Постанова

від 30.01.2018 по справі 925/1583/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" січня 2018 р. Справа№ 925/1583/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорної Л.В.

суддів: Яковлєва М.Л.

Разіної Т.І.

при секретарі судового засідання Громак В.О.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Санвей СТ

на рішення Господарського суду Черкаської області від 02.03.2017р. (повний текст рішення підписано: 10.05.2017р.)

у справі №925/1583/16 (суддя Грачов В.М.)

за позовом Уманської місцевої прокуратури Черкаської області в інтересах держави в особі Христинівської районної державної адміністрації

до Товариства з обмеженою відповідальністю Санвей СТ

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Виконавчого комітету Верхняцької селищної ради Христинівського району

про стягнення 626 093,50 грн. та розірвання договору оренди земельної ділянки

встановив:

Уманська місцева прокуратура Черкаської області в інтересах держави в особі Христинівської районної державної адміністрації звернулась до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Санвей СТ про стягнення 626 093,50 грн. за невиконання умов договору оренди земельної ділянки від 08.11.2012р. та розірвання договору оренди земельної ділянки від 08.11.2012р., та відшкодування судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в порушення умов договору оренди земельної ділянки від 08.11.2012р. Товариство з обмеженою відповідальністю Санвей СТ не сплачувало орендні платежі з листопада 2013р., що і стало підставою для заявлення вимоги про розірвання договору оренди.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 02.03.2017р. позов задоволено повністю.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не виконав договірні зобов'язання щодо порядку розрахунків по орендній платі за землю, прострочив її оплату, а тому вимога про стягнення 626 093,50 грн. заборгованості з орендної плати та вимога про розірвання договору оренди земельної ділянки від 08.11.2012р. є документально обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Не погодившись із прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю Санвей СТ звернулось до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 02.03.2017р. по справі №925/1583/16 та прийняти нове рішення, яким відмовити в частині стягнення.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Апелянт зазначає, що договір оренди земельної ділянки від 08.11.2012р. є розірваним згідно рішення Верхняцької селищної ради від 26.01.2015р. №48-19/УІ, а тому відсутні підстави для стягнення орендної плати та розірвання договору.

Христинівська РДА не являється власником спірної земельної ділянки, а тому не має права на отримання орендної плати.

Згідно довідки Уманської ОДПІ ГУ ДФС у Черкаській області №251/23-24-10-031 станом на березень 2017р. заборгованість ТОВ Санвей СТ відсутня.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.12.2017р. відновлено Товариству з обмеженою відповідальністю Санвей СТ строк на подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу прийнято до провадження.

Прокуратура заперечує проти апеляційної скарги, посилаючись на дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, повного дослідження всіх обставин справи.

Прокуратура зазначає, що Христинівська районна державна адміністрація є органом, який наділений повноваженнями щодо розпорядження спірною земельною ділянкою, а відтак і правом стягнення орендної плати та розірвання договору оренди, що підтверджується судовими рішеннями у справі №925/486/13.

Христинівська районна державна адміністрація та Верхняцька селища рада своїх представників в судове засідання не направили, по причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлені.

Відповідно до п. 9 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України (ред. з 15.12.2017р.) справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до п.п. 1, 2, 4 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, апеляційний господарський суд встановив наступне.

08.11.2012р. між Христинівською районною державною адміністрацією (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю Санвей СТ (орендар) укладено договір оренди земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони, за умовами якого орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку цільове призначення якої - землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, які знаходяться в адміністративних межах Верхняцької селищної ради Христинівського району, Черкаської області, на підставі розпорядження Про надання в оренду земель від 01.11.2012р.

Згідно п. 2. договору в оренду передається земельна ділянка загальної площею 40,3692га, кадастровий номер земельної ділянки 7124655300:02:003:0174, для будівництва та експлуатації сонячної електростанції за рахунок земель Верхняцької селищної ради.

Договір укладено строком на 49 років. (п.8. Договору).

Згідно п. 9. договору оренди орендна плата вноситься у грошовій формі в сумі 17125 грн. 03 коп. в рік.

Згідно п. 10. договору оренди обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням її цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством. О

Згідно п. 11. договору оренди орендна плата сплачується орендарем, за згодою сторін, щомісячно рівними частками до 1-го числа наступного місяця.

Розмір орендної плати переглядається згідно ст. 23 Закону України Про внесення змін до Закону України Про оренду землі один раз на три роки.

Згідно п. 31. договору оренди орендар зобов'язаний своєчасно сплачувати орендну плату.

Згідно п. 38. договору дія договору припиняється шляхом його розірвання, зокрема, за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором.

Згідно довідки №665 від 24.11.2016р. Верхняцької селищної ради відповідачем сплачено за оренду 183 199,54 грн. за період з 10.12.2012р. по 24.10.2013р.

Зазначене також підтверджено банківськими виписками.

З листів виконавчого комітету Верхняцької селищної ради №357 від 05.07.2016р., №527 від 20.09.2016р., №528 від 20.09.2016р., №626 від 18.11.2016р., адресовані Черкаській обласній державній адміністрації, Христинівській районній державній адміністрації та Христинівській ОДПІ, №526 від 20.09.2016р., адресований Уманській місцевій прокуратурі, вбачається, що відповідач з листопада 2015р. не сплачує орендну плату.

Станом на день подання позову відповідач має заборгованість по орендній платі на суму 626 093,50 грн.

Відповідно до ст. 792 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них.

Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ст. 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст. 15 Закону України Про оренду землі однією з істотних умов договору оренди є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно п. 14.1.136 ст. 14 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Відповідно до ст. 41 Податкового кодексу України органи державної податкової служби є контролюючим органом щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Згідно листа Уманської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Черкаській області № 251/23-24-10-031 від 01.03.2017р., ТОВ Санвей СТ податкові декларації з плати за землю за період з 2012-2016р.р. не подавало.

Доказів погашення заборгованості на суму 626 093,50 грн. матеріали справи не містять.

Відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ст. 141 Земельного кодексу України підставою припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Відповідно до ст. 31 Закону України Про оренду землі договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін.

На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Відповідно до ст. 32 Закону України Про оренду землі на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

В силу ст. 24 зазначеного Закону орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати.

Посилання апелянта на розірвання договору оренди земельної ділянки від 08.11.2012р. за його заявою судом апеляційної інстанції до уваги взяте бути не може, оскільки за умовами договору після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Доказів надсилання заяви відповідача про розірвання матеріали справи не містять.

Прокуратурою Черкаської області надано акт приймання-передачі земельної ділянки від 27.10.2017р., за яким відповідач повернув спірну земельну ділянку.

Відповідно до ч. 2 ст. 795 Цивільного кодексу України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Відповідно до ст. 629, ч. 3 ст. 653, ч. 2 ст. 795 Цивільного кодексу України вимога про стягнення орендної плати за період фактичного користування орендованим приміщенням після розірвання договору є правомірною. (постанова Верховного суду України від 20.11.2012р. у справі №3-54гс12.

Таким чином, нарахування орендної плати за період фактичного користування є правомірним.

Дослідивши матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що господарським судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, повно з'ясовано та доведено обставини, що мають значення для справи, зроблені висновки відповідають дійсним обставинам справи.

З наведених у даній постанові обставин, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення Господарського суду Черкаської області від 02.03.2017р. у справі №925/1583/16.

керуючись ст.ст. 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду Черкаської області від 02.03.2017р. у справі №925/1583/16 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Матеріали справи №925/1583/16 повернути до місцевого господарського суду.

3. Копію постанови надіслати сторонам у справі.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий суддя Л.В. Чорна

Судді М.Л. Яковлєв

Т.І. Разіна