Постанова

від 05.02.2018 по справі 910/13818/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" лютого 2018 р. Справа№ 910/13818/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Алданової С.О.

суддів: Мартюк А.І.

Зубець Л.П.

при секретарі Шмиговській А.М.

за участю представників:

від позивача - Качанов Є.О. (повноваження згідно протоколу)

від відповідача - не з'явився

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Експрес Мото Україна

на рішення господарського суду міста Києва від 18.10.2017 р.

у справі №910/13818/17 (суддя Сташків Р.Б.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Оптімус Прайм ЛТД

до Товариства з обмеженою відповідальністю Експрес Мото Україна

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю Оптімус Прайм ЛТД звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Експрес Мото Україна про стягнення 269790,00 грн. основного боргу, 40837,39 грн. пені, 18522,48 грн. інфляційних втрат, 6775,67 грн. 3% річних (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог).

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №IEV081116-1 від 08.11.2016 р. щодо своєчасної оплати наданих послуг.

Рішенням господарського суду міста Києва від 18.10.2017 р. позов задоволено. Стягнуто з ТОВ Експрес Мото Україна на користь ТОВ Оптімус Прайм ЛТД 269790,00 грн. заборгованості, 40837,39 грн. пені, 18522,48 грн. інфляційних втрат, 6775,67 грн. 3% річних, а також 5038,88 грн. судового збору, 8000,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката та 2283,00 грн. інших судових витрат.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що рішення суду першої інстанції винесено з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Представник позивача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив відмовити в її задоволенні, рішення залишити без змін.

05.02.2018 р. через відділ інформаційного забезпечення суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу та пояснення щодо обставин, зазначених в апеляційній скарзі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи те, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, а строки розгляду апеляційної скарги обмежені ст. 273 ГПК України, колегія суддів, вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку без участі представника відповідача, оскільки відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Колегія суддів зазначає, що ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.12.2017 р. явка сторін у судове засідання обов'язковою не визнавалась.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, апеляційний господарський суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами і перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно Закону України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів , вводяться в дію зміни до відповідних процесуальних законів. Зокрема, відповідно до п. 9 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, який набрав чинності з 15.12.2017 р., справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

З урахуванням викладеного, розгляд апеляційної скарги ТОВ Експрес Мото Україна здійснено за приписами ГПК України в новій редакції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

08.11.2016 р. між ТОВ Оптімус Прайм ЛТД та ТОВ Експрес Мото Україна було укладено договір про надання послуг перевезення вантажів №IEV081116-1, відповідно до п. 2.1 якого позивач зобов'язався виконувати автомобільні перевезення вантажів для відповідача, а відповідач зобов'язався своєчасно та в повному обсязі здійснювати оплату наданих позивачем за цим договором послуг перевезення вантажів.

Пунктом 4.8 договору передбачено, що відповідач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі здійснювати оплату наданих позивачем за цим договором послуг перевезення вантажів.

Згідно п. 5.6 договору, вартість послуг, що надаються за ним, повинні виплачуватись відповідачем, щомісячно у безготівковому порядку, шляхом перерахування на поточний рахунок позивача суми грошових коштів, зазначеної в рахунках, які виставляються позивачем, у строк не пізніше 20 банківських днів з дати виставлення рахунку.

Відповідно до умов договору позивачем були надані відповідні послуги з перевезення вантажів відповідача, що підтверджується відповідною первинною документацією, у тому числі належним чином оформленими листами-замовленнями відповідача та товаро-транспортними накладними на кожне перевезення вантажу.

Відповідач у свою чергу розраховувався за надані послуги із порушенням умов договору, у зв'язку з чим станом на 10.08.2017 р. ним не сплачені наступні послуги перевезення, надані йому позивачем:

- за рахунком № ОП-0000179 від 04.03.2017 р. - на загальну суму 108800,00 грн. заборгованість складає 23260,00 грн., належне надання послуги перевезення підтверджується Актом надання послуг № ОП-0000179 від 04.03.2017 р.;

- за рахунком № ОП-0000180 від 04.03.2017 р. на загальну суму 2340,00 грн. заборгованість складає 2340,00 грн., належне надання послуги перевезення підтверджується Актом надання послуг № ОП-0000180 від 04.03.2017 р.;

- за рахунком № ОП-0000195 від 11.03.2017 р. на загальну суму 100000,00 грн. заборгованість складає 100000,00 грн., належне надання послуги перевезення підтверджується Актом надання послуг № ОП-0000195 від 11.03.2017 р.;

- за рахунком № ОП-0000196 від 11.03.2017 р. на загальну суму 1800,00 грн. заборгованість складає 1800,00 грн., належне надання послуги перевезення підтверджується Актом надання послуг № ОП-0000196 від 11.03.2017 р.;

- за рахунком № ОП-0000220 від 18.03.2017 р. - на загальну суму 87900,00 грн. заборгованість складає 87900,00 грн., належне надання послуги перевезення підтверджується Актом надання послуг № 0П-0000220 від 18.03.2017 р.;

- за рахунком № ОП-0000221 від 18.03.2017 р. на загальну суму 3060,00 грн. заборгованість складає 3060,00 грн., належне надання послуги перевезення підтверджується Актом надання послуг № ОП-0000221 від 18.03.2017 р.;

- за рахунком № ОП-0000252 від 25.03.2017 р. на загальну суму 48500,00 грн. заборгованість складає 48500,00 грн., належне надання послуги перевезення підтверджується Актом надання послуг ОП-0000252 від 25.03.2017 р.;

- за рахунком № ОП-0000253 від 25.03.2017 р. на загальну суму 2790,00 грн. заборгованість складає 2790,00 гри., належне надання послуги перевезення підтверджується Актом надання послуг № ОП-0000253 від 25.03.2017 р.;

- за рахунком № ОП-0000283 від 01.04.2017 р. на загальну суму 39500,00 грн. заборгованість складає 39500,00 грн., належне надання послуги перевезення підтверджується Актом надання послуг № ОП-0000283 від 01.04.2017 р.;

- за рахунком № ОП-0000284 від 01.04.2017 р. на загальну суму 2070,00 грн. заборгованість складає 2070,00 грн., належне надання послуги перевезення підтверджується Актом надання послуг № ОП-0000284 від 01.04.2017 р.;

- за рахунком № ОП-0000311 від 08.04.2017 р. на загальну суму 39500,00 грн. заборгованість складає 39500,00 грн., належне надання послуги перевезення підтверджується Актом надання послуг № ОП-0000311 від 08.04.2017 р.;

- за рахунком № ОП-0000312 від 08.04.2017 р. на загальну суму 2070,00 грн. заборгованість складає 2070,00 грн., належне надання послуги перевезення підтверджується Актом надання послуг № ОП-0000312 від 08.04.2017 р.;

Таким чином, загальний розмір основного боргу відповідача за надані послуги на день подання позивачем позовної заяви складав - 352790,00 грн. Акти наданих послуг підписані повноважним представником відповідача та скріплені печаткою товариства.

Слід зазначити, що в матеріалах справи міститься акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.11.2016 р. по 31.05.2017 р., який підтверджує заборгованість відповідача перед позивачем за період з 04.03.2017 р. по 13.04.2017 р. Також на підтвердження заборгованості відповідача, позивачем було долучено до матеріалів справи довідку про рух коштів станом на 13.10.2017 р.

На підставі положень ст.ст. 173 -175 ГК України та п.п. 3.6, 4.8, 5.6 договору у відповідача виникли зобов'язання з оплати наданих позивачем послуг перевезення, які він повинен був виконати протягом 20 днів з дати виставлення йому рахунку.

У свою чергу відповідач прострочивши оплату наданих йому послуг, порушив своє господарське зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач свого зобов'язання з оплати наданих йому позивачем послуг не виконав, допустивши його порушення, чим вчинив прострочення виконання зобов'язання.

З матеріалів справи вбачається, що після звернення позивача до суду, відповідач здійснював періодичні платежі на користь позивача, а саме:

10.08.2017 р. - 10000,00 грн.:

17.08.2017 р. - 10000,00 грн.;

28.08.2017 р. - 10000,00 грн.;

01.09.2017 р. - 13000,00 грн.;

13.09.2017 р. - 10000,00 грн.;

21.09.2017 р. - 10000,00 грн.:

28.09.2017 р. - 10000,00 грн.;

12.10.2017 р. - 10000,00 грн.

Враховуючи вищезазначені оплати позивачем було зменшено розмір основної заборгованості до 269790,00 грн.

З огляду на вищезазначені обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у розмірі 269790,00 грн.

У заявку з порушенням відповідачем умов договору щодо своєчасної оплати наданих послуг, позивачем на підставі п. 8.9 договору заявлено до стягнення з відповідача пеню, яка відповідно до розрахунку позивача складає 40837,39 грн.

Відповідно до п.8.9 договору, у випадку неповної або несвоєчасної оплати відповідачем рахунків позивача у строк, визначений п. 5.6 договору, відповідач зобов'язаний сплатити позивачеві пеню за кожен день прострочення платежу (включаючи день здійснення повного розрахунку) в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у такий день, від суми простроченого платежу.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 216 ГК України передбачено господарсько-правову відповідальність учасників господарських відносин, яку останні несуть за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 549 ЦК України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

При перевірці розрахунку суми пені позивача, колегією суддів було встановлено, що позивачем було застосовано подвійну облікову ставку НБУ, а відтак безпідставними є твердження відповідача в апеляційній скарзі щодо нарахування пені у розмірі, який не передбачено умовами договору.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги про стягнення пені є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у розмірі 40837,39 грн.

Крім того, позивачем було заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 6775,67 грн. та інфляційні втрати у розмірі 18522,48 грн.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Колегія суддів, перевіривши розрахунок, погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у заявленому розмірі.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на необґрунтоване стягнення з нього витрат на оплату на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 8000,00 грн.

До матеріалів справи позивачем долучено відомості про здійснені витрати, необхідні для надання правової допомоги відповідно до умов договору, та копії документів, що підтверджують здійснення витрат.

За приписами ч. ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 126 ГПК України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, а також здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За приписами ч. 4, ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як встановлено матеріалами справи, правовідносини між позивачем та адвокатом Качановим Є.О. підтверджуються адвокатським договором №09/08-17 від 07.08.2017 р.,

На виконання умов згаданого договору позивачем були понесені витрати на правову допомогу адвоката в даній справі, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Враховуючи те, що позивачем підтверджено правовий статус Качанова Є.О., якому було сплачено кошти, наявні докази надання адвокатом правової допомоги у даній справі та фактичного перерахування коштів на підставі договору, апеляційний господарський суд дійшов висновку про правомірність заявлених позивачем вимог щодо стягнення 8000,00 грн. як витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідачем, в порушення зазначеної норми, належним чином апеляційну скаргу не обґрунтовано, доказів та підстав для скасування рішення суду першої інстанції апеляційному суду не наведено.

З огляду на викладене, посилання скаржника на те, що рішення суду першої інстанції прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні. Крім того, доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду та не підтверджуються наявними матеріалами справи.

Тому колегія суддів вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 18.10.2017 р. у даній справі є таким, що відповідає нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам та матеріалам справи, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 273, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 276, 282 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Експрес Мото Україна залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Києва від 18.10.2017 р. у справі №910/13818/17 залишити без змін.

Справу №910/13818/17 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя С.О. Алданова

Судді А.І. Мартюк

Л.П. Зубець