Рішення

від 08.02.2018 по справі 325/7/18

ПРИАЗОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2/325/62/2018

Справа № 325/7/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2018 року Приазовський районний суд Запорізької області у складі головуючого судді Діденко Є.В., за участю секретаря судового засідання Краснової Ю.С. , розглянувши в смт. Приазовське Запорізької області у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приазовської селищної ради Приазовського району Запорізької області, третя особа: відділ у Приазовському районі Головного управління Держгеокадастру, про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на земельну ділянку у порядку спадкування за законом,

в с т а н о в и в:

02.01.2018 року позивач звернулась до суду з позовом, в якому просила встановити факт, що вона є рідною племінницею ОСОБА_2, яка померла 30 листопада 2002 року, та визнати за нею у порядку спадкування за законом право власності на земельну ділянку площею 7,33 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Приазовської селищної ради Приазовського району Запорізької області, яка належала ОСОБА_2, померлій 30 листопада 2002 року на підставі державного акту про право приватної власності на землю серії ІІІ-ЗП № 003074 виданого 29.03.2002 року.

Позов обґрунтований тим, що 30.11.2002 року померла ОСОБА_2, яка була тіткою позивачки. Після її смерті відкрилась спадщина на земельну ділянку площею 7,33 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Приазовської селищної ради Приазовського району Запорізької області, яка належала ОСОБА_2, померлій 30 листопада 2002 року на підставі державного акту про право приватної власності на землю серії ІІІ-ЗП № 003074 виданого 29.03.2002 року. На день смерті позивач проживала разом з ОСОБА_2 без реєстрації по вул. Покровська, 22 в с. Приазовське, доглядала за нею, і після смерті ОСОБА_2 позивач фактично прийняла спадщину, вступивши у володіння спадковим майном, а саме вона користується і обробляє земельну ділянку, отримує врожай, несе витрати по її утриманню. Батько позивачки ОСОБА_3, який був рідним братом ОСОБА_2, помер 29.05.1998 року. Проте, у свідоцтві про народження батька позивачки по батькові матері вказано Лукашевна , а в свідоцтві про народження тітки - Лукашівна , що є наслідком довільного перекладу з російської на українську мову. Постановою нотаріуса позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину через відсутність оригіналу правовстановлюючого документа - державного акту, який було втрачено ще за життя спадкодавця, а отримати дублікат неможливо через зміни у законодавстві. Оскільки оригінал державного акту втрачений, позивач не може оформити спадщину у позасудовому порядку, і звернулась до суду.

В судове засідання позивач, належним чином повідомлена про дату, час і місце розгляду справи, не прибула, від її представника ОСОБА_4 надійшла заява про розгляд справи без участі позивача і представника, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання уповноваженого представника не направив, але надав заяву, у якій просив розглянути справу без його участі, позов визнав.

Третя особа в судове засідання представника не направила, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялась належним чином, надала заяву про розгляд справи без її участі, проти позову не заперечує.

Дослідивши зібрані у справі докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 померла 30.11.2002 року, що підтверджено свідоцтвом про смерть І-ЖС № 236994 від 03.12.2002 року.

Згідно свідоцтва про одруження від 22.02.1969 року ІІ-ЯК № 0202997, позивач ОСОБА_1 мала дошлюбне прізвище Фалькевич , її батьком є ОСОБА_3 (свідоцтво про народження від 28.05.1965 року).

ОСОБА_3 помер 29.05.1998 року, що підтверджено свідоцтвом про смерть від 29.05.1998 року І-ЖС № 102695.

Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_3 від 24.07.1992 року, заповненого російською мовою, його матір'ю є Фалькевич Михайлина Лукашевна .

Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_2 від 21.05.1976 року, заповненого українською мовою, її матір'ю є Фалькевич Михайлина Лукашівна .

На переконання суду, наведеними доказами позивачем доведено, що вона є племінницею померлої ОСОБА_2, а різне написання у свідоцтвах про народження по батькові матері померлої і матері батька позивачки є наслідком заповнення документів на різних мовах - українській і російській.

Згідно з довідками Приазовської селищної ради від 26.12.2017 року № 3039 та від 24.07.2017 року № 992, ОСОБА_2 проживала і була зареєстрована ІНФОРМАЦІЯ_1, а ОСОБА_1 фактично прийняла спадщину після померлої ОСОБА_2 спільним проживанням без реєстрації та веденням господарства.

Згідно ст. 5 ЦК України, акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.

Водночас, пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України визначено, що Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Оскільки спадщина відкрилась до вступу в дію ЦК України 2004 року, але право на нього не було реалізоване під час дії ЦК УРСР, то до спірних правовідносин слід застосувати положення ЦК УРСР, а також положення ЦК України, в тій частині, яка не суперечить ЦК України і регулює правовідносини сторін, що не були врегульовані ЦК УРСР.

Відповідно до ст. 530 ЦК УРСР, який був чинний на час відкриття спадщини, брати і сестри спадкодавця відносяться до другої черги спадкоємців за законом.

Статтями 548, 549 ЦК УРСР, передбачено, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

Н а підставі ч. 3 ст. 1266 ЦК Украї ни, племінники спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (сестрі, братові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.

На переконання суду позивачем доведено прийняття спадщини після померлої шляхом фактичного вступу у володіння і управління спадковим майном.

Відповідно інформації Приазовської державної нотаріальної контори від 09.01.2018 року, спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заводилась.

Постановою нотаріуса від 11.08.2017 року позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину через відсутність оригіналу правовстановлюючого документа на земельну ділянку.

Відповідно до витягу з державного земельного кадастру НВ-2303790052017 від 05.12.2017 року, за ОСОБА_2 зареєстрована земельна ділянка площею 7,3293 га, кадастровий номер 2324555100:01:001:0114 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі державного акту від 29.03.2002 року ІІІ-ЗП 003074.

Згідно з довідкою Відділу Держгеокадастру у Приазовську районі Запорізької області від 27.12.2017 року, видати дублікат втраченого державного акту неможливо.

Як роз'яснено в п. 23 постанови пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування , у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Статтею 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

На підставі ч. 3 ст. 1296 ЦК України, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

В розумінні статті 392 ЦК України, право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Таким чином, на переконання суду, позивачем було доведено право на спадкування та належність померлому спадкового майна, а також враховуючи визнання відповідачем позову, позов підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 392, 1216, 1218, 1261, 1268, 1296 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 18, 81, 89, 259, 263, 265, 268 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до Приазовської селищної ради Приазовського району Запорізької області, третя особа: відділ у Приазовському районі Головного управління Держгеокадастру, про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на земельну ділянку у порядку спадкування за законом - задовольнити повністю.

Встановити факт, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, є рідною племінницею ОСОБА_2, яка померла 30 листопада 2002 року.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, у порядку спадкування за законом право власності на земельну ділянку площею 7,33 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Приазовської селищної ради Приазовського району Запорізької області, яка належала ОСОБА_2, померлій 30 листопада 2002 року на підставі державного акту про право приватної власності на землю серії ІІІ-ЗП № 003074 виданого 29.03.2002 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення мож е бути оскаржене до Апеляційного суду Запорізької області через Приазовський районний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя Є.В. Діденко