Рішення

від 06.02.2018 по справі 918/14/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06 лютого 2018 р. Справа № 918/14/18

Господарський суд Рівненської області у складі судді Бережнюк В.В.

при секретарі судового засідання Лиманському А.Ю.

розглянувши матеріали справи

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОСЕРВІС УА"

до відповідача ОСОБА_1 підприємство "ГРІНПЕТ"

про стягнення в сумі 5 551,13 грн.

В засіданні приймали участь:

Від позивача: не з'явився.

Від відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОСЕРВІС УА" звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до Приватного підприємства "ГРІНПЕТ" про стягнення боргу за договором поставки № Е-011216-01 від 01.12.2016 р. в сумі 5 551 грн. 13 коп. з яких: 3 200,00 грн. основної заборгованості, 960,00 грн. штрафу, 776,34 грн. пені, 526,02 грн. інфляційних втрат та 88,77 грн. 3% річних. Позовні вимоги мотивовані тим, що 01 грудня 2016 року між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки №Е-011216-01. На виконання останнього позивач поставив відповідачу товар на суму 5 854,00 грн., який відповідачем оплачено частково в сумі 2 654,00 грн., неоплаченим лишився поставлений товар на суму 3 200,00 грн. У зв'язку з простроченням оплати поставленого товару позивач нарахував відповідачу штрафні санкції, інфляційні втрати та 3% річних.

Ухвалою суду від 09 січня 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №918/14/18, розгляд справи призначено до слухання в судовому засіданні на 06 лютого 2018 року.

Представник позивача 31.01.2018 р. в судове засідання не з'явився. Через канцелярію суду подав заяву від 24.01.2018 року про розгляд даної справи без його участі на підставі поданих Позивачем документів.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Однак, до суду повернувся конверт з ухвалою про відкриття провадження у справі, що направлявся відповідачу (на адресу: 35320, Рівненська область, Рівненський район, с. Олександрія, вул. Станіславівка, буд. 6) з відмітками органу поштового зв'язку "адресат відсутній".

Судом вживалися необхідні заходи щодо повідомлення відповідача про розгляд даної справи у господарському суді.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч.1 ст.202 ГПК України). Тому суд вважає за можливе здійснювати розгляд справи без участі представника відповідача за наявними у справі доказами.

Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками судового процесу, давши належну оцінку доказам, які мають значення для справи, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. При цьому господарський суд встановив наступне.

01 грудня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОСЕРВІС УА" (постачальник, позивач) та ОСОБА_1 підприємством "ГРІНПЕТ" (покупець, відповідач) було укладено договір поставки №Е-011216-01 (надалі - договір), відповідно до предмету якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність за Замовленням Покупця Товар, відповідно до погоджених Заявок Покупця Постачальником. Покупець зобов'язується прийняти цей Товар та оплатити його на умовах, визначених цим Договором (арк.с. 9-13).

Відповідно до пункту 6.1., 6.2. Договору ціна на товар, з врахуванням ПДВ, вказується в рахунку на оплату (рахунку - фактурі) та в накладних на Товар. Ціна встановлюється у національній валюті України. Накладні на товар є невід'ємною частиною Договору. Сума договору складає 5 854,00 грн. в т.ч. ПДВ 975,67 грн. (п. 6.3.).

Поставка товару здійснюється на підставі погодженої Заявки. Строк поставки Товару складає 10 календарних днів з моменту погодження Постачальником Заявки Покупця на Товар (п.4.1, 5.3 Договору).

Згідно з п. 2.9. Договору підтвердженням отримання Товару є накладна підписана уповноваженими представниками Сторін.

Згідно наявних в матеріалах справи видаткових накладних: № 42 від 01 грудня 2016 року на суму 1 260,00 грн., №77 від 12 грудня 2016 року на суму 3 360,00 грн., №101 від 15 грудня 2016 року на суму 400,00 грн., № 130 від 22 грудня 2016 року на суму 834,00 грн. позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 5 854,00 грн. (арк.с. 18-21).

За умовами пункту 7.1., 7.2. Договору Покупець здійснює оплату за Товар протягом 30 календарних днів з моменту отримання Товару (дата поставки Товару). Оплата за Товар здійснюється Покупцем шляхом перерахування грошових коштів з поточного рахунку Покупця, на поточний рахунок Постачальника. Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника (п. 7.3. Договору).

12 грудня 2016 року, 18 жовтня 2017 року, 13 березня 2017 року, 04 травня 2017 року та 11 липня 2017 року відповідач оплатив позивачу 2 654,00 грн., що підтверджено банківськими виписками (арк.с. 26-32). Таким чином неоплаченим лишився поставлений товар на загальну суму 3 200,00 грн., доказів оплати вказаної заборгованості відповідач суду не надав.

Згідно з положеннями статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статті 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України), договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України).

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з положеннями статті 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Згідно статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

15 червня 2017 року позивач звернувся до відповідача з претензією № 15/06/17-01 про сплату заборгованості за Договором поставки (арк.с. 33-34).

Проте, станом на час розгляду справи, відповідач заборгованість не сплатив, доказів оплати вказаної заборгованості суду не надав.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з Приватного підприємства "ГРІНПЕТ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОСЕРВІС УА" заборгованості за поставлений товар в сумі 3 200,00 грн. є законними, обґрунтованими, відповідачем не спростованими, а відтак підлягають до задоволення.

Як унормовано у положеннях частини 2 статті 193 ГК України, порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (така ж позиція викладена у статті 611 ЦК України).

У статтях 546, 549 ЦК України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У частині першій статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 8.6. договору передбачено, що за порушення строків оплати більш ніж на 15 календарних днів Покупець сплачує Постачальнику штраф у розмірі 30 % від вартості несвоєчасно сплаченого Товару, без обов'язкового звернення до суду за його стягненням.

Позивач посилаючись на положення пункту 8.6. договору нарахував відповідачу штраф в сумі 960,00 грн.

Нарахування вказаної штрафної санкції судом перевірено, визнано законним та обґрунтованим.

Згідно пункту 8.5. договору при простроченні оплати Товару , Покупець зобов'язаний сплатити постачальнику суму боргу з урахуванням пені, нарахованої на суму заборгованості, у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла в період прострочення платежу, за кожен день прострочення від суми заборгованості, без обмеження строків її нарахування та без обов'язкового звернення до суду за її стягненням.

Позивач посилаючись на положення пункту 8.5. договору нарахував відповідачу пеню в сумі 776,34 грн.

Нарахування вказаної штрафної санкції судом перевірено, визнано законним та обґрунтованим.

Згідно статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач покликаючись на статтю 625 Цивільного кодексу України за прострочення грошового зобов'язання нарахував відповідачу 88,77 грн. 3% річних та 526,02 грн. інфляційних втрат.

Нарахування 3% річних в сумі 88,77 грн. судом перевірено, визнано законним та обґрунтованим.

Щодо нарахованих сум інфляційних втрат суд зазначає наступне.

При перевірці поданого позивачем розрахунку інфляційних втрат судом з'ясовано, що позивачем на борг 3360,00 грн. за видатковою накладною №77 за період з січня 2017 року по листопад 2017 року нараховано всього 450,66 грн. інфляційних втрат. При цьому, за період 01.01.2017 р. - 17.10.2017 р. (з врахуванням часткової сплати боргу у сумі 300,00 грн. 18.10.2017 р.) нараховано 386,40 грн. інфляційних втрат, що є вірним.

Проте, позивачем при здійсненні обрахунку на суму 3060,00 грн. за період жовтень-листопад 2017 р. нараховано 64,26 грн., так як позивач рахував інфляційні втрати за цілий місяць жовтень 2017 року. Разом з тим, з огляду на часткову сплату боргу 18.10.2017 р. відповідачем у сумі 300,00 грн., нарахування потрібно здійснювати за період 18.10.2017 р. - 30.11.2017 р. За розрахунком суду сума інфляційних втрат за цей період складає 27,54 грн.

Всього вірним є нарахування на борг за видатковою накладною №77 за період з січня 2017 року по листопад 2017 року - 413,94 грн. інфляційних.

Таким чином, стягнення інфляційних втрат у сумі 36,72 грн. - є необгрунтованим.

При перевірці поданого позивачем розрахунку інфляційних втрат на борг за видатковою накладною №101 від 15.12.2016 р. та №130 від 22.12.2016 р., судом встановлено що інфляційні втрати у розмірі 75,36 грн. нараховано правильно.

Тому, всього підлягають до стягнення з відповідача інфляційні втрати у розмірі 489,30 грн.

Отже, враховуючи усе вищевикладене у сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з Приватного підприємства "ГРІНПЕТ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОСЕРВІС УА" підлягають задоволенню в частині - 3200,00 грн. основної заборгованості, 960,00 грн. штрафу, 776,34 грн. пені, 88,77 грн. 3% річних, 489,30 грн. інфляційних втрат, всього - 5 514,41 грн. В іншій частині вимог у позові слід відмовити.

На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати (судовий збір) в сумі 1 600,00 грн. необхідно стягнути з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "ГРІНПЕТ" (35320, Рівненська область, Рівненський район, с. Олександрія, вул. Станіславівка, буд.6, код ЄДРПОУ 13991989) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОСЕРВІС УА" (02140, м. Київ, вул. Чавдар Єлизавети, буд. 24, приміщення 232, код ЄДРПОУ 40321131) - 3 200 (три тисячі двісті) грн. 00 коп. основної заборгованості, 776 (сімсот сімдесят шість) грн. 34 коп. пені, 960 (дев'ятсот шістдесят) грн. 00 коп. штрафу, 88 (вісімдесят вісім) грн. 77 коп. 3% річних, 489 (чотириста вісімдесят дев'ять) грн. 30 коп. інфляційних втрат та 1 600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Відмовити в задоволенні позову в частині вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 36,72 грн. інфляційних втрат .

4. Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду Рівненської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного господарського суду в порядку встановленому ст.ст. 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "08" лютого 2018 року

Суддя Бережнюк В.В.