Ухвала

від 08.02.2018 по справі 916/3168/16

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний

Суд

УХВАЛА

08 лютого 2018 року

м. Київ

справа № 916/3168/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

О.О. Мамалуй - головуючий, Л.В. Стратієнко, І.В. Ткач

розглянувши матеріали заяви Виконавчого комітету Одеської міської ради

про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України

у складі суддів: Ж.О. Корнілова - головуючий, В.Я. Карабань, А.С. Ємельянов

від 23.10.2017р.

постанови Одеського апеляційного господарського суду

у складі суддів: Г.І. Діброва - головуючий, Н.М. Принцевська, В.А. Лисенко

від 14.06.2017р.

рішення Господарського суду Одеської області

у складі суддів: Т.Г. Д'яченко - головуючий, І.А. Малярчук, Г.Є. Смелянець

від 13.04.2017р.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вектор Капітал"

до Виконавчого комітету Одеської міської ради

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Управління капітального будівництва Одеської міської ради

про внесення змін до договору оренди

ВСТАНОВИВ:

14.12.2017р. Виконавчий комітет Одеської міської ради надіслав на адресу Верховного Суду України заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 23.10.2017р., постанови Одеського апеляційного господарського суду від 14.06.2017р. та рішення Господарського суду Одеської області від 13.04.2017р. у справі №916/3168/16.

25.01.2018р. вказана заява передана за належністю до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду на підставі пп. 1 п. 1 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України в редакції, яка діє з 15.12.2017р., та підлягає розгляду за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Обговоривши доводи заяви та дослідивши додані до неї матеріали, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що подана заява є необґрунтованою та її доводи не підтверджуються доданими до неї матеріалами з наступних підстав.

Відповідно до ст. 111-16Господарського процесуального кодексу України в редакції, яка діяла до 15.12.2017р., заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно з підстав, передбачених цією статтею.

Заява Виконавчого комітету Одеської міської ради у справі №916/3168/16 подана з підстав, передбачених п. п. 1, 2 ч. 1 ст.111-16 Господарського процесуального кодексу України в редакції, що діяла до 15.12.2017р., а саме: неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило до ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права - при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підвідомчості або підсудності справ.

Касаційний господарський суд звертає увагу, що під судовими рішеннями у подібних правовідносинах слід розуміти такі, де тотожними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних відносин.

На підтвердження своїх доводів щодо неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, зокрема ст. ст. 42 ,44 ГК України та ст. 652 ЦК України, заявником подано копії постанов Вищого господарського суду України від 13.06.2017р. у справі №910/17719/16, від 14.03.2017р. у справі №903/610/16, від 23.11.2016р. у справі №916/510/16, від 02.12.2015р. у справі №910/15970/15.

Стверджуючи про неоднакове застосування касаційним судом норм процесуального права, зокрема, ч. 4 ст. 22 ГПК України, заявник подав копії постанов Вищого господарського суду України від 15.11.2017р. у справі № 920/945/14, від 25.10.2017р. у справі №910/7520/15-г.

У постанові Вищого господарського суду України від 23.10.2017р. у справі №916/3168/16, про перегляд якої заявляє Виконавчий комітет Одеської міської ради, суд погодився з висновками господарських судів попередніх інстанцій про те, що заява про зміну предмета позову, в якій позивач уточнив формулювання тексту пунктів договору без зміни фактичних обставин справи, не є одночасною зміною предмета та підстав позову. Задовольняючи позов та вносячи зміни до договору про пайову участь, суд першої інстанції у даній справі, з яким погодились суди апеляційної та касаційної інстанцій, пославшись на ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", встановив наявність підстав для внесення змін до договору щодо кінцевого строку оплати не пізніше введення об'єкта в експлуатацію. Істотною обставиною у даному випадку суд визнав те, що іноземна компанія зменшила фінансування будівництва в Україні з об'єктивних причин, нових інвесторів позивач не знайшов.

Постановою від 15.11.2017р. у справі №920/945/14 Вищий господарський суд України скасував рішення судів попередніх інстанцій, а справу направив на новий розгляд, оскільки суди не надали оцінку заяві позивача про зміну предмету позову, не з'ясували, чи була здійснена позивачем одночасна зміна предмету та підстав позову.

У постанові від 25.10.2017р. у справі №910/7520/15-г Вищий господарський суд України скасував рішення судів попередніх інстанцій, а справу направив на новий розгляд, оскільки суди попередніх інстанцій розглянули позовні вимоги з одночасно зміненими предметом та підставами позову, чим порушили ч. 4 ст. 22 ГПК України.

В постанові від 13.06.2017р. у справі №910/17719/16 Вищий господарський суд України, пославшись на ст. ст. 42, 44 ГК та ч. 1 ст. 652 ЦК України дійшов висновку про відсутність підстав для призупинення дії договору до моменту закінчення антитерористичної операції, оскільки наведені позивачем обставини вже існували на момент укладення договору. Крім того, позивачем не підтверджено факту перебування підприємства у важкому фінансовому становищі внаслідок проведення АТО.

В постанові від 02.12.2015р. у справі №910/15970/15 та у постанові від 14.03.2017р. у справі №903/610/16 Вищий господарський суд України дійшов висновку, що наведені позивачами обставини не є підставами для розірвання договорів оренди.

В постанові від 23.11.2016р. у справі №916/510/16 Вищий господарський суд України погодився з висновками судів попередніх інстанцій, які мотивовано спростували посилання банку на зміну курсу долару США по відношенню до гривні, як на істотну зміну обставин в розумінні ст. 652 ЦК України, оскільки така зміна не є істотною в розумінні положень ст. 652 ЦК України, а є комерційним ризиком сторін, а зміна економічної ситуації, на що наполягає Банк, має місце для обох сторін договору.

Порівняння змісту зазначених постанов свідчить про відсутність неоднакового застосування касаційною інстанцією норм матеріального та процесуального права у вказаних справах з огляду на наявність різних встановлених обставин та підстав позовних вимог.

Таким чином доводи заяви є необґрунтованими, що згідно з приписами ст. 111-21ГПК в редакції, яка діяла до 15.12.2017р., є підставою для відмови у допуску справи №916/3168/16 до провадження.

Керуючись пп. 1 п. 1 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України в редакції, яка діє з 15.12.2017р., ст. 111-16, 111-21 ГПК України в редакції, яка діяла до 15.12.2017р., Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у допуску справи №916/3168/16 до провадження Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

2. Копію ухвали разом із копією заяви надіслати особам, які беруть участь у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. О. Мамалуй

Суддя Л. В. Стратієнко

Суддя І. В. Ткач