Рішення

від 06.02.2018 по справі 607/4203/17

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.02.2018 Справа №607/4203/17

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді Сташків Н.М.,

за участі секретаря судового засідання Пастернак О.В.,

за відсутності сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу №607/4203/17 за позовом Управління соціальної політики Тернопільської міської ради до ОСОБА_1, третя особа - Державна фінансова інспекція в Тернопільській області, про стягнення надміру виплаченої щомісячної адресної допомоги, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Управління соціальної політики Тернопільської міської ради у березні 2017 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих коштів у розмірі 5058,75 грн. Обґрунтовує позов тим, що кошти в зазначеному розмірі були виплачені відповідачу як щомісячна адресна допомога особі, яка переміщується з тимчасово окупованої території України, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг. Зазначений вид допомоги, за особистою заявою відповідача, призначався їй на період з 10.11.2015р. по 10.05.2016р. в сумі 884,00 грн. щомісячно. Однак, як стало відомо вже після її виплати, відповідач 19.11.2015р. виїхала з м. Тернополя, та була відсутня за місцем проживання у м. Тернополі понад 60 днів, що відповідно до ст. 12 Закону України Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб дає обґрунтовані підстави вважати, що вона добровільно повернулася до покинутого постійного місця проживання. Такі обставини є підставою припинення виплати допомоги, однак про їх настання відповідач не повідомила. Відтак, отримані нею суми допомоги за період з 19.11.2015р. по 10.05.2016р., набуті безпідставно і підлягають стягненню з неї, оскільки добровільно відповідач їх не повернула.

У судове засідання 06.02.2018р. представник позивача подав заяву, згідно з якою заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, розглянувши справу за відсутності представника. Крім того, подав заяву, згідно з якою просив стягнути з відповідача на користь Управління соціальної політики Тернопільської міської ради 420 гривень витрат, пов'язаних із публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача.

У судове засідання відповідач ОСОБА_1, будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи, повторно не з'явилася, не повідомивши про причини неявки. Заяви про розгляд справи за її відсутності не подавала.

Відзиву на позов та будь-яких заперечень по суті спору від відповідача не надходило.

Представник третьої особи Державної фінансової інспекції в Тернопільській області до судового засідання 06.02.2018р. подав через канцелярію суду заяву, згідно з якою просив розглянути справу за відсутності представника інспекції.

За вказаних обставин суд приходить до переконання, що згідно з ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України слід ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки представник позивача згідно з поданою ним письмовою заявою не заперечив проти такого вирішення справи, та відповідно до вимог ч. 1 ст. 281 ЦПК України судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

Судом досліджено надані сторонами докази:

10 листопада 2015 року ОСОБА_1 звернулась до Управління соціальної політики Тернопільської міської ради із заявою про призначення щомісячної адресної допомоги особам, які переміщується з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

Відповідно до довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 10.11.2015р. ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 і перемістилась з тимчасово окупованої території (району проведення антитерористичної операції) в АДРЕСА_1.

Як убачається з рішення Управління соціальної політики Тернопільської міської ради про призначення допомоги переміщеним особам на проживання від 27 січня 2016 року, а також довідки від 28 березня 2017 року, Управлінням соціальної політики Тернопільської міської ради ОСОБА_1 призначено зазначений вид допомоги в розмірі 884,00 грн., та виплачено за період з листопада 2015 року по травень 2016 року 5295,45 грн. цієї допомоги.

Згідно з актом Державної фінансової інспекції в Тернопільській області від 08 вересня 2016 року проведено ревізію використання Управлінням соціальної політики Тернопільської міської ради коштів з державного бюджету за період з 01 березня 2015 року по 01 червня 2016 року, та встановлено, що 92 особи, яким призначена щомісячна адресна допомога, як особам, що переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, в окремі періоди перетинали лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей та виїжджали за межі України і перебували на вказаних територіях більше 60 днів, у зв'язку з чим їм було зайво нараховано та виплачено адресну допомогу в загальному розмірі 368586,69 гривень. Перелік таких осіб та інформацію щодо їх виїзду наведено у додатку № 13 до зазначеного акту.

Так, із цього додатку вбачається, що ОСОБА_1 19.11.2015р. перетнула державний кордон України та Польщі, та її повернення не зафіксовано.

Також, у ньому зазначено розмір зайво виплаченої ОСОБА_1 адресної допомоги за період з 19.11.2015р. по 10.05.2016р., - 5058,75 грн.

04 жовтня 2016 року Управління соціальної політики Тернопільської міської ради листом №5389/13.7 повідомлено ОСОБА_1 про необхідність повернути надміру виплачену допомогу в розмірі 5058,75 грн.

Ці кошти відповідач не повернула.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, давши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з таких підстав.

Відповідно до ст. 18 Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.

Гарантії прав, свобод та законних інтересів осіб, які переселилися з тимчасово окупованої території України та перебувають на території України на законних підставах, визначаються Законом України Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб .

Згідно з ч. 1 ст. 9 зазначеного Закону внутрішньо переміщена особа має право, зокрема, на: сприяння органами державної виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та суб'єктами приватного права у пошуку та возз'єднанні членів сімей, які втратили зв'язок внаслідок внутрішнього переміщення; безпечні умови життя і здоров'я; створення належних умов для її постійного чи тимчасового проживання; забезпечення органами державної виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та суб'єктами приватного права можливості безоплатного тимчасового проживання (за умови оплати особою вартості комунальних послуг) протягом шести місяців з моменту взяття на облік внутрішньо переміщеної особи; для багатодітних сімей, інвалідів, осіб похилого віку цей термін може бути продовжено.

Пунктом 2 Порядку Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року передбачено, що грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які стоять на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням і виплачується по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж шість місяців.

Пунктом 11 зазначеного Порядку передбачено обов'язок уповноваженого представника сім'ї, якому призначено грошову допомогу, повідомляти уповноваженому органу про зміну обставин, які впливають на призначення грошової допомоги, протягом трьох днів з дня настання таких обставин. Суми грошової допомоги, виплачені надміру внаслідок подання документів з недостовірними відомостями, повертаються уповноваженим представником сім'ї на вимогу уповноваженого органу. У разі відмови добровільного повернення надміру перерахованих сум грошової допомоги вони стягуються у судовому порядку.

Відповідно до п. 12 Порядку виплата грошової допомоги припиняється наступного місяця у разі виявлення уповноваженим органам факту подання недостовірної інформації або неповідомлення про зміну обставин, які впливають на призначення грошової допомоги.

Також, згідно з п.п. 5. п. 1 ст. 12 Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України підставою вважати, що тимчасово переміщена особа добровільно повернулася до покинутого постійного місця проживання, є її відсутність за місцем проживання понад 60 днів.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Згідно зі ст. 1215 ЦК України не підлягають поверненню безпідставно набуті, зокрема, допомоги та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Тобто, безпідставно набуті особою кошти, що належать до виплат, встановлених абзацом 2 частини першої статті 1215 ЦК України, за відсутності рахункової помилки з боку особи, яка добровільно провела їх виплату, та факту недобросовісності набувача, не підлягають поверненню.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 22 січня 2014 року у справі № 6-151цс13.

Судом установлено, що відповідач, починаючи з 19.11.2015р., протягом більше як 60 днів за місцем свого тимчасового місця проживання в м. Тернополі не перебувала. Про зазначені обставини Управління соціальної політики Тернопільської міської ради не повідомила.

Наведене свідчить про те, що відповідач діяла недобросовісно, оскільки не виконала обов'язки, покладені на неї п. 11 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, щодо інформування державних органів про зміну обставин, які впливають на виплату коштів допомоги, оскільки в 3-х денний термін не повідомила Управління соціальної політики Тернопільської міської ради про зміну обставин, які впливають на виплату коштів, а саме виїзд з м. Тернополя на строк понад 60 днів, що відповідно п.п. 5. п. 1 ст. 12 Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України є обґрунтованою підставою вважати, що вона добровільно повернулася до покинутого постійного місця проживання.

Отже, в силу ст. 1212 ЦК України, одержані відповідачем унаслідок вказаної недобросовісності кошти допомоги мають бути повернуті, як такі, що одержані без належної правової підстави.

Крім того, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню судові витрати: 420 гривень витрат, пов'язаних із публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача, - в користь позивача, а також 1600 гривень судового збору в дохід держави.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 89, 141, 263 - 265, 273, 281 - 284, 288, 289, 354, 355, п.п. 15.5 п. 15 Розділу XIII Перехідні положення ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов Управління соціальної політики Тернопільської міської ради (46002, м. Тернопіль, вул. Лисенка, 8, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 03195636) до ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2, 46018, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1), третя особа - Державна фінансова інспекція в Тернопільській області (46021, м. Тернопіль, вул. М.Грушевського, 8, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 21137097), про стягнення надміру виплаченої щомісячної адресної допомоги - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Управління соціальної політики Тернопільської міської ради 5058,75 грн. надміру виплаченої щомісячної адресної допомоги особі, яка переміщена з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, на рахунок Управління соціальної політики Тернопільської міської ради, ЄДРПОУ 03195636, р/р 35216037048689, банк одержувача УДКСУ в м. Тернополі Тернопільської області, МФО 820172.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Управління соціальної політики Тернопільської міської ради 420,00 грн. витрат, пов'язаних із публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 1600,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Заочне рішення може бути переглянуте Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи .

Головуючий суддяОСОБА_2