Постанова

від 06.02.2018 по справі 908/364/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний

Суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2018 року

м. Київ

справа № 908/364/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду :

Булгакової І.В. (головуючий), Львова Б.Ю. і Селіваненка В.П.

учасники справи:

особа, яка звернулася до суду за захистом порушених прав суб'єктів авторського права - приватна організація "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами",

позивач -1 - товариство з обмеженою відповідальністю "Авторське агентство "Чесна музика",

позивач -2 - товариство з обмеженою відповідальністю "Умиг Мьюзік",

відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "Фаворіт Плюс",

розглянув касаційну скаргу приватної організації "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами"

на рішення господарського суду Запорізької області від 10.05.2017 (головуючий суддя Проскуряков К.В.)

та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 05.09.2017 (головуючий: Зубченко І.В., судді: Радіонова О.О., Чернота Л.Ф.)

у справі № 908/364/17

за позовом приватної організації "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" (далі - Організація) в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю "Авторське агентство "Чесна музика" (далі - ТОВ "Авторське агентство "Чесна музика") та товариства з обмеженою відповідальністю "Умиг Мьюзік" (далі - ТОВ "Умиг Мьюзік")

до товариства з обмеженою відповідальністю "Фаворіт Плюс" (далі - ТОВ "Фаворіт Плюс")

про стягнення 29 000,00 грн. компенсації за порушення майнових авторських прав.

За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Організація звернулася до господарського суду Запорізької області в інтересах ТОВ "Авторське агентство "Чесна музика" та ТОВ "Умиг Мьюзік" з позовом до ТОВ "Фаворіт Плюс" про стягнення 29 000,00 грн. компенсації за порушення виключних майнових авторських прав.

Позовні вимоги з посиланням на приписи статей 1, 15, 31, 32, 33, 50, 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права" (далі - Закон) та статей 426, 443 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) мотивовано неправомірним (без надання відповідного дозволу) використанням відповідачем у приміщенні закладу night club Platinum (кафе "Охота на облака ") за адресою: м. Запоріжжя, вул. Леонова, 14, музичних творів: "ІНФОРМАЦІЯ_4" (автори музики ОСОБА_7, ОСОБА_8; автори тексту ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, виконавець ІНФОРМАЦІЯ_2), "ІНФОРМАЦІЯ_3" (автори музики та тексту ОСОБА_4, ОСОБА_5, виконавець ІНФОРМАЦІЯ_1).

Рішенням господарського суду Запорізької області від 10.05.2017 зі справи № 908/364/17, яке залишено без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 05.09.2017, у задоволенні позову відмовлено.

Судові акти попередніх інстанцій мотивовано недоведеністю Організацією конкретних форми та способу використання відповідачем спірних музичних творів, а також відсутністю доказів на підтвердження наявності у позивачів виключних майнових авторських прав на спірні музичні твори станом на час звернення Організації з позовом до суду та, відповідно, відсутністю в Організації права на звернення в інтересах позивачів з позовом про стягнення компенсації за порушення виключних майнових авторських прав.

Організація, посилаючись на порушення та неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить суд касаційної інстанції судові акти попередніх інстанцій зі справи скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції. Так, згідно з доводами Організації, викладеними у касаційній скарзі:

- судові акти попередніх інстанцій містять дефект у встановленні істотних для справи обставин, неправильне визначення предмета доказування і кола доказових фактів;

- судами попередніх інстанцій не враховано факту наявності у позивачів майнових авторських прав на спірні музичні твори станом на час вчинення відповідачем порушення;

- суди припустилися порушення принципу справедливості, закріпленого у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який порушується, якщо національні суди ігнорують конкретні, доречні та важливі доводи, наведені заявником;

- суд апеляційної інстанції не усунув порушень, допущених у вирішенні спору судом першої інстанції, а фактично переписав судове рішення місцевого господарського суду.

Відзиву на касаційну скаргу не надходило.

Розгляд касаційної скарги Організації здійснено судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи, у відповідності до частини четвертої статті 301 та пункту 4 частини четвертої статті 247 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України в редакції з 03.10.2017).

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Касаційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі, зокрема, встановлено, що:

- Організація є організацією колективного управління на колективній основі майновими правами суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, що підтверджується свідоцтвом Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України про облік організацій колективного управління від 24.01.2011 № 18/2011;

- Організація здійснює управління майновими авторськими правами ТОВ "Авторське агентство "Чесна музика" на підставі укладеного договору від 01.10.013 № АВ-01/10-2 про управління майновими авторськими правами, зокрема щодо музичного твору "ІНФОРМАЦІЯ_4" у виконанні ІНФОРМАЦІЯ_2 (автори музики ОСОБА_7, ОСОБА_8; автори тексту ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9);

- згідно з пунктом 4.1 Договору від 01.10.013 № АВ-01/10-2 Організація отримує повноваження здійснювати колективне управління майновими правами видавника, зокрема, на такий вид використання творів, як публічне виконання творів [як безпосередньо виконавцем або колективом виконавців у живому виконанні, так і за допомогою будь-яких технічних пристроїв та процесів, у місцях здійснення господарської діяльності (підприємств торгівлі та послуг), а також в інших місцях, де присутні або можуть бути присутні особи, які не належать до кола сім'ї або близьких знайомих, незалежно від того, присутні вони в одному місці та в один і той же час або у різних місцях та в різний час];

- Організація має право вживати будь-яких законних заходів, направлених на захист майнових прав видавника, у тому числі, здійснювати фіксацію фактів використання творів без дозволу Організації. У випадку виявлення порушень прав, управління якими здійснює Організація, остання має право пред'являти заяви, судові позови з метою захисту порушених прав та здійснювати будь-які інші дії [як для захисту прав видавника, так і для реалізації своїх повноважень по управлінню цими правами (пункти 8.2, 8.3 Договору від 01.10.013 № АВ-01/10-2)];

- відповідно до пункту 11.1 Договору від 01.10.013 № АВ-01/10-2 останній вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє безстроково;

- до зазначеного договору сторонами підписано додаток № 1, відповідно до якого територією дії Договору від 01.10.013 № АВ-01/10-2 є Україна;

- відповідно до змісту Декларації музичних творів від 01.10.2013 № 16 до Договору від 01.10.013 № АВ-01/10-2 видавник - ТОВ "Авторське агентство "Чесна музика" передало в управління Організації музичний твір "ІНФОРМАЦІЯ_4" (автори музики ОСОБА_7, ОСОБА_8; автори тексту ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9; виконавець ІНФОРМАЦІЯ_2), частка правовласника щодо публічного виконання - 100 %;

- у свою чергу, 01.10.2013 ТОВ "Авторське агентство "Чесна музика" (ліцензіат) уклало з приватним підприємцем Щербинською Іриною Валеріївною (ліцензіар) ліцензійний договір № 131/2 виключної ліцензії;

- відповідно до пункту 2.1 Ліцензійного договору № 131/2 ліцензіар з моменту вступу в силу цього договору надає ліцензіату ліцензію на використання творів/фонограм/кліпів способами, передбаченими цим договором, а також право дозволяти або забороняти використання творів, фонограм та/або кліпів способами, передбаченими цим договором, третіми особами;

- найменування та кількість творів/фонограм/кліпів, ліцензію на використання яких, а також право дозволяти або забороняти використання творів/фонограм/кліпів третім особам ліцензіар надає ліцензіату відповідно до пункту 2.1 договору, визначаються сторонами у додатках до договору, які є його невід'ємною частиною;

- згідно з пунктом 6.1 Ліцензійного договору № 131/2 останній вступає в силу з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2014, але в будь - якому випадку до виконання сторонами своїх зобов'язань за договором;

- до зазначеного договору сторонами підписано додаткову угоду від 31.12.2014, відповідно до якої строк дії ліцензії закінчується 31.12.2016;

- Організація також здійснює управління майновими авторськими правами ТОВ "Умиг Мьюзік" на підставі укладеного договору від 01.01.2014 № АУ003К про управління майновими авторськими правами, зокрема щодо музичного твору "ІНФОРМАЦІЯ_3" у виконанні ІНФОРМАЦІЯ_1 (автори музики та тексту ОСОБА_4, ОСОБА_5);

- відповідно до пунктів 2.1, 2.2 Договору від 01.01.2014 № АУ003К видавник надає Організації повноваження здійснювати колективне управління майновими правами на твори та субвидані твори (твори та субвидані твори при подальшому згадування разом надалі іменуються як "об'єкти авторського права"), що належать або протягом дії цього договору будуть належати видавнику, а саме: дозволяти або забороняти від імені видавника використання об'єктів авторського права третіми особами, відповідно до умов цього договору. Надання повноважень на колективне управління правами передбачає: укладення Організацією договорів на право використання об'єктів авторського права третіми особами, збір винагороди, її розподіл та виплату;

- згідно з пунктом 5.1 Договору від 01.01.2014 № АУ003 Організація отримує повноваження здійснювати колективне управління майновими правами видавника, зокрема, на публічне виконання об'єктів авторського права за допомогою будь-яких технічних пристроїв та процесів (не виключаючи живе виконання виконавцем або колективом виконавців), у місцях здійснення господарської діяльності (підприємства торгівлі та послуг, розважальні заклади, заклади громадського харчування), а також в інших місцях - як з платним, так і з безкоштовним входом, де присутні або можуть бути присутні особи, які не належать до кола сім'ї або близьких знайомих, незалежно від того, присутні вони в одному місці та в один і той же час або у різних місцях та в різний час;

- Організація відповідно до пункту 6.1 Договору від 01.01.2014 № АУ003 уповноважена здійснювати колективне управління правами видавника на території України;

- відповідно до пунктів 8.2, 8.3 Договору від 01.01.2014 № АУ003 Організація має право вживати будь-які законні заходи, направлені на захист майнових прав видавника, в тому числі перешкоджати використанню об'єктів авторського права без дозволу Організації, забороняти таке використання та здійснювати фіксацію фактів використання об'єктів авторського права без дозволу Організації. У випадку виявлення порушень прав, управління якими здійснює Організація, остання має право пред'являти заяви, судові позови з метою захисту порушених прав та здійснювати будь-які інші дії, як для захисту прав видавника, так і для реалізації своїх повноважень по управлінню цими правами;

- цей договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2014 (пункт 11.1 Договору від 01.01.2014 № АУ003);

- до зазначеного договору сторонами підписані додаткові угоди, відповідно до яких строк дії Договору продовжувався до 31.12.2017;

- відповідно до змісту Декларації музичних творів від 01.02.2016 № 19 до Договору від 01.01.2014 № АУ003 видавник - ТОВ "Умиг Мьюзік" передав в управління Організації музичний твір "ІНФОРМАЦІЯ_3" (автори музики та тексту ОСОБА_4, ОСОБА_5, виконавець ІНФОРМАЦІЯ_1), частка правовласника щодо публічного виконання - 100 %;

- у свою чергу, 31.12.2014 ТОВ "Умиг Мьюзік" (ліцензіат) уклало з товариством з обмеженою відповідальністю "Перше музичне видавництво" (ліцензіар) ліцензійний договір № ПЛВ-054/15, відповідно до умов якого ліцензіар на строк та в межах території надає ліцензіату права на використання об'єктів з каталогу ліцензіара, що означає право ліцензіата за власним розсудом здійснювати, дозволяти або забороняти здійснювати по відношенню до визначених об'єктів дії, зазначені у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 договору;

- згідно з випискою з каталогу творів ліцензіату передані авторські права, зокрема, на музичний твір "ІНФОРМАЦІЯ_3" (автори музики та тексту ОСОБА_4, ОСОБА_5, виконавець ІНФОРМАЦІЯ_1).

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що:

- відповідно до акта від 26.07.2016 № 26/07/2016 фіксації фактів прямого чи опосередкованого комерційного використання музичних творів, опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань, у приміщенні закладу night club Platinum ("Охота на облака"), розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Леонова, 14, в якому здійснює господарську діяльність ТОВ "Фаворіт Плюс", шляхом відеозапису за допомогою відеокамери Sony модель DSR-DVD405E № 173531 оптичного диску MAD 6490114172985-D3, MAD 6190516020167-D3 у період часу з 22 год. 58 хв. до 00 год. 39 хв. було зафіксовано факт публічного виконання музичних творів, зокрема "ІНФОРМАЦІЯ_4" (виконавець ІНФОРМАЦІЯ_2), "ІНФОРМАЦІЯ_3" (виконавець ІНФОРМАЦІЯ_1). Згідно з актом фіксації зазначені музичні твори використовувалися для фонового озвучення приміщення закладу.

Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення з ТОВ "Фаворіт Плюс" компенсації у зв'язку з порушенням майнових авторських прав суб'єктів авторського права.

Відповідно до статті 45 Закону суб'єкти авторського права і суміжних прав можуть управляти своїми правами: особисто, через свого повіреного, через організацію колективного управління.

За приписами статей 48 і 49 Закону можлива передача на договірних засадах авторами або іншими суб'єктами авторського права та/або суміжних прав повноважень з управління майновими правами організаціям колективного управління, на які покладається виконання відповідних функцій, зокрема, збір винагороди на підставі зазначених договорів чи цього Закону, розподіл (перерозподіл між іншими організаціями колективного управління) зібраної винагороди, перерахування належної частки перерозподіленої винагороди іншим організаціям колективного управління, що представляють майнові інтереси відповідних суб'єктів авторського права та/або суміжних прав, або виплата розподіленої винагороди безпосередньо таким суб'єктам.

За наявності договорів з суб'єктами авторського права та/або суміжних прав на управління їх майновими правами організації колективного управління відповідно до статті 45 Закону, що надає право таким організаціям представляти інтереси власників майнових авторських прав, виконавців, виробників фонограм (відеограм), мають право звертатися до господарського суду з позовами про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду або стягнення доходу, отриманих порушником внаслідок порушення ним авторського права та/або суміжних прав, і у тому випадку, коли з порушником авторського права чи суміжних прав організацією колективного управління не укладено будь-якої угоди.

Організації колективного управління, які здійснюють управління майновими правами на твори, повинні довести наявність у них прав на управління авторськими майновими правами певного кола осіб. Отже, у разі звернення організації колективного управління до суду з позовом про захист прав суб'єктів авторського права суд повинен з'ясовувати обсяг повноважень цієї організації згідно з договорами, укладеними цією організацією та суб'єктом авторського права.

За змістом статей 435, 440, 441, 443 ЦК України, статей 7, 15, 31-33 Закону: право на використання твору належить автору або іншій особі, яка одержала відповідне майнове право у встановленому порядку (за договором, який відповідає визначеним законом вимогам); використання твору здійснюється лише за згодою автора або особи, якій передано відповідне майнове право (за виключенням випадків, вичерпний перелік яких встановлено законом).

Відповідно до частини третьої статті 426 ЦК України використання об'єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом.

Частиною третьою статті 15 Закону визначено, що виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти, зокрема, публічне виконання і публічне сповіщення творів.

Відповідно до приписів статті 1 Закону публічне виконання - це подання за згодою суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав творів, виконань, фонограм, передач організацій мовлення шляхом декламації, гри, співу, танцю та іншим способом як безпосередньо (у живому виконанні), так і за допомогою будь-яких пристроїв і процесів (за винятком передачі в ефір чи по кабелях) у місцях, де присутні чи можуть бути присутніми особи, які не належать до кола сім'ї або близьких знайомих цієї сім'ї, незалежно від того, чи присутні вони в одному місці і в один і той самий час або в різних місцях і в різний час.

Використанням твору в силу статті 441 ЦК України вважається, серед іншого, його публічне використання різними способами, як-от публічний показ, публічне виконання - як у реальному часі ("наживо"), так і з допомогою технічних засобів, публічне сповіщення (радіо, телебачення), а також публічна демонстрація аудіовізуального твору (зі звуковим супроводом чи без такого) у місці, відкритому для публічного відвідування, або в іншому місці (приміщенні), де присутні особи, які не належать до кола однієї сім'ї чи близьких знайомих цієї сім'ї, - незалежно від того, чи сприймається твір публікою безпосередньо у місці його публічної демонстрації (публічного показу), чи в іншому місці одночасно з такою демонстрацією (показом). Відповідальність за публічне виконання твору (в тому числі при його виконанні в реальному часі - "наживо") несе фізична чи юридична особа, яка бере на себе ініціативу і відповідальність за проведення відповідного заходу.

За приписами ГПК України (в редакції до 03.10.2017):

- судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами (частини перша і друга статті 4 3 );

- доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (частина перша статті 32);

- кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (частина перша статті 33);

- оцінка доказів здійснюється господарським судом на основі всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності (частина перша статті 43).

Оскаржувані судові рішення цим вимогам відповідають не повною мірою.

Так, суди попередніх інстанцій дійшли передчасного висновку про відмову в позові, оскільки, відхиляючи поданий Організацією доказ на підтвердження публічного виконання названих музичних творів відповідачем (відеозапис), суди не надали наданим Організацією доказам (акту фіксації, відеозапису, фіскальному чеку та рахунку) оцінки в їх сукупності, не навели доводів і доказів на їх спростування.

Посилаючись на те, що Організацією не надано доказів того, за допомогою якого саме джерела (пристрою) відбувалося публічне виконання спірних музичних творів, суди попередніх інстанцій залишили поза увагою посилання Організації на те, що таке використання здійснювалося за допомогою наявних у приміщенні технічних засобів, на підтвердження чого надано відповідний диск з фіксацією. Також судами не враховано, що використання музичних творів безпосередньо у публічному закладі (а не шляхом здійснення користувачем передачі таких творів в ефір чи по кабелях) є публічним виконанням.

При цьому саме ТОВ "Фаворіт Плюс", яке здійснює господарську діяльність у відповідному закладі, несе відповідальність за додержання в ньому вимог закону щодо охорони права на об'єкти інтелектуальної власності.

У свою чергу, використання твору без дозволу суб'єкта авторського права є порушенням авторського права, передбаченим пунктом "а" статті 50 Закону, за яке пунктом "г" частини другої статті 52 цього ж Закону передбачено можливість притягнення винної особи до відповідальності у вигляді сплати компенсації в розмірі від 10 до 50 000 мінімальних заробітних плат.

Висновок судів попередніх інстанцій про відсутність у позивачів майнових авторських прав на музичні твори станом на час звернення Організації з позовом до суду, відповідно, відсутність в Організації права на звернення з позовом до суду в інтересах позивачів про стягнення компенсації - є помилковим (про що слушно зазначено у касаційній скарзі Організацією), оскільки вимога про виплату компенсації може бути заявлена саме тією особою (а в даному випадку, в інтересах такої особи Організацією), яка на момент вчинення правопорушення була суб'єктом майнових прав інтелектуальної власності на відповідний об'єкт, що не враховано у вирішенні спору ні місцевим, ані апеляційним господарськими судами.

При цьому, як вірно зазначено Організацією у касаційній скарзі, текст постанови суду апеляційної інстанції є фактично дослівним відтворенням тексту рішення місцевого господарського суду (у тому числі, в частині зазначення того, що у матеріалах справи відсутній додаток до ліцензійного договору від 01.10.2013 № 131/2, яким було б визначено перелік творів, майнові авторські права на які передаються ТОВ "Авторське агентство "Чесна музика") без урахування того, що до суду апеляційної інстанції Організацією двічі було надано копію додатку від 01.10.2013 № 2 до ліцензійного договору від 01.10.2013 № 131/2 з переліком відповідних творів (при цьому клопотання, додатками до яких є копії названого додатку до договору, зазначені в описовій частині тексту постанови суду апеляційної інстанції). Більше того, зазначаючи у постанові про те, що відеофіксація порушень відбувалася у "скритий спосіб", і у зазначений Організацією час подання спірних творів на відеозаписах відображені частини стіни, підлоги та меблів (при цьому відсутні будь-які пристрої для відтворення звуку), апеляційний господарський суд не звернув уваги на те, що диск, на якому міститься відповідний запис та про дослідження якого йдеться у постанові, під час формування матеріалів справи судом першої інстанції був знищений (пристроєм для пробивання круглих отворів по краю паперового аркуша), що, відповідно, виключало можливість дослідження запису судом апеляційної інстанції.

Відтак судами попередніх інстанцій не було дотримано вимог частини першої статті 4 7 ГПК України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини першої статті 43 названого Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Тому у Касаційного господарського суду відсутні й підстави для висновку про правильність застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального права, а саме Закону та ЦК України.

Відповідно до частин першої та другої статті 300 ГПК України (в редакції від 03.10.2017), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно з приписами пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Зважаючи на викладене, рішення та постанова у справі підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Під час нового розгляду справи господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи та докази, в тому числі зазначені в даній постанові, об'єктивно оцінити відповідні докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті і, в залежності від встановленого, прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись статтями 308, 310, 315, 316 Господарського процесуального кодексу України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу приватної організації "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" задовольнити.

2. Рішення господарського суду Запорізької області від 10.05.2017 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 05.09.2017 зі справи № 908/364/17 скасувати.

Справу передати на новий розгляд до господарського суду Запорізької області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Булгакова

Суддя Б. Львов

Суддя В. Селіваненко