У відповідності до підпункту 9 пункту 1 Розділу XI Перехідних Положень ГПК України в новій редакції, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Таким чином, розгляд цієї справи відбувається за правилами, що передбачені новою редакцією ГПК України за правилами передбаченим цим Кодексом, у порядку загального позовного провадження.

18.01.2018р. представником відповідача подано суду відзив на позовну заяву, у якому він просить суд врахувати публічний інтерес у справі та за наявності згоди позивача застосувати процедуру проведення врегулювання спору між сторонами за участю судді в порядку глави 4 ГПК України.

22.01.2018р. позивачем подано суду клопотання про приєднання до матеріалів справи документів, а також у клопотанні зазначено, що позивач заперечує проти врегулювання спору за участі судді.

В підготовчому судовому засіданні 22.01.2018р. судом оголошувалась перерва до 05.02.2018р.

26.01.2018р. представником відповідача подано суду заяву від 24.01.2018р. про визнання заборгованості. У цій заяві він повідомляє, що відповідач визнає заборгованість перед позивачем за Договором в розмірі основного боргу - 366254,40грн., пені в розмірі - 14562,41грн., 3% річних в розмірі - 3475,71грн., втрат від інфляції в розмірі - 7697,92грн., всього визнає заборгованість перед позивачем на загальну суму - 391990,44грн. Крім цього, відповідач підтверджує, що позивачем відповідно до п.2 Договору були надані відповідачу усі належно оформлені супровідні документи на продукцію (видаткові накладні, документи, передбачені пунктом 2.2 Договору), необхідні відповідачу для оплати поставленої за Договором продукції.

В продовжене після перерви судове засідання представник позивача з явився, позовні вимоги підтримав, просив суд їх задоволити. Позивач подав суду клопотання від 02.02.2018р. про приєднання до матеріалів справи копій довіреностей відповідача № 628 та № 680, які зазначені у видаткових накладних ТОВ Дніпро Спецтех РН № 046 від 21.06.2017р., РН № 053 від 29.06.2017р., РН № 054 від 29.06.2017р., РН № 055 від 29.06.2017р.

Представник відповідача в судове засідання з явився, визнав заборгованість перед позивачем за Договором в розмірі основного боргу - 366254,40грн., пені в розмірі - 14562,41грн., 3% річних в розмірі - 3475,71грн., втрат від інфляції в розмірі - 7697,92грн., на загальну суму - 391990,44грн.

Враховуючи те, що позивач не дає згоди на застосування процедури врегулювання спору за участю судді, суд відхиляє клопотання відповідача, викладене у відзиві на позовну заяву від 18.01.2018р., про застосування процедури проведення врегулювання спору між сторонами за участю судді.

Відповідно до ч.3, 4 ст.185 ГПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 191, 192 цього Кодексу.

Згідно з частинами 1, 2, 4 ст.191 ГПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Судом перевірено повноваження представника Державного підприємства Львівський бронетанковий завод на вчинення відповідних процесуальних дій, а саме : на право визнання заборгованості. ОСОБА_3 відповідно до довіреності № 30 від 20.12.2017р. вправі визнавати позов. Визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права чи інтереси інших осіб.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку про задоволення позову повністю, з огляду на наступне.

Згідно із статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як передбачено ч.6 ст.265 ГК України, до відносин поставки, не врегульованих ГК України, застосовуються відповідні положення ЦК України про договір купівлі-продажу.

Згідно ч.1 ст.691 ЦК України, покупець зобов язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Частиною 1 та частиною 2 ст.692 ЦК України передбачено, що покупець зобов язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товарозпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст.ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватись, зокрема, неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

22.05.2017р. між Державним підприємством Львівський бронетанковий завод та Товариством з обмеженою відповідальністю Дніпро Спецтех укладено Договір поставки № ДСТ/ЛБТЗ/326.

Згідно п.п.1.1.,3.2, 5.2., 7.2., 10.4 договору позивач зобов язується поставити запасні частини та комплектуючі до танків (далі по тексту продукція ), згідно Специфікацій, які є невід ємною частиною даного Договору, а відповідач зобов язується прийняти цей товар та оплатити його загальну вартість на умовах цього Договору. Позивач зобов язувався поставити продукцію не пізніше, ніж через 10 робочих днів з моменту підписання договору та специфікації та виставленим рахунком-фактурою, якщо інше не визначено в специфікації. Відповідач зобов язувався здійснювати 100% оплату після поставленої партії продукції протягом 15 календарних днів з моменту поставки продукції - на підставі виставлених позивачем рахунків-фактур за умови надання позивачем усіх належно оформлених супровідних документів на продукцію (видаткових накладних, документів, передбачених пунктом 2.2 Договору). Сторони домовилися, що у випадку порушення строку оплати продукції, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі облікової ставки НБУ, що діяла у період нарахування пені, від суми заборгованості. Даний Договір набув чинності з моменту його підписання сторонами і діяв до 31.12.2017р. Закінчення строку дії Договору не звільняє сторони від відповідальності за порушення зобов язань за цим Договором.

На виконання п.1.1 Договору позивач поставив, а представник відповідача отримав продукцію в асортименті та кількості, відповідно до специфікацій № 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, які є невід ємною частиною договору, на загальну суму 506989,08грн., а саме: по видатковій накладній № 025 від 08.06.2017р. на загальну суму разом з ПДВ 12560,88грн., видатковій накладній № 026 від 08.06.2017р. на загальну суму разом з ПДВ 23729,40грн., видатковій накладній № 024 від 08.06.2017р. на загальну суму разом з ПДВ 89582,40грн., видатковій накладній РН № 045 від 21.06.2017р. на загальну суму разом з ПДВ 14862грн., видатковій накладній РН № 046 від 21.06.2017р. на загальну суму разом з ПДВ 158414,40грн., видатковй накладній РН № 053 від 29.06.2017р. на загальну суму разом з ПДВ 144000грн., видатковій накладній РН № 054 від 29.06.2017р. на загальну суму разом з ПДВ 55440грн., видатковій накладній РН № 055 від 29.06.2017р. на загальну суму разом з ПДВ 8400грн. Позивачем виставлялися відповідачу рахунки на оплату поставленої продукції.

Прийнявши поставлену продукцію, відповідач згідно п.5.2 Договору повинен був провести її 100% оплату протягом 15 календарних днів з моменту поставки продукції.

Відповідно до наявних у матеріалах справи иписок по рахунку позивача, відповідач 20.06.2017р., 30.06.2017р. та 14.07.2017р. перерахував позивачу в рахунок оплати поставленої продукції 140734,68грн.

В той же час, відповідач не виконав умови договору поставки в частині 100% оплати вартості поставленої продукції за видатковими накладними РН № 046 від 21.06.2017р., РН № 053 від 29.06.2017р., РН № 054 від 29.06.2017р., РН № 055 від 29.06.2017р. у встановлений договірними зобов язаннями строк, внаслідок чого у нього виник борг перед позивачем в загальній сумі 366254,40грн.

Відтак, позивачем обґрунтовано заявлено до стягнення з відповідача 366254,40грн. основного боргу.

Крім цього, заявлені позивачем до стягнення з відповідача 14562,41грн. пені, 3475,71грн. 3% річних та 7697,92грн. втрат від інфляції обчислені, виходячи з суми заборгованості 158414,4грн. за період з 07.07.2017р. по 03.11.2017р. та з суми заборгованості 207840грн. за період з 15.07.2017р. по 03.11.2017р., обґрунтовані і підлягають до задоволення.

Відповідно до ст.129 ГПК України судові витрати у справі покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 2,3,13, 74,76, 77, 78, 79, 86, 129, 185, 191, 236, 238, 240, 241, 242, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства «Львівський бронетанковий завод» (79031, м.Львів, вул.Стрийська, 73 код ЄДРПОУ 07985602) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро Спецтех» (02081, м.Київ, вул. Здолбунівська, 7Д, офіс 710, код ЄДРПОУ 38567034) 366254,40грн. заборгованості, 14562,41грн. пені, 3475,71грн. 3% річних, 7697,92грн. втрат від інфляції та 5879,85грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

2. Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

3. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного господарського суду в порядку, встановленому Главою 1 розділу ІV ГПК України.

Повне рішення складено 08.02.2018р.

Суддя Бортник О.Ю.