Постанова

від 06.02.2018 по справі 913/757/16

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний

Суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2018 року

м. Київ

справа № 913/757/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючого - Вронської Г.О.,

суддів: Баранця О.М., Студенця В.І.,

за участю помічника судді Саєнка О.Г. (за дорученням головуючого судді),

представників учасників справи:

позивача: Бондаренко О.М.,

відповідача: Богачова О.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Галіал Альфа"

на рішення Господарського суду Луганської області

у складі судді Вінніков С.В.

від 16.08.2016 та

на постанову Донецького апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Дучал Н.М., Малашкевич С.А., Склярук О.І.,

від 12.09.2017

за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Галіал Альфа"

про стягнення заборгованості в розмірі 1451329,40 грн.,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Публічне акціонерне товариство "Банк Форум" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Галіал Альфа" 1451329,40 грн. заборгованості за кредитним договором №1-0009/13/22-KL від 17.09.2013.

2. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на обставини невиконання відповідачем своїх зобов'язань за укладеним з позивачем кредитним договором.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3. Рішенням Господарського суду Луганської області від 16.08.2016 позов задоволено повністю.

4. Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 12.09.2017 рішення суду першої інстанції залишено без змін.

5. Зазначені судові рішення мотивовані встановленням обставин невиконання відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором.

6. Крім того суд апеляційної інстанції виходив з відсутності підстав для звільнення відповідача від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань, відхилив доводи відповідача щодо зарахування зустрічних однорідних вимог, а також зазначив, що звернення стягнення на предмет застави - це право заставодержателя.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. 29 вересня 2017 року відповідач подав касаційну скаргу, в якій заявив вимоги про скасування рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції, а також передання справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

8. 6 грудня 2017 року позивач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить у задоволенні касаційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

9. Між позивачем (Кредитор) та відповідачем (Позичальник) укладений кредитний договір №1-0009/13/22-КL від 17.09.2013 (далі - Кредитний договір).

10. Відповідно до пункту 1.1 Кредитного договору Кредитор відкриває відновлювальну кредитну лінію, в рамках якої надає Позичальнику кредитні кошти окремими частинами (надалі - "Вибірки") на засадах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, а Позичальник зобов'язується вчасно погашати Кредитору заборгованість за кредитом, а також сплачувати на користь Кредитора проценти та комісії в розмірі, в строки (терміни) та на умовах, визначених цим договором.

11. Протягом всього періоду дії Кредитного договору максимальна заборгованість Позичальника не може перевищувати кредитний ліміт в сумі 940000,00 грн. Кінцевий термін, до настання якого (включно) здійснюється надання кредиту та має бути повністю погашена заборгованість за кредитом, встановлюється 30 січня 2014 року (п.п. 1.2, 1.4 Кредитного договору).

12. За користування кредитом Позичальник сплачує Кредитору проценти за фіксованою процентною ставкою, яка встановлюється на весь період дії Кредитного договору в розмірі 23% річних (п. 3.2 Кредитного договору).

13. Додатковим договором №2 від 29.01.2014 сторони домовились викласти в новій редакції окремі пункти Кредитного договору, зокрема, встановили ліміт заборгованості в сумі 960000,00 грн. строком користування до 27 січня 2015 року зі сплатою 22,6% річних за користування кредитними коштами.

14. На виконання умов Кредитного договору Кредитор перерахував кредитні кошти Позичальнику в сумі 964520,55 грн., що підтверджується заявками позичальника від 18.09.2013, №6 від 30.01.2014, №7 від 30.01.2014; меморіальним ордером №353321 від 18.09.2013 на суму 940000,00 грн., меморіальним ордером №533671 від 30.01.2014 на суму 20000,00 грн., меморіальним ордером №540241 від 30.01.2014 на суму 4520,55 грн.; банківськими виписками. Факт отримання зазначених коштів не заперечується відповідачем.

15. Строк повернення кредиту згідно з умовами Кредитного договору настав 27 січня 2015 року.

16. Однак позичальник свої зобов'язання з повернення кредиту виконав частково, повернувши Кредитору кошти в сумі 4520,55 грн. Відповідач не надав доказів належного, повного та своєчасного виконання ним прийнятих на себе зобов'язань за Кредитним договором з повернення кредиту в сумі 960000,00 грн. та сплати процентів за користування кредитом в сумі 491329,40 грн.

17. Відповідно до п. 1.5 Кредитного договору в якості забезпечення виконання зобов'язань Позичальника за Кредитним договором Кредитор укладає/приймає:

- договір застави з ОСОБА_5 (Поручитель, Заставодавець) щодо майнових прав вимоги отримання грошових коштів, що розміщені на строк, який щонайменше на 45 днів перевищує строк дії Кредитного договору, на вкладному (депозитному) рахунку у Кредитора згідно з укладеним між Кредитором та Поручителем Договором банківського вкладу на суму щонайменше 1000000,00 грн., а також щодо прав вимоги за вказаним договором, що можуть виникнути в майбутньому;

- договір поруки з Поручителем.

18. У забезпечення виконання Позичальником зобов'язань, що випливають з Кредитного договору, між позивачем та ОСОБА_5 (Заставодавець) укладений договір застави №1-0027/14/22-ZS від 29.01.2014 (майнових прав вимоги за договором банківського вкладу) (далі - Договір застави).

19. Згідно з Договором застави Заставодавець передав у заставу позивачу право вимоги отримання грошових коштів у сумі 1000000,00 грн., розміщених на вкладному рахунку за договором банківського вкладу №263/2200/678840 від 29.01.2014, укладеному між Заставодавцем та позивачем (далі - Договір вкладу).

20. Згідно з договором поруки №1-0360/13/22-Р від 17.09.2013 (далі - Договір поруки), укладеним між позивачем та ОСОБА_5 (Поручитель), Поручитель прийняв на себе майнову поруку за Кредитним договором.

21. Постановою Правління Національного банку України від 13.03.2014 ПАТ "Банк Форум" віднесено до категорії неплатоспроможних.

22. 14 березня 2014 року виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №14 про початок виведення ПАТ "Банк Форум" з ринку та здійснення в ньому тимчасової адміністрації, яку запроваджено строком на три місяці з 14.03.2014 по 13.06.2014, призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ "Банк "Форум".

23. Правлінням Національного банку України прийнято постанову "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк Форум" №355 від 13.06.2014.

24. Процедуру ліквідації ПАТ "Банк Форум" розпочато рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №49 від 16.06.2014, яким призначено уповноважену особу Фонду та делеговано їй всі повноваження ліквідатора ПАТ "Банк Форум" на 1 рік з 16.06.2014 до 16.06.2015 включно.

25. Рішеннями Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №106 від 28.05.2015 та №840 від 26.05.2016 продовжено процедуру ліквідації ПАТ "Банк Форум" до 15 червня 2018 року включно.

26. Листом від 25.03.2014 ОСОБА_5 звернулась до Кредитора з клопотанням про проведення взаєморозрахунків між Позичальником та Кредитором за Кредитним договором в сумі 960000,00 грн. за рахунок утримання суми 1000000,00 грн. з договору банківського вкладу від 29.01.2014.

27. Листом від 25.03.2014 Позичальник звернувся до Кредитора про зарахування заборгованості за Кредитним договором (без урахування процентів) на загальну суму 960000,00 грн. як погашення боргу Кредитора перед ОСОБА_5 за договором вкладу та розірвання Кредитного договору у зв'язку з погашенням заборгованості за Кредитним договором у повному обсязі.

28. Згідно з договором банківського вкладу №263/2200/678840 від 29.01.2014 строк повернення банком суми депозиту визначений - 15 лютого 2015 року, тобто на дату звернення з заявою від 25.03.2014 ще не настав.

29. Крім того відповідач надав суду апеляційної інстанції копію листа Торгово-промислової палати України №344/05-5.4 від 31.05.2017, в якому зазначено про відсутність підстав для засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) для ТОВ "Галіал Альфа".

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

30. Касаційна скарга відповідача мотивована посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій положень статей 589, 590 Цивільного кодексу України та статей 16, 19, 20 Закону України "Про заставу". На думку скаржника, виконання кредитних зобов'язань повинно бути досягнуто за рахунок заставних коштів відповідно до Договору застави.

31. Також скаржник посилається на порушення судами статті 617 Цивільного кодексу України та статті 218 Господарського кодексу України з урахуванням обставин знаходження його у місті Луганську, який розташовано у зоні проведення антитерористичної операції.

32. Крім того скаржник зазначає про те, що до участі у справі не залучений Поручитель за Договором поруки.

33. Позивач у відзиві на касаційну скаргу заперечує проти доводів скаржника, посилаючись на їх невідповідність вимогам Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

34. Також позивач зазначає про безпідставність посилання скаржника на положення статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", адже банком у позові не заявлялися вимоги про стягнення штрафних санкцій.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

35. Цивільний кодекс України

Стаття 509. Поняття зобов'язання та підстави його виникнення

1. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. …

Стаття 526. Загальні умови виконання зобов'язання

1. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 530. Строк (термін) виконання зобов'язання

1. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). …

Стаття 598. Підстави припинення зобов'язання

1. Зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. …

Стаття 599. Припинення зобов'язання виконанням

1. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 601. Припинення зобов'язання зарахуванням

1. Зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

2. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Стаття 602. Недопустимість зарахування зустрічних вимог

1. Не допускається зарахування зустрічних вимог: …

5) в інших випадках, встановлених договором або законом.

Стаття 610. Порушення зобов'язання

1. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 612. Прострочення боржника

1. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. …

Стаття 625. Відповідальність за порушення грошового зобов'язання

1. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. …

Стаття 622. Відповідальність і виконання зобов'язання в натурі

1. Боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом. …

Стаття 617. Підстави звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання

1. Особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Стаття 546. Види забезпечення виконання зобов'язання

1. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Стаття 572. Поняття застави

1. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Стаття 589. Правові наслідки невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою

1. У разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

2. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Стаття 590. Звернення стягнення на предмет застави

1. Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

2. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом. …

Стаття 1054. Кредитний договір

1. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

2. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. …

Стаття 1048. Проценти за договором позики

1. Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. …

36. Господарський кодекс України

Стаття 216. Господарсько-правова відповідальність учасників господарських відносин

1. Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. …

Стаття 217. Господарські санкції як правовий засіб відповідальності у сфері господарювання

1. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

2. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. …

Стаття 218. Підстави господарсько-правової відповідальності

1. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

2. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

37. Закон України "Про заставу"

Стаття 16. Момент виникнення права застави

Право застави виникає з моменту укладення договору застави, а в разі, коли договір підлягає нотаріальному посвідченню - з моменту нотаріального посвідчення цього договору. Якщо предмет застави відповідно до закону чи договору повинен знаходитись у заставодержателя, право застави виникає в момент передачі йому предмета застави. Якщо таку передачу було здійснено до укладення договору, - то з моменту його укладення.

Реєстрація застави не пов'язується з моментом виникнення права застави та не впливає на чинність договору застави.

Стаття 19. Вимоги заставодержателя, що задовольняються за рахунок заставленого майна

За рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Стаття 20. Звернення стягнення на заставлене майно

Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором. …

38. Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (у редакції, чинній станом на 25.03.2014)

Стаття 2. Визначення термінів

1. У цьому Законі нижченаведені терміни вживаються в такому значенні: …

8) неплатоспроможний банк - банк, щодо якого Національний банк України прийняв рішення про віднесення до категорії неплатоспроможних у порядку, передбаченому Законом України "Про банки і банківську діяльність"; …

16) тимчасова адміністрація - процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом; …

17) уповноважена особа Фонду - працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

Стаття 36. Наслідки запровадження тимчасової адміністрації

1. З дня призначення уповноваженої особи Фонду призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Уповноважена особа Фонду від імені Фонду набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення. …

5. Під час тимчасової адміністрації не здійснюється: …

4) зарахування зустрічних однорідних вимог, якщо це може призвести до порушення порядку погашення вимог кредиторів, встановленого цим Законом.

39. Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" (у редакції, чинній на момент прийняття рішення судом першої інстанції)

Цей Закон визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Стаття 2. Мораторій на нарахування пені та штрафів на основну суму заборгованості за кредитними зобов'язаннями

На час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року … юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

40. Суд виходить з того, що відповідно до положень статей 526, 530, 1046, 1054 Цивільного кодексу України на підставі кредитного договору у позичальника виникає обов'язок з повернення наданих йому банком грошових коштів (кредиту) та сплати процентів у встановлені договором строки (терміни).

41. Дослідивши надані сторонами докази, суди першої та апеляційної інстанцій встановили обставини невиконання відповідачем зобов'язань з повернення кредиту в сумі 960000,00 грн. та сплати процентів за користування кредитом в сумі 491329,40 грн., які виникли на підставі Кредитного договору та строк (термін) виконання яких настав на момент звернення з позовом у даній справі.

42. Суд погоджується з відхиленням судом апеляційної інстанції доводів відповідача щодо зарахування зустрічних однорідних вимог за Кредитним договором та Договором вкладу, строк повернення депозиту за яким ще не настав, оскільки після запровадження тимчасової адміністрації стосовно неплатоспроможного банку з метою виведення його з ринку та в подальшому відкликання Національним банком України банківської ліцензії та переходу до процедури ліквідації банку, задоволення вимог кредиторів банку здійснюється в порядку, передбаченому Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

43. Зважаючи на положення частини 5 статті 602 Цивільного кодексу України, пункту 4 частини 5 статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та встановлення судами обставин введення тимчасової адміністрації позивача на момент звернення до нього відповідача з листом від 25.03.2014, Суд вважає наведений висновок суду апеляційної інстанції обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам зазначеного Закону, який спрямований на захист прав і законних інтересів вкладників банків, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.

44. Разом з тим Суд відхиляє доводи скаржника про те, що виконання кредитних зобов'язань повинно бути досягнуто за рахунок заставних коштів відповідно до Договору застави, а суди порушили положення статей 589, 590 Цивільного кодексу України та статей 16, 19, 20 Закону України "Про заставу".

45. З аналізу наведених норм Суд вбачає, що звернення стягнення на предмет застави є правом, а не обов'язком заставодержателя. Тобто в разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, він має право самостійно обирати спосіб задоволення своїх вимог: вимагати від боржника виконання відповідних зобов'язань або ж звернути стягнення на предмет застави.

46. Отже, заставодержатель у разі відсутності реалізації ним свого права на звернення стягнення на предмет застави не обмежений у праві вимагати від боржника виконання в натурі його зобов'язань, забезпечених заставою.

47. Судами першої та апеляційної інстанцій на підставі наданих сторонами доказів не встановлені обставини реалізації позивачем свого права на звернення стягнення на предмет застави за Договором застави та задоволення за його рахунок спірних у справі вимог.

48. З огляду на викладене Суд вважає правильним висновок судів першої та апеляційної інстанцій про стягнення з відповідача спірної заборгованості за Кредитним договором.

49. Водночас Суд відхиляє доводи скаржника щодо порушення судами положень статті 617 Цивільного кодексу України та статті 218 Господарського кодексу України з урахуванням обставин знаходження його у місті Луганську, який розташовано у зоні проведення антитерористичної операції.

50. Зазначені правові норми передбачають звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо воно сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" (у редакції, чинній на момент прийняття рішення судом першої інстанції) у статті 2 також забороняє нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості за кредитними зобов'язаннями, зокрема, юридичним особам, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

51. Однак предметом спору в даній справі не є стягнення пені, штрафів чи застосування до відповідача інших заходів відповідальності. Суд звертає увагу, що предметом даного спору є примусове виконання відповідачем в натурі своїх зобов'язань за Кредитним договором, що не є відповідальністю за порушення зобов'язання в розумінні положень статті 622 Цивільного кодексу України та статей 216, 217 Господарського кодексу України. Відтак підстави для застосування судами першої та апеляційної інстанції положень статті 617 Цивільного кодексу України та статті 218 Господарського кодексу України відсутні.

52. Крім того Суд відхиляє доводи скаржника щодо про те, що до участі у справі не залучена ОСОБА_5 як Поручитель за Договором поруки, адже зі змісту оскаржуваних рішення та постанови судів першої та апеляційної інстанції вбачається, що ними не приймалось рішення про права, інтереси та обов'язки зазначеної особи.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

53. Отже, звертаючись з касаційною скаргою, відповідач не спростував висновки судів попередніх інстанцій щодо наявності правових підстав для задоволення позову та не довів неправильне застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятих ними судових рішень.

54. Зважаючи на викладене, Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги.

55. Рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції підлягають залишенню без змін.

Висновки про правильне застосування норм права

56. З аналізу положень статей 589, 590 Цивільного кодексу України та статей 19, 20 Закону України "Про заставу" вбачається, що звернення стягнення на предмет застави є правом, а не обов'язком заставодержателя. Тобто в разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, він має право самостійно обирати спосіб задоволення своїх вимог: вимагати від боржника виконання відповідних зобов'язань або ж звернути стягнення на предмет застави. Отже, заставодержатель у разі відсутності реалізації ним свого права на звернення стягнення на предмет застави не обмежений у праві вимагати від боржника виконання в натурі його зобов'язань, забезпечених заставою.

57. Примусове виконання відповідачем в натурі своїх зобов'язань за договором не є відповідальністю за порушення зобов'язання в розумінні положень статті 622 Цивільного кодексу України та статей 216, 217 Господарського кодексу України. Відтак боржник, якого звільнено від відповідальності за порушення зобов'язання на підставі положень статті 617 Цивільного кодексу України та статті 218 Господарського кодексу України, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Галіал Альфа" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Луганської області від 16.08.2016 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 12.09.2017 у справі №913/757/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Г. Вронська

Судді О. Баранець

В. Студенець