Рішення

від 01.02.2018 по справі 906/1076/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" лютого 2018 р. м. Житомир Справа № 906/1076/17

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Маріщенко Л.О.

при секретарі судового засідання: Малярчуку Р.А.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - дов. від 14.04.2017 № 14-69

від відповідача: ОСОБА_2 - голова правління (наказ № 1-к від 09.06.2017)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (м. Київ)

до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Трикотажник" (м. Житомир)

про стягнення 1823,20 грн

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача на його користь 1823,20 грн штрафних санкцій за неналежне виконання договору №12/327-ТЕ-10 купівлі-продажу природного газу від 28.08.2012, з яких: 373,30 грн пені, 74,66 грн 3% річних та 1375,24 грн штрафу.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечила посилаючись на те, що позивачем пропущений п'ятирічний строк позовної давності.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

28.08.2012 між Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" (постачальник/позивач) та Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Трикотажник" (колишній Житлово-будівельний кооператив "Трикотажник") (покупець/відповідач) укладений договір №12/327-ТЕ-10 купівлі-продажу природного газу (надалі - договір) (а.с. 10-15).

За умовами п.1.1 договору продавець зобов'язаний передати у власність покупцю у 2012 році природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ "НАК "Нафтогаз України" за кодом згідно УКГ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ на умовах цього договору.

Відповідно до п.2.1 договору позивач передає відповідачу з 01.08.2013 по 31.12.2012 газ обсягом до 58 тис. куб.м.

Пунктами 3.3, 3.4 договору встановлено, що підставою для остаточних розрахунків є акт приймання-передачі газу у відповідному місяці продажу.

Пунктом 6.1 договору встановлено, що оплата за газ здійснюється виключно грошовими коштами шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Договір підписаний представниками сторін та скріплений їх печатками. Договір діє в частині поставки газу до 31.12.2012, а в частині розрахунків - до їх повного здійснення (п.11.1 договору).

Згідно з цим договором позивач передав у власність покупцю протягом вересня - грудня 2012 року імпортований природний газ на загальну суму 50588,79 грн, що підтверджується актами прийому - передачі природного газу, а саме: за вересень 2012 на суму 2255,75 грн, за жовтень 2012 на суму 8666,90 грн, за листопад 2012 на суму 17468,65 грн та за грудень 2012 на суму 22197,49 грн (а.с.18-21).

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) шкоди.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Порушенням зобов'язання, згідно ст. 610 ЦК України, є його невиконання або неналежне виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 174 ГК України господарські зобов'язання виникають безпосередньо із господарського договору або безпосередньо із закону.

Згідно ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

В силу ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

На день звернення позивачем з позовом заборгованість відповідача перед позивачем за договором № 12/327-ТЕ-10 купівлі-продажу природного газу від 28.08.2012 відсутня.

Однак, відповідач свої зобов'язання по оплаті отриманого природного газу належним чином не виконував, в результаті чого, позивачем були нараховані відповідачу пеня в сумі 373,30 грн, 7% штрафу в сумі 1375,24 грн та 3% річних в сумі 74,66 грн.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 ЦК України).

Зі змісту ст.610 Цивільного кодексу України випливає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Отже, порушення відповідачем строків оплати за переданий природний газ, є порушенням зобов'язання, що відповідно до ст.611 Цивільного кодексу України тягне за собою правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплату неустойки.

Згідно з п.7.2 договору, у разі невиконання покупцем пункту 6.1 умов цього договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 відсотків від суми простроченого платежу.

Господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується (п.1.12 Постанови пленуму ВГСУ № 14 від 17.12.2013).

Розмір пені (подвійна облікова ставка НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня) та період її нарахування (не більше шести місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконане) повинні відповідати приписам ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ч.6 ст. 232, ч. 2 ст. 343 ГК України, оскільки інше не передбачено договором №13/2670-БО-10.

Згідно ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Також, відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, господарським судом здійснено перерахунок пені та 3% річних. Щодо нарахованого штрафу, то суд погоджується з здійсненим позивачем розрахунком та прийшов до висновку про його задоволення в заявленій сумі.

Пеня, яка підлягає стягненню становить:

- по заборгованості за листопад 2012: на суму 17468,65 грн за період з 14.12.2012 по 24.12.2012 в розмірі 78,75 грн; на суму 4724,40 грн за період з 25.12.2012 по 31.12.2012 в розмірі 11,62 грн; на суму 4724,40 грн за період з 01.01.2013 по 22.01.2013 в розмірі 40,77 грн;

- по заборгованості за грудень 2012: на суму 22197,49 грн за період з 15.01.2013 по 22.01.2013 в розмірі 72,98 грн; на суму 14921,89 грн за період з 23.01.2013 по 14.02.2013 в розмірі 134,91 грн; на суму 4921,89 грн за період з 15.02.2013 по 26.02.2013 в розмірі 22,25 грн.

Отже, загальна сума пені, яка підлягає стягненню становить 361,28 грн.

3% річних які підлягають стягненню становлять:

- по заборгованості за листопад 2012: на суму 17468,65 грн за період з 14.12.2012 по 24.12.2012 в розмірі 15,75 грн; на суму 4724,40 грн за період з 25.12.2012 по 31.12.2012 в розмірі 2,32 грн; на суму 4724,40 грн за період з 01.01.2013 по 22.01.2013 в розмірі 8,15 грн;

- по заборгованості за грудень 2012: на суму 22197,49 грн за період з 15.01.2013 по 22.01.2013 в розмірі 14,60 грн; на суму 14921,89 грн за період з 23.01.2013 по 14.02.2013 в розмірі 26,98 грн; на суму 4921,89 грн за період з 15.02.2013 по 26.02.2013 в розмірі 4,45 грн.

Отже, загальна сума 3% річних, яка підлягає стягненню становить 72,25 грн.

Враховуючи викладене в частині стягнення 12,02 грн пені, 2,41 грн 3% річних слід відмовити, як необґрунтовані.

Твердження відповідача, що заявлені вимоги щодо одночасного нарахування за один і той самий період пені, 3% річних та штрафу є неприпустимим є хибним з огляду на наступне.

Відповідно ст. 61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

З урахуванням приписів статті 549, частини другої статті 625 ЦК України та статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто зобов'язання сплатити гроші, є обов'язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Пеня - це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов'язання і обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання і є самостійним заходом відповідальності, що застосовується поряд з пенею.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Тобто, вищеперелічені заходи санкцій є різні за своїм видом, відтак не порушують норми ст.61 Основного Закону. Крім того, договором укладеним між сторонами, передбачено їх стягнення.

Разом з тим, відповідачем заявлено клопотання про застосування строку позовної давності у справі № 906/1076/17 мотивованого тим, що позовна заява подана позивачем із пропуском п'ятирічного строку.

Статтею 256 ЦК України встановлено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Статтею 259 ЦК України встановлено, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Відповідно п. 9.3 договору, строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних нарахувань, встановлюються тривалістю у 5 років.

Відтак, враховуючи, що позивачем заявлені позовні вимоги про стягнення санкцій за прострочення розрахунків за поставлений газ у листопаді та грудні 2012 року, строк розрахунку за якими настав 14.12.2012 та 15.01.2013 відповідно, то термін звернення з позовом до суду мав би закінчитися 14.12.2017 та 15.01.2018 відповідно.

Однак, позивач звернувся з позовом до суду 01.12.2017, тобто строк позовної давності не пропущений.

Враховуючи викладене, господарський суд в задоволенні клопотання про застосування строку позовної давності у справі № 906/1076/17 відмовляє.

Відповідно ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства і укладеного договору та такими, що підлягають частковому задоволенню - з відповідача стягується на користь позивача 361,28 грн пені; 72,25 грн 3% річних; 1375,24 грн штрафу. В решті позову відмовити.

Судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 123, 129, 183, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Трикотажник" (10008, м. Житомир, вул. 1-го Травня, 30, код 13578433) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, код 20077720):

- 361,28 грн пені;

- 72,25 грн 3% річних;

- 1375,24 грн штрафу;

- 1587,34 грн судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 09.02.18

Суддя Маріщенко Л.О.

Друк:

1 - у справу,

2,3 - сторонам (рек. з повід.)