Постанова

від 29.01.2018 по справі 910/16848/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" січня 2018 р. Справа№ 910/16848/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко О.В.

суддів: Іоннікової І.А.

Тарасенко К.В.

при секретарі судового засідання Яремі Н.С.

за участю представників сторін відповідно до протоколу судового засідання від 29.01.2018 року,

розглянувши апеляційну скаргу ОБ'ЄДНАННЯ СПІВВЛАСНИКІВ БАГАТОКВАРТИРНОГО БУДИНКУ "ЧАЙКА" на рішення господарського суду міста Києва від 20.11.2017 (повний текст складено 27.11.2017)

по справі №910/16848/17 (суддя - Балац С.В.)

за позовом публічного акціонерного товариства "КИЇВЕНЕРГО"

до ОБ'ЄДНАННЯ СПІВВЛАСНИКІВ БАГАТОКВАРТИРНОГО БУДИНКУ "ЧАЙКА"

про стягнення 83 324,42 грн.

в с т а н о в и в:

У вересні 2017 року публічне акціонерне товариство "КИЇВЕНЕРГО" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до ОБ'ЄДНАННЯ СПІВВЛАСНИКІВ БАГАТОКВАРТИРНОГО БУДИНКУ "ЧАЙКА" про стягнення 83 324,42 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушено грошове зобов'язання за укладеною між сторонами спору угодою від 10.04.2015 № Р230249-04/15 про реструктуризацію заборгованості за спожиту теплову енергію до договору на постачання теплової енергії у гарячій воді від 14.02.2000 № 230249, що призвело до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості в розмірі 83 324,42 грн., з яких: 57 995,40 грн. - основна заборгованість, 4 860,79 грн. - 3% річних та 20 468,23 грн. - інфляційні втрати.

Рішенням господарського суду міста Києва від 20.11.2017 у справі №910/16848/17 позов задоволено повністю. Стягнуто з ОБ'ЄДНАННЯ СПІВВЛАСНИКІВ БАГАТОКВАРТИРНОГО БУДИНКУ "ЧАЙКА" на користь публічного акціонерного товариства "КИЇВЕНЕРГО" основну заборгованість в сумі 57 995 грн. 40 коп., 3% річних в сумі 4 860 грн. 79 коп., інфляційні втрати в розмірі 20 468 грн. 23 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1 600 грн. 00 коп.

Не погодившись із вказаним рішенням, відповідач - ОБ'ЄДНАННЯ СПІВВЛАСНИКІВ БАГАТОКВАРТИРНОГО БУДИНКУ "ЧАЙКА" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення господарського суду міста Києва від 20.11.2017 по справі №910/16848/17, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.12.2017 апеляційну скаргу ОБ'ЄДНАННЯ СПІВВЛАСНИКІВ БАГАТОКВАРТИРНОГО БУДИНКУ "ЧАЙКА" на рішення господарського суду міста Києва від 20.11.2017 у справі №910/16848/17 прийнято до провадження та справу №910/16848/17 призначено до розгляду на 15.01.2018.

Проте, у зв'язку з перебуванням судді Іоннікової І.А., яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, у відпустці, судове засідання, призначене на 15.01.2018, не відбулося. Після виходу судді Іоннікової І.А. з відпустки, ухвалою суду від 16.01.2018 справу призначено до розгляду.

У відзиві на апеляційну скаргу ПАТ Київенерго вважає подану відповідачем апеляційну скаргу безпідставною та необґрунтованою, рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.

У запереченнях на відзив ОСББ ЧАЙКА просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю.

У судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник скаржника надав суду свої пояснення по справі в яких, підтримав подану апеляційну скаргу на підставі доводів зазначених у ній та просив апеляційний господарський суд апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення суду яким, відмовити в задоволенні позовних вимог.

Крім того, під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції, представник скаржника звернувся до суду з клопотанням про витребування додаткових доказів по справі та просив суд витребувати реєстраційну справу ОСББ ЧАЙКА в Оболонській районній у м. Києві державній адміністрації, зобов'язати позивача ПАТ Київенерго , надати належним чином завірені копії судових рішень по справі №52/727 та зобов'язати позивача провести звірку розрахунків, для чого позивачу направити компетентного представника до відповідача та у встановлений судом строк надати суду Акт звірки розрахунків.

В обґрунтування заявленого клопотання, представник скаржника зазначив, що поважність причин неподання доказів у встановлений ГПК України строк полягає у тому, що відповідачеві не було передано попереднім керівництвом ОСББ ЧАЙКА жодних документів, що стосуються правового статусу ОСОБА_2 Реєстраційна справа ОСББ ЧАЙКА необхідна для встановлення повноважень ОСОБА_2 на підписання угоди від 10.04.2015 № Р230249-04/15 про реструктуризацію заборгованості за спожиту теплову енергію. Заявник звернув увагу суду на те, що ним направлявся, як адвокатом запит до державного реєстратора про надання інформації, проте останнім було повідомлено, щодо необхідності внесення оплати за надання кожного документа, оскільки реєстраційна справа містить документи у паперовій формі. Зважаючи на те, що на терперішній час у керівництва ОСББ Чайка відсутні відомості на підставі яких саме документів здійснювалося надання повноважень ОСОБА_2, представник скаржника просив суд витребувати реєстраційну справу ОСББ Чайка для встановлення даної обставини. Щодо судових рішень по справі №52/727, то такі процесуальні документи в матеріалах справи відсутні, тоді, як місцевий господарський суд при розгляді даної справи № 910/16848/17 надавав їм оцінку. Щодо акту звірки взаєморозрахунків, представник зазначив необхідність з'ясування фактичної суми заборгованості та можливості укладення мирової угоди у даній справі.

Представник позивача у судовому засіданні суду апеляційної інстанції також надав суду свої пояснення по справі, в яких заперечив проти задоволення скарги, вважає апеляційну скаргу необґрунтованою та безпідставною, а рішення господарського суду міста Києва законним та обгрунтованим. Представник просив апеляційний господарський суд залишити без змін оскаржуване рішення місцевого господарського суду від 20.11.2017 року, а апеляційну скаргу без задоволення.

Щодо заявлено клопотання про витребування додаткових доказів, представник позивача заперечив, вказавши на те, що в матеріалах справи міститься витяг з Єдиного Державного реєстру з якого вбачається, що ОСОБА_2 має право вчиняти дії від імені ОСББ Чайка без довіреності у тому числі підписувати догори. Представник позивача зазначив, що дана інформація перевірялася ПАТ Київенерго на час підписання договору про реструктуризацію. Інші заявлені скаржником докази, які він просив витребувати, представник позивача вважає недоцільним, оскільки, на думку позивача, відповідач намагається затягнути розгляд справи. Представник позивача зазначив, що у відповідача будо достатньо часу для звернення до суду з таким клопотанням.

Заслухавши пояснення представників сторін щодо заявленого клопотання про витребування додаткових доказів, колегія суддів апеляційного господарського суду відмовляє у його задоволенні, виходячи з наступного.

Щодо витребування реєстраційної справи ОСББ ЧАЙКА в Оболонській районній у м. Києві державній адміністрації, колегія суддів зазначає, що представник скаржника не надав суду доказів того, що він звертався до Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації з таким клопотання про витребування саме реєстраційної справи ОСББ ЧАЙКА та йому було відмовлено, тобто не вжив заходів для витребування доказів. Крім того, суд апеляційної інстанції обмежений строком розгляду справи. До того ж, в матеріалах справи міститься витяг з Єдиного Державного реєстру з якого вбачається, що ОСОБА_2 має право вчиняти дії від імені ОСББ Чайка без довіреності у тому числі підписувати договори.

Колегія судді звертає увагу, що заявником не було надано суду доказів того, що договір про реструктуризацію боргу оскаржувався відповідачем у судовому порядку з підстав неправомірного підпису його ОСОБА_2 та такий договір визнано недійсним. Також не було надано суду докази того, що ОСББ Чайка зверталось до правоохоронних органів з приводу підписання вказаного договору ОСОБА_2 та про втрату печатки.

Щодо витребування у ПАТ Київенерго належним чином завірених копій судових рішень по справі № 52/727 колегія суддів вважає за недоцільне, оскільки, по вказаній справі ОСББ Чайка є стороною та у заявника повинні бути наявні зазначені процесуальні документи. Якщо заявник вважає, що такі процесуальні рішення необхідно долучити до матеріалів справи, то на переконання колегії суддів, останній не був позбавлений права надати їх суду. При цьому, судом враховано, що процесуальні рішення містяться в Єдиному реєстрі судових рішень та є загальнодоступними. Крім того, судова колегія звертає увагу, що частина заборгованості в сумі 38 156 грн. - по зупиненій справі № 52/727 визначена самими сторонами у пункті 1.1 угоди від 10.04.2015 № Р230249-04/15 про реструктуризацію заборгованості за спожиту теплову енергію.

Щодо зобов'язання позивача провести звірку взаєморозрахунків, колегія суддів вважає, що скаржник не був позбавлений права самостійно звернутися до ПАТ Київенерго та провести взаємозвірку розрахунків і скласти відповідний акт.

За таких обставин клопотання скаржника про витребування додаткових доказів задоволенню не підлягає.

У відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

Згідно до ч.1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Дослідивши наявні в справі матеріали, розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, що з'явились в судове засідання, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення господарського суду міста Києва від 20.11.2017 року по справі № 910/16848/17 слід залишити без змін, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, між публічним акціонерним товариством "КИЇВЕНЕРГО" та ОБ'ЄДНАННЯМ СПІВВЛАСНИКІВ БАГАТОКВАРТИРНОГО БУДИНКУ "ЧАЙКА" було укладено угоду від 10.04.2015 № Р230249-04/15 про реструктуризацію заборгованості за спожиту теплову енергію до договору на постачання теплової енергії у гарячій воді від 14.02.2000 № 230249 (далі - угода).

Відповідно до п. 1 угоди, відповідач визнає та підтверджує заборгованість перед позивачем за договором від 14.02.2000 № 230249 на постачання теплової енергії у гарячій воді станом на 01.04.2015 загальною сумою 226.660,48 грн. з ПДВ, у тому числі:

1.1 заборгованість сумою 38.156,00 грн. - по зупиненій справі № 52/727;

1.2 заборгованість сумою 188.504,48 грн., що виникла в період 01.11.2009 по 01.04.2015.

Пунктом 2 угоди визначено, що відповідач зобов'язується сплатити зазначену у п. 1.2 цієї угоди суму заборгованості протягом квітня-серпня 2015 року щомісячними платежами згідно з додатком 1 до цієї угоди до 25 числа кожного місяця за тарифною групою згідно з вищевказаним договором за такими реквізитами:

рахунок № 260323000201 для тарифної групи "населення";

рахунок № 260393030201 для тарифної групи "інші споживачі"

код 00131305

МФО 322669

Банк філія головного управління по м. Києву та Київській області ВАТ "Державний ощадний банк України"

Одержувач ПАТ "КИЇВЕНЕРГО".

Проте, як вбачається з матеріалів справи, відповідач свої зобов'язання за вказаною угодою належним чином не виконав та сплатив лише 130 508,94 грн., що призвело до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості в розмірі 57 995,40 грн. Заборгованість підтверджується, як самою угодою про реструктуризацію заборгованості, яка підписана сторонами та скріплена печатками, так і довідкою про надходження коштів за спожиту за договором № 230249 теплову енергію.

Так, внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обов'язки, та оскільки, між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором. Зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України) Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст.ст. 202, 203, 205, 206 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги , якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

В силу частини 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Умови договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором енергопостачання.

У відповідності до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

У відповідності до положень ч. 6. та ч. 7 ст. 276 Господарського кодексу України, розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Так, як вірно встановлено судом першої інстанції та перевірено апеляційним господарським судом, відповідач свої зобов'язання за угодою про реструктуризацію заборгованості виконав неналежним чином, та сплатив лише 130 508,94 грн., що призвело до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості в розмірі 57 995,40 грн. Заборгованість відповідача підтверджується, як самою угодою про реструктуризацію заборгованості, яка підписана сторонами та скріплена печатками, так і довідкою про надходження коштів за спожиту за договором № 230249 теплову енергію. Доказів протилежного відповідачем, ані під час розгляду справи у суді першої інстанції, ані під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції суду не надав. Відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача суми боргу за спожиту теплову енергію в розмірі 57 995,40 грн. є обґрунтованою та правомірно стягнута судом першої інстанції.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 4 860,79 грн. та інфляційних втрат в сумі 20 468,23 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Так, здійснивши перевірку розрахунку 3% річних та інфляційних втрат, судова колегія вважає його арифметично вірним та обґрунтованим, а тому погоджується з висновками суду першої інстанції, про стягнення з відповідача на користь позивача інфляційні втрати у розмірі 20 468,23 грн., та 3% річних у розмірі 4 860,79 грн.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія апеляційного господарського суду вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку по справі та задовольнив позов. Позивачем, як під час розгляду справи у суді першої інстанції так і під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції належним чином доведене порушення його прав зі сторони відповідача.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи користуються рівними процесуальними правами. Учасники справи мають право подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Отже, виходячи з вищевикладеного, як в суді першої інстанції так і в суді апеляційної інстанції відповідачем не було подано належних та переконливих доказів в заперечення заявленого позову. Судова колегія звертає увагу, що доводи та заперечення викладені у апеляційній скарзі відповідача на рішення суду першої інстанції не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 20.11.2017 року, прийняте після повного з'ясування обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, а також у зв'язку з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, є таким що відповідає нормам закону.

Таким чином, в задоволенні апеляційної скарги ОБ'ЄДНАННЯ СПІВВЛАСНИКІВ БАГАТОКВАРТИРНОГО БУДИНКУ "ЧАЙКА" слід відмовити, а оскаржуване рішення господарського суду міста Києва від 20.11.2017 року залишити без змін.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.

Враховуючи наведене вище та керуючись статтями 240, 269, 275, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОБ'ЄДНАННЯ СПІВВЛАСНИКІВ БАГАТОКВАРТИРНОГО БУДИНКУ "ЧАЙКА" на рішення господарського суду міста Києва від 20.11.2017 року по справі № 910/16848/17 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 20.11.2017 року по справі № 910/16848/17 залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на її заявника.

4. Матеріали справи № 910/16848/17 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена впродовж двадцяти днів до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя О.В. Тищенко

Судді І.А. Іоннікова

К.В. Тарасенко

Дата складання повного тексту постанови 05.02.2018 року