Рішення

від 08.02.2018 по справі 905/2877/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

08.02.2018 Справа №905/2877/17

Господарський суд Донецької області у складі судді Кротінової О.В.,

при секретарі судового засідання Хадієва М.Ф.,

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбас Трейдинг", м.Лисичанськ Луганської області, ЄДРПОУ 37294098,

до відповідача, Фізичної особи - підприємця Мельник Любові Володимирівни, смт.Очеретине Ясинуватського району Донецької області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1,

про стягнення 23127,62 грн.,

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Донбас Трейдинг", м.Лисичанськ Луганської області, звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою б/н від 01.12.2017р. до Фізичної особи - підприємця Мельник Любові Володимирівни, смт.Очеретине Ясинуватського району Донецької області, про стягнення суми основного боргу у розмірі 15411,28 грн., пені у розмірі 4471,72 грн., 3% річних у розмірі 505,00 грн. та інфляційного збільшення боргу у розмірі 2739,62 грн.

З дотриманням приписів ст.2-1 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній на час визначення складу суду), відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду справи №905/2877/17 визначено суддю Кротінову О.В.

Ухвалою суду від 12.12.2017р. даний позов прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №905/2877/17, судове засідання призначено на 18.01.2018р.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором поставки №98 від 02.03.2016р. з оплати вартості переданих нафтопродуктів, внаслідок чого утворилась заборгованість та виникли підстави для нарахування пені, 3% річних, інфляційних витрат.

На підтвердження викладених обставин позивачем надано розрахунок штрафних санкцій, а також у копіях: договір поставки №98 від 02.03.2016р., рахунок на оплату №76 від 16.10.2016р., видаткова накладна №78 від 16.10.2016р., товарно-транспортна накладна на відпуск нафтопродуктів (нафти) №65 від 16.10.2016р., претензія №12-07/1 від 12.07.2017р., акт звіряння взаємних розрахунків за період з 01.01.2016р. по 20.10.2017р., правоустановчі документи підприємства позивача, довіреність на представника позивача.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст.525, 526, 611, 612, 625 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.1, 13, 15, 54 Господарського процесуального кодексу України (у редакції чинній на час звернення).

02.01.2018р. від представника позивача через канцелярію господарського суду Донецької області отримано клопотання б/н від 27.12.2017р. про здійснення розгляду справи без присутності позивача, до якого додано акт звіряння взаємних розрахунків за період: 01.01.2016р. - 21.12.2017р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Донбас Трейдинг" і Фізичною особою - підприємцем Мельник Любов'ю Володимирівною за договором поставки №98 від 02.03.2016р., платіжне доручення №510 від 01.12.2017р., а також у копіях: платіжні доручення у підтвердження здійснення проведених відповідачем оплат, що відображені у акті звіряння взаємних розрахунків за період 01.01.2016р. - 20.10.2017р., видаткові накладні за договором №98 від 02.03.2016р. та рахунки до них, поставки за якими відображені у акті звіряння взаємних розрахунків за період 01.01.2016р. - 20.10.2017р.

15.12.2017р. набрала чинність редакція Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" №2147 - VIII від 03.10.2017р.

Ухвалою суду від 18.01.2018р. визначено розгляд справи №905/2877/17 за правилами загального позовного провадження, стадія: підготовче провадження; закрито підготовче провадження по справі №905/2877/17; призначити справу №905/2877/17 до судового розгляду по суті; визначено проведення судового засідання 08.02.2018р. для розгляду справи по суті; визнано явку представника позивача у судове засідання не обов'язковою.

Представник позивача у судове засідання 08.02.2018р. не з'явився.

Представник відповідача у судове засідання 08.02.2018р. не з'явився, витребувані судом документи не надав.

Як зазначено в ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

При цьому, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Так, враховуючи суть спору, загальну тривалість розгляду справи, обізнаність відповідача із судовим розглядом по справі (рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, датоване 21.12.2017р.) а також забезпечення з боку суду можливості відповідача для реалізації своїх процесуальних прав, в тому числі шляхом направлення поштою (іншим належним засобом зв'язку) відповідних доказів до суду, з огляду на таке суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи та існуючою можливість розглянути спір за наявними в справі матеріалами, у цьому судовому засіданні, відповідно до ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідив матеріали справи та оцінив подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з такого.

За приписами статті 7 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.

Згідно ч.1-4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Як свідчать матеріали справи, 02.03.2016р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Донбас Трейдинг" (Продавець) та Фізичною особою - підприємцем Мельник Любов'ю Володимирівною (Покупець) укладено договір поставки №98.

Згідно п.1.1 договору Продавець зобов'язується поставляти і передавати у власність Покупця нафтопродукти (бітум, ПБВ, паливо), а Покупець зобов'язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату.

Відповідно до п.1.2 договору найменування, марочний асортимент, загальна кількість, ціна за одиницю товару визначаються у видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, рахунках та/або додатках (специфікаціях) до даного договору.

Загальна вартість даного договору не може перевищувати 5000000,00 грн. з урахуванням ПДВ (п.1.3 договору).

За змістом п.2.1 договору ціна, терміни, порядок оплати кожної партії товару, а також оплата транспортних витрат по доставці товару Покупцеві узгоджується в рахунку-фактурі Продавця, пред'явленого на оплату Покупцю.

Покупець зобов'язаний здійснювати оплату за товар та інші супутні послуги Продавця в безготівковому порядку на підставі виставленого рахунку. Покупець проводить 100% передоплати за товар шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця не пізніше 2-х банківських днів після отримання рахунку (п.2.2 договору).

За досягнутої домовленості сторонами поставка товару може здійснюватись на умовах відстрочення платежу на 10 днів від дати поставки товару (п.2.2.1 договору).

Пунктом 3.1 договору встановлено, що датою поставки вважається дата передачі товару Продавцем Покупцеві, зазначеною в видатковій накладній.

Умовами п.3.2 договору передбачено , що перехід права власності на товар та ризик випадкової загибелі відбувається в момент передачі товару Покупцеві.

Продавець зобов'язується здійснити поставку товару Покупцеві протягом трьох робочих днів з дати перерахування коштів на розрахунковий рахунок Продавця у порядку і на умовах, передбачених п.2.2 цього договору. Якщо сторони домовились про поставку товару на умовах відстрочення платежу, передбачених п.2.2.1 цього договору, то поставка здійснюється не пізніше трьох календарних днів після виставлення рахунку (п.3.5 договору).

Строк дії цього договору починає свій перебіг з моменту підписання його сторонами та закінчується 31.12.2016р., а в частині розрахунків та виконання зобов'язань - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором. Договір може бути пролонгований шляхом підписання сторонами додаткових угод (п.6.9 договору).

Відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні", накладні є первісними звітними документами, на підставі яких проводиться звіт господарської діяльності.

Системний аналіз Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995р. та інших підзаконних нормативних актів, які регулюють порядок ведення бухгалтерського обліку на підприємствах свідчить про те, що у бухгалтерському обліку повинні відображатися господарські операції, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів на підставі первинних документів. Останні для надання їм юридичної сили доказовості в розумінні статей 73, 76, 77 Господарського процесуального кодексу України повинні мати крім обов'язкових реквізитів додаткові в залежності від характеру операції, зокрема підставу для здійснення господарських операцій. Тобто, в якості доказу первинні документи мають містити повні дані про конкретні господарські операції та підставу їх здійснення.

Як свідчать матеріали справи, позивач здійснив продаж товару відповідачу за видатковими накладними №РН-0000003 від 18.03.2016р. на суму 190864,19грн., №8 від 21.04.2016р. на суму 155106,00 грн., №14 від 11.05.2016р. на суму 164060,10 грн., №15 від 13.05.2016р. на суму 162630,10 грн., №20 від 07.06.2016р. на суму 162790,18 грн., №40 від 05.08.2016р. на суму 201724,18 грн., №41 від 09.08.2016р. на суму 220712,18 грн., №45 від 16.08.2016р. на суму 158296,14 грн., №59 від 21.09.2016р. на суму 198220,19 грн., №73 від 07.10.2016р. на суму 211464,10 грн., №78 від 16.10.2016р. на суму 192885,18 грн., а загалом 2018752,54 грн. Останнім його прийнято, що підтверджується підписами сторін на даних документах скріплених їх печатками.

Доказів наявності заперечень щодо кількості переданого товару, а також порядку передачі та інших зауважень суду не надано, з матеріалів справи не вбачається.

Предмет продажу означений правочином, ідентичні найменуванню товару, придбаного за наведеними видатковими накладними.

Крім того, ці первинні документи містять посилання на договір №98 від 02.03.2016р., у якості правової підстави здійснених господарських операцій.

Виходячи з системного аналізу наведених вище норм та дослідивши обставини справи, суд дійшов висновку, що надані позивачем видаткові накладні є належними доказами здійснення передачі відповідачу товару та прийняття його останнім в межах договору поставки №98 від 02.03.2016р.

Зазначені обставини у порядку приписів Господарського процесуального кодексу України не спростовано.

Отже, за викладених обставин, позивачем належним чином доведено факт виконання обов'язку щодо передачі товару у відповідності до норм статті 664 Цивільного кодексу України та умов, визначених означеним договором.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства , але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки.

Згідно із ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

З огляду на приписи ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.525, 615 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Із зазначеною нормою кореспондується й частина 1 статті 193 Господарського кодексу України, відповідно до якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Разом з тим, ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України встановлює, що якщо в зобов'язанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (дату).

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 Цивільного кодексу України).

Як було зазначено вище, у відповідності до п.2.2.1 договору за досягнутої домовленості сторонами поставка товару може здійснюватись на умовах відстрочення платежу на 10 днів від дати поставки товару.

Беручи до уваги дані актів звіряння взаємних розрахунків за період з 01.01.2016р. по 20.10.2017р., за період 01.01.2016р.-21.12.2017р., що підписані та скріплені печатками з обох сторін, слідує усталене правило поведінки у сфері договірних відносин, що склались між сторонами, щодо порядку та умов виконання прийнятих на себе договірних зобов'язань. Фактично досягнуто домовленість сторонами про здійснення поставки товару на умовах відстрочення платежу.

Відтак, приймаючи до уваги таке, відповідач остаточно повинен був розрахуватись із позивачем за переданий останнім товар за видатковими накладними: №РН-0000003 від 18.03.2016р. - не пізніше 28.03.2016р., №8 від 21.04.2016р. - не пізніше 01.05.2016р., №14 від 11.05.2016р. - не пізніше 21.05.2016р., №15 від 13.05.2016р. - не пізніше 23.05.2016р., №20 від 07.06.2016р. - не пізніше 17.06.2016р., №40 від 05.08.2016р. - не пізніше 15.08.2016р., №41 від 09.08.2016р. - не пізніше 19.08.2016р., №45 від 16.08.2016р. - не пізніше 26.08.2016р., №59 від 21.09.2016р. - не пізніше 01.10.2016р., №73 від 07.10.2016р. - не пізніше 17.10.2016р., №78 від 16.10.2016р. - не пізніше 26.10.2016р.

Позивачем виставлено рахунок-фактури №СФ-0000004 від 18.03.2016р., рахунки №9 від 21.04.2016р., №13 від 11.05.2016р., №14 від 13.05.2016р., №19 від 07.06.2016р., №40 від 05.08.2016р., №41 від 09.08.2016р., №45 від 16.08.2016р., №59 від 21.09.2016р., №71 від 07.10.2016р., №76 від 16.10.2016р. на оплату спірного товару, на загальну суму 2018752,54грн.

Згідно даних проведених відповідачем оплат за період з 25.03.2016р. по 28.10.2016р., що підтверджується платіжними дорученнями, наявними у матеріалах справи, з призначенням платежу за рахунками №СФ-0000004 від 18.03.2016р., рахунки №9 від 21.04.2016р., №14 від 13.05.2016р., №19 від 07.06.2016р., №40 від 05.08.2016р., №41 від 09.08.2016р., №45 від 16.08.2016р. оплачено за бітум дорожній 1222006,78 грн., за накладною №15 від 13.05.2016р. сплачено за бітум дорожній 162630,10 грн., за договором №98 від 02.03.2016р. оплата за бітум дорожній 618704,38 грн., на загальну суму 2003341,26грн.

Разом з цим, у актах звіряння взаємних розрахунків за період 01.01.2016р.-20.10.2017р., за період 01.01.2016р.-21.12.2017р. за договором №98 від 02.03.2016р. відображено наявність заборгованості на користь позивача у сумі 15411,28 грн.

Отже, як слідує з обставин справи, в порушення статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, слідує невиконання грошового зобов'язання Покупця перед Продавцем в частині повної оплати товару за видатковою накладною №78 від 16.10.2016р., залишок несплаченої суми становить 15411,28 грн.

Доказів, що свідчать про сплату цієї суми заборгованості в повному обсязі чи частково у період розгляду або до початку розгляду справи суду не представлено.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення основного боргу у повному обсязі.

Прострочення відповідачем грошового зобов'язання на підставі статті 625 Цивільного кодексу України тягне за собою обов'язок сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних з простроченої суми за весь час несвоєчасного виконання обов'язку щодо сплати відповідних сум.

За розрахунком позивача сума інфляційних витрат за прострочення основного зобов'язання у загальній сумі становить 2739,62 грн. (нарахування здійснено на суму основного боргу 15411,00 грн. за період з 28.10.2016р. по 01.12.2017р., фактично з 10.2016р. по 10.2017р.).

В частині нарахування інфляційних витрат за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань слід виходити з наступного.

За приписами ч.2 п.3.1 п.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" №14 від 17.12.2013р. (зі змінами та доповненнями) інфляційні нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Тобто, з викладеного слідує, базою для нарахування є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями та яка є існуючою на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, за який розраховуються інфляційні є прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція, дефляція.

Таким чином, застосований позивачем розрахунок інфляційних витрат суперечить вищевикладеному у частині визначення періоду їх нарахування, і тому не приймається судом.

Здійснив перерахунок інфляційних витрат за допомогою програми "Калькулятор підрахунку заборгованості та штрафних санкцій ЛІГА:ЗАКОН", з урахуванням встановленого вище, у межах визначених позивачем періоду, але із дотриманням приведених приписів, за період з 01.11.2016р. по 31.10.2017р., суд дійшов висновку про задоволення цих вимог в сумі 2245,24 грн.

Одночасно, позивачем заявлено до стягнення 3% річних з простроченої суми 505,00 грн. (нарахування здійснено на суму основного боргу 15411,00 грн. за період з 28.10.2016р. по 01.12.2017р.).

Перевіривши арифметичний розрахунок даних позовних вимог, за період визначений позивачем, який не суперечить дійсним обставинам справи, суд дійшов висновку про задоволення цих вимог в сумі 505,00 грн., тобто у межах заявлених до стягнення сум, оскільки за результатами підрахунку суду сума становить 506,44 грн.

Пунктом 5.2 договору сторони обумовили, що у разі невиконання Покупцем грошових зобов'язань, Покупець зобов'язується сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення оплати.

За розрахунком позивача загальна сума пені за прострочення основного зобов'язання становить 4471,72 грн. (нарахування здійснено на суму 15411,00 грн. за період з 28.10.2016р. по 01.12.2017р.).

Згідно Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За змістом ч.1 ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Перевіривши позовні вимоги в частині нарахування пені, встановлено недотримання позивачем приписів ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, іншого договором не передбачено. Так, дотримуючись меж строку згідно ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, при цьому, беручи за початок періоду нарахування дату визначену позивачем, судом здійснено перерахунок даних нарахувань, за допомогою програми "Калькулятор підрахунку заборгованості та штрафних санкцій ЛІГА:ЗАКОН", а саме за період з 28.10.2016р. по 27.04.2017р., із застосуванням суми боргу, прийнятої ним як бази для нарахування штрафних санкцій. Внаслідок чого, суд дійшов висновку про задоволення вимог в частині стягнення пені у розмірі 2136,87 грн.

Судові витрати підлягають розподілу з урахуванням норм статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 7, 13, 42, 73-81, 86, 129, 202, 165, 233, 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбас Трейдинг", м.Лисичанськ Луганської області, до Фізичної особи - підприємця Мельник Любові Володимирівни, смт.Очеретине Ясинуватського району Донецької області, про стягнення суми основного боргу у розмірі 15411,28 грн., пені у розмірі 4471,72 грн., 3% річних у розмірі 505,00 грн. та інфляційного збільшення боргу у розмірі 2739,62 грн., задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Мельник Любові Володимирівни (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, банківські реквізити не зазначено) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбас Трейдинг" (93100, Луганська область, м.Лисичанськ, вул.Ворошилова, буд.5, код ЄДРПОУ 37294098, банківські реквізити не зазначено) 20298,39 грн., у тому числі 15411,28 грн. суми основного боргу, пені у сумі 2136,87 грн., 3% річних у розмірі 505,00 грн., інфляційні витрати у сумі 2245,24 грн., а також відшкодування сплаченого судового збору в розмірі 1404,27 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Рішення ухвалено 08.02.2018р.

6. Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня ухвалення рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Донецького апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

7. Повний текст рішення складено та підписано 08.02.2018р.

Суддя О.В. Кротінова